Ухвала

від 21.08.2024 по справі 381/2544/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа №381/2544/15-а

адміністративне провадження №К/990/25308/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Садове товариство "Блакитна затока", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації щодо невнесення змін до додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за № 354/3815 "Про передачу земельних ділянок громадянам, членам садового товариства "Блакитна затока" Харківського району м. Києва, для ведення колективного садівництва і садовому товариству "Блакитна затока" Харківського району м. Києва земель загального користування (дороги, проїзди) в урочищі "Острів Водників" (далі - Рішення Київської міської ради № 354/3815) у частині переліку земельних ділянок, що передаються у приватну власність, та осіб, яким передаються такі ділянки;

- уважати здійсненою заміну осіб у додатку до Рішення Київської міської ради № 354/3815 щодо земельних ділянок № 401-477, 479-499 згідно адрес садових ділянок, вказати осіб, визначених у Списку змін до Переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність згідно рішення Київради № 354/3815, прийнятому та затвердженому рішенням правління Садового товариства "Блакитна затока" (далі - СТ "Блакитна затока") від 04.10.2006 № 04\І0, погодженому з Первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації відповідно до Списку змін до Переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність згідно з рішенням Київської міської ради № 354/3815, прийнятому та затвердженому рішенням правління СТ "Блакитна затока" від 04.10.2006 № 04\1О, погодженому з Первинною профспілкою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки Бондарука В.М., оформити та видати документи членам Садового товариства "Блакитна затока" в наведеному переліку про право власності на відповідні земельні ділянки, що знаходяться на о. Водників у Голосіївському районі м. Києва.

Фастівський міськрайонний суд Київської області рішенням від 06.10.2006 задовольнив позов.

У 2018 році ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржили зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.04.2019 скасував постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019. Справу № 381/2544/15-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Садове товариство "Блакитна затока", направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.05.2023 скасував постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006, прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову.

28.06.2024 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 01.07.2024 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Садове товариство "Блакитна затока", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням належних та допустимих доказів, що підтверджують інші поважні причини пропуску цього строку.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.07.2024 скаржник надіслав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023.

Обґрунтовуючи підстави пропуску на звернення скаржник посилається на те, що їй не було відомо про розгляд даної справи в апеляційній інстанції. Вказує, що більше десяти років їй не було відомо про існування цієї справи та ухваленого рішення по ній, оскільки її не було залучено до участі у справі та не було відомо про її розгляд. Про постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 стало відомо лише після ознайомлення представника позивача з матеріалами справи та повним текстом. Також, звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не надсилав постанову скаржнику, тому іншої можливості ознайомитись з повним текстом оскаржуваного рішення у скаржника не було.

Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За наведених обставин, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження касаційної скарги, у зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи на те, що одним із наслідків постанови Шостого апеляційного адміністративного суду є втручання у право власності осіб, які набули у власність земельні ділянки в урочищі «Острів Водників» у Голосіївському районі м. Києва на підставі рішення КМР від 09.07.2009 №805/1861. Зокрема втручання у право власності скаржниці.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а дана справа має для неї виняткове значення.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в постанові суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, з якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду.

Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Садове товариство "Блакитна затока", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №381/2544/15-а.

Витребувати зі Фастівського міськрайонного суду Київської області матеріали справи №381/2544/15-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Садове товариство "Блакитна затока", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду