Ухвала

від 04.06.2024 по справі 127/11314/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11314/22

Провадження 2/127/1393/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«ДАХ ПРОМ»та ОСОБА_3 про поділмайна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженніВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«ДАХ ПРОМ»та ОСОБА_3 про поділмайна подружжя,розгляд якоївідбувається упорядку загальногопозовного провадження.

Позивачка, відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАХ ПРОМ» та ОСОБА_3 в підготовче засідання повторно не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено. Водночас, 04.06.2024 від представника третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАХ ПРОМ» на адресу суду надійшла заява про проведення засідання за його відсутності.

Вирішуючи питання про можливість проведення підготовчого засідання у відсутність позивачки за вищевказаних обставин, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Згідно ізст.196ЦПК Українидля виконаннязавдання підготовчогопровадження вкожній судовійсправі,яка розглядаєтьсяза правиламизагального позовногопровадження,проводиться підготовчезасідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вищевказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Вищевказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, що узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц.

У рішенні від 06 вересня 2007 року у справі «Цихановський проти України» (заява № 3572/03) ЄСПЛ зазначив: «… саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.»

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначених цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених ч. 2 ст. 223 ЦПК України.

У п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача в підготовче засідання.

Аналіз положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в підготовче засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у засіданні.

Отже, процесуальний закон щодо наслідків повторної неявки позивача у підготовче засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього залишення позову без розгляду.

З матеріалів справи не вбачається подача позивачкою заяви про розгляд справи у її відсутність.

Явка сторони в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Причини повторної неявки позивачки до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення процесуального закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Суд зазначає, що відповідний висновок про те, що особа зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі стосується особи, яка особисто звернулася до суду, чи належно повідомлена про розгляд справи за її участю.

З матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи суду, направлені неодноразово за адресою місця проживання (перебування) позивачки, вказаною нею у позовній заяві (повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивачка, знаючи, що справа перебуває в провадженні суду, не повідомляла про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження). Враховуючи положення п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається, що позивачка була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Суд зауважує, що саме позивачка як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлена у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.

Судом встановлено, що повторна неявка позивачки в підготовче засідання перешкоджає виконанню завдань підготовчого провадження.

Повторна неявка позивачки у підготовче засідання перешкоджає вирішенню судом у встановлені процесуальним законом строки усіх необхідних питань, визначених ч. 2 ст. 197 ЦПК України, проведенню підготовчих дій, які б були достатніми для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Отже, враховуючи вищевикладене, встановивши, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, повторно не з`явилась у підготовче засідання, не надіслала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності і за викладених обставин законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивачки до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Згідно із ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Тобто, вирішення питання про розподіл судових витрат в разі залишення позову без розгляду є правом, а не обов`язком суду.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи залишення позову без розгляду за вищевказаних умов та положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору не підлягає поверненню позивачці.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, ст.ст. 141-142 ЦПК України, дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України. Отже, у разі залишення позову без розгляду лише відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що у відповідності до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 п. 2, п. 6 п. 7 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44, ст.ст. 133, 141, 142, п. 3 ч. 1 ч. 3 ст. 257, ст.ст. 258 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАХ ПРОМ» та ОСОБА_3 про поділ майна подружжя залишити без розгляду.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 , залишити за нею.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Товариство зобмеженою відповідальністю«ДАХ ПРОМ»: код ЄДРПОУ 44519177; місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 33-А.

ОСОБА_3 : місце проживання: АДРЕСА_3 .

Ухвала суду складена 04.06.2024.

Суддя: