Справа № 752/3984/23
Провадження № 1-кс/752/390/24
У Х В А Л А
Іменем України
08 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання, -
ВСТАНОВИВ:
У січні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України на постанову старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 08.12.2023 року про відмову в задоволенні клопотання в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000086 від 04.05.2023 року.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000086 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. 06.11.2023 року ОСОБА_4 було врчучено повідомлення про підозру у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем. Повідомлення про підозру містить інформацію, що останній, маючи злочинний умисел, не надав підлеглим працівникам вказівку виконувати роботи з очищення дерев`яних поверхонь, внаслідок чого зазначені роботи не було виконано. Сторона захисту ознайомилась із матеріалами досудового розслідування та не знайшла жодного доказу щодо умисного ненадання з боку ОСОБА_4 вказівок щодо невиконання будь-яких робіт, передбачених договром. Більше того, жоден співробітник ТОВ "СД Груп", де директором є ОСОБА_6 , не був допитаний. Отже, матеріали кримінального провадження не містять доказів щодо умисних дій ОСОБА_4 щодо надання вказівок не виконувати певний обсяг робіт або інші дії, які унеможливлювали це. Разом з тим, вказівки щодо виконання робіт з очищення дерев`яних поверхонь надавалися працівникам, зокрема, ОСОБА_7 , який відповідно до ст. 65 КПК України може буде свідком, адже йому відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. З метою всебічного дослідження обставин справи та необхідністю здобути докази щодо підтвердження або заперечення, що в діях ОСОБА_4 , є ознаки кримінального правопорушення, встановленими ст. 191 КК України, сторона захиисту 05.15.2023 року подала слідчому клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_7 . За результатами розгляду клопотання винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання від 08.12.2023 року. Відмова в задоволенні клопотання є абсолютно не вмотивована і містить дублювання інформації, викладеної в підозрі, без зазначених підстав незадоволення клопотання.
Представник скаржника в судове засідання не з`явився. До початку розгляду скарги подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Прокурор у судове засідання не з`явився. Повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши скаргу з додатками, копію постанови старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 08 грудня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000086 від 02.02.2023 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000000089, відомості про яке було внесено 02.02.2023 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
05 грудня 2023 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 з клопотанням про проведення допиту.
Поряд із цим, 08 грудня 2023 року старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про проведення допиту свідка в рамках кримінального провадження №12023100000000086 від 04.05.2023р.
Відповідно до ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні з-поміж іншого підлягають доказуванню - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого та інші обставини.
Відповідно до ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів поряд з іншими є показання.
Доказуванням згідно з ч. 2 ст. 91 КПК є збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У силу ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Порядок збирання доказів у кримінальному провадженні встановлений ст. 93 КПК, яка передбачає, що сторона захисту здійснює збирання доказів, у тому числі шляхом ініціювання проведення слідчих дій, безпосереднє проведеннях таких слідчих дій покладається на слідчого. При цьому також встановлено, що відмова слідчого може бути оскаржена до слідчого судді.
Сукупність наведеного приводить до висновку, що проведення слідчих дій, у яких зацікавлена сторона захисту, можливе виключно через слідчого.
З метою забезпечення рівності сторін та збалансованості їх прав, для перешкоджання зловживанню правами та процесуальними повноваженнями, на слідчого суддю покладений обов`язок перевірки дотримання вимог закону під час реалізації сторонами їх процесуальних можливостей.
Необґрунтована відмова слідчого у проведенні певних слідчих дій за клопотанням захисника та/або підозрюваного суттєво звужує можливість ефективного захисту, а в деяких випадках взагалі його виключає.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим досудовим розслідуванням, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють відмову, зазначене є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону не дотримані слідчим при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання 08.12.2023р.
Так, слідчий, відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий лише констатував про те, що таке клопотання про допит свідка надійшло від адвоката ОСОБА_4 , тобто фактично він його не розглянув.
Слідчий своє рішення належним чином не обґрунтував, не навів зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви його прийняття, які могли би вважатися належними та достатніми з точки зору стороннього та незалежного спостерігача.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що на порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК постанова слідчого є невмотивованою, відмова в задоволенні клопотання сторони захисту не ґрунтується на законі, тому рішення слідчого підлягає скасуванню.
Такий висновок має наслідком задоволення скарги в цій частині та скасування постанови від 08.12.2023р.
Вирішуючи питання щодо зобов`язання слідчого провести допит свідка, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення за результатами розгляду клопотання в цьому конкретному випадку має прийняти слідчий, який з огляду на власну процесуальну самостійність, наявність відповідних повноважень та достатніх відомостей, зобов`язаний прийняти обґрунтоване та мотивоване рішення, яке може бути предметом подальшого судового контролю слідчого судді.
Наведене у своїй сукупності приводить слідчого суддю до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу задовольнити частково.
2. Скасувати постанову старшого слідчого відідлу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про відмову у проведенні допиту у кримінальному провадженні №12023100000000086 від 04.05.2023р., що прийнята 08.12.2023р.
3. В іншій частині скарги відмовити.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119480082 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Ольшевська І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні