Постанова

від 31.05.2024 по справі 479/973/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 479/973/23

Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

смт. Криве Озеро;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

15.02.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Репушевська О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.07.2023 року №ПД/МК/14531/006/П/ПТ/ПС про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 КУпАП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки Управління Держпраці про створення ним перешкод для виконання покладених на посадових осіб завдань не відповідають дійсності. При цьому, на вимогу працівників Управління Держпраці позивачем представлено усі документи, що стосуються трудових відносин із працівниками Комунального підприємства. Інші запитувані матеріали не були представлені посадовим особам з поважних причин, а саме у зв`язку із не наданням особами, персональні дані яких містяться у документах, згоди на їх розголошення.

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року адміністративну справу №479/973/23 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо можливості подальшого розгляду справи районним судом як адміністративним судом, суд першої інстанції врахував ту обставину, що оспорюване адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 директора КНП "Центрпервинної медико-санітарної допомоги Кривоозерської селищної ради" Первомайського району Миколаївської області.

У зв`язку із чим, керуючись положеннями частини 2 статті 20 КАС України, суд першої інстанції визначив, що адміністративні справи щодо спорів юридичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу оскарження їх рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності за предметною підсудністю належать до юрисдикції окружних адміністративних судів, а в даному випадку Миколаївському окружному адміністративному суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу передати справу Кривоозерському районному суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статті 288 КУпАП, статті 20 КАС України та обставинам справи і помилково залишено поза увагою ту обставину, що предметом спору у цій справі є протиправність постанови Управління Держпраці про накладення на позивача адміністративного стягнення за статтею 188-6 КУпАП, а отже даний спір відноситься до виключної підсудності, зокрема, районного суду як адміністративного.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Слід враховувати, що Кодекс адміністративного судочинства розмежовує предметну юрисдикцію адміністративних судів.

Так, відповідно до частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, серед іншого:

адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (пункт 1).

У частині 2 статті 20 КАС України передбачається, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Виходячи з обставин справи, постановою Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.07.2023 року №ПД/МК/14531/006/П/ПТ/ПС, яка є предметом спору за позовом ОСОБА_1 , на останнього накладено адміністративне стягнення відповідно до статті 188-6 КУпАП.

Отже, даний спір відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України підсудний, зокрема, районному суду як адміністративному, куди правильно звернувся позивач із цим позовом.

Враховуючи викладене, не знаходять свого правильного та обґрунтованого підтвердження висновки суду першої інстанції про не підсудність даного спору Кривоозерському районному суду Миколаївської області як адміністративному суду.

Окремо апеляційний суд зауважує на тому, положеннями статті 29 КАС України не передбачена процесуальна можливість адміністративного суду передати адміністративну справу до іншого адміністративного суду в разі встановлення непідсудності даної справи цьому адміністративному суду.

Окрім наведеного, слід також зауважити, що згідно із частинами 1, 3 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.

Ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2024 року скасувати.

Справу направити до Кривоозерського районного суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв