Ухвала

від 03.06.2024 по справі 619/2097/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/2097/24

провадження № 1-кс/619/639/24

УХВАЛА

іменем України

03 червня 2024 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника заявника ДУ «Інститутневрології,психіатрії танаркології Національноїакадемії медичнихнаук України»- ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42023222080000048від27листопада 2023року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

31 травня 2024 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання представника заявника ДУ «Інститутневрології,психіатрії танаркології Національноїакадемії медичнихнаук України»- ОСОБА_3 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08квітня 2024рокуна тимчасово вилучене майно 28 березня 2024 року в ході обшуку приміщень та усіх надвірних спорудах ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року задоволено клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт майна, та накладено арешт на тимчасово вилучене 28 березня 2024 року в ході обшуку майно, яке знаходилося в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, із забороною відчуження, користування та розпорядження, в тому числі на: - документи із договором із ТОВ «РОШ України» на 24 (двадцять чотирьох) аркушах, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155394; - дві папки-скорошивачі червоного кольору із медичною документацією, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 4070032; - полімерну папку із документацією на поставку медичного препарату «Окрелізумаб», що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155389; - супровідний лист із наявними копіями та оригіналами документів, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155393.

Зазначає, що в подальшому застосуванні арешту вказаного вище майна відпала потреба, оскільки документація та препарати, що стосуються досліджень за замовленням ТОВ «РОШ Україна» відносяться до підрозділу (сайту) головного дослідника ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 .

За договірними зобов`язаннями між Інститутом та ТОВ «РОШ України» дослідження здійснюються головними дослідниками окремо, у кожного дослідника є свій сайт (сайт термін, який використовується як назва організаційної форми дослідження).

Сайт головного дослідника має свій перелік пацієнтів, свій перелік препаратів та документацію, яка супроводжує таке дослідження.

Документація та препарати різних сайтів жодним чином не перетинаються й не пов`язані один з одним. Оскільки жодних доказів учинення головним дослідником ОСОБА_5 протиправних діянь слідчим суду не надано, а також в ході досудового розслідування таких обставин не встановлено, то необхідність в арешті такої документації відпала.

Відсутність документації та препаратів перешкоджає подальшому проведенню дослідження сайту головного дослідника ОСОБА_5 та чинить перешкоди у здійсненні законної господарської діяльності Інституту та ТОВ «РОШ Україна».

Сторона обвинувачення з часу накладення арешту мала можливість вчинити всі необхідні для слідства дії з оригіналами вилучених документів, а тому необхідність накладення арешту саме на оригінали вилучених документів, відпали. Будь-яких аргументів щодо того, що копій таких документів буде недостатньо для забезпечення цілей кримінального провадження слідчим не надано. Просить клопотання задовольнити.

Представник власника майна у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження № 42023222080000048 від 27 листопада 2023 року, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що 28 березня 2024 року слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року, проведено обшук в приміщеннях та усіх надвірних спорудах ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В ході обшуку було виявлено та вилучено, в тому числі:

- документи із договором із ТОВ «РОШ України» на 24 (двадцять чотирьох) аркушах, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155394;

- дві папки-скорошивачі червоного кольору із медичною документацією, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 4070032;

- полімерну папку із документацією на поставку медичного препарату «Окрелізумаб», що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155389;

-супровідний листіз наявнимикопіями таоригіналами документів,що поміщенодо сейф-упакуванняНПУ PSP3155393.

Звертаючись досуду зклопотанням пронакладення арештунавилученіречі, прокурор зазначав, що метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз, також за результатами проведення подальших слідчих дій може виникнути потреба в проведенні інших експертиз, проведенні інших слідчих (розшукових) дій.

В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчогосудді Дергачівськогорайонного судуХарківської області від 08 квітня 2024 року (справа № 619/2097/24, провадження № 1-кс/619/429/24) у кримінальному провадженні № 42023222080000048від27листопада 2023року накладено арешт на: - грошові купюри, в сумі 300000 грн 00 коп, які поміщено в сейф-упакування НПУ WAR1175631, сейф-упакування НПУ WAR1175632 та в сейф-упакування НПУ WAR1175633; - картонний подарунковий пакунок срібного кольору та подарунковий пакет сірого кольору, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 4070081; - документи із договором із ТОВ «РОШ України» на 24 (двадцять чотирьох) аркушах, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155394; - мобільний телефон т.м. Samsung Galaxy Note 2056, моделі SM-M9810, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із наявною sim-картою із абонентським номером НОМЕР_3 , в напівпрозорому чохлі, що поміщено до сейф-упакування НПУ WAR1175630; - мобільний телефон т.м. Samsung Galaxy S 21 FE, моделі SM-G990B2/DS, imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_5 , в прозорому чохлі, що поміщено до сейф-упакування НПУ WAR1175628; - мобільний телефон т.м. Samsung Galaxy S 10+ моделі SM-G9750, imei 1: НОМЕР_6 , imei 2: НОМЕР_7 , з прозорим чохлом, що поміщено до сейф-упакування НПУ WAR1175629; - дві папки-скорошивачі червоного кольору із медичною документацією, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 4070032; - полімерну папка із документацією на поставку медичного препарату «Окрелізумаб», що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155389;- супровідний лист із наявними копіями та оригіналами документів, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155393; - 30 ( тридцять ) одиниць медичного препарату «1 viat ocrelixumab 300 mg/10ml or placebo», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.

Підставою арешту означеного майна став той факт, що постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 29 березня 2024 року р, вилучені вищезазначені предмети визнано речовими доказами, оскільки вони відповідали критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України.

Метою арешту майна, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя, з урахуванням наданих доказів, має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

В даному випадку, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про об`єктивні підстави для продовження накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, яке перебувала у фактичному володінні заявника. З аналізу матеріалів кримінальної справи, з розгляду клопотання прокурора про накладення арешту та доданих до нього матеріалів, вважаю, що на даний час відпала необхідність в арешті майна, зазначеного в клопотанні заявника, що не буде перешкодою для досягнення цілей визначенихст. 2 КПК України.

Встановлено, що документація, що стосуються досліджень за замовленням ТОВ «РОШ Україна» відноситься до підрозділу (сайту) головного дослідника ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 .

За договірними зобов`язаннями між Інститутом та ТОВ «РОШ України» дослідження здійснюються головними дослідниками окремо, у кожного дослідника є свій сайт (сайт термін, який використовується як назва організаційної форми дослідження). Сайт головного дослідника має свій перелік пацієнтів, свій перелік препаратів та документацію, яка супроводжує таке дослідження. Документація та препарати різних сайтів жодним чином не перетинаються й не пов`язані один з одним.

Привирішенні указаногоклопотання,слідчий суддязвертає увагу,щоголовномудосліднику ОСОБА_5 у кримінальному провадженні підозра не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, заподіяних державі.

Крім того, у органа досудового розслідування було достатньо часу для здійснення огляду вилученого майна (- документів із договором із ТОВ «РОШ України» на 24 арк.; - двох папок-скорошивачів червоного кольору із медичною документацією; - полімерної папки із документацією на поставку медичного препарату «Окрелізумаб»; - супровідного листа із наявними копіями та оригіналами документів), зняття відповідної інформації (у разі виявлення) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних предметах, для залучення до матеріалів кримінального провадження.

Вилучені документи, відносяться до дослідження головного дослідника ОСОБА_5 , тож наразі відсутні будь-які передбачені законодавством підстави та цілі арешту документів, пов`язаних з медичним дослідженням, оскільки вказані документи не є знаряддям злочину, не місять на собі його сліди та не є доказом у кримінальному провадженні.

Стороною обвинувачення станом на момент розгляду клопотання, не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що ОСОБА_5 має будь-яке відношення до кримінального правопорушення.

В даному випадку відсутня співрозмірність обмеження права власності та порушення Конституційних прав осіб завданням кримінального провадження.

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131КПК України).

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відтак, враховуючи те, що орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, розслідування кримінального провадження триває більше шести місяців, вказані документи вилучені в березні цього року, враховуючи наслідки арешту майна для ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», слідчий суддя дійшов висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у праві на вільне відчуження, розпорядження та користування майном, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року (справа № 619/2097/24, провадження № 1-кс/619/429/24) у кримінальному провадженні № 42023222080000048від 27 листопада 2023 року на: - документи із договором із ТОВ «РОШ України» на 24 (двадцять чотирьох) аркушах, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155394; - дві папки-скорошивачі червоного кольору із медичною документацією, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 4070032; - полімерну папку із документацією на поставку медичного препарату «Окрелізумаб», що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155389; - супровідний лист із наявними копіями та оригіналами документів, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155393, підлягає до скасування.

Представник власника майна довів, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешту зазначеної вище документації, минула потреба.

Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження № 42023222080000048від 27 листопада 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до позиції ККС Верховного суду, викладеної в ухвалі від 23 січня 2024 року у справі № 569/19829/21, провадження № 51-1344км22, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 174, п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 372, ч. 2 ст. 376, ст. 395КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання представника заявника ДУ «Інститутневрології,психіатрії танаркології Національноїакадемії медичнихнаук України»- ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42023222080000048від27листопада 2023року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року в рамках кримінального провадження № 42023222080000048 від 27листопада 2023року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України на документацію, яка фактично знаходилась в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», юридична адреса: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, а саме:

- документи із договором із ТОВ «РОШ України» на 24 (двадцять чотирьох) аркушах, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155394;

- дві папки-скорошивачі червоного кольору із медичною документацією, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 4070032;

- полімерну папку із документацією на поставку медичного препарату «Окрелізумаб», що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155389;

- супровідний лист із наявними копіями та оригіналами документів, що поміщено до сейф-упакування НПУ PSP 3155393, шляхом скасування заборони найого відчуження, розпорядження та користування, будь-кому і будь-яким чином, повернувши вказані документи представнику ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України.

Копію ухвали направити на адресу Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», представнику заявника - ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1