Ухвала

від 03.06.2024 по справі 925/291/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03 червня 2024 року Черкаси справа № 925/291/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: Бутар В.С.

від позивача: не з`явився;

від першого відповідача: не з`явився;

від другого відповідача: Левчук А.С., Борисов Д.В. - за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури (м. Черкаси) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (м. Київ) до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького ( м. Черкаси) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (м. Черкаси) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 209 972,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про :

- визнання недійсними додаткових угод № 3 від 12.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 13.07.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 08.09.2021, № 8 від 14.09.2021, № 9 від 12.10.2021, № 10 від 12.10.2021, № 11 від 04.11.2021, № 12 від 05.11.2021 до договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ТОВ "Черкасиенергозбут" ;

- стягнення заборгованості в розмірі 209 972,77 грн. на підставі договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ТОВ "Черкасиенергозбут".

Справа розглядається у загальному позовному провадженні. Триває підготовче провадження.

В засідання з`явилися лише представники прокуратури та другого відповідача у справі, явка учасників обов`язковою не визнавалася.

В справу попередньо другим відповідачем ТОВ "Черкасиенергозбут" 05.04.2024 через Електронний суд подано відзив на позов з додатками (а.с. 1 том 2) та клопотання про призначення лінгвістичної експертизи (а.с. 83 том 2).

В засідання 15.05.2024 від другого відповідача ТОВ "Черкасиенергозбут" подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до часу завершення розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 918/1043/21 та подано ще одне клопотання про зупинення провадження до часу розгляду справи № 904/1557/23 об`єднаною палатою КГС у складі Верховного Суду.

В засіданні 03.06.2024 представники ТОВ "Черкасиенергозбут" просять клопотання про зупинення провадження та про призначення лінгвістичної експертизи задовольнити, прокурор виступає проти задоволення цих клопотань.

В частині обґрунтованості клопотання про призначення лінгвістичної експертизи суд приходить до висновку про відсутність підстав для її призначення, виходячи з наступного:

До предмету доказування у справі відноситься питання про межі можливості зміни ціни договору на публічні закупівлі товарів, робіт та послуг на 10% - чи загальне збільшення ціни не може перевищувати 10% незалежно від кількості таких збільшень, чи кожне наступне збільшення не може перевищувати 10% від попередньо визначеної ціни в договорі чи у додатковій угоді.

За доводами прокурора, за результатами укладення спірних додаткових угод, ціна товару у порівнянні з договором та додатковою угодою № 2 до нього збільшилася на 85% .

Для доведення власної правової позиції прокурор посилається на нову практику ВП ВС у справі № 922/2321/22 постанова від 24.01.2024, в якій висловлено позицію, що норми п. 2 ч. 5ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни у договорі про закупівлю.

Відповідач ТОВ "Черкасиенергозбут", з урахування окремої думки 5ти суддів у цій справі, які притримуються протилежної позиції - що кожне збільшення не повинно перевищувати 10% від останньої діючої ціни за наслідками попередніх збільшень ціни товару, просить вирішити питання правильного розуміння вказаної норми через лінгвістичну експертизу для усунення множинності її тлумачення.

За правилами ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:

1) суд знає право;

2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;

3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Його тлумачення неодноразово розкривалося у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 08.06.2021 р. у справі №662/397/15-ц; від 12.06.2019 р. у справі №487/10128/14-ц; від 04.12.2019 р. у справі №917/1739/17 та інших.

Згідно змісту даного принципу суд має самостійно кваліфікувати правову природу відносин між позивачем та відповідачем, вибрати та застосувати до спірних правовідносин відповідні норми права, повно та всебічно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Така діяльність суду за правилами чинного ГПК України носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Згідно ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (а не окрему думку).

Дана норма є імперативною.

З урахуванням викладеного для суду має перевагу судова практика Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права до спірних відносин, яка логічно буде базуватися на тлумаченні судом цієї норми.

Отже підстав для призначення у справі лінгвістичної експертизи за ініціативою суду немає.

При цьому зацікавлені особи не позбавлені можливості подати суду висновки експертів, які виготовлені на їх замовлення - з дотриманням ч. 5 ст. 101 ГПК України.

З приводу двох клопотань відповідача про зупинення розгляду даної справи до часу завершення розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 918/1043/21 та до часу розгляду справи № 904/1557/23 об`єднаною палатою КГС у складі Верховного Суду судом встановлено наступне:

За правилами п.7) ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За даними ЄДР судових рішень судом встановлено, що ухвалою від 10 травня 2024 року Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справу № 904/1557/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 повернув відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Отже за таких обставин немає належних правових підстав для зупинення провадження до часу завершення розгляду справи № 904/1557/23.

Також за даними з ЄДР судових рішень судом встановлено, що у справі № 918/1043/21 вирішується спір за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "ДАН"

про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн.

Підставою для передачі справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду за ухвалою від 13.06.2023 року, вказано, зокрема, необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 щодо можливості застосування односторонньої реституції,

За змістом вказаних приписів ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція (абзац 2 частини 1 статті 216 ЦК України); (2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина 2 вказаної статті).

За загальним правилом кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину. Це взаємне повернення сторонами одержаного ними (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Чинне законодавство, зокрема стаття 216 ЦК України, не передбачає односторонньої реституції.

Встановивши недійсність спірного договору, згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України суд повинен не тільки зобов`язати Відповідача повернути Позивачеві майно, але й стягнути з останнього (в тому числі, за рахунок бюджету) на користь Відповідача сплачені ним за майно кошти. Інше застосування припису частини 1 статті 216 ЦК України про взаємні зобов`язання сторін недійсного правочину для їх поновлення у фактичному та юридичному становищі, що існувало до вчинення цього правочину, не можна вважати справедливим стосовно обох його сторін.

Однак у справі, що розглядається, прокурор для захисту інтересів держави просить суд визнати недійсними лише додаткові угоди № 3-12 до договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ТОВ "Черкасиенергозбут". Таким чином буде збережено дію самого Договору та додаткових угод до нього № 1-2, який повинен виконуватися за його первісними умовами.

Це виключає потребу застосування судом двосторонньої реституції та оцінки правильності її застосування за судовою практикою ВС.

В цьому є принципова різниця між предметами доказування у справі № 925/291/24 та № 918/1043/21, що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

З підстав викладеного суд також відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження до часу завершення розгляду справи № 918/1043/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Отже учасникам справи слід остаточно визначитися із судовою практикою щодо вирішення спорів у подібних відносинах, на яку вони спираються у своїх доводах та запереченнях.

За правилами п.3) ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З підстав викладеного засідання слід перенести.

Керуючись ст. ст. 119, 182, 183 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ТОВ "Черкасиенергозбут" від 05.04.2024 про призначення у справі лінгвістичної експертизи.

Відмовити відповідачу ТОВ "Черкасиенергозбут" у задоволенні клопотань від 15.05.2024 про зупинення провадження до часу розгляду справ ВП ВС № 918/1043/21 та № 904/1557/23 об`єднаною палатою КГС у складі Верховного Суду.

Відкласти підготовче засідання у справі на 12:00 год. 20 червня 2024 року.

Підготовче засідання провести в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, тел. канцелярії суду (0472) 31-21-49.

В порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України продовжити всім учасникам справи строк до наступного засідання на подання суду документів з процесуальних питань, якими сторонам слід завчасно обмінятися.

Запропонувати прокурору подати суду пояснення на інформацію відповідача у його додаткових поясненнях по справі від 15.05.2024 щодо укладення Черкаською обласною прокуратурою аналогічного до спірного договору правочину щодо придбання електроенергії зі збільшенням ціни товару.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Роз`яснити сторонам, що в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення підготовчого засідання.

У разі ненадання першим відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами у справі.

Повідомити прокурора та сторони про призначення підготовчого засідання у справі. Явку представників в засідання визнати не обов`язковою.

Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку ч. 1 ст. 182 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення.

Суддя Спаських Н.М.