Рішення

від 30.05.2024 по справі 539/375/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/375/24

Провадження № 2/539/354/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,

за участю секретаря судового засідання Гнітій А. В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 - позивач, до

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря-Агро» - відповідач,

про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, та

ухвалив це рішення про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача

1.30.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Зоря-Агро» про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати за період з серпня 2023 року по 03.10.2023 у розмірі 4679,54 грн, компенсації за невикористану відпустку тривалістю 147 днів за період з 17.08.2017 по 03.10.2023 у розмірі 13371,12 грн, середнього заробіток за час затримки розрахунку, який станом на 30.01.2024 складав 12099,09 грн, судові витрати позивач просила покласти на відповідача.

1.1.Позивач обґрунтувала свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача з 17.08.2017 на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності за сумісництвом, проте 01.11.2023 отримала поштою наказ про звільнення її з роботи 03.10.2023 з причини прогулу за період 16.08.2023 по 03.10.2023. В цей період позивач продовжувала виконувати трудові обов`язки, знаходячись не за юридичною адресою відповідача, а в іншому приміщенні на іншому підприємстві ТОВ «Фрукти Полтавщини».

1.2.В день звільнення відповідач не виплатив позивачу належні суми при звільненні та не надав позивачу письмове повідомлення про нараховані позивачу суми при звільненні ні у день звільнення, ні на її запит.

2.18.03.2024 відповідач надав відзив на позов, в якому заперечував проти його задоволення.

2.1.Відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що позивач працювала на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності за сумісництвом на умовах неповного робочого дня з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу 0,25 ставки від окладу 5320 грн. Робоче місце позивача знаходилося за юридичною адресою відповідача, до 15.08.2023 позивач виконувала свої трудові обов`язки, з 16.08.2023 припинила їх виконувати та звітувати про виконання, на зв`язок не виходила.

2.2.03.10.2023 відповідач звільнив позивача з посади в зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, оскільки була відсутня на роботі з 16.08.2023 по 03.10.2023. Відповідач заперечував наявність заборгованості з заробітної плати перед позивачем, у серпні 2023 року позивачу була сплачена заробітна плата за серпень за період 01.08.2023 по 15.08.2023 в розмірі 1572,28 грн.

2.3.Відповідач стверджував, що позивач в день звільнення не працювала, на зв`язок не виходила, причини неявки не повідомила. Після отримання 01.11.2023 наказу про звільнення позивач із вимогою про розрахунок виплат не зверталася. Також сума виплат є оспорюваною, а тому відсутні підстави для виплат середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

2.4.Відповідно до розрахунку при звільненні сума компенсації за невикористану відпустку тривалістю 144 дні з 17.08.2017 по 15.08.2023 становить 12850,56 грн. Позивач помилково розрахувала суму компенсації за невикористану відпустку, оскільки період прогулу не входить до трудового стажу, який надає право на щорічну відпустку і за цей період компенсація не нараховується.

2.5.Позивач звернулася до суду через три місяці після отримання наказу про звільнення, щоб збільшити строк для розрахунку середнього заробітку.

2.6.Відповідач заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5 тис грн, оскільки вони необґрунтовані та не підтверджені.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

3.07.02.2024 позивач звернулася до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви. 09.04.2024 представник позивача надіслала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

3.1.06.03.2024 представник відповідача звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи та поновлення строку для подачі відзиву. 18.03.2024 представник відповідача звернувся з клопотаннями про поновлення строку для подачі відзиву та відкладення розгляду справи. 26.04.2024 представником відповідача надіслано заяву про відвід судді.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

4.30.01.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.

4.1.09.02.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

4.2.07.03.2024 в судовому засіданні суд задовольнив клопотання позивача та витребував від відповідача документи: довідку про розмір середньомісячної заробітної плати позивача на день її звільнення.

4.3.29.04.2024 суд визнав необґрунтованим відвід головуючій судді, який заявлений представником відповідача ОСОБА_4 та передав справу до апарату суду для визначення судді для вирішення питання про відвід в порядку частини першої статті 33 ЦПК України. 30.04.2024 суд відмовив у задоволенні відводу.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

5. ОСОБА_1 17.08.2017 прийнята на роботу в ТОВ Агрофірму «Зоря-Агро» за сумісництвом на посаду менеджера із зовнішньо-економічної діяльності на умовах неповного робочого дня з оплатою праці пропорційною до відпрацьованого часу 0,25 від 5320 грн окладу за наказом № 95 від 16.08.2017 (а. с. 131).

6.30.08.2023 інженер з ОП ОСОБА_5 надав на ім`я директора ТОВ АФ «Зоря- Агро» ОСОБА_4 доповідну записку про відсутність на роботі позивача з 16.08.2023. Про причину відсутності на роботі позивач не попереджала (а. с. 73).

7.30.08.2023 за наказом директора № 1/3008 на ТОВ АФ «Зоря-Агро» з метою проведення службового розслідування щодо відсутності працівників на роботі була створена комісію (а. с. 73 зворот).

8.30.08.2023, 31.08.2023, 01.09.2023, 18.09.2023, 19.09.2023, 29.09.2023, 02.10.2023 комісія склала акти про відсутність на роботі позивача та причини її відсутності (а. с. 73 а 76).

9.30.08.2023, 31.08.2023, 01.09.2023, 18.09.2023, 19.09.2023, 29.09.2023 комісія направляла позивачу вимоги з`явитися на роботу або повідомити про причини відсутності її на робочому місці (а. с. 76 зворот 79).

10.Згідно табелю обліку використання робочого часу ТОВ АФ «Зоря-Агро», позивач відсутня на робочому місці через прогули: у серпні 2023 року 12 днів / 24 години; у вересні 2023 року 21 день/ 42 години, у жовтні 2023 року 2 дні/ 4 години (а. с. 79 зворот 82).

11.03.10.2023 директор ТОВ Агрофірма «Зоря-Агро» звільнив позивача з займаної посади через відсутність на роботі та відсутність інформації про причини відсутності, наказ № 53 від 03.10.2023 (а. с. 18).

12.24.01.2024 позивач направила відповідачу заяву про надання розрахунку нарахованих їй сум при звільненні відповідно до статті 116 КЗпП України, яку відповідач отримав 13.02.2024 (а. с. 133 зворот, 137).

13.За розрахунком відповідача при звільненні № ЗА000000017 від 03.10.2023, розмір середньоденної заробітної плати позивача становив 89,24 грн, розмір компенсації позивачу за невикористану відпустку становить 12850,56 грн (а. с. 82 зворот).

14.Всі ці обставини підтверджені належними та допустими доказами, копії яких наявні у справі.

V. Норми права, які застосував суд

15.Кодекс законівпро працюУкраїни (далі КЗпП України):

Частина перша статті 47 - роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частина перша статті 75 - щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Частина перша статті 83 - у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Стаття 94 заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Стаття 116 при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117 - у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

16.Закон України «Про відпустки»:

Частина перша статті 6 - щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Частина перша статті 24 - у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

17.Закону України «Про оплату праці»:

частина перша статті 1 - заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частина друга статті 2 - додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Стаття 19 - сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Стаття 27 зокрема, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина друга статті 30 роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

18.Постанова КМУ«Про затвердженняПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати» від 8 лютого 1995 р. № 100:

Пункт другийрозділу ІІ-зокрема, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пункт 7 розділу IV - обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

19.Пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року № 13 - суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 - при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

20.Цивільний процесуальний кодекс:

Частина перша статті 81 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частина перша статті 141 - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

VІ. Мотивована оцінка суду.

21.Між сторонами виник спір з приводу невиплати відповідачем позивачу всіх необхідних виплат при звільненні: заробітної плати за період з 16.08.2023 по 03.10.2023 у розмірі 4679,54 грн, компенсації за невикористану відпустку тривалістю 147 днів за період з 17.08.2017 по 03.10.2023 у розмірі 13371,12 грн, та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, який станом на день звернення до суду з цим позовом 30.01.2024 складав 12099,09 грн.

22.Суд встановив, що між сторонами існували трудові відносини в період з 17.08.2017 по 03.10.2023.

22.1.03.10.2023 відповідач звільнив позивача з посади через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності. Правова підстава пункт 4 статті 40 КЗпП України.

22.2.В день звільнення 03.10.2023 позивач не була присутня на роботі з невстановлених відповідачем причин.

22.3.Суд встановив, що на час розгляду цієї справи позивач не оскаржувала підстави її звільнення.

23.За вимогами статті 116 КЗпП України відповідач повинен провести позивачу виплату всіх належних їй сум при звільненні в день звільнення 03.10.2023, а у випадку якщо позивач в день звільнення не працювала то не пізніше наступного дня після пред`явлення позивачем вимоги про розрахунок.

24.Суд встановив, що відповідач в порушення статті 116 КЗпП України не провів виплати всіх належних позивачу сум при звільненні в день її звільнення 03.10.2023 та в послідуючі дні.

25.Щодо належних позивачу сум при звільненні:

25.1.Суд встановив, що позивач не виконувала трудові обов`язки з 16.08.2023 по день звільнення 03.10.2023, що підтверджується наданими відповідачем актами про відсутність позивача на роботі та табелями обліку робочого часу.

25.2.Позивач не надала суду доказів перебування на роботі та виконання роботи в період з 16.08.2023 по 03.10.2023, або доказів щодо недостовірності відомостей, зазначених у табелях обліку робочого часу, які надав відповідач (а. с. 79 зворот 82).

25.3.Суд встановив, що 25.08.2023 відповідач сплатив позивачу заробітну плату за роботу за період з 01.08.2023 по 15.08.2023 включно в сумі 1265,69 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (а. с. 108 зворот).

25.4.Трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

25.5.Оскільки заробітна плата є винагородою за виконану роботу, то у випадку невиконання працівником роботи, роботодавець не має обов`язку її оплати.

25.6.Суд вважає, що оскільки позивач не виконувала роботу в період з 16.08.2023 по 03.10.2023 без поважних причин, то у відповідача в спірний період був відсутній обов`язок нараховувати та виплачувати заробітну плату за цей період.

25.7.За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 16.08.2023 по 03.10.2023 задоволенню не підлягають.

25.8. Суд встановив, що відповідач при звільненні позивача не сплатив їй грошову компенсацію за невикористану відпустку за 144 календарні дні за період з 17.08.2017 по останній робочий день позивача 15.08.2023 з розрахунку розміру середньоденної зарплати позивача в сумі 89,24 грн: 144 дні * 89,24 грн = 12850,56 грн.

25.9.Суд не погоджується з розрахунком цієї компенсації позивачем за 147 днів, оскільки позивач помилково врахувала період роботи з 16.08.2023 по 03.10.2023, в який вона не виконувала роботу.

25.10.Відповідач не надав суду доказів сплати позивачу в день її звільнення компенсації за всі дні невикористаної відпустки в сумі 12850,56 грн, тому суд в цій частині позов задовольняє.

25.11.Оскільки відповідач не сплатив всі належні позивачу суми при звільненні, з відповідача на користь позивача на підставі статті 117 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час затримки за період з 04.10.2023 (наступний день після звільнення позивача) по 30.01.2024 (день звернення позивача до суду).

25.12.Час затримки з 04.10.2023 по 30.01.2024 становив 85 днів, які складаються з: 20 робочих днів у жовтні 2023 року, 22 робочих днів у листопаді 2023 року, 21 робочого дня у грудні 2023 року, 22 робочих днів у січні 2024 року.

25.13.Середньоденна заробітна плата позивача становить 89,24 грн.

25.14.Розрахунок середнього заробітку: 85 днів * 89,24 грн = 7585,40 грн, які суд стягує з відповідача на користь позивача.

25.15.При визначені розміру середнього заробітку суд застосовує правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18.

25.16.Суд не встановив підстав для зменшення розміру середнього заробітку, з урахуванням правового висновку в цій постанові Великої Палати Верховного Суду.

25.17.Розмір середнього заробітку за час затримки в сумі 7585,40 грн суд вважає співмірним до розміру заборгованості компенсації позивачу за невикористані відпустки, діями позивача та відповідача, пропорційним і таким, що відповідає обставинам цієї справи.

VI. Розподіл судових витрат:

26.Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

27.Вимоги позивача суд задовольнив частково на 67,78%, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 820,95 гривень.

28.Суд відмовляє в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивача в позові подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, втім доказів розміру витрат, які позивач сплатила або має сплатити не надала в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Суд вирішив:

1.Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Зоря-Агро» про заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Зоря-Агро» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використану відпустку в сумі 12850,56 гривень (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 56 копійок) без врахування податків і обов`язкових платежів.

3.Стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 04.10.2023 по 30.01.2024 у сумі 7585,40 гривень (сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 40 копійок).

4.Відмовити в задоволенні частини позовних вимог про стягнення заборгованості з заробітної плати у сумі 4679,54 гривень, грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 520,56 гривень та середнього заробітку у сумі 4514,59 гривень.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Зоря-Агро» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 820,95 гривень (вісімсот двадцять гривень 40 копійок).

6.Копію рішення вручити учасникам справи.

7.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

8.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9.Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Зоря-Агро», місцезнаходження: село Солонці, Миргородський район Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 35260067.

10.Суд підписав повне рішення 03.06.2024.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.