Рішення

від 30.05.2024 по справі 401/3716/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/3716/23 Провадження № 2/401/304/24

30 травня 2024 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судових засідань Рудської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерне товариство«Запорізький виробничийалюмінієвий комбінат»в особіфілії Придніпровськоговиробничого управлінняПублічного акціонерноготовариства «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 10 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року замінено відповідача Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на належного відповідача Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року витребувано докази у відповідача.

Позивач надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, погодився із сумою розрахунку заборгованості та середньоденної заробітної плати, яку надано відповідачем.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог частини першої статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі доказів, які є у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Аргументи позивача, ОСОБА_1 :

Позовні вимоги позивач мотивує тим,що з11травня 2022року вінпрацював вПридніпровського виробничогоуправління Публічногоакціонерного товариства«Запорізький виробничийалюмінієвий комбінат»на посаді охоронця. 31 березня 2023 року його було звільнено з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умови колективного та трудового договору. На деньйого звільненняПридніпровське виробничеуправління Публічногоакціонерного товариства«Запорізький виробничийалюмінієвий комбінат»мало перед ним заборгованість по заробітній платі в розмірі 63291,89 грн. Оскільки відповідач не виплатив його заробітну плату, просив суд задовольнити його позов. Також позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з дня звільнення і по дату ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копії доказів: паспорт позивача, ідентифікаційний номер, копія трудової книжки з відмітками про трудові відносини з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»; витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 12.05.2023 №1127-23-00983; довідка за формою ОК-5; виписка по особовому рахунку з АБ «Укргазбанк» за період 20.05.2022р.-30.06.2023р.

Позиція відповідача, Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»:

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

На вимогу ухвали суду про витребування доказів направив до суду довідку про наявну заборгованість по нарахованій заробітній платі ОСОБА_1 за період з 11 травня 2022 року по 31 березня 2023 року; довідку (розрахунок) про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 .

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні доведено належними та допустимими доказами, тому позов слід задовольнити, з таких підстав.

Встановлені судом фактичні обставини справи:

З 11 травня 2022 року ОСОБА_1 працював на посаді охоронця у Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що підтверджується копією його трудової книжки.

Згідно наказу від 31 березня 2023 року №3-к ОСОБА_1 з роботи звільнено за ст. 38 КЗпП України.

З довідкипро доходи№ 1від 19.04.2024року,яку наданоПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» вбачається, що Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат» маєзаборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі на день звільнення в загальній сумі 43 662 грн. 31 коп.

З довідки№ 2від 19.04.2024року наданоїПАТ «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат»вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 354,05 грн.

12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат»та просить ухвалити рішення, яким стягнути на його користь: заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не наддав, отже, про можливі заперечення проти позову, суд не повідомив.

Вказані обставини справи підтверджуються належними та допустимими доказами, та не спростовані.

Джерела права, оцінка суду:

Відповідно до статті 43 Конституції України кожному гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 4 КЗпП Українивстановлено, що законодавство про працю складається із цьогоКодексута інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Відповідач не спростував факту своєчасного не здійснення ним належних звільненому працівнику виплат всіх сум, нарахованих на день звільнення.

Отже, позивачем доведено, що відповідач не виконував законодавство про працю, затримував проведення виплати заробітної плати, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Ст.116 КЗпП України передбачено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до роз`яснень викладених в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Вказана позиція щодо відповідальності за затримку розрахунку при звільненні міститься у правовому висновку Верховного Суду України від 03 липня 2013 року у справі №6-64цс13.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненнієкомпенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 27КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з висновку Постанови Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі за №6-144ц13, яка має враховуватись судами загальної юрисдикції відповідно до ст.360-7 ЦПК України, що нездійснення роботодавцем виплати належних звільненому працівникові сум у день звільнення (стаття 116 КЗпП України) є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що передбачено статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення, видачі судового наказу про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденназаробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.п.1-7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду:

Між сторонами виник спір про оплату праці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11 травня 2022 року працював на посаді охоронця Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно наказу відповідача від 31 березня 2023 року №3-к ОСОБА_1 звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України.

Після звільнення ОСОБА_1 відповідач не провів з ним повний розрахунок, та станом на 31 березня 2023 року мав заборгованість на загальну суму 43662,31 грн., що підтверджується довідкою відповідача та не заперечується позивачем.

Відповідач не заперечував факт несвоєчасного проведення при звільненні ОСОБА_1 виплати всіх сум, що належать працівнику від підприємства.

Враховуючи загальну суму заборгованості суд приходить до висновку, що в день звільнення відповідачем позивачеві не виплачено заборгованість по заробітній платі у сумі 43662,31 грн., що в судовому засіданні не спростовано, а відтак, вказану позовну вимогу слід задовольнити.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на користь позивача, суд враховує, що згідно довідки Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» №2 від 19.04.2024 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 354,05 грн.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 становить з 31 березня 2023 року по 30 травня 2024 року.

Суд враховує, що згідно із ч.1, ч.2 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до щорічного розрахунку норм тривалості робочого часу, з урахуванням дати звільнення позивача у 2023 році (з 31 березня 2023 року по день повного розрахунку, але небільш якза шістьмісяців,тобто до 30 вересня 2023 року) кількість робочих днів становить 121 робочих дня.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2023 року по 30 вересня 2023 року року включно у сумі 42840 грн. 05 коп. (121 робочих дня х 354,05 грн. 24 коп. середньоденної заробітної плати = 42840,05 грн.).

Встановлені у судовому розгляді фактичні обставини справи, переконують суд у тому, що позовна вимоги є обґрунтованою та доведеною, а тому її слід частково задовольнити.

Судові витрати у справі суд розподіляє у відповідності до положень ст.141ЦПК України,та стягуєїх з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 24, 27 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрі України від 08 лютого 1995 року №100, ст.ст. 2, 10-13, 19, 76-83, 89, 141, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства«Запорізький виробничийалюмінієвий комбінат»в особіфілії Придніпровськоговиробничого управлінняПублічного акціонерноготовариства «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 43 662 (сорок три тисячі шістьсот шістдесят дві) грн. 31 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2023 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 42840 грн. 05 коп., а всього 86502 (вісімдесят шість тисяч п'ятьсот дві) грн. 36 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства«Запорізький виробничийалюмінієвий комбінат»в особіфілії Придніпровськоговиробничого управлінняПублічного акціонерноготовариства «Запорізькийвиробничий алюмінієвийкомбінат»на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ЄДРПОУ 04720228, місцезнаходження юридичної особи: 27500, Кіровоградська область, Олександрійський район, місто Світловодськ, вулиця Обсерваторна, будинок 5.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С.Мельничик

Згідно з оригіналом