№4-101-10
ПОСТАНОВА
Іменем України
9 липня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Кубар О.Є.,
за участю прокурора Онищенка О.В.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про порушення кримінальної справи,
встановив:
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 15.06.2010 року по факту привласнення печатки, статуту, реєстраційних документів, за ознаками злочину передбаченого ст. 357 ч. 1 КК України,
В судовому засіданні адвокат підтримав свої вимоги і пояснив, що кримінальна справа хоча і порушена по факту, але стосується інтересів ОСОБА_2, крім того в оскаржуваній постанові не вказано чи мала можливість ОСОБА_2 передати печатку та документи, та чи висувалась їй така вимога про передачу документів, та чи отримувала вона таку вимогу, також зі змісту постанови вбачається, що саме ОСОБА_2 відмовляється віддати печатку та інші документи, а тому, з порушеної по факту постанови вбачається, що слідством не було встановлено на момент порушення кримінальної справи, де саме знаходиться печатка, документи, та чи дійсно є факт привласнення, та чи відомо комунебудь про знаходження печатки та документів, що суперечить закону, і тому адвокат вважає дану постанову незаконною та просить її скасувати.
ОСОБА_3 особа за заявою якого було порушено кримінальну справу по факту привласнення печатки та статуту, реєстраційних документів, за ознаками злочину передбаченого ст. 357 ч. 1 КК, вважає дану постанову законною та просить її не скасовувати.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її безпідставною і необґрунтованою, оскільки при винесенні постанови було достатньо підстав і приводів для порушення кримінальної справи.
Заслухавши адвоката, прокурора, особу яка подала заяву на підставі якої було порушено кримінальну справу, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали, за якими приймалось оскаржуване рішення, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню по суті з наступних підстав.
Згідно ч.15 ст.236-8 КПК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №1 “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи”, та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення такої постанови та не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Також суд, окрім зазначеного, має з»ясувати наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто встановити, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено.
У відповідності до ч.16 тієї ж ст.236-8 КПК України, п.п.4,5 тієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України при розгляді таких скарг, та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», суд вправі з»ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення кримінальної справи приводи, передбачені ч.1 ст.94 КПК України;чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, які вказували на наявність ознак складу злочину згідно ч.2 ст.94 КПК України;чи компетентною особою прийняте рішення про порушення кримінальної справи та чи було додержано нею встановлений для цього процесуальний порядок відповідно до ст.98 КПК України і в залежності саме від того, чи були дотримані наведені вимоги процесуального закону, приймає одне з відповідних рішень, передбачених законом.
Виходячи з цього, судом з»ясовано, що станом на час порушення даної кримінальної справи були наявними відповідні приводи (зареєстрована у встановленому порядку заява певної особи про певний злочин), компетентна особа, якою порушена кримінальна справа, мала достатньо даних (пояснення того ж заявника, матеріали неодноразових перевірок та їх результати, пояснення осіб в тому числі і ОСОБА_2), сукупність яких вказує на незаконність привласнення печатки, статуту, та реєстраційних документів та містять ознаки злочину передбаченого ст. 357 ч. 1 КК України.
При цьому, недотримання відповідного процесуального порядку порушення кримінальної справи, рішення про що оскаржується, станом на час судового розгляду скарги не вбачається, а процесуальні форма та зміст оскаржуваного рішення відповідають вимогам закону.
В силу дії ст.ст.4,98 КПК України за наявності достатніх для того приводів та підстав слідчий зобов»язаний з дотриманням відповідної процедури порушити кримінальну справу.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», та ч. 2 ст. 98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи, прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину чи відносно конкретної особи належить до компетенції осіб, зазначених у ч. 1 ст. 98 КПК України. У зв»язку з цим суд не вправі скасувати постанову про порушення кримінальної справи з тих підстав, що справу порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи.
За таких обставин законодавчі підстави для скасування оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи відсутні.
Також судом враховується, що адвокат не заперечує факту не передання печатки ОСОБА_2 і на день розгляду справи новому голові правління «Арсеналець-6», ОСОБА_3.
А тому з врахуванням викладеного суд вважає за необхідне залишити скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.2,4,22,94,95,97,98,227,236,236-7 236-8 КПК України, суд
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про порушення кримінальної справи, по факту привласнення печатки, статуту, та реєстраційних документів від 15.06.2010 року, за ст. 357 ч. 1 КК України, залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя: (підпис)
З оригіналом вірно Суддя:
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2010 |
Оприлюднено | 21.12.2022 |
Номер документу | 11943131 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Шавиріна Лілія Павловна
Кримінальне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Шавиріна Лілія Павловна
Кримінальне
Обухівський районний суд Київської області
Потабенко Лариса Вікторівна
Кримінальне
Тячівський районний суд Закарпатської області
Решетар Василь Іванович
Кримінальне
Сарненський районний суд Рівненської області
Березень Юрій Валентинович
Кримінальне
Обухівський районний суд Київської області
Потабенко Лариса Вікторівна
Кримінальне
Тячівський районний суд Закарпатської області
Решетар Василь Іванович
Кримінальне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Волков Юрій Руфович
Кримінальне
Сарненський районний суд Рівненської області
Березень Юрій Валентинович
Кримінальне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Волков Юрій Руфович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні