"03" червня 2024 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №642/656/24
Провадження №2/642/550/24
29 травня2024року
м. Харків
Ленінський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Петрової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Кіора А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за правилами набувальної давності, -
ВСТАНОВИВ:
12.02.2024до Ленінського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності за правилами набувальної давності, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на підмитально-прибиральну машину - марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 ; припинити право власності ОСОБА_2 на підмитально-прибиральну машину - марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 . Позовна заява сформована в системі «Електронний суд».
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 у вересні2017року передав позивачу ОСОБА_1 підмитально-прибиральну машину - марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску для користування за призначенням до жовтня2018року, після спливу одного року користування машиною, відповідач не заявляв вимог щодо повернення вказаної машини та позивач ОСОБА_1 продовжує володіти нею протягом 7 років. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не висовує претензій до нього за фактом експлуатації машини та не вимагає її повернути, тому вважає, що такі дії свідчать про відмову від права власності ОСОБА_2 , що узгоджується з приписами ст. 346 ч. 1 п. 2; ст. 347 ч. 1 ЦК України. Вважає, що відповідач фактично втратив право власності на машину, оскільки відповідачу не цікава її доля, своїми діями відповідач фактично відмовився від права власності на неї. Позивач зазначає також, що він усно звертався до відповідача з проханням перереєструвати машину на нього, але відповідач вважає, що машина фактично йому не належить, тому витрачати свій час для поїздки у Донецьку область він не бажає та вважає це небезпечним у зв?язку з бойовими діями у Донецькій області, тому позивач вимушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М.
Ухвалою суду від 15.02.2024позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.15-16).
19.02.2024до Ленінського районного суду м.Харкова на виконання ухвали суду від 15.02.2024надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на підмитально-прибиральну машину - марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 - за правилами набувальної давності та припинити право власності ОСОБА_2 на підмитально-прибиральну машину - марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 . Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» (а.с.18-24).
Ухвалою суду від 23.02.2024позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які 26.02.2024позивачем усунені (а.с.39-44).
Ухвалою суду від 27.02.2024позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін (а.с.45).
11.03.2024до Ленінського районного суду м.Харкова надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач ОСОБА_2 визнає обставини справи та позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Зазначає, що він погоджується із доводами позивача ОСОБА_1 відносно того, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про його відмову від права власності на спірну машину, а саме: не цікавився станом машини щодо ремонту, збереження та інших дій для експлуатації, а також не вкладав коштів в її обслуговування. Щодо перереєстрації машини відповідач зазначив, що він неодноразово погоджував це питання, але за браком коштів, часу та великої відстані цього не зробив у зв?язку з чим, позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх прав (а.с.49-50).
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 29.04.2024закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи (а.с.60).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с. 52,58,66).
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про визнання позовних вимог та обставин справи у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності (а.с.50).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Так, в судовому порядку встановлено та підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини Серія НОМЕР_4 від 10.07.2017, власником підмитально-прибиральної машини марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 є ОСОБА_2 (а.с.29).
У вересні 2017 року ОСОБА_2 передав у користування за призначенням ОСОБА_1 підмитально-прибиральну машину марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 до жовтня 2018 року на підставі усної домовленості.
Згідно копії Звіту про оцінку транспортного засобу № 014_17022024від 17.02.2024ринкова вартість підмитально-прибиральної машини марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 на дату оцінки складає335 140, 00 грн. (а.с.33-38).
Згідно із частиною 2статті 328 Цивільного кодексу Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.
Верховний Суд України від 01.07.2013у листі "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ", вказував, що за нормамиЦивільного кодексу Українипідставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.
Право власності може набуватись різними способами, які поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, які не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.
ЗаЦивільним кодексом Українидо первинного способу набуття права власності відноситься: набуття права власності на новостворену (виготовлену) річ (у т. ч. на об`єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК); набуття права власності на перероблену річ чи на зібрані плоди або привласнені (добуті) загальнодоступні дари природи, у т.ч. в результаті полювання на диких звірів, вилову риби (ч. 2 ст.189, статті332,333 ЦК); визнання права власності за певних умов на самочинне будівництво (ст.76 ЦК); набуття права власності на скарб, знахідку, бездоглядну домашню тварину або інше безхазяйне майно, у т. ч. на майно, від якого відмовився або на яке втратив право попередній власник (статті335,336,337,338,340,341,343 ЦК); набуття права власності на майно добросовісним набувачем від не уповноваженого відчужувача у разі відмови власнику у задоволенні позову про його витребування (статті330,388,389 ЦК); набуття права власності за набувальною давністю на окремі об`єкти (ст. 344 ЦК).
До похідних способів належить набуття цього права: на підставі правочинів (ст. 334 ЦК); в порядку спадкування після смерті громадянина (ст. 1216 ЦК); в порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи (ч. 2 ст.104, статті107,109 ЦК); у випадку приватизації державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності (ст. 345 ЦК).
Похідними способами набуття права власності, зазвичай, є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб або публічно-правових утворень.
Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.Цивільний кодекс Українирозглядає набувальну давність як первинний спосіб набуття права власності. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.
Відповідно достатті 344 ЦК Україниособа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) постанова від 14.05.2019виснувала про те, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Добросовісність заволодіння майном особою полягає в її переконанні, що заволодіння правомірне, тобто майно надійшло до неї законно, а саме, особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності чи володіння майном. При цьому факт обізнаності особи про те, що вона не є власником не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).
Відкритість володіння полягає в тому, що фактичний незаконний володілець майна, здійснюючи володіння повинен ставитись до речі як до своєї власної (експлуатувати, вживати необхідні заходи до утримання), не приховуючи цього факту від інших осіб. При цьому від давнішнього володільця не вимагається здійснення активних дій для демонстрації свого володіння іншим особам, а вимагається лише утримання від дій, спрямованих на його приховування.
Відповідно до п. 8Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правиласт. 344 ЦК Українипро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
ОскількиЦКнабрав чинності з 01.01.2004, то набувальна давність може застосовуватись для набуття права власності на майно, володіння яким почалося не раніше 01.01.2004. Така правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду України від 20.02.2008у справі № 6-27245св07.
Позовна заява подана позивачем з дотриманням вказаних положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.
Положення п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014«Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Також,статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Заст. 6 Європейської конвенції з прав людинивизнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Так, у рішенні від 30.11.2004у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою NQ 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
Оскільки позивач у2017року добросовісно заволодів підмитально-прибиральною машиною марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 та продовжує відкрито, безперервно володіти цим майном більше ніж 7 років, то суд визнає за ним право власності на даний транспортний засіб.
Згідно зі статтями12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістомстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовим і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина другастатті 78 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно дост.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відсутність позиції відповідача по суті позову не є підставою для задоволення позовних вимог, якщо вони не обґрунтовані та доказово не підтверджені.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 16, 19, 81, 89, 258, 263, 265, 328, 344 суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за правилами набувальної давності -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на підмитально-прибиральну машину марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 за правилами набувальної давності.
Припинити право власності ОСОБА_2 на підмитально-прибиральну машину марки SCHMIDT SWINGO 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,2012року випуску, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 .
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 03.06.2024.
Суддя Наталя ПЕТРОВА
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119505622 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Харкова
Петрова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні