Ухвала

від 04.06.2024 по справі 381/2544/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

справа №381/2544/15-а

адміністративне провадження №К/990/19581/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Садове товариство "Блакитна затока", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації щодо невнесення змін до додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за № 354/3815 "Про передачу земельних ділянок громадянам, членам садового товариства "Блакитна затока" Харківського району м. Києва, для ведення колективного садівництва і садовому товариству "Блакитна затока" Харківського району м. Києва земель загального користування (дороги, проїзди) в урочищі "Острів Водників" (далі - Рішення Київської міської ради № 354/3815) у частині переліку земельних ділянок, що передаються у приватну власність, та осіб, яким передаються такі ділянки;

- уважати здійсненою заміну осіб у додатку до Рішення Київської міської ради № 354/3815 щодо земельних ділянок № 401-477, 479-499 згідно з адрес садових ділянок, вказати осіб, визначених у Списку змін до Переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність згідно рішення Київради № 354/3815, прийнятому та затвердженому рішенням правління Садового товариства "Блакитна затока" (далі - СТ "Блакитна затока") від 04.10.2006 № 04\І0, погодженому з Первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації відповідно до Списку змін до Переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність згідно з рішенням Київської міської ради № 354/3815, прийнятому та затвердженому рішенням правління СТ "Блакитна затока" від 04.10.2006 № 04\1О, погодженому з Первинною профспілкою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2, оформити та видати документи членам Садового товариства "Блакитна затока" в наведеному переліку про право власності на відповідні земельні ділянки, що знаходяться на о. Водників у Голосіївському районі м. Києва.

Фастівський міськрайонний суд Київської області рішенням від 06.10.2006 задовольнив позов.

У 2018 році ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржили зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.04.2019 скасував постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019. Справу № 381/2544/15-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Садове товариство "Блакитна затока", направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

17.05.2024 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 20.05.2024 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Так, оскаржуване судове рішення постановлене 17.05.2023, повний його текст виготовлено 17.05.2023, касаційна скарга подана (здана на пошту) 17.05.2024 (через 1 рік), після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС.

Підставою для поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає те, що оскаржувана постанова йому не направлялась. Копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 була отримана його представником лише 14.05.2024, що підтверджується розпискою про вручення йому копії судового рішення.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які скаржник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав скаржник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.

У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини у вимірі положень пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Верховним Судом встановлено та підтверджено даними бази «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)», що у провадженні Верховного Суду перебувала касаційна скарга Садового товариства "Блакитна затока" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №381/2544/15-а, яку ухвалою від 07.07.2023 було повернуто скаржнику.

10.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про приєднання до касаційної скарги Садового товариства "Блакитна затока" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023.

У цій заяві ОСОБА_1 зазначив, що нещодавно йому стало відомо про ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 17.05.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2023 заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги Садового товариства "Блакитна затока" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №381/2544/15-а повернуто без розгляду. Відповідно до реєстраційної картки поштового повідомлення копію ухвали Верховного Суду від 25.07.2023 заявник отримав 31.07.2023.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про результат розгляду справи в апеляційній інстанції та відповідно зі змістом оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися, що обставини, на які покликається скаржник, є непереборними чи такими, що об`єктивно не дали можливість йому своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження та очікувати цілий рік аби отримати копію постанови у паперовому вигляді.

Отже, причини для поновлення строку слід визнати неповажними.

ОСОБА_1 , маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, впродовж якого скаржник має право надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави з доданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Садове товариство "Блакитна затока", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням належних та допустимих доказів, що підтверджують поважні причини пропуску цього строку.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ст. 332 КАС України, в установлений судом строк, скаржнику буде відмовлено у відкритті касаційного оскарження.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець ,

Л.В. Тацій

Судді Верховного Суду