Рішення

від 28.05.2024 по справі 921/847/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/847/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВОЛЯ-20 (47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 48)

до відповідача 1 - Приватного підприємства СМП КУЛКО (47728, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Острів, вул. Шкільна, буд. 2, адреса для листування: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 44, кв. 1)

до відповідача 2 - Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області (47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Степана Бандери, буд. 26)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Виробничий кооператив "Стріла" (46023, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Стуса, буд. 1, адреса для листування: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 44, кв. 1)

про припинення права постійного користування земельною ділянкою забудовника та визнання права постійного користування земельною ділянкою за ОСББ збудованого багатоквартирного будинку.

За участю від:

позивача Вітів В.А.

відповідача 1 - Муж В.В.

відповідача 2 Новіков Р.А.

третя особа Муж В.В.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

У грудні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВОЛЯ-20 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Приватного підприємства СМП КУЛКО, Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про:

- припинення права постійного користування Приватного підприємства СМП КУЛКО земельною ділянкою площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, яка знаходиться за адресою вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця;

- визнання за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку ВОЛЯ-20 права постійного користування вказаною земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі державного акта про право постійного користування землею серії ТР №00003 від 04.08.1993 у відповідача 1 на праві постійного користування перебуває земельна ділянка площею 0,20 га для будівництва магазину-пекарні, якій згодом присвоєно кадастровий номер 6125255200:02:002:1968. Зазначений державний акт видано відповідачу 1 на підставі рішення Великоберезовицької селищної ради від 09.06.1993.

На підставі договору купівлі - продажу від 14.06.2016 Приватне підприємство «СМП «КУЛКО» продало Виробничому кооперативу «СТРІЛА» об`єкт незавершеного будівництва будівлю магазину пекарні з надбудовою житлових приміщень за адресою: вул. Зелена 48, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область.

Згідно сертифікату ТП №162193510115 Управління ДАБІ у Тернопільській області від 05.12.2019 завершено будівництво реконструкції будівлі магазину пекарні з надбудовою житлових приміщень по вул. Зелена, 48. Внаслідок внесення змін до технічної документації будинок складається з квартир, а приміщення «пекарня» відсутнє.

31.01.2020 загальними зборами співвласників квартир багатоквартирного будинку за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця створено ОСББ «ВОЛЯ-20», з метою обслуговування будинку та прибудинкової території.

ОСББ ВОЛЯ-20 стверджено, що відповідачу 1 не належить об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця, тому наявні підстави для припинення права постійного користування останнього цією земельною ділянкою на підставі п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України та визнання такого права за позивачем. Відповідно до ст. 42 ЗК України, у разі одержання громадянами у власність квартир у багатоквартирному будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 №1521 "Про реалізацію Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

В порядку ст. 90 ГПК України, у тексті позовної заяви позивачем поставлено відповідачу 1 наступні питання:

1.1.Чи відомо керівнику СМП «КУЛКО» Стефанчуку В.С. що ОСББ «ВОЛЯ-20» здійснює утримання ділянки кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця після створення ОСББ (до складу правління ОСББ «ВОЛЯ-20» разом зі створенням ОСББ обрано Стефанчука В.С.)?

1.2.Повідомте причини і правові підстави відмови ПП «СМП «КУЛКО» від припинення права користування земельної ділянки за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця після створення ОСББ «ВОЛЯ-20»? Причини відкликання заяви поданої до Великоберезовицької селещної ради?

1.3.Чи здійснює ПП «СМП «КУЛКО» будівництво на земельній ділянці за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця? Якщо здійснює то надайте дозвільні документи.

1.4.Чи було передано ПП «СМП «КУЛКО» земельну ділянку забудовнику будинку №48 за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця після укладення договору купівлі-продажу 14.06.2016? чи було розірвано зазначений договір?

1.5.Чи здійснює ПП «СМП «КУЛКО» використання земельної ділянки за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця після 14.06.2016, якщо здійснює то вкажіть яким чином та надайте відповідні дозвільні документи.

1.6.Повідомте чи існувала у Вас заборгованість зі сплати земельного податку за земельну ділянку за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця станом на 01.05.2023 рік, надайте підтвердження вчасних оплат.

1.7.Повідомте причини і правові підстави відмови ПП «СМП «КУЛКО» від припинення права користування земельної ділянки за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця після створення ОСББ «ВОЛЯ-20»?

Позиція відповідача 1 - Приватного підприємства СМП КУЛКО.

Відповідачем 1 відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 02.01.2024 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

09.04.2024 відповідач 1 подав через канцелярію суду заяву (відповіді на питання в порядку ст. 90 ГПК України) б/н від 08.04.2024 (вх. №2814), у яких зазначено наступне:

1.1. ОСББ "Воля - 20" не вправі здійснювати утримання земельної ділянки, оскільки ПП СМП "КУЛКО" є постійним користувачем цієї ділянки;

1.2. ПП СМП "КУЛКО" не відмовилося від земельної ділянки в порядку передбаченому законодавством;

1.3. ПП СМП "КУЛКО" виступало замовником будівництва на земельній ділянці, дозвільні документи наявні в матеріалах справи;

1.4. Законодавчо відсутні підстави передачі земельної ділянки, оскільки ПП СМП "КУЛКО" не є її власником;

1.5. ПП СМП "КУЛКО" користується земельною ділянкою на підставі акта постійного користування;

1.6. не стосується предмета доказування у даній справі;

1.7. повторюється запитання (див. п. 1.2).

Позиція відповідача 2 - Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідачем 2 у поясненнях б/н від 27.05.2024 (вх. №4199 від 27.05.2024) просив задоволити позовні вимоги ОСББ ВОЛЯ-20 та визнати припиненим право постійного користування СМП «КУЛКО» за земельною ділянкою площею 0,2015 га, за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Виробничого кооперативу "Стріла".

У поясненнях б/н від 11.03.2024 (вх. №2045 від 12.03.2024) третьою особою зазначено про необґрунтованість позовних вимог.

Щодо цього ВК "Стріла" зазначено, що позовна вимога про припинення права постійного користування земельною ділянкою є похідною вимогою до вилучення земельної ділянки з постійного користування ПП «СМП «Кулко».

Припинення права користування земельною ділянкою визначено ст. 143 ЗК України, в якій відсутня така правова підстава як наявність права власності на житловий будинок (багатоквартирний жилий будинок), будівлю, споруду тощо.

Порядок вилучення земельних ділянок, які надано в постійне користування встановлено ст. 149 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Таким чином, вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування позивача є повноваженнями Великоберезовицької селищної ради, а в разі відсутності письмової нотаріальної згоди ПП «СМП «Кулко» на підставі рішення суду за позовом цієї селищної ради.

Позивачем не доведено, що завершений об`єкт будівництва знаходиться на балансі ОСББ «Воля-20» чи переданий на баланс згідно з актами прийому-передачі. Згідно з сертифікатом ТП 162193510115 та актом готовності об`єкта до експлуатації від 05.12.2019 замовниками будівництва є ПП «СМП «Кулко» та ВК «Стріла».

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають право власності, об`єкти незавершеного будівництва. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

За третьою особою зареєстровано речове право на об`єкт будівництва, який розташований на спірній земельній ділянці.

Державний акт на право постійного користування землею ТР № 00003 не скасовано та не визнано недійсним в судовому чи іншому порядку.

Законодавством не встановлено автоматичного переходу прав на земельну ділянку до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі права постійного користування земельними ділянками.

Посилаючись на зміст ст. ст. 42, 116 ЗК України, третьою особою зазначено, що оскільки ПП «СМП «Кулко» не було єдиним власником об`єкта будівництва на момент його завершення, право постійного користування не припинено рішенням Великоберезовицької селищної ради, державний акт не скасовано чи не визнано недійсним, речове право на об`єкт будівництва за позивачем не зареєстровано у встановленому порядку, то відсутні підстави набуття права постійного користування на земельну ділянку за позивачем.

Крім того, позивачем не доведено, що саме такий розмір і конфігурація земельної ділянки є необхідною для обслуговування будинку і намагається всупереч відповідного порядку (виготовлення документації із землеустрою, її затвердження) безпідставно набути право постійного користування на земельну ділянку.

Разом з тим, третьою особою подано клопотання б/н від 11.03.2024 (вх. №№2046, 2047 від 12.03.2024) про закриття провадження у справі в частині розгляду першої позовної вимоги на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Таке клопотання мотивоване тим, що вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування є повноваженнями Великоберезовицької селищної ради, а в разі відсутності письмової нотаріальної згоди ПП «СМП «Кулко» на підставі рішення суду за позовом цієї селищної ради. А з цього випливає, що захист прав та інтересів позивача знаходиться у виключній компетенції селищної ради та відноситься до її владних повноважень шляхом прийняття рішень, звернення до суду. Позивач наділений правом звернення до адміністративного суду щодо оскарження відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, її затвердження чи зобов`язання вчинити дії щодо вилучення ділянки від користувача.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/847/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2024.

01.02.2024 судом постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі №921/847/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Виробничий кооператив "Стріла" та відкладено підготовче засідання на 22.02.2024.

Ухвалами суду від 22.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/847/23 та відкладено підготовче засідання на 07.03.2024.

В підготовчому засіданні 07.03.2024 оголошувалась перерва до 21.03.2024.

Ухвалою суду від 21.03.2024 підготовче засідання відкладено на 01.04.2024, а клопотання б/н від 11.03.2024 (вх. № 2046 від 12.03.2024) третьої особи про закриття провадження у справі, в частині розгляду першої позовної вимоги, постановлено вирішити за наслідками розгляду справи по суті.

В підготовчому засіданні 01.04.2024 оголошувалась перерва до 11.04.2024.

Надалі, ухвалою суду від 11.04.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/847/23 та призначено її до розгляду по суті на 09.05.2024.

09.05.2024 розгляд справи по суті відкладено до 20.05.2024, в якому оголошувалась перерва до 28.05.2024.

Представником позивача в судовому засіданні 28.05.2024 підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача 1 в судовому засіданні 28.05.2024 заперечено проти позову.

Представником відповідача 2 в судовому засіданні 20.05.2024 усно зазначено, що відповідач 2 не заперечує проти позовних вимог та усно підтверджено, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності.

Надалі, в судовому засіданні 28.05.2024 представником відповідача 2 підтримано зміст пояснень б/н від 27.05.2024 (вх. №4199 від 27.05.2024), у яких Великоберезовицька селищна рада просила суд задоволити позовні вимоги ОСББ ВОЛЯ-20 та визнати припиненим право постійного користування СМП «КУЛКО» за земельною ділянкою площею 0,2015 га, за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, що розміщена за адресою: вул. Зелена 48, смт. Велика Березовиця.

Представником третьої особи в судовому засіданні 28.05.2024 заперечено проти позову та підтримано клопотання б/н від 11.03.2024 (вх. №№2046, 2047 від 12.03.2024) про закриття провадження у справі в частині розгляду першої позовної вимоги на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Суд, у судовому засіданні 28.05.2024, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до рішення Великоберезовицької селищної ради від 09.06.1993, Спільному малому підприємству «КУЛКО» 04.08.1993 видано державний акт серії ТР №00003 на право постійного користування землею площею 0,20 га для будівництва магазину-пекарні. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3.

Наявний у матеріалах справи витяг №НВ-9922948722023 від 22.06.2023 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить інформацію про те, що Великоберезовицькою селищною радою 04.08.1993 зареєстровано земельну ділянку державної форми власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, за адресою смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область. У ньому також зазначено, що вказана земельна ділянка на підставі вищевказаного державного акта на праві постійного користування належить ПП СМП «КУЛКО».

Однак, Великоберезовицькою селищною радою у адресованій ОСББ "Воля-20" інформації від 02.04.2024 за №592 повідомлено, що з урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" до її повноважень належить розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, площею 0,2015 га, ЦВКЗ землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться в межах населеного пункту, попри відсутність державної реєстрації права комунальної власності на цю земельну ділянку.

14.06.2016 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2016 №2326 зареєстровано право власності Виробничого кооперативу "Стріла" (код ЄДРПОУ 21159207) на незавершене будівництво будівлю магазину пекарні з надбудовою житлових приміщень готовністю 15%, розташованого на земельній ділянці площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 48 (Інформація №363645693 від 29.01.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься в матеріалах справи).

17.03.2017 Відділом містобудування та архітектури Тернопільської РДА видано Приватному підприємству "СМП Кулко" та Виробничому кооперативу "Стріла" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №03-3-15/17 за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Велика Березовиця, вул. Зелена, 48 під будівництво об`єкта «Реконструкція будівлі магазину-пекарні з надбудовою житлових приміщень на вул. Зелена, 48 у селищі Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області під магазин-пекарню з надбудовою квартир. При цьому, в якості документа, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою зазначено державний акт на право постійного користування землею від 04.08.1993 серії ТР№00003 кадастровий номер 6125255200:02:002:1968.

У пункті 13 датованого 05.12.2019 акту готовності вказаного об`єкта до експлуатації, який стосується інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, зазначено про державний акт на право постійного користування землею від 04.08.1993 серії ТР№00003 кадастровий номер 6125255200:02:002:1968 та договір про встановлення земельного сервітуту від 15.02.2017, кадастровий номер 6125255200:02:002:2850.

17.12.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області видано сертифікат серії ТП №162193510115 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва «Реконструкція будівлі магазину-пекарні з надбудовою житлових приміщень по вул. Зелена, 48 під магазин-пекарню з надбудовою житлових квартир по вул. Зелена, 48 в смт. Велика Березовиця» за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, 48, замовниками якого виступали ПП «СМП Кулко» та ВК «СТРІЛА».

На замовлення ПП "СМП "КУЛКО" та ВК "Стріла", ПП Будзик О.Б. 05.11.2019 виготовлено технічний паспорт на розміщений за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, вул. Зелена, 48, магазин-пекарню з надбудовою житлових квартир, який зазначено як будинок квартирного типу (гуртожиток).

Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Зелена, 48 в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, оформленим протоколом №1 від 31.01.2020, вирішено створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за вказаною адресою з назвою ВОЛЯ-20, затвердити його статут.

17.02.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 16511020000003783 про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВОЛЯ-20, як юридичну особу.

Відповідно до сформованої 23.05.2022 Інформації №301469514 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна, за параметрами пошуку: права власності; адреса/місцезнаходження: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 48, за окремими фізичними особами зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості (гаражі та квартири) у будинку за вказаною адресою.

В матеріалах справи міститься датований 03.08.2022 акт комісії з питань обстеження земельної ділянки 6125255200:02:002:1968, у складі представників органу місцевого самоврядування, позивача та відповідача 1.

Під час обстеження комісією у акті від 03.08.2022 встановлено: земельна ділянка площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, на якій збудовано 9-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок, знаходиться в постійному користуванні ПП "СМП "КУЛКО" відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 04.08.1993 серії ТР №00003; ПП «СМП «КУЛКО» добровільно припинити право постійного користування відмовляється; 16.02.2022 від ПП «СМП «КУЛКО» до Великоберезовицької селищної ради надійшла заява про припинення права постійного користування, залишена без розгляду селищною радою на підставі наступного клопотання ПП «СМП «КУЛКО» від 24.02.2022; на частині цієї земельної ділянки з південної сторони кооперативом "Стріла" самовільно збудовано нерухоме майно (гаражі); суміжні земельні ділянки з північної та східної сторони перебувають у приватній власності гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуються не за цільовим призначенням; на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_1 з північної сторони розташований 8-ми поверховий багатоквартирний житловий будинок, який знаходиться у власності ОСББ "Воля 15", головою якого є гр. ОСОБА_3 . Документи на цю земельну ділянку не оформлено згідно чинного законодавства; з метою оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки комісією рекомендовано ПП «СМП «КУЛКО» відповідно до ст. ст. 141, 142 ЗК України добровільно відмовитись від земельної ділянки площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, на якій збудовано 9-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок.

Посилаючись на вищевказаний акт від 03.08.2022, Великоберезовицькою селищною радою у поясненнях від 27.05.2024 стверджено, що спірна земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, адже ПП «СМП «КУЛКО» одержало ділянку в користування для будівництва магазину пекарні, а станом на момент подачі звернення ОСББ «ВОЛЯ-20» на даній земельній ділянці знаходиться багатократний житловий будинок.

Рішенням №1950 від 22.02.2023 Великоберезовицької селищної ради відмовлено ОСББ "Воля-20" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2015 га кадастровий номер 6125255200:02:002:1968 в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку розташованої у АДРЕСА_2 на підставі п.3 ст. 123 та п.5 ст. 116 ЗК України (так як дана земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб).

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у відповіді №29-19-0.211-2980/2-23 від 28.08.2023 (на адвокатський запит б/н від 23.08.2023 адвоката Вітіва В.А.) повідомило про відсутність у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель документації із землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6125255200:02:002:1968 за адресою АДРЕСА_2 . При цьому, зазначено, що згідно з даними Державного земельного кадастру, розробником документації із землеустрою цієї земельної ділянки є ПП "Землевласник-СЛ".

В матеріалах справи міститься виконаний 05.02.2024 Фізичною особою-підприємцем Пігович В.О. розрахунок нормативної території необхідної для розміщення багатоквартирного житлового будинку за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, 48, згідно з яким необхідна для розміщення багатоквартирного житлового будинку за цією адресою площа земельної ділянки складає 2948,08 кв.м.

У березні 2023 року ОСББ "Воля-20" у черговий раз звернулось до органу місцевого самоврядування з проханням про припинення відповідачу 1 права постійного користування спірною земельною ділянкою. У листі відповіді №684 від 14.04.2023 рада повідомила позивача, що відповідно до ст. ст. 116, 123 ЗК України розгляд такого питання потребує попереднього оформлення йому дозволу на розробку проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та припинення права постійного користування земельною ділянкою його постійного землекористувача/відповідача 1.

У жовтні 2023 року ОСББ "Воля-20" звернулось до ПП "СМП "Кулко" з письмовим зверненням за вих. № 06.10.23 з проханням надати письмову відмову від права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6125255200:02:002:1968, залишеним останнім без відповіді та реагування.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами статті 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Стаття 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначає, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені у ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Право власності на будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, набуваються особами разом із набуттям права власності на квартири та нежитлові приміщення даного будинку. При цьому у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласник (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Відповідно до ч.1 ст. 9 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції на час державної реєстрації юридичної особи позивача) державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його держаної реєстрації.

Зважаючи на викладене, оформлення/видача/тощо окремого правовстановлюючого документа, який би визначав частку співвласника багатоквартирного будинку в майні спільної сумісної власності будинку, не потребується. Більше того, як вже було зазначено, спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Право власності співвласника на спільне майно багатоквартирного будинку підтверджується правовстановлюючим документом співвласника на квартиру в цьому будинку.

Згідно з ч.4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Враховуючи вищевказані норми ЦК України та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", право власності на будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, як на окремі об`єкти нерухомого або рухомого майна не визнається, і позивачу не потрібно доводити право власності на них, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

В свою чергу, багатоквартирні будинки та належні до них господарські будівлі, споруди і приміщення є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розміщені.

Cудом у даній справі встановлено факт виникнення у окремих фізичних осіб права приватної власності на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , створення ними Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ВОЛЯ-20 за вказаною адресою.

Предмет спору у даній справі стосується припинення права постійного користування відповідача 1 земельною ділянкою площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, яка знаходиться за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця та визнання такого права за позивачем.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 ЦК України).

За змістом статті 3 ЗК України суспільні правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У регулюванні земельних правовідносин норми Конституцій України та ЗК України мають пріоритет перед положеннями інших нормативно-правових актів та повинні враховуватися у обов`язковому порядку, у тому числі, при оформленні і реєстрації виникнення, зміни чи припинення вказаних відносин, а норми інших законодавчих актів, зокрема ЦК України, повинні застосовуватися субсидіарно у випадку відсутності спеціального правового регулювання у земельному законодавстві, що безпосередньо випливає з норм ч. 2 ст. 4 ЗК України.

У ч.2, ч.3 ст. 152 ЗК України зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку (правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у нормах Земельного кодексу України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Згідно із вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у праві №923/196/20, від 21.12.2021 у справі №910/3499/19).

Позивач (ОСББ "Воля-20") став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований об`єкт (багатоквартирний будинок), тому саме із цієї дати у позивача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (оформити речові права на земельну ділянку), на якій знаходиться майно.

Судом встановлено, що на підставі рішення Великоберезовицької селищної ради від 09.06.1993, Спільному малому підприємству «КУЛКО» 04.08.1993 видано державний акт серії ТР №00003 на право постійного користування землею площею 0,20 га для будівництва магазину-пекарні.

Згідно з ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч.3 ст. 79-1 ЗК України).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.

Відповідно до витягу №НВ-9922948722023 від 22.06.2023 з Державного земельного кадастру, Великоберезовицькою селищною радою 04.08.1993 зареєстровано земельну ділянку державної форми власності, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, за адресою смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область. У ньому також зазначено, що вказана земельна ділянка на підставі вищевказаного державного акта на праві постійного користування перебуває у ПП СМП «КУЛКО».

У ч. 1 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ належить право комунальної власності, у т.ч. але не обмежуючись цим, на нерухоме майно, землю.

За змістом ч.2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частинами 1, 2 статті 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності (п. «б» ч.1 ст. 80 ЗК України).

Разом з тим, 28.04.2021 Верховною Радою України прийнято Закон № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено, зокрема п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад за загальним правилом вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель певних категорій. До таких виключень ділянка 6125255200:02:002:1968 не належить.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Закон України № 1423-IX від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" набрав чинності 27.05.2021.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України, суд зазначає, що рада (відповідач 2) є власником спірної земельної ділянки площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, оскільки ця земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, а саме за адресою: вул. Зелена, 48, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, а відсутність державної реєстрації речового права за відповідачем 2 не впливає на обставини виникнення права комунальної власності цю земельну ділянку.

Вказана обставина також підтверджена інформаціями Великоберезовицької селищної ради №592 від 02.04.2024 та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №28-19-0.6-1202/2-24 від 19.03.2024.

Згідно з ч.1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5 ст.116 ЗК України).

Як вже зазначалось, третьою особою у даній справі набуто право власності на незавершене будівництво будівлю магазину пекарні з надбудовою житлових приміщень готовністю 15%, розташованого на земельній ділянці площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 48, на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 14.06.2016 за №2326.

17.12.2019 Управлінням ДАБІ у Тернопільській області видано сертифікат ТП №162193510115 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за реєстраційним номером щодо об`єкта будівництва «Реконструкція будівлі магазину-пекарні з надбудовою житлових приміщень по АДРЕСА_2 під магазин-пекарню з надбудовою житлових квартир по АДРЕСА_2 » за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, 48, замовниками якого являлись ПП «СМП Кулко» та ВК «СТРІЛА».

На замовлення ПП "СМП "КУЛКО" та ВК "Стріла", ПП Будзик О.Б. 05.11.2019 виготовлено технічний паспорт на розміщений за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, вул. Зелена, 48, магазин-пекарню з надбудовою житлових квартир, який зазначено як будинок квартирного типу (гуртожиток).

Надалі, фізичними особами зареєстровано право приватної власності на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воля - 20", який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2015 га, кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Зелена, буд. 48, яка перебуває на праві постійного користування у відповідача 1.

Статтею 141 ЗК України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За змістом ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.

Отже, правові підстави примусового припинення прав на земельну ділянку саме у судовому порядку є виключними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Згідно з ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Право забудовників на спірну земельну ділянку припинилось в силу закону (ст. 141 ЗК України), з моменту набуття мешканцями будинку по вул. Зелена, 48, смт. В.Березовиця права власності на його приміщення та створення ОСББ "Воля - 20".

Таке припинення не потребує отримання згоди (заяви) від попереднього землекористувача.

Прийняття з цього приводу судового рішення суперечило б принципам, викладеним у ст. 6 Конституції України та ст. 143 ЗК України.

З огляду на усе викладене, вимога ОСББ "Воля-20" про припинення права постійного користування відповідача 1 (приналежно до спірних правовідносин) не потребує судового захисту, через що підстав для її задоволення немає.

Це стосується судів загальної юрисдикції (у тому числі адміністративної), а тому клопотання третьої особи б/н від 11.03.2024 про закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України також не підлягає задоволенню.

Щодо іншої вимоги позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених ЗК України.

Разом із тим відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Отже, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є специфічною правовою формою здійснення співвласниками своїх прав та обов`язків з управління спільним майном багатоквартирного будинку, до якого входить і земельна ділянка, яка може належати об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку на титулі права власності або постійного користування.

Таким чином, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди також закріплений в наведених положеннях ст. 42 ЗК України та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Враховуючи обставини створення ОСББ у багатоквартирному будинку, що побудований на земельній ділянці, яка перебуває у відповідача 1 на праві постійного користування, співвласники багатоквартирного будинку, в особі створеного ними ОСББ набули у спільну власність цей багатоквартирний будинок в силу закону, у зв`язку з чим від ОСББ не вимагається визнання та доведення права на цей об`єкт.

Одночасно співвласники набули право на отримання земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, в силу приписів ст. 42 ЗК України, за якою земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 11.10.2002 № 1521, втратив чинність у 2018 році, іншого Порядку наразі не визначено.

Разом з тим, оскільки держава не виконала свій обов`язок (передбачений ч.2 ст.42 ЗК України) запровадити внутрішню процедуру передачі земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, співвласникам цього будинку, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу, а не на відповідних суб`єктів, зокрема позивача, в провину якому не може ставитися відсутність затвердження Кабінетом Міністрів України порядку безоплатної передачі земельної ділянки у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 18.10.2022 у справі №916/1261/16 (916/2158/21).

Суд у даній справі зазначає, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у положеннях ст. 42 ЗК України, ст. ст. 1, 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Отже, у зв`язку із створенням ОСББ "Воля-20", до нього перейшло право постійного користування земельною ділянкою, на якій зведено будинок.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

При цьому, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я права користування земельною ділянкою під ним.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 12 ЗК України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований ст. 123 ЗК України, відповідно до ч.2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції пленарних засідань міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Встановлені господарським судом у цій справі обставини свідчать про те, що у лютому 2023 року ОСББ "Воля-20" звернулось до Великоберезовицької селищної ради з проханням про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування спірної земельної ділянки, на яке радою надано відмову у формі рішення №1950 від 22.02.2023 через приналежність ділянки ПП "СМП "КУЛКО".

Попри констатацію судом факту припинення ПП "СМП "Кулко" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6125255200:02:002:1968, незаперечним є право позивача на отримання у постійне користування земельної ділянки для обслуговування будинку.

Як вже зазначалось, відповідно до ч.4 ст.42, ст. 123 ЗК України розміри (площа) та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Таку документацію не може підмінити розрахунок нормативної території необхідної для розміщення багатоквартирного житлового будинку від 05.02.2024, виконаний ФОП Пігович В.О. Оскільки вона виконана не на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування та не подавалась на його затвердження.

При виготовленні та формуванні позовних вимог позивачем також не враховано, що земельна ділянка площею 0,2015 га надавалась ПП "СМП "Кулко" для будівництва магазину пекарні, а право ОСББ "Воля - 20" мотивовано необхідністю отримання земельної ділянки для обслуговування багатоповерхового будинку, площі яких очевидно є різними.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що представниками місцевої ради у датованому 03.08.2022 акті комісії з питань обстеження земельної ділянки 6125255200:02:002:1968 зафіксовано, що на частині спірної земельної ділянки з південної сторони кооперативом "Стріла" самовільно збудовано нерухоме майно (гаражі), а на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_1 з північної сторони розташований 8-ми поверховий багатоквартирний житловий будинок, який знаходиться у власності ОСББ "Воля 15", головою якого є гр. ОСОБА_3 , документи на земельну ділянку під яким не оформлено згідно чинного законодавства, що також повинно враховуватись при виготовленні та затвердженні радою проектної документації.

Щодо цього суд у даній справі зазначає, що згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР "Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування", органи місцевого самоврядування в межах закону мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції, і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

За положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за відповідних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

З огляду на викладене, застосовуючи спосіб захисту, який не суперечить закону і який ефективно захищає права, свободи чи інтереси позивача, на підставі ч.2 ст. 5 ГПК України, господарський суд, враховуючи зміст права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, а також характер його порушення, невизнання або оспорення, у будь-якому разі не може втручатись у дискреційні повноваження органу, оскільки завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Класс та інші проти Німеччини", "Кумпене і Мазере проти Румунії", "Єрузалем проти Австрії", "Реквеньї проти Угорщини").

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 904/5004/19 за позовом до Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності Дніпровської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду проекту рішення Дніпровської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку; поновлення права користування земельною ділянкою; зобов`язання Дніпровської міської ради на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути проєкт рішення та за результатами розгляду прийняти рішення, яким затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У зазначеній справі суди виходили з дискреційних повноважень Дніпровської міської ради під час передачі земельної ділянки у власність або користування.

При цьому, наявний у матеріалах справи розрахунок нормативної території необхідної для розміщення багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого нормативна територія необхідна для розміщення багатоквартирного житлового будинку за цією адресою складає 2948,08 кв.м. (виконаний 05.02.2024 ФОП Пігович В.О.) не замінює собою землевпорядної документації, в розумінні норм земельного законодавства для органу місцевого самоврядування.

У разі задоволення судом вимоги про визнання права постійного користування, відповідне судове рішення буде підставою для реєстрації права на об`єкт нерухомості, поза процедурою прийняття місцевою радою передбачених законом рішень.

Оскільки функція розпорядження землями комунальної власності, покладена на органи місцевого самоврядування, які можуть надавати земельні ділянки комунальної власності в користування у порядку, визначеному, зокрема ст. 123 ЗК України, з урахуванням всіх юридичних обставин та норм чинного законодавства, які можуть вплинути на таке рішення, судом у даній справі зроблено висновок про те, що розгляд другої позовної вимоги не віднесено до компетенції суду. Тому, в другій позовній вимозі слід відмовити.

А письмові пояснення від 27.05.2024 відповідача 2 не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки стосуються лише однієї вимоги, а вирішення спору зачіпає також інтереси відповідача 1.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 04 червня 2024 року.

Суддя І.П. Шумський