Постанова

від 31.10.2024 по справі 396/760/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 396/760/24

провадження № 22-ц/4809/1153/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А. М., Карпенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 , на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у квітні 2024р звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог вказує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 р. у справі 340/7889/23, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок: - розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням індексації та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 р. у справі №340/10930/21 у сумі 22 254 гр. 57 коп та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі 340/7889/23, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23 - скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням індексації: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; днів щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23 залишити без змін.

ОСОБА_1 наполягає, що йому завдано моральну шкоди в розмірі 50 000 грн через протиправне нездійснення розрахунку при звільненні на протязі 70 місяців.

Спричинена шкода виразилась у тяжкому психологічному шоці коли дізнався про своє звільнення; у нехтуванні відповідачем його законних прав на відпустку, заробітну плату за договором; у незаконності дій відповідача щодо невиконання умов договору стосовно оплати його праці, починаючи із грудня 2016 р по дату звільнення; у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призводе до вчинення ним протиправних дій, які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення власних потреб.

У відзиві на позов поданому 30.05.2024 року представником відповідача заявлено про відмову в задоволенні позову, вказано, що звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним, оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року надіслана до Військової частини НОМЕР_1 20.05.2024 року, а позивач звернувся до суду 25.04.2024 року, фактично відповідачу не було відомо, про прийняте рішення до моменту фактичного надходження.

ОСОБА_1 не надав обґрунтованих доказів завданої моральної шкоди, не визначив конкретних фактів, які б у системному зв`язку з протиправними діями військової частини НОМЕР_1 утворювали підстави для стягнення моральної шкоди.

Відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп є необґрунтованими, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди, задоволені частково.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн; на користь держави судовий збір у сумі 30,28 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції виснував, що встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв порушення звичайного для даної людини способу життя. При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.

Таким чином, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем, обґрунтованості спричинення моральних страждань вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить змінити судове рішення, збільшити розмір відшкодування моральної шкоди до 5000,00 грн.

Вказує, що суд першої інстанції у повній мірі не врахував обставити звернення, обсяг завданої йому шкоди, а тому визначена сума стягнення не перекриває завдані йому страждання та не відновлює порушені права.

Військова частина НОМЕР_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування оскарження вказує, що позивач не довів, що саме внаслідок протиправних дій відповідача йому була завдана моральна шкода та спричинена шкода здоров`ю.

Позивач є особою молодого віку, має високий рівень психоемоційного рівноваги та впевненості у собі, обставини з виплатою заборгованих сум не могли становити наслідки, на які вказує сторона у позові.

Відзиви на апеляційні скарги не подавалися

Рух справи в апеляційному суді

Ухвалою від 2 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2024 року.

Ухвалою від 5 липня 2024 року підготовчі дії у справі закінчені. Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2024 року призначити до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 04 вересня 2024 року. В зазначений день судове засідання не відбулося, у звязку з неможливість створити склад колегії суддів, протокол неможливістю розподілу від 03.09.2024р.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ; встановлено строк для подачі відзиву.

23 вересня 2024 року закінчено підготовчі дії, справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 22 жовтня 2024 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 124-125).

Участь сторін у судовому засіданні

Сторони повідомленні належним чином про час, дату та місце розгляду справи, але в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.120,123)

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За положеннями ч.5 ст. 268 ЦПК, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини

ОСОБА_1 старший сержант, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 15.09.2017 р. по 14.09.2020 р. (а.с.11).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 р. у справі 340/7889/23, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 розрахунку: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки без індексації;- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки без індексації; - дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки без індексації; - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки без індексації (а.с.13-15).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі 340/7889/23, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23 - скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням індексації: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; днів щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №340/7889/23 залишити без змін (а.с.16-18).

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, доводами апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Спірні правовідносини виникли за наслідком проходження позивачем військової служби, звільнення з військової служби, несвоєчасність проведення повного розрахунку при звільненні, необхідність за захистом своїх прав звертатися до суду, очікувати виконання судового рішення, що виразилося у зазнаній моральній шкоді.

Так, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди та оцінивши розмір відшкодування у 50 000 грн, в підставу позовних вимог зазначив, що у зв`язку із вчиненням відповідачем протиправних дій, невиконання ним умов трудових договорів, та безпідставного систематичного порушення його прав, зазнав моральну шкоду, що підлягає відшкодуванню відповідно до ст.ст. 23, 216 ЦК України та яка полягає у наступному: у спричиненому йому тяжкого психологічного шоку у момент, коли він дізнався про своє звільнення; в переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень відповідача, що передували невиконання ним своїх зобов`язань; у нехтуванні відповідачем його законних прав на відпустку, заробітну плату за договором; у незаконності дій відповідача щодо невиконання умов договору стосовно оплати його праці, починаючи із грудня 2016 р. по дату звільнення; у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призводе до вчинення ним протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення його власних потреб.

Всі ці обставини значно підсилили його психологічне розчарування можливості відновлення своїх прав, через такі дії відповідача. З моменту виникнення такого протиправного ставлення відповідача, позивач перебуває в сумнівах щодо добровільного відновлення порушених відповідачем його законних прав.

Позивач з 15.09.2017 по 14.09.2020 рік проходив військову службу у військовій частині у ВЧ НОМЕР_1 .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року у справі 340/5370/20 військову частину зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 березня 2017 року по 14 вересня 2020 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі 340/10930/21 військову частину зобов`язано нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 15 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням індексу споживчих цін з наростаючим підсумком, починаючи з базового місяця, яким є січень 2008 року, та виплатити додаткові кошти з урахуванням сплачених.

З матеріалів справи, позиції сторін виходить, що відповідач має сплатити за судовими рішеннями позивачеві 22 254, 57 грн, вимога позову складає 50 000 грн, в апеляційній скарзі позивач просить збільшити відшкодування з 1000 грн до 5 000,00 грн.

Колегія суддів звернула увагу, що ОСОБА_1 з позовом у даній справі звернувся 25.04.2024р, а рішення адміністративного суду набуло чинності 23.04.2024р.

Позивач, вказує, що невиплата йому своєчасно належних сум, призвело до заподіяння шкоди.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-ХІІ) відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Норма ст. 17 Закону № 2011-ХІІ в питанні відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди відсилає до іншого закону.

Таким законом є Цивільний кодекс України (ЦК), який встановлює загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 23 цього Кодексу особа має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23 ЦК передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п.9 вказаної постанови).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, визначивши розмір відшкодування відповідно до обґрунтування заявлених вимог та підстав виникнення спору.

Також суд правильно застосував норми права, оцінив обставини, з якими позивач пов`язував завдану моральну шкоду, визначився з причинно-наслідковим зв`язком і відповідно до закону вирішив вимоги, визначивши до стягнення 1000 грн.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом, відшкодування моральної (немайнової) шкоди», факт заподіяння моральної шкоди пов`язується не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків та потребують від позивача додаткових зусиль для організації життя.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд правомірно керувався принципами рівності, поміркованості, розумності та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Жодних підстав для збільшення стягнення немає. Обставин, які не враховані судом першої інстанції і які обґрунтовано впливають на зміну рішення, немає. Вимоги скарги зводяться лише до оцінки підстав відшкодування, з позиції збільшення розміру відшкодування.

Європейський суд з прав людини, практика якого застосовується судами як джерело права на підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України, у рішенні у справі «Станков проти Болгарії» вказав, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.

Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст. 41 Конвенції.

Визначаючи справедливу компенсацію за завдану шкоду потрібно мати на увазі, що мета компенсації - надати позивачу саме компенсацію за порушення, а не покарати відповідача, з огляду на характер правопорушення, ступінь вини відповідача, негативні наслідки для позивача, які він вказав у позовній заяві.

Заперечення відповідача викладені у скарзі про відсутність підстав відшкодування моральної шкоди, суд прийняв до уваги і дійшов висновку про залишення рішення без змін. Аналогічного висновку колегія суддів дійшла за наслідками апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Місцевий суд з дотриманням приписів процесуального законодавства встановив фактичні обставини справи, правильно визначився з правовідносинами сторін, та правовими нормами як підлягають застосуванню до виниклих правовідносин, вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги сторін без задоволення, а судове рішення без змін.

Судові витрати

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України перерозподілу судові витрати не підлягають, у зв`язку з незмінністю судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А.М. Головань

О.Л. Карпенко