Постанова

від 05.06.2024 по справі 908/2728/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2728/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2024 (суддя Науменко А.О., повний текст судового рішення складено та підписано 19.02.2024) у справі № 908/2728/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ, ідентифікаційний код 40915658 (вул. вул. Поштова, буд. 31, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України, ідентифікаційний код 05507715 (вул. Леоніда Жаботинського, 50, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 28 641 грн 24 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ з позовом про стягнення з Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України 28 641 грн 24 коп., з яких: 24 000 грн 00 коп. - основний борг згідно з договором оренди № 252123/1 від 20.06.2021, укладеного між сторонами, 3 837 грн 38 коп. інфляційні втрати, 803 грн 86 коп. - 3% річних. У позові позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушується грошове зобов`язання з внесення орендної плати протягом 24 місяців від дня укладення договору оренди № 252123/1. За порушення грошових зобов`язань відповідачеві нараховано 3 837 грн 38 коп. інфляційних втрат, 803 грн 86 коп. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.02.2024 у справі № 908/2728/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ 24 000 грн 00 коп. основного боргу, 3 837 грн 38 коп. інфляційних втрат, 801 грн 12 коп. 3% річних та 2 683 грн 74 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Запорізька об`єднана технічна школа товариства сприяння обороні України, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що:

-до договору не надано акт приймання-передачі об`єкта нерухомості, в підтвердження фактичного передання об`єкту оренди та яке є предметом договору;

-у Позивача ніколи не існувало права власності на автодром, так як земельна ділянка перебувала та перебуває у постійному користуванні іншої юридичної особи.

Позивач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 12.03.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/2728/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

21.03.2024 матеріали справи №908/2728/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума оплати 3220,80 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

26.03.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 21.03.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №1811438584 від 26.03.2024 про сплату 3220,80 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2024 у справі №908/2728/23; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

20.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ (далі орендодавець) та Запорізькою об`єднаною технічною школою товариства сприяння обороні України (далі Орендар) укладено Договір оренди замощення та обладнання майданчика для почтового водіння транспортних засобів № 252123/1.

На підставі п. 1.1. договору № 252123/1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування замощення та обладнанням майданчика для початкового водіння транспортних засобів, що знаходяться на земельній ділянці загальною площею 18300 м2, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Братська, 45а (далі за текстом - Автодром).

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 2.3. договору № 252123/1 Автодром передається в оренду з метою здійснення Орендарем статутної діяльності, а саме: для проведення практичних занять з початкового водіння транспортних засобів. Оренда Автодрому не надає Орендареві права власності. Заняття з початкового водіння транспортних засобів на автодромі здійснюється згідно графіків, затверджених Орендодавцем.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору № 252123/1 право користування Автодромом виникає у Орендаря з дати підписання сторонами договору оренди. В момент підписання договору оренди Орендодавець надає Орендареві право доступу на Автодром персоналу та транспортних засобів Орендаря.

Договір № 252123/1 підписано сторонами 20.06.2021.

Пунктом 3.1. договору № 252123/1 орендна плата за користування Автодромом один календарний місяць складає 1000 грн.

Розділом 4 договору № 252123/1 визначено обов`язки Орендаря, так Орендар зобов`язується:

4.1. Використовувати Автодром відповідно його призначення згідно з умовами цього Договору.

4.2. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю плату за користування Автодромом та інші платежі, визначені Договором.

4.3. Орендар бере участь у благоустрої автодрому, надає допомогу людьми і будматеріалами для благоустрою та утримання автодрому в робочому стані

4.4. Два рази на рік у березні та жовтні проводити прибирання закріпленої за Орендарем ділянки Автодрому.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2., договору № 252123/1 Орендар має право:

5.1. Самостійно здійснювати господарську діяльність на Автодромі в межах, встановлених чинним законодавством України та цим Договором.

5.2. За необхідністю, для/проведення практичних занять з водіння автомобіля, обладнати додатковими елементами (фігурами для маневрування) орендований Автодром на свій розсуд.

Згідно із п. 9.1., 9.2. договору № 252123/1 цей договір набирає чинності з 20 червня 2021 року і діє до 20 червня 2023 року. Використання орендованого Автодрому Орендарем після закінчення терміну дії договору, не є продовженням дії цього договору на новий термін.

Як зазначає позивач у позовній заяві, Відповідачем не вносив орендну плату за 24 місяці дії договору, що стало причиною спору.

Задовольняючи позов, господарський суд керувався законністю, обґрунтованістю та доведеністю вимог позивача.

Зменшуючи суму стягнення 3% річних, суд керувався помилкою в розрахунках.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі не надання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони у цій справі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотного жодною із сторін суду не надано.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутись до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Умовами договору визначено порядок сплати орендарем орендної плати.

Відповідачем доказів оплати заборгованості не надано. Припинення дії договору та повернення орендованого майна позивачеві належними та допустимими доказами не доведено.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 24 000 грн 00 коп. правильно задоволено господарським судом.

Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов`язання позивачем нараховано 3 837 грн 38 коп. інфляційних втрат, 803 грн 86 коп. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, а також періоди їх нарахування, апеляційним судом встановлено, що стягненню підлягають 3 837 грн 38 коп. інфляційних втрат, 801 грн 12 коп. 3% річних.

Щодо доводів апеляційної скарги:

-відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору № 252123/1 право користування Автодромом виникає у Орендаря з дати підписання сторонами договору оренди;

-стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним договору № 252123/1 суду не надано.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені?статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до?статті 129 Господарського процесуального кодексу України?судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2024 у справі № 908/2728/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2024 у справі № 908/2728/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на? Запорізької об`єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд