Рішення

від 17.06.2024 по справі 904/1119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1119/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (вх.№27856/24 від 06.06.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145)

про стягнення 331 970 грн. 02 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145) про стягнення 331 970 грн. 02 коп. - задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) 88 324 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 38 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 82 (вісімдесят дві) грн. 04 коп. - заборгованості зі сплати за абонентське обслуговування, 1 630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 95 коп. - пені, 2 636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 63 коп. - 3% річних, 3 321 (три тисячі триста двадцять одна) грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань та 875 (вісімсот сімдесят п`ять) грн. 60 коп. - витрат на сплату судового збору.

Відповідач у заяві (вх.№27856/24 від 06.06.2024) про ухвалення додаткового рішення просить ухвали додаткове рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145) витрати на правову допомогу у пропорційному розмірі задоволених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, постановлено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснювати без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№28099/24 від 10.06.2024) у справі просить: - відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, враховуючи пропуск процесуальних строків відповідачем; - у випадку розгляду заяви по суті, зменшити судові витрати, а саме витрати на професійну (правничу) допомогу адвоката згідно з договором про надання правової допомоги з 20 000 грн. 00 коп. до 2 000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що: - представником відповідача зазначалось щодо попереднього розрахунку судових витрат у відзиві на позов, останній мав п`ятиденний строк на подання доказів після ухвалення рішення, отже останній день на подання доказів припав на 05.06.2024, в свою чергу, заява подана 06.06.2024 без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, а тому така заява має бути залишена без розгляду; - витрати в сумі 20 000 грн. 00 коп. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру; - адвокатом взагалі не надано попереднього розрахунку витраченого часу на ведення вказаної справи; - єдиним процесуальним документом, поданим у дані справі, є відзив на позов; - у відзиві адвокат посилається на преюдиційне рішення по аналогічній справі з тими самими сторонами, що вказує на легкість справи для адвоката та відсутність необхідності витрачання значного часу на надання послуг адвокатом відповідачу; - судом частково задоволено позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", отже позивач звернувся до суду за відновленням свого порушеного права, а тому відсутні підстави задовольняти заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу.

Відповідач у клопотанні (вх.№28710/24 від 12.06.2024) просить долучити до матеріалів справи № 904/1119/24 докази отримання судового рішення саме 04.06.2024 та поновити пропущений строк для подачі доказів понесення витрат на правничу допомогу за наслідками розгляду справи № 904/1119/24, посилаючись на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі у даній справі ухвалено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, при цьому повний текст рішення складено та підписано 03.06.2024, а заява про ухвалення додаткового рішення подана 06.06.2024.

Як вбачається, у рішенні судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" про ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, у відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, зокрема, що попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат складається з витрат на професійну правничу допомогу, які складають 20 000 грн. 00 коп. і будуть сплачені відповідачем на підставі договору про надання юридичних послуг, укладеного з Адвокатським об`єднанням "Фенікс" від 17.04.2024.

Датою підписання рішення, оформленого відповідно до статті 238 Господарського процесуального кодексу України, є 03.06.2024.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

При цьому, частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, останній день строку на подання доказів понесення судових витрат - 10.06.2024 (03.06.2024 + 5 днів) - 08.06.2024 (субота - вихідний), перший за ним робочий день - 10.06.2024.

Оскільки заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, подана відповідачем 06.06.2024 строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу останнім не пропущено.

Враховуючи викладене, суд залишає без розгляду клопотання відповідача щодо поновлення пропущеного строку для подачі доказів понесення витрат на правничу допомогу за наслідком розгляду справи №904/1119/24.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених відповідачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідачем надано:

- копію договору від 17.04.2024 №21 про надання юридичних послуг (а.с. 134-136);

- копію акта від 04.06.2024 №8 приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором від 17.04.2024 №21 (а.с. 137);

- копію ордера серії АЕ №1279204 на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 133);

- копію свідоцтва серії ДП №4053 від 19.12.2018 про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 133 звор. сторона);

- копію платіжної інструкції від 31.05.2024 №60 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 137 звор. сторона);

- копію платіжної інструкції від 05.06.2024 №61 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 138).

Як вбачається, між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна", як замовником, та Адвокатським об`єднанням "Фенікс" було укладено договір від 17.04.2024 №21 про надання юридичних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору за цим договором Адвокатське об`єднання зобов`язується надати замовнику юридичні та консультаційні послуги, послуги щодо здійснення представництва інтересів останнього, забезпечити захист та відновлення прав, свобод і законних інтересів Замовника при розгляді справи №904/1119/24, що перебуває в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення заборгованості (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що за надання послуг відповідно до умов пункту 1.1. договору, за взаємною згодою сторін замовник сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду в національній валюті у розмірі 20 000 грн. 00 коп. Перелік наданих Адвокатським об`єднанням послуг відображається в Актах приймання-передачі наданих послуг. Сторони погодили, що визначена вартість договору може бути збільшена в залежності від витраченого часу та понесених витрат, які пов`язані з розглядом справи у суді та забезпечення Адвокатським об`єднанням представника для участі у судовому засіданні. При зміні вартості договори сторони оформлюють Додаткову угоду.

Згідно з пунктом 4.3 Договору вартість послуг Адвокатського об`єднання оплачується двома рівними частинами. Оплата 50% від суми договору, зазначеної у пункті 4.1, перераховується на рахунок Адвокатського об`єднання протягом п`яти банківських днів з дати підписання цього договору, інші 50% перераховується на рахунок Адвокатського об`єднання протягом п`яти банківських днів з дати надання Адвокатським об`єднанням замовнику Акту приймання-передачі та рахунку.

Відповідно до пункту 4.5 Договору після виконання послуг Адвокатське об`єднання надсилає на електронну пошту замовника або рекомендованим листом на поштову адресу замовника рахунок та два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг, підписаних уповноваженою особою Адвокатського об`єднання та скріплених печаткою Адвокатського об`єднання.

Замовник зобов`язується повернути Адвокатському об`єднанню один примірник підписаного Акта приймання-передачі протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання. В разі, якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання Акта приймання-передачі, від замовника не надійшло вмотивованих заперечень стосовно наданих послуг та/або їх вартості, але Акт приймання-передачі належним чином засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою замовника не було повернуто Адвокатському об`єднанню, акт приймання-передачі вважається прийнятим та укладеним обома сторонами (пункт 4.6 Договору).

Пунктом 4.10 Договору визначено, що підписання замовником Акта приймання-передачі наданих послуг розглядається як прийняття замовником послуг, наданих Адвокатським об`єднанням, і підтвердження ним того, що послуги надані належним чином.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до винесення Господарським судом Дніпропетровської області рішення по справі № 904/1119/24 (пункт 9.1 Договору).

На виконання умов Договору сторонами було підписано Акт від 04.06.2024 №8 приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до вказаного Акту у червні 2024 виконавець надав замовнику наступні юридичні послуги: супровід справи № 904/1119/24, в тому числі вивчення позовної заяви, проведення переговорів, складання та направлення відзиву на позовну заяву, аналіз судової практики; кількість послуг: 1; ціна - 20 000 грн. 00 коп. Жодна із сторін Договору не має претензій одна до одної.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданої адвокатом послуг, перелік яких наведений в Акті приймання-передачі наданих юридичних послуг та встановлено, що включення до переліку такої послуги як вивчення позовної заяви, проведення переговорів, аналіз судової практики не містить будь-якого правового підґрунтя, оскільки вказані послуги мають включатися до робіт зі складання відзиву на позовну заяву.

Крім того, така послуга, як направлення відзиву на позовну заяву не є наданням правової правничої допомоги.

Окремо суд звертає увагу, що відзив на позовну заяву було сформовано в системі "Електронний суд" 29.04.2024, а не в червні, як це зазначено в Акті приймання-передачі наданих юридичних послуг.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) та документи, на підставі яких відповідач просить стягнути вказані витрати, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки складає 20 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за спожиту послуг з постачання теплової енергії, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- як вбачається, у відзиві на позовну заяву адвокат посилається на рішення суду у аналогічній справі з тими самими сторонами, що вказує на відсутність необхідності витрачання значного часу на надання професійної правничої допомоги у справі;

- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;

- судові засідання у справі не призначалися;

- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Таким чином, з урахуванням того, що справа не є складною, судові засідання у справі не призначалися, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 5 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Володимира Великого (колишня назва вул. Мелешкіна), буд. 22, прим. 67; ідентифікаційний код 20208145) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог за заявою - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

17.06.2024.