Постанова

від 30.05.2024 по справі 916/1793/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1793/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача Лунгул Л.А., ордер серія ВЕ №1112811 від 04.03.2024р.;

від відповідача Боярський В.С., довіреність від 27.03.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональна рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, повний текст складено та підписано 15.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2024, повний текст складено та підписано 27.02.2024

у справі №916/1793/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ

про стягнення 858 361,11 грн,-

головуючий суддя: Смелянець Г.Є.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 30.05.2024 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Встановив:

У травні 2023 року Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Діагональ заборгованості за надання рекламних послуг в розмірі 858 361,11 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 12 875, 42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання рекламних послуг №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року по справі №916/1793/23 позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованість за рекламні послуги по договору від 20.11.2008 №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ в розмірі 359 121,93 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 386, 83 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не були в повному обсязі сплачені надані позивачем рекламні послуги за спірним договором від 20.11.2008 №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ. Отже, виходячи з того, що відповідачем не доведено суду обставин наявності вільних площин у лютому, червні-серпні та листопаді 2021, суд дійшов висновку, що вартість наданих позивачем послуг у лютому, червні-серпні та листопаді 2021 становить 456507,02 грн.

Врахувавши часткову оплату відповідача за надані позивачем послуг в сумі 241 162,75 грн., суд зазначив, що заборгованість відповідача за послуги, що надані позивачем відповідачу у 2021 на підставі договору про надання рекламних послуг, із врахуванням умов додаткової угоди №35 до нього, становить 359 121,93 грн., а тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Додатковим рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 по справі №916/1793/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Діагональ щодо судових витрат за вх.№2-217/24 від 09.02.2024 задоволено частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8367,62 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагональ» звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року по справі №916/1793/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи.

Заявник апеляційної інстанції наголошує, що умовами Договору передбачено, що оплата послуг проводиться згідно двостороннього акту, який надається замовником до 10 числа поточного місяця на підставі виставлених Виконавцем рахунків, поетапно з останнім платежем не пізніше 25 поточного місяця. В 2021 році позивачем не надсилалось жодного рахунку за надані послуги та акти наданих послуг за Договором, рахунки за 2021 були направлені лише в липні 2022 році, вже після повторного надсилання відповідачем всіх заяв та двосторонніх актів за 2021 р.

В той же час, відповідачем протягом 2021 року щомісячно, з урахуванням строків зазначених в договорі, направлялись на адресу Позивача двосторонні акти та заяви про наявність вільних площин. Крім того відповідач самостійно оплачував суми наданих послуг позивачем, які останнім заперечувались.

Апелянт вказує, що до відзиву на позовну заяву додані документи, які підтверджують надсилання на адресу позивача заяв про наявність вільних площина двосторонніх актів з січня по грудень 2021 року, з підтвердженням направлення позивачу, а також платіжні інструкції за відповідний період.

Разом з тим, судом першої інстанції не було проведено аналізу наданих сторонами справи документів, оскільки фактично з лютого місяця по грудень 2021 року відповідач направляв на адресу позивача до закінчення поточного місяця заяви про на наявність вільних площин, а до 10 числа поточного місяця двосторонній акт за місяць, однак помилково зазначав в описах вкладення до листів «заяви о наявності вільних площин на розміщення реклами за відповідні періоди». Та відповідач своїми діями підтверджував, що в направлених листах містились саме двосторонні акти, а не заяви.

Крім того, матеріали справи містять платіжні інструкції, з аналізу яких можна встановити, що сплачені самостійно відповідачем з січня по грудень 2021 року платежі за Договором, відповідають сумам, що вказані у двосторонніх актах адресна програма розміщення рекламних сюжетів ТОВ «Діагональ» за відповідні періоди, які щомісячно надсилались відповідачем, однак з некоректним зазначенням в описі вкладення.

Таким чином, на думку апелянта, проаналізувавши вказані документи можна встановити, що з більшою вірогідністю відповідач, щомісячно до 10 числа направляв саме двосторонні акти за Договором, однак, помилково зазначав в описах вкладення листів про направлення заяв о наявності вільних площин.

Також, скаржник вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги листи відповідача, якими позивачу надіслані двосторонні акти за січень-листопад 2021 року, та які надані до суду самим позивачем та відповідачем з підстави, нібито не доведення обставин наявності вільних площин у лютому, червні-серпні та листопаді 2021, із врахуванням того, що послуги, які надаються в процесі їх вчинення, тобто у лютому, червні-серпні та листопаді 2021, а відповідні двосторонні акти відповідач надіслав позивачу пізніше.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач 2021 році відмовлявся від будь-яких наданих послуг за Договором та заперечував дію Договору. Апелянт наголошує, якщо «послуги вживаються в процесі їх вчинення», рахунки за ці послуги та акти наданих послуг повинні, також надаватися в процесі вчинення.

Доводи суду про те, що направлені відповідачем повторно в грудні 2021 року та січні 2022 році двосторонні акти за 2021 рік, не підтверджують наявність вільних площин в ті періоди, повинні ставитись в залежність до актів наданих послуг та рахунків позивача, які за договором направляються також в період надання послуг, а не в травні липні 2022 року.

Також, апелянт вказує, що навіть при таких висновках суду першої інстанції, по справі зроблені невірні розрахунки заборгованості. За підрахунком апелянта сума заборгованості повинна становити 349121,93 грн, а не 359121,93 грн.

Крім того, апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не задоволено клопотання представника відповідача, щодо залучення доказів по справі, а саме акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.01.2022р., який був отриманий простою кореспонденцією в листопаді 2023. Зі змісту якого, позивач визнає надання послуг в 2021 році на загальну суму 211204,84 грн. та визнає заборгованість перед відповідачем на суму 130831,18 грн., що підтверджує безпідставність та недоведеність заявлених позовних вимог.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" також не погодилось з рішеннями суду, звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року по справі №916/1793/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованості у розмірі 499239,18 грн та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача в зазначеній частині задовольнити в повному обсязі; скасувати додаткове рішення по справі від 19.02.2021 та здійснити перерозподіл судових витрат відповідно до результату апеляційної скарги.

Апелянт вважає рішення суду в оскаржуваній частині незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції визнав встановленими обставини справи, які є недоведеними, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Так, заявник апеляційної інстанції вважає, що наявність вхідних №№17/24 та №17/23 на відповідній заяві не є належним доказом подання заяви про наявність вільних площин т двостороннього акту адресної програми розміщення рекламних сюжетів за січень 2021 року, оскільки ідентифікувати особу, якою були проставлені штампи вхідної кореспонденції та ідентифікувати особу, якою були проставлені штампи вхідної кореспонденції та присвоєні вхідні номери є неможливим через відсутність підпису відповідальної особи та не зазначенням її ПІБ та посади. Крім цього, відповідно до журналу вхідної кореспонденції виробничого підрозділу «Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень», за вхідними №17/23 від 13.01.2021 зареєстрований лист від Крижопільського лісгоспу 24.12.2020 №491 щодо продовження дії договору та за №17/24 від 13.01.2021 - рапорт від начальника станції Первомайськ-на-Бузі від 05.01.2021 №5 (копія журналу вхідної додавалась в матеріали справи разом з відповіддю на відзив).

Скаржник також зазначає, що якщо припустити подання відповідачем 13.01.2021 заяви та проєкту двостороннього акту за січень 2021 року, то зазначені обставини свідчать, що припинення грошового зобов`язання відповідача зі сплати вартості рекламних послуг ту січні 2021 року за рекламні площини, на яких відсутня комерційна реклама, шляхом його заміни на інше зобов`язання, не відбулося, оскільки відповідач не направив заяву про наявність вільних площин у січні 2021 року до 28.12.2020 та не направив для підписання (узгодження) проєкт акту про відсутність комерційної реклами за січень 2021 року до 10.01.2021. Двосторонній акт, складений сторонами, відсутній.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у стягненні з відповідача повної вартості послуг за січень 2021 року.

Щодо послуг по договору за березень, квітень, травень, вересень, жовтень 2021 року апелянт вказує, що належних доказів надіслання відповідачем на адресу позивача двосторонніх актів в строки, передбачені умовами укладеного між сторонами договору (до 10 числа поточного місяця) матеріали справи не містять, тому підстави для звільнення відповідача від оплати за рекламні послуги за спірні місяці у повному обсязі відсутні.

Щодо послуг по договору за грудень 2021 року, апелянт вказує, що на адресу відповідача неодноразово направлялись листи про те, що інформація, яка відображається в двосторонніх актах, надісланих на адресу позивача, не надає повної інформації щодо експонування матеріалів на кожному рекламному засобі та надавались варіанти оформлення двосторонніх актів. Пропозиції позивача прийняті до уваги не були. Двосторонній акт, складений сторонами за грудень 2021, відсутній.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, повний текст складено та підписано 15.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2024, повний текст складено та підписано 27.02.2024 у справі №916/1793/23; призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до розгляду на 30 травня 2024 року о 10:30 год.

Крім того, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, повний текст складено та підписано 15.02.2024 у справі №916/1793/23; об`єднано розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ в одне апеляційне провадження; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на 30 травня 2024 року о 10:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Південно-західного апеляційного господарського суду 08.04.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ просило апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/1793/23 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/1793/23 в частині відмови в задоволені позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ про стягнення заборгованості в розмірі 499 239,18 грн залишити без змін.

Відповідач зазначає, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для часткового скасування рішення по справі, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Південно-західного апеляційного господарського суду 10.04.2024, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" просило апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/1793/23 залишити без задоволення; у разі задоволення апеляційної скарги зменшити розмір судових витрат на правову професійну допомогу до 5 000 грн.

Разом з тим, суддя зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, Принцевська Н.М. відповідно до наказу голови суду від 24.05.2024 №133-в приймає участь у підготовці в НШСУ для підтримання кваліфікації з 29.05.2024 по 31.05.2024.

У зв`язку з вищевикладеним 29.05.2024 за розпорядженням керівника апарату суду №148 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1793/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 для розгляду апеляційних скарг у справі №916/1793/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 прийнято справу №916/1793/23 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.; призначено розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ до розгляду на 30 травня 2024 року о 10:30 год.

В судовому засіданні 30.05.2024 представник позивача просив задовольнити власні апеляційні скарги в повному обсязі та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача просив задовольнити власну апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг позивача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

20.11.2008 року між Регіональною філією "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" ("Виконавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діагональ" ("Замовник") укладено договір про надання рекламних послуг №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ (далі договір №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах Одеської залізниці спеціальних рекламних конструкцій Замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.

Умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у додаткових угодах до даного договору, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.2 договору №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008).

Згідно з умовами п.3.1. договору вартість послуг Виконавця та порядок оплати визначається відповідно до додаткових угод, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 3.2, 3.3 договору №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008 передбачено, що визначення вартості послуг Виконавця і їхня оплата провадяться в національній валюті України гривні. Оплата послуг проводиться Замовником на підставі виставлених Виконавцем рахунків не пізніше трьох банківських днів з моменту їх виставлення, але не пізніше десятого числа поточного місяця.В силу пунктів 6.1, 6.2 договору №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008 договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2015. Договір може бути пролонгований за погодженням сторін.

Згідно з пунктом 10.3 договору №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008 будь-які зміни та доповнення до даного договору здійснюються в письмовій формі за підписом уповноважених представників сторін.В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, якими були внесені зміни до договору, в т.ч. додаткова угода №35 від 07.09.2011, якою, серед іншого п.3.3. договору викладений у наступній редакції: Оплата послуг проводиться згідно двостороннього акту, який надається Замовником до 10 числа поточного місяця, на підставі виставлених Виконавцем рахунків, поетапно, з останнім платежем не пізніше 25 числа поточного місяця.

П. «Інші умови» договору доповнено п.7.11:

7.11.1 Відсутність комерційної реклами, що підтверджується двостороннім актом, звільніє Замовника від обов`язку оплачувати рекламні послуги за ці рекламні площини, а Виконавець має право експонувати свої рекламні матеріали на цих площинах, на які Замовник безкоштовно надає сервісні послуги, тобто поліграфію надану Виконавцем Замовник розміщує на рекламні конструкції, які не зайняті комерційною рекламою, але не частіше одного разу на місяць. Крім того, Замовник бере на зобов`язання за свої кошти, згідно наданих макетів Виконавця, щорічно виготовляти до 10 сюжетів на банері (поліграфічному матеріалі), іміджевої реклами Залізниці згідно з подальшим її розміщенням на вільних площинах.

7.11.2 Заява о наявності вільних площин, на розміщення реклами (ІРЗ) залізниці на наступний місяць подається Замовником за 3 доби до завершення поточного місяця, із можливістю подальшого корегування двостороннього акту.

В подальшому між сторонами також були укладені додаткові угоди про внесення змін як до договору, так і до додаткових угод до договору.

Також судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідач 13.01.2021 подав позивачу заяву про наявність вільних площин за січень 2021, про що свідчить вхідний №17/24 на відповідній заяві позивача. Тією датою 13.01.2021 за вх.№17/23 позивач одержав двосторонній акт за січень, згідно з яким сума до сплати за січень 2021 становить 17805,96 грн. (т.2, а.с.113-114).

26.01.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за лютий 2021, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508388394 (т.2, а.с. 128-129).

08.02.2021 позивач також одержав заяву про наявність вільних площин на розміщення реклами за лютий 2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист, в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за лютий 2021, та накладна Укрпошти 6500508414689 (т.2, а.с.131)

Поряд з цим позивач надав до суду двосторонній акт за лютий 2021, згідно з яким сума до сплати у лютому становить 19825,56 грн. (т.2, а.с.130)

11.02.2021 відповідач оплатив послуги за лютий 2021 в сумі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3182. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №3461688 від 18.02.2021

24.02.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за березень 2021, яку позивач одержав 25.02.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508412520 (т.2, а.с.111-112).

05.03.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин на розміщення реклами за березень 2021, яку позивач одержав 09.03.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за березень 2021 та накладна Укрпошти 6500508424897 (т.2, а.с.110)

Поряд з цим позивач надав до суду двосторонній акт за березень 2021, згідно з яким сума до сплати у березні становить 22376,71 грн. (т.2, а.с.109)

Окрім того, листом від 12.02.2021 №ДН-1-18/221 позивач повідомив відповідача про надходження заяви про наявність вільних площини та двостороннього акту адресна програма розміщення рекламних сюжетів з 01.03.2021 по 31.01.2021, а також повернув їх відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та опис вкладення у цінний лист (т.2, а.с.133-134).

23.03.2021 відповідач оплатив послуги за березень 2021 в сумі 12376,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3144. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №35477460 від 30.03.2021.

24.03.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за квітень 2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508440264 (т.2,а.с.85-86).

07.04.2021 відповідач надіслав позивачу заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за квітень 2021, яку позивач одержав 09.04.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за квітень 2021 та накладна Укрпошти 6500508473359 (т.2, а.с. 88)

Поряд з цим, позивач надав до суду двосторонній акт за квітень 2021, з яким сума до сплати у квітні становить 14412,06 грн. (т.2, а.с. 87)

Окрім того, листом від 31.03.2021 №ДН-1-18/308 позивач повідомив відповідача про надходження заяви про наявність вільних площин з 01.04.2021 по 30.04.2021 та повернув її відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020. Також листом від 16.04.2021 №ДН-1-18/396 позивач повідомив відповідача про надходження двостороннього акту адресна програма розміщення рекламних сюжетів з 01.04.2021 по 30.04.2021 та повернув його відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020 (т.2, а.с.17-20)

21.04.2021 відповідач оплатив послуги за квітень 2021 в сумі 14412,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3325. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №3639760 від 29.04.2021.

Також судом встановлено, що у квітні 2021 р. ТОВ "Діагональ" звернулося з позовом до АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", в якому просило визнати укладений між сторонами договір про надання рекламних послуг №ОД/НРЕКЛ-08-д-НЮ від 20.11.2008 продовженим до 31.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не менше ніж за місяць до закінчення строку укладеного між сторонами договору про надання рекламних послуг №ОД/НРЕКЛ-08-д-НЮ від 20.11.2008 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до позивача не надходило заяв про відмову від пролонгації даного договору, у зв`язку з чим останній продовжив свою дію до 31.12.2025, проте відповідач факт пролонгації договірних відносин сторін за вказаним правочином безпідставно не визнає.

За вказаною позовною заявою господарським судом Одеської області 23.04.2021 відкрито провадження у справі №916/1093/21 та рішенням Господарського суду Одеської області від 06.07.2021 у справі №916/1093/21 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021, яка залишена без змін постановою ВС КГС від 15.02.2022, апеляційну скаргу ТОВ "Діагональ" задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 06.07.2021 у справі №916/1093/21 скасовано. Позов ТОВ "Діагональ" до АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" задоволено. Визнано договір про надання рекламних послуг №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ від 20.11.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діагональ" та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", продовженим до 31.12.2025.

Під час вирішення між сторонами вищевказаного спору у справі №916/1093/21, відповідач на виконання умов договору про надання послуг 23.04.2021 надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за травень 2021, яку позивач одержав 27.04.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508492736 (т.2, а.с.105-106)

07.05.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за травень 2021, яку позивач одержав 11.05.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за травень 2021, та накладна Укрпошти 6500508493619 (т.2, а.с.108).

Поряд з цим, позивач надав до суду двосторонній акт за травень 2021, згідно з яким сума до сплати у травні становить 12841,10 грн. (т.2, а.с.107)

Окрім того, листом від 17.05.2021 №ДН-1-18/516 позивач повідомив відповідача про надходження заяви про наявність вільних площини з 01.05.2021 по 31.05.2021 та повернув її відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020. Також листом від 20.05.2021 №ДН-1-18/535 позивач повідомив відповідача про надходження двостороннього акту адресна програма розміщення рекламних сюжетів з 01.05.2021 по 31.05.2021 та повернув його відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020 (т.2, а.с. 21-24).

25.05.2021 відповідач оплатив послуги за травень 2021 в сумі 12841,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3362. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №3727859 від 31.05.2021.

21.05.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за червень 2021, яку позивач одержав 25.05.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508525529

08.06.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за червень 2021, яку позивач одержав 10.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за червень 2021, та накладна Укрпошти 6500508529087 (т.2, а.с.98).

Поряд з цим, позивач надав до суду двосторонній акт за червень 2021, з яким сума до сплати у червні 12523,32 грн. (т.2, а.с.97)

24.06.2021 відповідач оплатив послуги за червень 2021 в сумі 12523,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3400. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №3814559 від 30.06.2021.

24.06.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за липень 2021, яку позивач одержав 29.06.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508521213 (т.2, а.с. 101-102)

08.07.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за липень 2021, яку позивач одержав 13.07.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за липень 2021, та накладна Укрпошти 6500508579866 (т.2, а.с. 104).

Поряд з цим позивач надав до суду до суду двосторонній акт за липень 2021, згідно з яким сума до сплати за липень становить 14448,03 грн. (т.2, а.с. 103)

26.07.2021 відповідач оплатив послуги за липень 2021 в сумі 14448,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3453. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №3916251 від 30.07.2021.

23.07.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за серпень 2021, яку позивач одержав 29.07.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508609382 (т.2, а.с. 89-90).

05.08.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за серпень 2021, яку позивач одержав 06.08.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за серпень 2021, та накладна Укрпошти 6500508606502 (т.2, а.с.92).

Поряд з цим позивач надав до суду до суду двосторонній акт за серпень 2021, згідно з яким сума до сплати за серпень становить 30333,78 грн. (т.2, а.с.91)

18.08.2021 відповідач оплатив послуги за серпень 2021 в сумі 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3498 та 26.08.2021 відповідач оплатив послуги за серпень 2021 в сумі 15333,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3511. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №3997670 від 26.08.2021 та №4005582 від 28.08.2021.

19.08.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за вересень 2021, яку позивач одержав 25.08.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508624497 (т.2, а.с. 93-94).

Окрім того, листом від 13.09.2021 №ДН-1-18/1027 позивач повідомив відповідача про надходження двостороннього акту адресна програма розміщення рекламних сюжетів з 01.09.2021 по 30.09. 2021 та повернув його відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020 (т.2, а.с.47-48)

16.09.2021 відповідач оплатив послуги за вересень 2021 в сумі 9 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3553 та 21.09.2021 відповідач оплатив послуги за вересень 2021 в сумі 9154,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3562. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №4080867 від 21.09.2021 та №4087747 від 24.09.2021.

22.09.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за жовтень 2021, яку позивач одержав 28.09.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508619671 (т.2, а.с.95-96).

08.10.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за жовтень 2021, яку позивач одержав 11.10.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за жовтень 2021 та накладна Укрпошти 6500508692824 (т.2, а.с. 82).

Поряд з цим позивач надав до суду до суду двосторонній акт за жовтень 2021, згідно з яким сума до сплати за жовтень становить 31589, 25 грн. (т.2, а.с.81)

Окрім того, листом від 25.10.2021 №ДН-1-18/1213 позивач повідомив відповідача про надходження двостороннього акту адресна програма розміщення рекламних сюжетів з 01.10.2021 по 31.10.2021 та повернув його відповідачу у зв`язку із тим, що дія договору закінчилася 31.12.2020 (т.2, а.с.25)

21.10.2021 відповідач оплатив послуги за жовтень 2021 в сумі 16 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3613 та 25.10.2021 відповідач оплатив послуги за жовтень 2021 в сумі 15589,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3619. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №4186868 від 27.10. 2021 та №4191391 від 29.10.2021.

08.11.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за листопад, яку позивач одержав 08.11.2021 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508699993 (т.2, а.с.83-84).

21.10.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за листопад 2021, яку позивач одержав 22.10.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за листопада 2021 та накладна Укрпошти 6500508712477 (т.2, 116).

Поряд з цим позивач надав до суду до суду двосторонній акт за листопад 2021, згідно з яким сума до сплати за листопад становить 30254,40 грн. (т.2, а.с.115)

18.11.2021 відповідач оплатив послуги за листопад 2021 в сумі 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3661 та 23.10.2021 відповідач оплатив послуги за жовтень 2021 в сумі 15254,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3672. В свою чергу позивач повернув відповідачу сплачені ним кошти згідно платіжного доручення №4269317 від 24.11. 2021 та №4280327 від 26.11.2021.

22.11.2021 відповідач надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за грудень 2021, яку позивач одержав 26.12.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508698342 (т.2, а.с.117-118).

Супровідним листом від 08.12.2021 №1208 відповідач, серед іншого, надіслав позивачу заяву про наявність вільних площин за грудень 2021, яку позивач одержав 13.12.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист в найменуванні вкладення якого, серед іншого, зазначено заява про наявність вільних площин на розміщення реклами за грудень 2021 та накладна Укрпошти 6500508743909 (т1, а.с. 162, 167; т.2, 51,53).

Поряд з цим позивач надав до суду до суду двосторонній акт за грудень 2021, згідно з яким сума до сплати за грудень 26598,44 грн. (т.2, а.с.52).

Листом від 15.12.2021 за вих.№1215 відповідач повідомив позивача , що 15.12.2021 був поведений другий платіж за період травень-липень 2021, а також за грудень 2021, та надіслав позивачу заяви про наявність вільних площин на розміщення реклами за травень-липень 2021 (т.2, а.с.119-120).

Листом від 11.01.2022 за вх.№0111 відповідач повідомив позивача, що ним були надіслані позивачу заяви про наявність вільних площини на розміщення реклами та 08.12.2021 і 15.12.2021 були проведені платежі за період січень-квітень 2021 (платіжне доручення №3714 від 08.12.2021), за травень липень 2021 (платіжне доручення №3722 від 15.12.2021), за грудень 2021 (платіжне доручення №3723 від 15.12.2021)

Листом від 12.01.2022 за вих.№0112 відповідач повідомив позивача про те, що 12.01.2022 був проведений третій платіж за період серпень-вересень 2021 та надісланий заяви про наявність вільних площин на розміщення реклами за серпень-вересень 2021. Вказаний лист надісланий позивачу 13.01.2022 та одержаний останнім 17.01.2022 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508782238.

Листом від 21.01.2022 за вих.№0121 відповідач повідомив позивача про те, що 21.01.2022 були проведені платежі за період жовтень-листопад 2021, за січень 2022 і надіслані заяви про наявність вільних площин на розміщення реклами за жовтень-листопад 2021. Вказаний лист надісланий позивачу 21.01.2022 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти 6500508782530.

Листом від 27.01.2022 за вих.№0127 відповідач повідомив позивача про те, що позивачу були надіслані заяви про наявність вільних площин на розміщення реклами а проведені оплати за період січень-грудень 2021.

Також у матеріалах справ наявні платіжні доручення, згідно з якими відповідач оплатив відповідачу послуги за січень-квітень в сумі 64420,29 грн. (платіжне доручення №3714 від 08.12.2021), за травень-липень 2021 в сумі 39812,45 грн. (платіжне доручення №3722 від 15.12.2021), серпень вересень 2021 в сумі 48487,92 грн. (платіжне доручення №3764 від 12.01.2022), жовтень-листопад 2021 в сумі 61843,65 грн. (платіжне доручення №3782 від 21.01.2022), та грудень 2021 в сумі 26598,44 грн. (платіжне доручення №3723 від 15.12.2021).

Окрім того, супровідним листом від 29.07.2022 №НКМ-08/314 позивач, серед іншого, надіслав відповідачу рахунки по договору від 20.11.2008 №ОД/НРЕКЛ-08-783дНЮ за січень-грудень 2021, про що свідчить опис вкладення до накладної №650050891425 від 04.08.2022, накладна Укрпошти №650050891425, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек.

Супровідним листом від 04.05.2022 №НКМ-08/182 позивач, серед іншого, надав відповідачу оригінали актів виконаних рекламних послуг за період з 01.01.2021 по 30.12.2021, про що свідчить опис вкладення до пакета №НКМ-08/182 від 05.05.2022, накладна Укрпошти №6500508867497, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржниками в апеляційних скаргах, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як зазначалось раніше, між сторонами у справі укладений договір про надання рекламних послуг, із врахуванням умов додаткової угоди №35 до нього, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання надати позивачу послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах Одеської залізниці рекламних конструкцій відповідача з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити послуги згідно двостороннього акту, який надається відповідачем до 10 числа поточного місяця, на підставі виставлених позивачем рахунків, поетапно, з останнім платежем не пізніше 25 числа поточного місяця.

При цьому умовами договору про надання послуг, із врахуванням умов додаткової угоди №35 передбачено, що двостороннім актом підтверджується відсутність комерційної реклами, що звільняє відповідача сплачувати рекламні послуги за ці рекламні площини, а позивач має право експонувати свої рекламні матеріали на цих площинах.

Також договором про надання рекламних послуг, із врахуванням умов додаткової угоди №35 передбачено, що відповідачем за 3 доби до завершення поточного місця подається заява про наявність вільних площин на розміщення реклами залізниці, із можливістю подальшого коригування двостороннього акту.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: - належності, - допустимості, - достовірності, - достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вірно встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, відповідач на виконання умов цього договору, із врахуванням умов додаткової угоди №35, протягом 2021 року, а саме: у січні, березні, квітні, травні, вересні жовтні, грудні надавав позивачу як заяви про наявність вільних площин на розміщення реклами, так і двосторонні акти, якими підтверджується відсутність комерційної реклами відповідача, та які є підставою для оплати відповідачем наданих позивачем послуг. Крім того, відповідач протягом 2021 здійснював оплату наданих позивачем послуг.

В свою чергу позивач повертав відповідачу відповідні заяви про наявність вільних площин на розміщення реклами, двосторонні акти, а також проведену відповідачем оплату наданих позивачем послуг, у зв`язку із тим, що позивач вважав припиненим укладений з відповідачем договір про надання послуг.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що своєчасно подані відповідачем позивачу заяви про наявність вільних площин та двосторонні акти звільняють відповідача від сплати рекламних послуг за ці рекламні площини, вартість наданих позивачем послуг у січні, березні, квітні, травні, вересні-жовтні, грудні 2021 становить 143777,66 грн., а саме: у січні 17805,96 грн., у березні 2021 22376,71 грн., у квітні 14412,06 грн., у травні 12841,10 грн., у вересні 18154,14 грн., у жовтні 31589,25 грн., у грудні 26598,44 грн.

Посилання АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" на те, що товариство не отримувало заяву про наявність вільних площин та двосторонній акт за січень 2021, не приймаються до уваги колегіє суддів, оскільки спростовуються наявністю вхідного номеру позивача на відповідній заяві та акті відповідача.

Більш того, аналогічного виду вхідні номери позивача наявні на заяві про наявність вільних площин та двосторонньому акті відповідача за лютий 2020, що спростовує посилання позивача на те, що у журналі вхідної кореспонденції виробничого підрозділу «Одеська об`єднана дирекція залізничних перевезень», який є внутрішнім документом позивача, за вх.№12/23 та №17/24 зареєстровані листи іншої особи.

Посилання АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" на те, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу двосторонніх актів за березень, квітень, травень, вересень-жовтень 2021, оскільки у описах вкладення зазначено про надіслання відповідачем позивачу заяв про вільні площини, а не двосторонніх актів, колегія суддів також вважає безпідставними, з огляду на наявні у справі листи позивача від 12.03.2021 №ДН-1-18/221, від 16.04.2021 №ДН-1-18/396, від 20.05.2021 №ДН-1-18/535, від 13.09.2021 №ДН-1-18/1027, від 25.10.2021 №ДН-1-18/1213, в яких позивач підтверджує отримання від відповідача саме двосторонніх актів.

Посилання АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" на те, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу двосторонніх акту за грудень 2021 колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що самим позивачем наданий до суду лист відповідача від 08.12.2021 №1208, в якому зазначено про надіслання позивачу заяви про наявність вільних площин, а фактично до листа доданий, серед іншого, двосторонній акт за грудень 2021 (т.1, а.с. 162, 167).

Водночас, як вірно встановлено господарським судом, відповідач не надав до суду належних доказів, які свідчать про те, що двосторонні акти за лютий, червень-серпень, листопад 2021 надсилалися відповідачем позивачу, оскільки у відповідних описах вкладення зазначено про надсилання позивачу заяв про наявність вільних площин за лютий, червень-серпень, листопад 2021, а не двосторонніх актів.

Посилання ТОВ «Діагональ» на те, що відповідне зазначення в описах вкладення заяв про наявність вільних площин, замість двостороннього акту, є опискою відповідача та фактично позивачу надіслані двосторонні акти, не приймаються до уваги колегією суддів, з огляду на те, такі посилання, за відсутністю відповідних доказів в підтвердження, є лише припущеннями відповідача.

Лист відповідача від 08.12.2021 №1208, яким позивачу надіслані двосторонні акти за січень-квітень 2021, лист від 15.12.2021 №1215, яким позивачу надіслані двосторонні акти за травень-липень 2021, лист відповідача від 12.01.2022 №0112, яким позивачу надіслані двосторонні акти за серпень-вересень 2021, лист відповідача від 21.01.2022 №0121, яким позивачу надіслані двосторонні акти за жовтень листопад 2021, та які надані до суду самим позивачем т.1, а.с.162-182, не доводять обставин наявності вільних площин у лютому, червні-серпні та листопаді 2021, із врахуванням того, що послуги, які надаються позивачем відповідачу на підставі укладеного між сторонами договору вживаються в процесі їх вчинення, тобто у лютому, червні-серпні та листопаді 2021, а відповідні двосторонні акти відповідач надіслав позивачу 08.12.2021 за лютий 2021, 15.12.2021 за червень-липень 2021, 12.01.2022 за серпень 2021 та 21.01.2022 за листопад 2021.

Позивач надав до суду рахунки за лютий 2021, згідно з яким вартість наданих послуг становить 90192,03 грн., за червень 2021, згідно з яким вартість наданих послуг становить 90416,64 грн., за липень 2021, згідно з яким вартість наданих послуг становить 90724,07 грн., за серпень 2021 згідно з яким вартість наданих послуг становить 92587,14 грн., за листопад згідно з яким вартість наданих послуг становить 92587,14 грн.

Отже, виходячи з того, що відповідачем не доведено суду обставин наявності вільних площин у лютому, червні-серпні та листопаді 2021, що в свою чергу звільняє відповідача від обов`язку сплачувати рекламні послуги позивача за ці площини, вартість наданих позивачем послуг у лютому, червні-серпні та листопаді 2021 становить 456507,02 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено господарським судом, відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг в сумі 241 162,75 грн., про що свідчать наявні у справі платіжні доручення №3714 від 08.12.2021, №3722 від 15.12.2021, платіжне доручення №3764 від 12.01.2022, №3782 від 21.01.2022, №3723 від 15.12.2021.

Отже, заборгованість відповідача за послуги, що надані позивачем відповідачу у 2021 на підставі договору про надання рекламних послуг, із врахуванням умов додаткової угоди №35 до нього, становить 359 121,93 грн. (143777,66 грн. (вартість послуг у січні, березні, квітні, травні, вересні-жовтні, грудні 2021) + 456507,02 грн. (вартість послуг лютому, червні-серпні та листопаді 2021) 241162,75 грн. (вартість оплачених відповідачем послуг)).

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого процесуального акту колегія суддів не вбачає.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року по справі №916/1793/23 позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованість за рекламні послуги по договору від 20.11.2008 №ОД/НРЕКЛ-08-785д-НЮ в розмірі 359 121,93 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 386, 83 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Одночасно господарським судом призначено судове засідання щодо судових витрат відповідача на 19.02.2024 о 13:45 год., із повідомленням учасників справи про судове засідання та відповідачу встановлено строк подання до суду доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла заява, в якій відповідач, зокрема, просив суд стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАГОНАЛЬ" 20 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №916/1793/23 Господарським судом Одеської області, із наданням відповідних доказів понесення таких витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Як вбачається з поданої відповідачем 09.02.2024 заяви, останній, заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, зазначає, що такі витрати склали 20 000 грн.

На підтвердження понесених відповідачем судових витрат під час розгляду справи у суді першої інстанції було надано:

1)ордер серія ВЕ №1086109 від 18.04.2023 та ордер серія ВН №1251270 від 29.05.2023;

2)договір №33 про надання правової допомоги від 01.12.2021 з додатком №1 від 07.06.2023 до договору про надання правової допомоги №33 від 01.12.2021;

3)договір №73 про надання правової допомоги №73 від 05.03.2021 з додатком №1 від 20.05.2023 до договору про надання правової допомоги №73 від 05.03.2021;

4)Акт наданих послуг від 09.02.2024 за договором про надання правової допомоги №73 від 05.03.2021;

5)Акт наданих послуг від 09.02.2024 за договором про надання правової допомоги №33 від 01.12.2021;

6)Рахунки №1/02 від 09.02.2024 та №2/02 від 09.02.2024.

Так, згідно з умовами договору №33 про надання правової допомоги від 01.12.2021, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагональ» (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "СЕРГЕЄВ, БОЯРСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ" (Адвокатське об`єднання) Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу (надалі - Послуги) щодо представництва Клієнта в усіх судових інстанціях в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти Послуги та оплатити винагороду в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та відшкодовувати витрати Адвокатського об`єднання, понесені ним при виконанні умов цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. договору Вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором визначається як сума гонорарів Адвокатського об`єднання за надані Послуги та витрат, понесених Адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням Послуг. Гонорари за Послуги Адвокатського об`єднання («Гонорари») розраховуються, як правило, шляхом множення погодинної ставки співробітників Адвокатського об`єднання, залучених до виконання доручення Клієнта, на кількість годин, витрачених співробітникам Адвокатського об`єднання для виконання доручення. Погодинні ставки (тарифи) співробітників Адвокатського об`єднання: - адвоката складають: - 2000,00 грн., - помічника адвоката: - 1000,00 грн.

У п. 6.1. договору зазначено, що факт надання Адвокатським об`єднанням Послуг підтверджується підписаним Сторонами Актом.

У Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 33 від 01.12.2021 сторони узгодили:

1. Опис і обсяг послуг по даному Додатку: 1.1. За даними Додатком Виконавець надає Клієнту послуги щодо супроводу справи №916/1793/23, що розглядалась Господарським судом Одеської області за позовною заявою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до ТОВ «Діагональ» про стягнення заборгованості за надання рекламних послуг за Договором NоОд/НРЕКЛ - 08-785 д НЮ від 20.11.2008 р.

1.2. Послуги з даного Додатку включають в себе: (А) інформування Клієнта, щодо стратегії ведення справи. (Б) представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях в господарському суді Одеської області, що призначались по даній справі; (В) подання клопотання та пояснень по справі.

2. Вартість і оплата гонорару. 2.1. Гонорар за цим Додатком становить 10000 грн (десять тисяч гривень).

2.2. Вартість послуг, зазначену в п. 2.1. даного Додатка, Клієнт сплачує на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання після узгодження акту наданих послуг за Договором та протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Згідно з умовами договору №73 про надання правової допомоги від 05.03.2021, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагональ» (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "СЕРГЕЄВ, БОЯРСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ" (Адвокатське об`єднання) Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу (надалі - Послуги) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти Послуги та оплатити винагороду в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та відшкодовувати витрати Адвокатського об`єднання, понесені ним при виконанні умов цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. договору вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором визначається як сума гонорарів Адвокатського об`єднання за надані Послуги та витрат, понесених Адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням Послуг. Гонорари за Послуги Адвокатського об`єднання («Гонорари») розраховуються, як правило, шляхом множення погодинної ставки співробітників Адвокатського об`єднання, залучених до виконання доручення Клієнта, на кількість годин, витрачених співробітникам Адвокатського об`єднання для виконання доручення. Погодинні ставки (тарифи) співробітників Адвокатського об`єднання: - адвоката складають: - 1500,00 грн., - помічника адвоката: - 500,00 грн.

У п. 6.1. договору зазначено, що Адвокатське об`єднання буде виставляти Клієнту акти за Послуги, як правило, щомісяця. Якщо протягом певного місяця суми гонорарів за надані послуги і витрат по справі були незначними, Адвокатське об`єднання може включити їх в акти за наступні місяці. Акт надсилається Клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

У Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 73 від 05.03.2021,сторони узгодили:

1.Опис і обсяг послуг по даному Додатку: 1.1. За даними Додатком Виконавець надає Клієнту послуги з підготовки та подання необхідних процесуальних документів по справі №916/1793/23 (далі - Справа), що розглядається Господарським судом Одеської області за позовною заявою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до ТОВ «Діагональ» про стягнення заборгованості за надання рекламних послуг за Договором NоОд/НРЕКЛ - 08-785 д НЮ від 20.11.2008 року 1.2. Послуги з даного Додатку включають в себе: (А) юридичний аналіз позовної заяви з додатками; (Б) підготовка юридичних висновків і рекомендацій Клієнту щодо Справи; (В) підготовка і подача відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив, та інших процесуальних документів пов`язаних з розглядом Справи у Господарському суді Одеської області.

2.Вартість і оплата гонорару. 2.1. Гонорар за цим Додатком, становить 10000 грн (десять тисяч гривень).

2.2. Вартість послуг, зазначену в п. 2.1. даного Додатка, Клієнт сплачує на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання після узгодження акту наданих послуг за Договором та протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до Акту наданих послуг від 09.02.2024 за договором про надання правової допомоги №33 від 01.12.2021, який підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагональ» (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "СЕРГЕЄВ, БОЯРСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ" (Адвокатське об`єднання) у період з 07.06.2023 09.02.2024 Адвокатське об`єднання надали клієнту послуги, згідно з Договором про надання правової допомоги №33 від 01.12.2021 р. та Додатку №1 від 07.06.2023 року, на суму 10 000,00 грн. без ПДВ.

У Акті також зазначено, що Адвокатським об`єднанням надано послуги (роботи), щодо супроводу справи №916/1793/23, що розглядалась Господарським судом Одеської області за позовною заявою АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця до ТОВ «Діагональ» про стягнення заборгованості за надання рекламних послуг за Договором NоОд/НРЕКЛ - 08-785 д НЮ від 20.11.2008, що включало в себе: - представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях в господарському суді Одеської області, що призначались по даній справі; - подання клопотання та пояснень по справі; - інформування Клієнта, щодо стратегії ведення справи.

Відповідно до Акту наданих послуг від 09.02.2024 за договором про надання правової допомоги №73 від 01.12.2021, який підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагональ» (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ "СЕРГЕЄВ, БОЯРСЬКИЙ І ПАРТНЕРИ" (Адвокатське об`єднання) У період з 20.05.2023 по 09.02.2024 р Адвокатське об`єднання надали Клієнту послуги, згідно з Договором про надання правової допомоги №73 від 05.03.2021 та Додатку №1 від 20.05.2023 року, на суму 10 000 грн. без ПДВ.

У Акті також зазначено, що Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги (роботи): ознайомлення з позовною заявою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до ТОВ «Діагональ» про стягнення заборгованості за надання рекламних послуг за договором №Од/НРЕКЛ-08-785 д НЮ від 20.11.2008 в розмірі 858361,11 грн та додатків до неї (1 год); вивчення та аналіз діючої судової практики по даній категорії справ (1 год); підготування відзиву на позовну заяву (2 год); дослідження, підготування копій/сканкопій документів та направлення до суду та стороні по справі (1 год); ознайомлення з відповіддю на відзив; підготування заперечень на відповідь на відзив та направлення їх до суду та стороні по справі - 2 год; ознайомлення з матеріалами справи №916/1793/23 в Господарському суді Одеської області 20.10.2023 р. - 1 год.

Як зазначалось вище, додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 по справі №916/1793/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Діагональ щодо судових витрат за вх.№2-217/24 від 09.02.2024 задоволено частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8367,62 грн.

Задовольняючи частково заяву відповідача, суд першої інстанції врахувавши відсутність клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат позивача, оцінивши надані відповідачем докази понесених судових витрат за критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, дійшов висновку, що відповідні витрати відповідача пов`язані із розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, а відтак, заява відповідача про стягнення судових витрат в розмірі 20 000 грн. підлягає задоволенню, та стягненню з позивача підлягає розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8367,62 грн., із врахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів оцінивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат щодо надання правової допомоги, в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагональ» про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8367,62 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване та законне додаткове рішення у даній справі, яке відповідає нормам ГПК та правовим висновкам Верховного Суду, а скаржником не наведено в апеляційній скарзі жодного доводу стосовно незаконності додаткового рішення суду від 19.02.2024.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судом першої інстанції.

Згідно з ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ залишаються без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 у справі № 916/1793/23 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на скаржників, оскільки вимоги апеляційних скарг повністю відхилені.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Діагональ залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 у справі № 916/1793/23 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 03.06.2024 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Я.Ф. Савицький