Рішення

від 30.05.2024 по справі 757/48530/23

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/48530/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Іванченко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Порчик Р.І.,

представника позивача адвоката Богуцького І.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кожушного К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м.Теребовля заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Кожушного К.С., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування і збитків завданих внаслідок ДТП, моральної шкоди,,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24.04.2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Універсальна" на користь ОСОБА_2 невиплачене страхове відшкодування у розмірі 102 627,10 грн., 10500 грн.00 коп. - витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, 1073,60 грн.- витрати зі сплати судового збору та 11250 грн. - витрати на правову допомогу. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 7500 грн. 00 коп., 536,80 грн. витрати зі сплати судового збору та 3750 грн. - витрати на правову допомогу.

На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кожушного К.С., надійшла заява про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, у якій просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 - 100703,70 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача адвокат Конюшко Д.Б. надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, оскільки ОСОБА_1 підписав Договір про надання правничої допомоги № 29/01/24 з Адвокатським об`єднанням «Ліберті Вей» у якому сам є директором. Отже правову допомогу йому надавали його підлеглі, які можуть бути прямо зацікавлені у штучному та такому, що не відповідає дійсності, завищенні заявлених відповідних витрат. Окрім того, сума явно не відповідає критерію розумності, немає жодних доказів оплати такої правничої допомоги, а оскільки правову допомогу надають підлеглі Відповідача-2, що свідчить про те, що такі витрати не відповідають ще й критерію реальності їх понесення.

Представник позивача адвокат Богуцький І.О. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, оскільки вони є безпідставно завищеними, не співмірними з наданими послугами та не відповідають критерію реальності їх понесення.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кожушний К.С. в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом невирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу представником відповідача було долучено ордер про надання правничої допомоги № 1171987 від 09.02.2024 року, виданий Адвокатським об`єднанням «Ліберті Вей», на підставі якого адвокат Кожушний К.С. представляє інтереси ОСОБА_1 у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, копію трудового договору від 04.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_3 прийнято на роботу до АО «Ліберті Вей»( голова ОСОБА_1 ), копію договору № 29/01/24 від 29.01.2024 року з додатком до нього, додаткову угоду до договору № 29/01/24 від 29.01.2024 року та акт прийому-здачі наданих послуг за договором № 29/01/24 від 29.04.2024 року, згідно якого вартість послуг складала: складання відзиву на позовну заяву -51476 грн., надання консультацій без вивчення документів 12112 грн., надання консультацій з вивченням документів 24224 грн., участь в судових засіданнях 30280 грн.(всього 118092 грн.)

Суд зазначає,що наданіпредставником відповідачадокази напідтвердження понесенихвідповідачем витратна професійнуправничу допомогуадвоката неє безумовноюпідставою длявідшкодування судомвитрат напрофесійну правничудопомогу взазначеному розміріз іншоїсторони,адже надання ОСОБА_1 правової допомогиздійснювалося адвокатамиЧоломбитько Ю.О.та КожушнимК.С.,які єчленами адвокатськогооб`єднання «Ліберті Вей»(головаКрайз О.І.). Окрім того адвокати скористалися своїм правом на прийняття участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції з метою більш раціонального використання свого робочого часу та ресурсів, та приймали участь в судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції та не витрачали час на дорогу до суду.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Тому суд керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи клопотання представника позивача приходить до висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та ухвалення у справі додаткового рішення шляхом стягнення з позивача відповідних витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.10,12,81,89,142,258-259,263-265,268,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування і збитків завданих внаслідок ДТП, моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч грн.00 коп.) грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Іванченко