Постанова

від 04.06.2024 по справі 160/1282/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1282/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 р. (суддя Турова О.М.) в адміністративній справі №160/1282/24 за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради 12 січня 2024 р. звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2024р. ВП №73714171;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про стягнення виконавчого збору від 27.11.2023р. ВП №73443493;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про арешт коштів боржника від 03.01.2024р. ВП №73714171;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про арешт коштів боржника від 09.01.2024р. ВП №73714171;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про стягнення витрат виконавчого провадження від 03.01.2024р. ВП №73714171.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач вказував на передчасність винесення державним виконавцем зазначених постанов, оскільки заборгованість, яка визнана за ним рішенням господарського суду, підлягає врегулюванню у відповідності до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», що унеможливлює стягнення виконавчого збору. Крім того, наказ господарського суду відповідач виконав лише в частині стягнення судового збору (частково) на суму 541378,14 грн., який не охоплюється врегулюванням зазначеним вище Законом, тому виконавчий збір має бути розрахований із фактично стягнутої суми в межах виконавчого провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 р. позовну заяву Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. про стягнення виконавчого збору від 27.11.2023 у виконавчому провадженні №73443493.

У поданій Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України апеляційній скарзі зазначено про безпідставне поновлення судом першої інстанції позивачу строку звернення до суду за оскарженням постанови від 27.11.2023 у виконавчому провадженні №73443493, за відсутності причин, які можуть бути визнані поважними. Також, на переконання скаржника, суд дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», оскільки наявність у позивача заборгованості за спожитий природній газ не відносить його автоматично до підприємств, заборгованість яких підлягає врегулюванню за цим Законом. Тому, підстави для скасування спірної постанови про стягнення виконавчого збору, які визначені пунктом 6 частини 5статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні. Скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині, якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог не оскаржено, його перевірка в апеляційному порядку не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Обставини справі:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі №904/2383/23, яке набрало законної сили 22.08.2023, стягнуто з Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»:

1) основна заборгованість на суму 78 998 757,76 грн., 2) три відсотки річних на суму 2 369 962,71 грн., 3) інфляційні витрати на суму 16 809 225,36 грн., 4) витрати по сплаті судового збору на суму 939 400,00 грн.

05 вересня 2023 р. Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 904/2383/23 (т. 1 а.с.165 звор. бік)

27 листопада 2023 р. за заявою ТОВ «ГК «Нафтогаз України» головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73443493 з примусового виконання зазначеного наказу №904/2383/23 (т. 1 а.с. 167, 168), а також постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 9 911 734,58 грн. (т. 1 а.с.170, 171).

02 січня 2024 р. за заявою ТОВ «ГК «Нафтогаз України» головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказ №904/2383/23) стягувачу (т. 1 а.с.174,175).

03 січня 2024 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73714171 про примусове виконання постанови № 73443493 від 27.11.2023 (т. 1 а.с.178,179).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність постанови державного виконавця від 27.11.2023 р. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 9 911 734,58 грн.

Цей висновок мотивовано судом тим, що заборгованість, яка підлягала стягненню за виконавчим документом - наказом №904/2383/23, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1730-VIII, виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого документа згідно з приписами пункту 6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII з боржника не стягується.

Колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), яка полягає у сукупністі дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 27 зазначеного Закону передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Пунктом 6 частини 5 цієї ж статті визначено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-IX внесені зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» №1730-VIII та до Закону України «Про виконавче провадження» від №1404-VІІІ.

Статтею 2 Закону №1730-VIII передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1730-VIII, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Отже, заходи щодо врегулювання питання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, стосуються підприємств, включених до відповідного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів, позивача включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 30.08.2023 №766) (т.1 в.с.109-112).

Тобто, заборгованість, яка виникла між позивачем та ТОВ ГК «Нафтогаз України» за спожитий природній газ підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730-УІІІ, тому виконавчий збір, відповідно до пункту 6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VІІІ, не підлягає стягненню.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що сфера дії Закону №1730-УІІІ поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Судовий збір не віднесено законодавцем до заборгованості, яка може бути врегульована цим Законом.

Як вбачається зі змісту виконавчого документу (наказ №904/2383/23) заборгованість КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» складається із: основної заборгованості (78 998 757,76 грн.), трьох відсотків річних ( 2369 962,71 грн.), інфляційних втрат (16 809 225,36 грн.) та витрат по сплаті судового збору (939 400,00 грн.).

У спірній постанові ВП 73443493 від 27.11.2023 виконавчий збір розраховано державним виконавцем із загальної суми заборгованості (99 117 345,83 грн.), виходячи із 10%, тобто у на суму 9 911 734,58 грн.

Сторони визнають обставину часткового виконання наказу №904/2383/23 в межах виконавчого провадження № 73443493 на суму 541 378,14 грн., що є частиною судового збору, стягнутого господарським судом. Позивач, при цьому, вказував на те, що виконавчий збір має бути визначений саме із фактично стягнутої суми.

Колегія суддів, у свою чергу, вважає, що виконавчий збір у розмірі 10 % мав визначатись із суми судового збору, тобто із 939 400 грн. і становити 93 940 грн.

За приписами частини 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а не фактично стягнутої, як помилково вважає позивач.

Враховуючи, що виконавчий збір має становити 93 940 грн., спірна постанова ВП №73443493 від 27 листопада 2023 р. про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню на суму 9 817 794,58 грн. (9 911 734,58 грн. 93 940 грн.).

Щодо доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом про оскарження зазначеної постанови.

За приписами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач підтвердив обставину отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 73443493 05 грудня 2023 р. Докази отримання ним спірної постанови про стягнення виконавчого збору матеріалах справи відсутні. Крім того, суд першої інстанції здійснив перевірку доводів позивача в обґрунтування пропуску ним строку звернення до суду та визнав поважними наведені обставини для його поновлення. Колегія суддів, у свою чергу, враховує, що апеляційна скарга не містить вимоги про залишення позову без розгляду. Натомість, помилкове застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду, як на цьому наполягав скаржник, та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07 лютого 2024 р. в адміністративній справі №160/1282/24 скасувати в частині, якою позовні вимоги задоволено та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 73443493 від 27 листопада 2023 р. про стягнення виконавчого збору на суму 9 817 794,58 (дев`ять мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 58 коп.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07 лютого 2024 р. в адміністративній справі №160/1282/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 червня 2024 р. та може бути в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий