Постанова

від 29.05.2024 по справі 916/4106/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4106/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників справи:

від ОК Золоті ключі-1 адвокат Гудима І.Б.

від ОСОБА_1 адвокат Чайка О.М.

від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Гусельщикова Марина Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Обслуговуючого кооперативу Золоті ключі-1

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 (суддя Л.В. Лічман, м.Одеса, повний текст складено 29.01.2024)

у справі №916/4106/23

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3

до Обслуговуючого кооперативу Золоті ключі-1

про визнання недійсними рішень загальних зборів та пунктів статуту кооперативу

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулись до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу ,,Золоті ключі-1 (далі ОК ,,Золоті ключі-1), в якій з урахуванням заяви про зміну предмету позову просили:

- визнати недійсним п.5.7 та абз.16 п.7.3 статуту ОК ,,Золоті ключі-1;

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів ДБК ,,Золоті ключі, оформлене протоколом від 29.10.2021 р. № 29/10/21, яким з 01.11.2021 р. змінено розмір членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для асоційованих членів кооперативу та встановлено його в наступному розмірі: 446,40 грн за 1 сотку земельної ділянки для членів і асоційованих членів кооперативу, земельні ділянки яких не приєднані до інженерних мереж кооперативу (додаток № 1 до протоколу), а також 12,27 грн відрахувань в резервний фонд;

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів ДБК ,,Золоті ключі, оформлене протоколом від 30.11.2021 р. № 30/11/21, яким з 01.12.2021 р. змінено розмір членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для асоційованих членів кооперативу та встановлено його в наступному розмірі: 468,04 грн за 1 сотку земельної ділянки для членів і асоційованих членів кооперативу, земельні ділянки яких не приєднані до інженерних мереж кооперативу (додаток № 1 до протоколу), а також 12,27 грн. відрахувань в резервний фонд.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно нараховує позивачам членські внески до кооперативу, без урахування того, що земельні ділянки, розташовані на території ОК ,,Золоті ключі-1 були ними відчужені.

На думку позивачів, положення п.5.7 та абз.16 п.7.3 статуту ОК ,,Золоті ключі-1, які передбачають обов`язок асоційованого члену кооперативу сплачувати внески після відчуження належної йому земельної ділянки, не відповідають меті створення кооперативу та приписам ст.13 Конституції України, ст.319 ЦК України, ст.ст.2,6 Закону України ,,Про кооперацію, з огляду на що мають бути визнані недійсними.

Крім того, позивачі вказують, що відповідачем неодноразово приймались рішення загальних зборів щодо збільшення розміру членський внесків без належного повідомлення асоційованих членів про збори, що свідчить про порушення прав позивачів як асоційованих членів кооперативу та є достатньою підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 по цій справі позов задоволено частково,

- визнано недійсним рішення загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу Золоті ключі, оформлене протоколом від 29.10.2021 № 29/10/21, яким з 01.11.2021 змінено розмір членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для асоційованих членів кооперативу та встановлено його в наступному розмірі: 446,40 грн за 1 сотку земельної ділянки для членів і асоційованих членів кооперативу, земельні ділянки яких не приєднані до інженерних мереж кооперативу (додаток № 1 до протоколу), а також 12,27 грн відрахувань в резервний фонд;

- визнано недійсним рішення загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу Золоті ключі, оформлене протоколом від 30.11.2021 № 30/11/21, яким з 01.12.2021 змінено розмір членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для асоційованих членів кооперативу та встановлено його в наступному розмірі: 468,04 грн за 1 сотку земельної ділянки для членів і асоційованих членів кооперативу, земельні ділянки яких не приєднані до інженерних мереж кооперативу (додаток № 1 до протоколу), а також 12,27 грн відрахувань в резервний фонд, в решті позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що приписами Статуту кооперативу визначено обов`язок позивачів зі сплати внесків, при цьому продаж земельної ділянки, яка знаходиться на території кооперативу, не є передумовою для припинення членства, в т.ч. і асоційованого.

Як зазначено місцевим господарським судом, позивачі залишаючись асоційованими членами ОК ,,Золоті ключі-1, мають до моменту виходу з нього зобов`язання сплачувати внески, тому пункти статутів, які це закріплюють, не суперечать нормативно-правовим актам України.

З приводу позовної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу ,,Золоті ключі, місцевий господарський суд зазначив, що кооператив зобов`язаний повідомляти асоційованих членів про дату, місце і час проведення та про порядок денний загальних зборів членів кооперативу. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази сповіщення позивачів про оспорювані загальні збори.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулись позивачі та відповідач з апеляційними скаргами.

Позивачі в апеляційній скарзі просять рішення Господарського суду Одеської області від 18.0.2024 по цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким визнати недійсними п. 5.7 та абзац 16 п. 7.3 Статуту ОК ,,Золоті ключі-1.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що висновки суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, виходячи з наступного,

- позивачі не є власниками земельних ділянок розташованих на території кооперативу, оскільки останні були відчужені іншим особам;

- відповідач не обґрунтував, а суд першої інстанції не встановив, яким чином кооперативом досягається мета, що встановлена Статутом, зокрема яка полягає в обслуговуванні житлових, дачних та садових будинків асоційованих членів, які реалізували свої ділянки, однак при цьому повинні сплачувати членські внески за земельну ділянку, якою вони вже не володіють;

- позивачі вважають, що реалізував земельні ділянки вони не отримують переліку послуг від кооперативу, тому є протизаконним положення Статуту, які визначають обов`язок сплати членського внеску за земельні ділянки, що вже реалізовані позивачами;

- судом не взято до уваги, що Статутом кооперативу встановлено саме право асоційованого члена Кооперативу, а не обов`язок на подання заяви про вихід з кооперативу, у разі відчуження ним земельної ділянки;

- як вважають позивачі, сплата членських внесків на забезпечення роботи кооперативу взагалі не передбачена спеціальним Законом;

- незалежно від того, чи залишилися чи ні позивачі членами кооперативу після відчуження земельних ділянок, вони не мають сплачувати членські внески за земельні ділянки, що раніше їм належали, оскільки не є власниками земельних ділянок.

Відповідач у власній апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів членів Дачно-будівельного кооперативу ,,Золоті ключі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні таким позовних вимог відмовити.

ОК «Золоті ключі-1» вважає висновки суду першої інстанції в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, необґрунтованими, а доводи суду про наявність підстав для задоволення в цій частині позовних вимог передчасними, виходячи з наступного.

- приймаючи рішення про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, суд першої інстанції повинен був оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову;

- суд не мотивував своє рішення, а позивачі не довели, по відношенню до якого періоду часу розмір членських внесків збільшений у оскаржуваних рішеннях;

- суд першої інстанції проігнорував доводи відповідача, який посилався на правові позиції Верховного Суду, згідно якої не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. До того ж, вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу;

- оскаржувані позивачами рішення в не значній мірі впливають на права та інтереси позивачів, на них не покладено надмірного фінансового навантаження, адже зміна розміру членського внеску у конкретному місяці може змінюватись як у більшу так і меншу сторону.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.03.2024 відкрито апеляційне провадження по справі №916/4106/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та призначено справу до розгляду на 24.04.2024.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.03.2024 відкрито апеляційне провадження по справі №916/4106/23 за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Золоті ключі-1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 та призначено її до сумісного розгляду з апеляційною скаргою позивачів.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивачів в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення в частині відмови у задоволенні позову без змін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивачі добровільно вступили до кооперативу подавши відповідні заяві, однак після відчуження земельних ділянок, не подали заяв про вихід зі складу асоційованих членів кооперативу, а тому зобов`язані сплачувати усі види внесків, платежів, пені та штрафів, виходячи з розміру земельних ділянок власниками яких вони були до відчуження.

Судом апеляційної інстанції також отримано відзив на апеляційну скаргу відповідача від позивачів в якому останні просять у задоволенні скарги відповідача відмовити, а рішення суду в оскаржуваній ним частині залишити без змін.

Свої заперечення позивачі обґрунтовують тим, що їх не було повідомлено про проведення оспорюваних загальних зборів членів кооперативу, на яких прийняті рішення щодо їх обов`язків, зокрема щодо зміни розміру членських внесків, що відповідно є порушенням їх прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі №916/4106/23 оголошено перерву до 29.05.2024.

Під час судового засідання від 29.05.2024 представник ОК ,,Золоті ключі-1 підтримав вимоги за власною апеляційною скаргою та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивачів.

Представники позивачів надали пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги ОК ,,Золоті ключі-1, просить залишити її без задоволення. В свою чергу, підтримали доводи та вимоги за апеляційною скаргою позивачів та наполягав на її задоволенні.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, оскаржуване рішення скасуванню, а провадження по справі закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття "суд, встановлений законом " стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Також, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції, право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, встановленим законом.

Судова практика ЄСПЛ право на розгляд справи тлумачить як право особи звернутися до суду, так і право на розгляд та вирішення її справи судом.

Перешкоди в доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Згідно з статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації, і визначається законом.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.

Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20).

Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підлягають розгляду у господарських судах, визначені положеннями статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, віднесено до юрисдикції господарських судів: справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 по справі №750/319/18 зробила висновки, в подібних правовідносинах, зокрема щодо юрисдикції спорів між обслуговуючим кооперативом та його асоційованим членом, а саме:

- обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність із часу державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (п.п. 87, 88 постанови);

- асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації. Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути у них обраними. Відтак між асоційованими членами кооперативу та кооперативом можуть виникати лише майнові (у випадку участі у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (у випадку участі у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); та соціальні відносини (у випадку користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи). При цьому корпоративних правовідносин у повному обсязі у розумінні статті 167 ГК України та статті 96-1 ЦК України між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам не виникає (п.100 постанови);

- системне тлумачення норм Закону України «Про кооперацію», ЦК та ГК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин. Таким чином, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу. Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства (п. 102 постанови).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у відповідності до заяв від 02.07.2018 р. Смоляр О.П., від 04.07.2018 р. ОСОБА_3 , від 05.06.2018 р. ОСОБА_1 , а також відповідних рішень загальних зборів кооперативу, останні вступили до складу асоційованих членів ДБК ,,Золоті ключі (попередня назва відповідача) у зв`язку з придбанням земельних ділянок на території кооперативу.

У подальшому, а саме в січні 2022 р., належні позивачам земельні ділянки ними подаровано, про що свідчать додані до позову копії нотаріально посвідчених договорів.

Звертаючись із даним позовом до суду позивачі, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просили:

- визнати недійсним п.5.7 та абз.16 п.7.3 статуту ОК ,,Золоті ключі-1;

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів ДБК ,,Золоті ключі, оформлене протоколом від 29.10.2021 р. № 29/10/21, яким з 01.11.2021 р. змінено розмір членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для асоційованих членів кооперативу та встановлено його в наступному розмірі: 446,40 грн за 1 сотку земельної ділянки для членів і асоційованих членів кооперативу, земельні ділянки яких не приєднані до інженерних мереж кооперативу (додаток № 1 до протоколу), а також 12,27 грн відрахувань в резервний фонд;

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів ДБК ,,Золоті ключі, оформлене протоколом від 30.11.2021 р. № 30/11/21, яким з 01.12.2021 р. змінено розмір членського внеску (щомісячного внеску за площу земельної ділянки) для асоційованих членів кооперативу та встановлено його в наступному розмірі: 468,04 грн за 1 сотку земельної ділянки для членів і асоційованих членів кооперативу, земельні ділянки яких не приєднані до інженерних мереж кооперативу (додаток № 1 до протоколу), а також 12,27 грн. відрахувань в резервний фонд.

Свої вимоги за позовом позивачі обґрунтували тим, що їх на праві власності належали земельні ділянки, в зв`язку з чим вони стали асоційованими членами ДБК ,,Золоті ключі (після зміни найменування ОК ,,Золоті ключі-1). У подальшому земельні ділянки, розташовані на території ОК ,,Золоті ключі-1, ними відчужені, однак відповідач продовжує нараховувати членські внески, про що стало відомо з позовних заяв, пред`явлених до Господарського суду Одеської області в рамках провадження по справам № 916/2670/23, № 916/2671/23, № 916/2672/23.

На думку позивачів, положення п.5.7 та абз.16 п.7.3 статуту ОК ,,Золоті ключі-1, які передбачають обов`язок асоційованого члену кооперативу сплачувати внески після відчуження належної йому земельної ділянки, не відповідають меті створення кооперативу та приписам ст.13 Конституції України, ст.319 ЦК України, ст.ст.2,6 Закону України ,,Про кооперацію, з огляду на що мають бути визнані недійсними.

Крім того, позивачі вказують, що відповідачем неодноразово приймались рішення загальних зборів щодо збільшення розміру членський внесків без належного повідомлення асоційованих членів про збори. Зокрема, такі рішення оформлено оспорюваними протоколами № 29/10/21 від 29.10.2021 р. та № 30/11/21 від 30.11.2021, що в свою чергу свідчить про порушення прав позивачів як асоційованих членів кооперативу, що є достатньою підставою для визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів.

Відтак, з огляду на зміст та доводи заявлених позовних вимог, фактично даний спір виник у зв`язку з незгодою позивачів з нарахованими відповідачем членськими внесками до кооперативу, їх розміром та порядком нарахування.

При цьому, позивачі наголошують на тому, що не дивлячись на певний порядок виходу з кооперативу визначений Статутом, останнім фактично не є асоційованими членами такого кооперативу, оскільки відчужили належні їм земельні ділянки.

Отже, спір у даній справі фактично є спором між колишніми асоційованими членами, як вважать позивачі, і кооперативом щодо нарахування, визначення розміру та сплати внесків, визначених статутом, отже не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами.

Відтак, з огляду на те, що правовідносини між сторонами у даній справі не є такими, що виникають із корпоративних відносин, дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до ст.20 ГПК України та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів також наголошує, що відповідно до статуту ОК ,,ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1:

- метою створення кооперативу є забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і інтересів його членів та асоційованих членів кооперативу; задоволення економічних, соціальних та інших потреб, пов`язаних із реалізацією права на використання земельної ділянки для ведення садівництва, з метою виробництва сільськогосподарської продукції для власного споживання, використання земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва з метою обслуговування житлових, дачних та садових будинків, а також для сумісної реалізації членами та асоційованими членами кооперативу права на відпочинок, проведення дозвілля та зміцнення здоров`я (п.3.1 статуту);

- завданням кооперативу є, зокрема: організація діяльності мереж інженерно-технічного забезпечення кооперативу, що безпосередньо використовуються для можливості тепло-, газо-, електро-, водопостачання та водовідведення на земельних ділянках членів та асоційованих членів кооперативу, а також організація оплати за це відповідним організаціям; надання повного комплексу послуг членам та асоційованим членам кооперативу по експлуатації та догляду за будинками, спорудами та прилеглою територією тощо, та не членам кооперативу в обсягах, встановлених законодавством (п.3.2 статуту ОК ,,ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1);

- членський внесок грошовий неповоротний внесок, що щомісячно сплачується членами та асоційованими членами кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу, в тому числі на: утримання і благоустрій інфраструктури кооперативу; утримання, ремонт та обслуговування мереж інженерно-технічного забезпечення; оплату праці працівників кооперативу; сплату кооперативом комунальних послуг (енергопостачання, водопостачання, водовідведення та вивіз сміття), якими користуються члени та асоційовані члени кооперативу; придбання, створення об`єктів загального користування (до створення об`єктів у даному випадку відносяться також їх відновлення, капітальний ремонт, модернізація та реконструкція); придбання необхідних для виконання статутних завдань кооперативу транспортних засобів, обладнання, будівель та споруд; експлуатаційні витрати на майно загального користування, поточний ремонт такого майна, споруд та транспортних засобів; організаційні витрати (п.4.3 статуту).

Отже, в розумінні статуту ОК ,,ЗОЛОТІ КЛЮЧІ-1 відповідні членські внески асоційованих членів кооперативу, фактично є оплатою комунальних послуг та інших послуг обслуговуючого кооперативу, які асоційованим членам надаються в зв`язку з наявністю у них права власності на земельні ділянки, необхідної для ведення садівництва, виробництва сільськогосподарської продукції, реалізації права на відпочинок та проведення дозвілля.

Особи, які являються членами кооперативу, визначені в п.1.3 статуту. Обсяг їх прав (п.6.3 статуту) суттєво різняться від прав асоційованих членів кооперативу (п.7.2 статуту). Порівняльний аналіз цих прав свідчить про те, що корпоративні права, названі в ст.96-1 ЦК України, притаманні тільки членам кооперативу, в той час як асоційовані члени здебільшого можуть вимагати лише надання їм послуг належної якості.

Виходячи з наведеного, не встановивши у спорі між сторонами ознак корпоративних відносин, господарський суд вважає, що його потрібно вирішувати за правилами ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір у даній справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що є порушенням правил юрисдикції господарських судів, підставою для скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відтак, суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачам, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також про наявність у них права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 231, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 по справі №916/4106/23 скасувати.

Провадження у справі №916/4106/23- закрити.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2024.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяБогатир К.В.

СуддяТаран С.В.