Окрема думка

від 21.05.2024 по справі 444/1011/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

"21" травня 2024 р. Справа №444/1011/20

судді Матущака О. І.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №444/1011/20 первісний позов задоволено; витребувано у ТОВ "Біемджі" на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України земельну ділянку з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га.; стягнуто з ТОВ "Біемджі" на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 7 530,00 грн. у відшкодування витрат на оплату судового збору; відмовлено у задоволенні зустрічного позову повністю.

13.03.2024 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Біемджі», б/н від 07.03.2024 (вх. ЗАГС № 01-05/753/24 від 13.03.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №444/1011/20.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.03.2024 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М. Матущак О.І.) відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Біемджі», б/н від 07.03.2024 (вх. ЗАГС № 01-05/753/24 від 13.03.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №444/1011/20. Витребував матеріали справи №444/1011/20 в Господарського суду Львівської області.

28.03.2024 в канцелярію суду надійшли матеріали справи №444/1011/20.

Надалі ухвалою суду від 01.04.2023 призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Біемджі», б/н від 07.03.2024 (вх. ЗАГС №01-05/753/24 від 13.03.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі №444/1011/20 в судове засідання на 23.04.2024 о 14 год. 30 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Львів, вулиця Личаківська,81, зал судового засідання №2.

В судовому засіданні 23.04.2024 оголошено перерву до 21.05.2024 до 14 год. 00 хв.

21.05.2024 в судове засідання з`явились представники учасників процесу, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу судова колегія, перейшла до розгляду клопотань представника скаржника, які долучені до апеляційної скарги, а саме: клопотання про витребування доказів, б/н від 07.03.2024 (вх. ЗАГС № 01-04/1794/24 від 13.03.2024) та клопотання про призначення комплексної експертизи, б/н від 07.03.2024 (вх. ЗАГС № 01-05/759/24 від 13.03.2024), які останнім підтримано.

Дослідивши клопотання скаржника про витребування доказів в сукупності з матеріалам та обставинами справи, а також пояснення представників учасників процесу, судова колегія ухвалила відхилити таке за необґрунтованістю.

Щодо клопотання про призначення комплексної експертизи, б/н від 07.03.2024 (вх. ЗАГС № 01-05/759/24 від 13.03.2024), то судова колегія, заслухавши пояснення учасників процесу та в сукупності з матеріалами та обставинами справи, ухвалила відмовити в задоволенні такого за безпідставністю.

Після вказаних процесуальних дій, представником скаржника, усно заявлено клопотання про відвід колегії суддів: Малех І.Б. (головуючий суддя), Гриців В.М., Матущак О.І., з підстав того, що на його переконання мають встановлюватись усі обставини справи, які судом першої інстанції не було встановлено або було порушено право щодо витребування доказів та експертизи. Вказує, що на його особисте переконання наявна необ`єктивність в розгляді справи, допущено порушення права на подання доказів та справедливий суд.

За наслідками розгляду заявленого відводу, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у цій справі відмовлено представнику ТОВ «Біемджі» в задоволенні відводу колегії суддів в складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів Гриців В.М., Матущака О.І. у справі №444/1011/20.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що за приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З огляду на це, судді Малех І.Б. та Гриців В.М дійшли висновку, що в силу абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України заява про відвід не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Із зазначеною ухвалою не погоджуюсь з таких підстав.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема, і про відвід судді.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії»).

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії»).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії»).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України»).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Частиною 3 ст. 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Окрім зазначеного, у ч. 4 ст. 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заява представника ТОВ «Біемджі» в задоволенні відводу колегії суддів у складі: головуючого судді Малех І.Б., суддів: Гриців В.М. та Матущака О.І. у справі №444/1011/20 за своїм змістом ґрунтується на обставинах, які виникли в судовому засіданні, яке проводилось 21.05.2024, а тому заявник з об?єктивних причин не міг заявити відвід не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, як це передбачає абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України.

При цьому, необхідно зауважити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 267, ст. 268 ГПК України розгляд заявлених апелянтом клопотань суд апеляційної інстанції мав здійснити у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, тобто до призначення справи до розгляду, а не в другому судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

На мою думку, ці обставини, за об?єктивним критерієм, свідчать про позбавлення права апелянта на розгляд заявленого відводу іншим складом суду, як це передбачено ч. 3 ст. 38, абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України, а тому апеляційний господарський суд мав відкласти розгляд справи та передати розгляд цього відводу іншому складу суду.

Враховуючи викладене, вважаю, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про можливість продовження розгляду справи №444/1011/20 без попереднього вирішення заявленого представником ТОВ «Біемджі» відводу суддям Малех І.Б., Гриців В.М. та Матущаку О.І. іншим складом суду.

СуддяО.І. МАТУЩАК