Рішення

від 31.05.2024 по справі 904/1119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1119/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145)

про стягнення 331 970 грн. 02 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1084/24 від 14.03.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" 331 970 грн. 02 коп., що складає 300 668 грн. 07 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2023 по 31.03.2023 за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, 10 934 грн. 20 коп. - пені, 8 983 грн. 17 коп. - 3% річних, 11 302 грн. 54 коп. - компенсації за інфляційні витрати та 82 грн. 04 коп. - плати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 по 31.08.2023.

Також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у заяві (вх.№19250/24 від 17.04.2024) про вступ у справу як представника просить залучити представника відповідача - адвоката Олійник Євгенію Олександрівну та надати доступ до електронної справи №904/1119/24.

Також відповідач у запереченні (вх.№19269/24 від 17.04.2024) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження просить: - розглянути дані заперечення проти розгляду справи № 904/1119/24 за правилами спрощеного позовного провадження; - здійснювати розгляд справи № 904/1119/24 за правилами загального позовного провадження.

Вказані заперечення обґрунтовані тим, що: - 16.04.2024 відповідач отримав ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі; - станом на 17.04.2024 відповідач не отримав самої позовної заяви від позивача; - 17.04.2024 представником відповідача через систему "Електронний суд" подана заява про вступ у справу; - зважаючи на зазначений позивачем розмір заборгованості є всі підстави вважати, що позивач знову здійснює неправильне нарахування спожитої теплової енергії відповідачем; - в Господарському суді Дніпропетровської області вже розглядалась аналогічна справа за участю того самого позивача та відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію; - постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 по справі № 904/1211/23 апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, яким позовна заява була задоволена частково, залишено без змін; - суть розміру заборгованості полягала в тому, що позивач незаконно здійснював нарахування за спожиту теплову енергію не за фактичною опалювальною площею приміщення (246,7 м.2), а за загальною площею приміщення (839,8 м.2), що належить відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Єлна" у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві (вх.№21150/24 від 29.04.2024) на позовну заяву про стягнення заборгованості просить задовольнити частково позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄЛНА" боргу за спожиту послугу з постачання теплової енергії за період 01.11.2022-31.03.2023 та зазначає наступне: - Господарським судом Дніпропетровської області вже розглядалась аналогічна справа за участю того самого позивача та відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за опалювальний період 2021-2022 на підставі того самого типового договору від 21.08.2019 №830; - суть спору, а саме розміру заборгованості полягала в тому, що позивач незаконно здійснював нарахування за спожиту теплову енергію не за фактичною оплалювальною площею приміщення (246,7 м.2), а за загальною площею приміщення (839,8 м.2), що належить відповідачу; - виходячи зі змісту позовних вимог позивач у своєму позові зазначає: "Нежитлове приміщення загальною площею 839,8 кв.м., вбудовано-прибудоване приміщення літ. "А-1" що розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна (нова назва - Володимира Великого), 22 належить Відповідачу згідно із Договором купівлі-продажу…" далі за текстом позивач зазначає, що станом на теперішній час до Товариства не було надано затверджену проектну документацію, погоджену з теплопостачальною організацією, яка підтверджує те, що приміщення за адресою: м.

Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, буд 22 прим. 67 відноситься до тих самих приміщень з транзитними мережами опалення, приміщень з індивідуальним опаленням чи приміщень з комбінованою системою опалення; - тобто, позивач, незважаючи на рішення суду яким встановлена незаконність здійснення нарахування на загальну площу приміщення продовжує порушувати права відповідача та здійснює нарахування на загальну площу 839,8 кв.м., а не фактично на опалювальну площу; - рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 по справі № 904/1211/23, залишеним в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 по справі № 904/1211/23 встановлено, зокрема, що сторони визначили опалювану площу приміщення відповідача, тобто відповідач, свого часу, надавав позивачеві відомості про опалювану площу - 246,7м2 і, виходячи з наведеної опалювальної площі приміщень, сторони будували свої відносини; - відповідно до вказаного рішення при здійсненні розрахунків спожитої теплової енергії позивач мав врахувати, що відповідно до наявної у нього інформації від відповідача, зокрема, дислокації об`єктів до Договору №807 від 02.10.2013 та наведених звернень відповідача, найменування об`єкту нежитлове приміщення - адреса вул. Мелешкіна, буд. 22, навантаження - Гкал/час 0,0107, площа (S, м2) 246,7; з 01.11.2021, при фактичному укладанні Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з ТОВ "Єлна" опалювальна площа не змінилася; - відповідач повідомляє, що визнає позовні вимоги на суму 88 324,38 грн. основної заборгованості за отриману теплову енергію, виходячи з того, що 300668,07 грн. (нарахована заборгованість) / 839,8 кв.м. (загальна площа приміщення) * 246,7 кв.м. (опалювальна площа приміщення) = 88 324,38 грн.; - відповідач на виконання вимог пункту 8 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України повідомляє суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат складається з витрат на професійну юридичну допомогу, який складає 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) і буде сплачений відповідачем на підставі договору про надання юридичних послуг, укладеного з Адвокатським об`єднанням "Фенікс" від 17.04.2024.

Суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" боргу за спожиту теплову енергію за період 01.11.2021-31.03.2022 у розмірі 499 604 грн. 48 коп., з яких основний борг - 384 726 грн. 24 коп., пеня - 12 737 грн. 46 коп., 3% річних - 10 469 грн. 13 коп., компенсація за інфляційні втрати - 91 581 грн. 39 коп., плата за абонентське обслуговування за період 01.11.2021-31.10.2022 - 90 грн. 16 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі №904/1211/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024, позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄЛНА" (50071, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 22, прим. 67, код 20208145) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код 00130850) 135 246 грн. 95 коп. борг за спожиту теплову енергію за період 01.11.2021 31.03.2022, 4 453 грн. 13 коп. пені, 3 434 грн. 06 коп. 3 % річних, 32 269 грн. 82 коп. індекс інфляції, 90 грн. 16 коп. плати за абонентське обслуговування та 2632 грн. 41 коп. судового збору (а.с. 111-120).

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 06.03.2024, Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання від 14.03.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі №904/1211/23 встановлено, зокрема, таке:

- 02.10.2013 ДП "Криворізька теплоцентраль" (надалі перейменовано в АТ "Криворізька теплоцентраль" (Теплопостачальна компанія, Продавець) та ТОВ "Єлна" (Споживач, Покупець) уклали Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 807 (далі - Договір №807), за пунктом 1.1. якого, за цим Договором Теплопостачальна організація/Продавець бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві/Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач/Покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором;

- облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способам (пункт 5.1. Договору №807);

- у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі ….. гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної ….в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоду ( пункт 5.8. Договору № 807);

- відповідно до пункту 10.1. Договору №807 цей Договір набирає чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 01.10.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України;

- договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін;

- договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 10.3. Договору);

- відповідно до дислокації об`єктів до Договору №807 від 02.10.2013 р., найменування об`єкту нежитлове приміщення, адреса вул. Мелешкіна, буд. 22, навантаження, Гкал/час 0,0107, площа (S, м2) 246,7;

- відповідно до Реєстраційного посвідчення КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, р-н Саксаганський, вул. Мелешкіна, 22, в цілому складається з вбудованого-прибудованого до житлового будинку приміщення літ "А-1" загальною площею 839,8 м2, в тому числі підвал площею 225,4 м2, та зареєстровано за ТОВ "Єлна";

- АТ "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію;

- позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку 22 по вул. Володимира Великого у м. Кривому Розі;

- АТ "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання;

- з огляду на матеріали справи, з 01.11.2021 АТ "Криворізька теплоцентраль" (Виконавець ) та ТОВ "Єлна" (Споживач) укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір);

- відповідно до пункту 1 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України;

- даний Договір є публічним Договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця АТ "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ ( пункт 2 Договору );

- фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (пункт 4 Договору);

- відповідно до пункту 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим Договором;

- зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (пункт 17 Договору);

- відповідно до пункту 30 Договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця;

- згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць; плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця; у разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця; початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно;

- згідно з пунктом 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу;

- рахунок надається на паперовому носії; на вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів;

- споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Договору );

- відповідно до пункту 41 Договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором;

- згідно з пунктом 47 Договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

- цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 Договору);

- якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк ( пункт 52 Договору );

- за твердженням позивача, в будинку №22 по вул. Володимира Великого в м. Кривий Ріг встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії;

- як зазначає позивач, прилад-розподілювач теплової енергії у вказаному будинку не встановлено, у зв`язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії в будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальної площі приміщення;

- 09.08.2022 відповідач надав позивачеві заявку про перерахунок нарахувань № 09-08/22-1, в якій повідомляв, що АТ "Криворізька теплоцентраль" за опалювальний період 2021 - 2022 здійснено нарахування за постачання теплової енергії із помилками та порушеннями, враховуючи загальну площу приміщення ТОВ "Єлна", що становить 839,80 кв.м; відповідач просить звернути увагу, що відповідно до Додатку "Дислокація об`єктів" до Договору №807, зазначено опалювальну площу 246,7 кв.м., відносно приміщення 67 в будинку 22 по вулиці В. Великого в м. Кривий Ріг, у зв`язку з чим, ТОВ "ЄЛНА" просить перерахувати нарахування ТОВ "ЄЛНА" по об`єкту: вул. В. Великого, 22, прм. 67, враховуючи опалювальну площу об`єкту нерухомого майна 246,7 кв.м.

В матеріалах справи місяться копії рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 28.09.2022 №760 "Про початок опалювального сезону 2022/2023" та від 22.03.2023 №338 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023", а також копія наказу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" від 22.03.2023 №43 "Про закінчення опалювального сезону", з якого вбачається, що опалювальний сезон 2022-2023 закінчено з 23.03.2023 (а.с. 31, у тому числі - зворотня сторона).

На підтвердження факту поставки теплової енергії позивачем надано акти подачі та припинення подачі теплоносія в будівлю житлового будинку №22, по вул. В. Великого у м. Кривий Ріг, відповідно до рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 28.09.2022 №760 "Про початок опалювального сезону 2022/2023" та від 22.03.2023 №338 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023", а саме:

- від 03.11.2022 №121, з якого вбачається, що з 03.11.2022 було подано теплоносій, зокрема, на будинок за адресою: вул. В.Великого, буд. 22, м. Кривий Ріг (а.с. 28);

- 28.03.2023 №140, з якого вбачається, що з 23.03.2023 було припинено подачу теплоносія на житловий будинок за адресою, зокрема, вул. Володимира Великого, буд. 22, м. Кривий Ріг (а.с. 29-30).

Як вбачається у будинку №22 по вул. В. Великого у місті Кривий Ріг встановлено прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актами від 20.11.2018 введення в експлуатацію вузла теплової енергії та від 22.09.2022, відповідно до яких проведено технічний огляд приладів обліку теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. В.Великого, буд. 22 (а.с. 34-35).

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва від 05.08.2022 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №352034 чинне до 05.08.2026 (а.с. 36).

Також в матеріалах справи міститься копія Договору від 02.10.2013 №807 купівлі-продажу теплової енергії та Дисклокація об`єктів (а.с. 107-110).

Позивачем на підтвердження надання послуги з постачання теплової енергії за Договором у період з 01.11.2022 по 31.03.2023 надано акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 300 668 грн. 07 коп., а також акти надання послуг з абонентського обслуговування на загальну суму 82 грн. 04 коп., а саме:

- акт від 30.11.2022 №26468 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 46 556 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2022 (а.с. 38);

- акт від 31.12.2022 №31502 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 71 995 грн. 18 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2022 (а.с. 41);

- акт від 31.01.2023 №1147 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 70 178 грн. 13 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2023 (а.с. 44);

- акт від 28.02.2023 №4802 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 75 094 грн. 86 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2023 (а.с. 47);

- акт від 31.03.2023 №9854 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 36 883 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2023 (а.с. 50);

- акт від 30.04.2023 №11215 надання послуг з абонентського обслуговування (за квітень 2023) на суму 8 грн. 34 коп. з ПДВ (а.с. 54);

- акт від 31.05.2023 №13035 надання послуг з абонентського обслуговування (за травень 2023) на суму 8 грн. 34 коп. з ПДВ (а.с. 56);

- від 30.06.2023 №14699 надання послуг з абонентського обслуговування (за червень 2023) на суму 8 грн. 34 коп. з ПДВ (а.с. 58);

- від 31.07.2023 №16429 надання послуг з абонентського обслуговування (за липень 2023) на суму 8 грн. 34 коп. з ПДВ (а.с. 60);

- від 31.08.2023 №18494 надання послуг з абонентського обслуговування (за серпень 2023) на суму 8 грн. 34 коп. з ПДВ (а.с. 62).

Як вбачається, позивачем відповідачу було виставлено рахунки-фактури на оплату наданих послуг та абонентського обслуговування, а саме:

- від 28.02.2023 №4802 на загальну суму 75 094 грн. 86 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 48);

- від 31.03.2023 №9854 на загальну суму 36 883 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 51);

- від 30.04.2023 №11215 на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 55);

- від 31.05.2023 №13035 на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 57)

В матеріалах справи наявні копії супровідних листів позивача, згідно з якими позивач направляє відповідачу рахунки-фактуру та для підпису у двох примірниках акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та просить підписати та повернути з печаткою другий примірник акту (а.с. 37, 40, 43, 46, 49, 52).

Також матеріали справи містять копію реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції АТ "Криворізька теплоцентраль" та копії рекомендованим повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 37, 40, 43, 46, 49, 53).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.10.2023 №7810/30 на суму 300 750 грн. 11 коп., в якій просить розглянути претензію протягом 7 календарних днів з дня її отримання та перерахувати на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 300 750 грн. 11 коп. (а.с. 68-69), проте сплата відповідачем не проведена.

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором, проте сплата відповідачем за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2023 по 31.03.2023 за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та надані послуги з абонентського обслуговування за період з 01.11.2022 по 31.08.2023 не проведена, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду; відповідач частково визнає позовні вимоги на суму 88 324 грн. 38 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, виходячи з розрахунку опалювальної площі приміщення - 246,7 кв.м, зазначаючи, що позивачем, не зважаючи на рішення суду у справі №904/1211/23, здійснено нарахування на загальну площу 839,8 кв.м, тоді як фактична опалювальна площа приміщення відповідача складає 246,7 кв.м.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 3 Правил визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Згідно з пунктом 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Як вбачається, нежитлове приміщення загальною площею 839,8 кв.м., вбудовано-прибудоване приміщення літ. "А-1", що розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна (нова назва - вул. Володимира Великого), 22 належить відповідачу згідно із Договором купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. від 16.05.2002 в реєстрі за №у568, про що свідчить реєстраційне посвідчення КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" щодо внесення запису від 02.08.2002 в реєстровій книзі №9 "н" сторінка №200 запис №3600 (а.с.15-18).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Заперечень факту отримання теплової енергії в спірному періоді відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2021 №830 "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" (з наступними змінами та доповненнями) (надалі - Правила №830).

Пунктом 19 Правил №830 визначено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу (пункт 24 Правил №830).

Опалювана площа (об`єм) приміщення - загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас (пункт 2 Правил №830).

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням умов Договору та положень статті 254 Цивільного кодексу України строк оплати поставленої теплової енергії за загальний період з 01.11.2022 по 31.03.2023 (включно) та плати за абонентське обслуговування за загальний період з 01.11.2022 по 31.08.2023 (включно) є таким, що настав, а саме:

- за актом від 30.11.2022 №26468 - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023));

- за актом від 31.12.2022 №31502 - 31.01.2023;

- за актом від 31.01.2023 №1147 - 28.02.2023;

- за актом від 28.02.2023 №4802 - 31.03.2023;

- за актом від 31.03.2023 №9854 - 01.05.2023 (30.04.2023 - неділя (вихідний), перший за ним робочий день - 01.05.2023));

- за актом від 30.04.2023 №11215 - 31.05.2023;

- за актом від 31.05.2023 №13035 - 30.06.2023;

- за актом від 30.06.2023 №14699 - 31.07.2023;

- за актом від 31.07.2023 №16429 - 31.08.2023;

- за актом від 31.08.2023 №18494 - 02.10.2023 (30.09.2023 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.10.2023).

На момент розгляду справи доказів сплати позивачу заборгованості нвідповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Перевіривши розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування плати за поставлену теплову енергію в розмірі 300 668 грн. 07 коп. відповідно до загальної площі приміщення - 839,8 кв.м, тоді як фактична опалювальна площа приміщення відповідача складає 246,7 кв.м, що встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі №904/1211/23, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024.

Нормами Розділу І Методики 315 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.

Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, не оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою 13.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у справі №904/1211/23 та вбачається з матеріалів справи, з 01.11.2021 р. між сторонами укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. При цьому, з наданих до справи доказів (дислокації об`єктів до Договору від 02.10.2013 №807) вбачається, що сторони визначили опалювану площу приміщення відповідача, тобто відповідач, свого часу, надавав позивачеві відомості про опалювану площу - 246,7 м2 і, виходячи з наведеної опалювальної площі приміщень, сторони будували свої відносини.

Відповідно до підпункту 10 пункту 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 р. № 358) (надалі - Методика №315) базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

Як вбачається, відповідачем надано контрозрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію, розраховану на опалювальну площу - 246,7 кв.м., яка складає 88 324 грн. 38 коп. (300 668 грн. 07 коп./ 839 грн. 80 коп. х 246,7 кв.м.).

Враховуючи викладене, судом здійснено перевірку заборгованості за спожиту теплову енергію у спірний період, виходячи з опалювальної площі - 246,7 кв.м.

Після перевірки розрахунку судом, заборгованість за спожиту теплову енергію з опалювальної площі 246,7 кв.м. за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 включно складає 88 324 грн. 38 коп.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості перед позивачем відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані відповідачем на спростування доказів позивача щодо того, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 включно складає 300 668 грн. 07 коп. з розрахунку загальної площі приміщення 839,8 кв.м. є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію саме в розмірі 88 324 грн. 38 коп. з розрахунку опалювальної площі - 246,7 кв.м, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими позивачем щодо того, що розмір заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію складає 300 668 грн. 07 коп.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 включно підлягають частковому задоволенню, виходячи з опалювальної площі - 246,7 кв.м.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 88 324 грн. 38 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію у період з 01.11.2022 по 31.03.2023 включно та 82 грн. 04 коп. - заборгованості зі сплати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 по 31.08.2023 включно.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 45 Договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як вбачається позивачем нараховано пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за прострочення сплати за спожиту теплову енергію в розмірі 10 934 грн. 20 коп. за загальний період з 01.01.2023 по 26.02.2024 включно.

Судом враховано, що розмір нарахованої позивачем пені не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.

При перевірці розрахунків судом встановлено, що позивачем невірно визначену перший день прострочення, так:

- за актом від 30.11.2022 №26468 строк оплати є таким, що настав - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023)); отже, перший день прострочення - 03.01.2023;

- за актом від 31.03.2023 №9854 строк оплати є таким, що настав - 01.05.2023 (30.04.2023 - неділя (вихідний), перший за ним робочий день - 01.05.2023)); отже, перший день прострочення - 02.05.2023;

Також позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування, так з урахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, кінцевою датою нарахування пені є:

- за актом від 30.11.2022 №26468 - 04.07.2023;

- за актом від 31.12.2022 №31502 - 02.08.2023;

- за актом від 31.01.2023 №1147 - 02.09.2023;

- за актом від 28.02.2023 №4802 - 02.10.2023;

- за актом від 31.03.2023 №9854 - 03.11.2023.

Після перевірки розрахунку судом, з урахуванням суми боргу за спожиту теплову енергію, виходячи з загальної площі 246,7 кв.м., з урахуванням періодів нарахування, розмір пені за загальний період з 03.01.2023 по 03.11.2023 включно складає 1 630 грн. 95 коп.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем зазначено, що інфляційні нарахування в розмірі 11 302 грн. 54 коп. здійснено за загальний період з 01.01.2023 по 26.02.2024, проте при перевірці розрахунку судом встановлено, що фактично позивачем здійснено інфляційні нарахування за загальний період з січня 2023 по січень 2024 включно.

Після перевірки розрахунку судом, з урахуванням суми боргу за спожиту теплову енергію відповідно до загальної площі 246,7 кв.м., інфляційні нарахування за загальний період з січня 2023 по січень 2024 включно складають 3 321 грн. 31 коп.

Також позивачем здійснено нарахування 3% річних у розмірі 8 983 грн. 17 коп. за загальний період з 01.01.2023 по 26.02.2024 включно.

При перевірці розрахунків судом встановлено, що позивачем невірно визначену перший день прострочення, так:

- за актом від 30.11.2022 №26468 строк оплати є таким, що настав - 02.01.2023 (31.12.2022 - субота (вихідний), перший за ним робочий день - 02.01.2023)); отже, перший день прострочення - 03.01.2023;

- за актом від 31.03.2023 №9854 строк оплати є таким, що настав - 01.05.2023 (30.04.2023 - неділя (вихідний), перший за ним робочий день - 01.05.2023)); отже, перший день прострочення - 02.05.2023;

Після перевірки розрахунку судом, з урахуванням суми боргу за спожиту теплову енергію відповідно до загальної площі 246,7 кв.м., з урахуванням періодів нарахування, розмір 3% річних за загальний період з 03.01.2023 по 26.02.2024 включно складає 2 636 грн. 63 коп.

З урахуванням всього викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 875 грн. 60 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145) про стягнення 331 970 грн. 02 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) 88 324 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 38 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 82 (вісімдесят дві) грн. 04 коп. - заборгованості зі сплати за абонентське обслуговування, 1 630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 95 коп. - пені, 2 636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 63 коп. - 3% річних, 3 321 (три тисячі триста двадцять одна) грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань та 875 (вісімсот сімдесят п`ять) грн. 60 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

03.06.2024