Рішення

від 08.04.2009 по справі 2-127/2009

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-127/ 2009 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.

при секретарі - Тріфоновій C.O.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який звернувся на захист інтересів ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним та неукладеним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсною частину договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності, та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду на захист інтересів ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним та неукладеним договору купівлі-продажу майнового паю, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 26 травня невідомого року, та визнання недійсною частини, яка стосується одного з учасників - ОСОБА_2, договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності б/н від 26 квітня 2005 року, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вищезазначені договори було укладено з порушенням вимог діючого законодавства, які тягнуть за собою їх недійсність а саме: у договорі про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності б/н від 26 квітня 2005 року - будівлі телятника № 5, який розташований у с Іллічеві, відсутній перелік спільного майна, його вартість, у переліку співвласників майна не визначена вартість та частка кожного співвласника, крім того, в порушення п. 3.2 даного Договору відповідачем без повідомлення співвласників у 2005 році було укладено договори купівлі-продажу всього майна, порушивши тим самим умови договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності; договір купівлі-продажу майнового паю, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 26 травня невідомого року, укладено сторонами з порушенням умов продажу частки майна у спільній частковій власності лише 27 травня 2005 року, та підписано ОСОБА_2 у зв’язку з невірним сприйняттям стороною договору суб’єкту, предмету та умов даного типу угоди.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив визнати недійсним договір про спільне володіння, користування та розпорядження майном, оскільки він укладений з порушенням діючого законодавства, а саме: не виділено частки ОСОБА_2, відсутній перелік спільного майна, відсутня вартість спільного майна, у переліку співвласників майна не визначена вартість та частка кожного співвласника, відповідач самостійно розпоряджався майном, уповноважений за цим договором відповідач ОСОБА_3 перевищував свої повноваження, крім того, порушена форма цього договору, також просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового паю, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 26 травня невідомого року, оскільки укладено сторонами з порушенням умов продажу частки майна у спільній частковій власності лише 27 травня 2005 року, та підписано ОСОБА_2 у зв’язку з невірним сприйняттям стороною договору суб’єкту, предмету та умов даного типу угоди.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 169 ч.4, 224, 225 ч. 1 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, що свідчать про правовідносини, які склалися між сторонами.

Суд, заслухавши пояснення осіб, приймаючих участь у справі, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов задоволенню підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 має право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Восход» с. Іллічеве Совєтського району АР Крим вартістю частки у розмірі 1958 гривень згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РК № 0681, яке видано головою Іллічевської сільської ради Совєтського району АР Крим від 27 травня 2005 року (а.с. 8).

26 травня 2005 року між співвласниками майнових паїв, визначених в результаті паювання майна КСП «Восход», а саме, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, було укладено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (а.с. 10-13).

Згідно п. 2 зазначеного Договору з метою оперативного вирішення питань, що виникають в процесі підписання Договору, співвласники делегували повноваження представляти їх інтереси при отриманні від КСП «Восход», представляти при укладанні договорів про передачу майна від їх імені та підписати ці договори, а також з наданням інших прав щодо представлення інтересів співвласників (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, майно КСП «Восход» у комплексі, а саме, будівля телятника № 5, яка розташована у с Іллічеве МТФ, вартістю 13978 гривень 27 копійок, було передано останнім за актом прийому-передачі майна у комплексі через уповноваженого ОСОБА_3 (а.с. 14).

Крім того, як витікає з матеріалів справи, між ОСОБА_2, з одного боку, та ОСОБА_3, з іншого боку, у с Іллічеве Совєтського району АР Крим було укладено договір купівлі-продажу майнового паю, згідно якого позивач продав відповідачу належний йому відповідно до вищезазначеного свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, проте у договорі зазначено число його укладання, а саме, 26 травня, при цьому рік укладання не вказано (а.с. 9). Договір складено у простій письмовій формі.

Статтею 355 ЦК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Вимогами статті 675 ЦК України передбачена обов’язковість укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна у письмовій формі і з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією.

Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою ст. 230 цього Кодексу.

Крім того, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно до вимог ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений без включення до нього недійсної частини.

Окрім цього, якщо сторонами не додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, то такий договір є нікчемним.

За таких обставин, враховуючи, що договір купівлі-продажу майнового паю, укладений між сторонами не відповідає формі його укладання, а саме, не містить дати його укладання, а також нотаріально не посвідчений, що має суттєве правове значення, суд дійшов висновку про те, що спірний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійним.

Разом з тим, на підставі вищенаведеного, суд не знаходить підстав для визнання недійсним договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності в цілому або в якійсь частині, який укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України при частковому задоволенні позову, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно той частини позовних вимог, в задоволенні яких позивачу відмовлено.

У зв’язку з чим, з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 51 гривня, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 гривень, з позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривня.

На підставі викладеного, ст. ст. 203, 215, 217, 220 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 57, 60, 88, 169, 212-218, 224 - 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, який звернувся на захист інтересів ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового паю, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 26 травня невідомого року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 51 (п’ятдесят одну) гривню, у рахунок відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15 (п’ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня у місцевий бюджет Совєтського району на р/р 31417537700291, одержувач - місцевий бюджет Совєтська селищна рада, код платежу 22090100, Банк: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740431.

Рішення суду, постановлене при заочному розгляді справи, може бути переглянуте Совєтським районним судом Автономної Республіки Крим, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районний суд АР Крим.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі подання заяви про оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.