Рішення

від 04.06.2024 по справі 396/760/24

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/760/24

Провадження № 2/396/380/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду вм.Новоукраїнка Кіровоградськоїобласті,цивільну справу № 396/760/24 запозовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що він старший сержант, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 15.09.2017 р. по 14.09.2020 р. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 р. у справі 340/7889/23, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку: розміру грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки та щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018,2019 та 2020 роки без індексації. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок: - розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням індексації та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 р. у справі №340/10930/21 у сумі 22 254 гр. 57 коп. та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі 340/7889/23, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23 - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням індексації: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; днів щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23залишити без змін.

Незаконною виплата заробітної плати на протязі 70 місяців позивачу була завдана моральну шкоди в розмірі50 000 грн.

У зв`язку із вчиненням відповідачем протиправних дій, невиконання ним умов трудових договорів, та безпідставного систематичного порушення його прав, позивачу завдано моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідно до ст.ст. 23, 216 ЦК України та яка полягає у наступному: у спричиненому йому тяжкого психологічного шоку у момент, коли він дізнався про своє звільнення. Даний психологічний шок можна порівняти зі втратою значної суми грошових коштів. За декілька секунд він згадав майже всі свої зусилля, які прикладав для здійснення та сумлінного виконання своїх обов`язків; в переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень відповідача, що передували невиконання ним своїх зобов`язань; у нехтуванні відповідачем його законних прав на відпустку, заробітну плату за договором; у незаконності дій відповідача щодо невиконання умов договору стосовно оплати його праці, починаючи із грудня 2016 р. по дату звільнення; у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призводе до вчинення ним протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення його власних потреб.

Всі ці обставини значно підсилюють його психологічне розчарування можливості відновлення своїх прав, через такі дії відповідача. З моменту виникнення такого протиправного ставлення відповідача до позивача, він перебуває в сумнівах щодо добровільного відновлення порушених відповідачем його законних прав.

Просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Новоукраїнського роайонного суду Кіровоградської області від 30.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без виклику сторін по справі.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 15.02.2022 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

30.05.2024 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву посилався на те, що звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним, оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року надіслана до військової частини НОМЕР_1 20.05.2024 року, а позивач звернувся до суду 25.04.2024 року, фактично відповідачу не було відомо, про прийняте рішення до моменту фактичного надходження. Крім того, виконавчий лист про виконання рішення суду, також не був винесений судом. Також позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо стягнення моральної шкоди. На підтвердження доводів про погіршення здоров`я позивача не надано жодних доказів (медичних довідок, висновків тощо). Доказів настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст.23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, позивачем також не надано. Крім того, відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв`язку з протиправними діями військової частини НОМЕР_1 утворювали підстави для стягнення моральної шкоди, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння військовою частиною НОМЕР_1 моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, Військова частина НОМЕР_1 вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп. є необгрунтованими, тому у задоволенні позову просить відмовити. Сторона відповідача вважає, що дії позивача направлені на покращення власного матеріального становища за рахунок коштів державних органів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 старший сержант, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 15.09.2017 р. по 14.09.2020 р. (а.с.11).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 р. у справі 340/7889/23, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки без індексації;- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки без індексації;- дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки без індексації; - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки без індексації (а.с.13-15).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі 340/7889/23, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23 - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням індексації: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; днів щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23залишити без змін (а.с.16-18).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач в позовній заяві зазначає, що заборгованість із грошового забезпечення невиплачена.

Статтею 56Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною 2 ст.16ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частин першої-другої статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені нормами статей 1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Разом з тим згідно зі статтею 1173ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6(в редакції від 24.10.2003) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно до статті 237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, а тому розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій після звільнення та заборгованості із грошового забезпечення, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, що полягало у виплаті заробітної плати ОСОБА_1 в неповному обсязі, без індексації, що доведено преюдиційним судовим рішенням в адміністративній справі і згідно з частиною четвертою статті 82ЦПК України не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 711/2765/16-ц

Враховуючи викладене, вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наявності підстав для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди.

Суд виходить з того, що встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній проявпорушення звичайного для даної людини способу життя.

При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.

Таким чином, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем, обґрунтованості спричинення моральних страждань вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Відповідно дост.80 Цивільного процесуальногокодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1ст.89 Цивільного процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем при подачу позову не оплачувався судовий збір у зв`язку зі звільненням від його сплати у відповідності дост. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому у відповідності до вимогст. 141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню в дохід держави з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12,34,81,138,141,263,265,268,273,280,284,289,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 30,28 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Суддя: А. А. Русіна