Ухвала

від 04.06.2024 по справі 910/31605/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/31605/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги прокурора Офісу Генерального прокурора

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України

до: 1) Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "Спецтехноекспорт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Білд", 3) Товарної біржі "Земельно-універсальна біржа",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробізнесбуд",

про визнання недійсними договорів та результатів конкурсних торгів,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (повний текст складено 18.04.2024) і рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/31605/15. Вказана касаційна скарга була надіслана 13.05.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Крім того, 21.05.2024 прокурор Офісу Генерального прокурора подав безпосередньо до Верховного Суду клопотання про долучення до матеріалів касаційної скарги платіжної інструкції від 16.05.2024 № 2046, згідно із якою Офісом Генерального прокурора сплачено судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/31605/15.

Перевіривши матеріали касаційної скарги прокурора Офісу Генерального прокурора, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 складено 18.04.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження було 08.05.2024.

Проте прокурор Офісу Генерального прокурора подав касаційну скаргу 13.05.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі прокурор Офісу Генерального прокурора заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що згідно із Єдиним державним реєстром судових рішень загальний доступ до повного тексту оскаржуваної постанови було надано 22.04.2024. На думку скаржника, останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/31605/15 було 12.05.2024, що є вихідним днем, тому касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, передбаченого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник зазначає, що паперова копія оскаржуваної постанови до Офісу Генерального прокурора не надходила.

Розглянувши клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Виходячи із наведених положень Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

При цьому відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, статей 1, 3, 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" з метою забезпечення належної організації діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді, керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", Генеральним прокурором прийнято наказ від 21.08.2020 № 389 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 25.03.2024 № 61), яким визначено компетенцію прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді.

Згідно з пунктом 8 зазначеного наказу керівництву прокуратур усіх рівнів у межах компетенції необхідно забезпечувати своєчасне ініціювання перегляду судових рішень у цивільних, господарських, адміністративних справах, та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами; дотримуватися визначених процесуальним законодавством порядку і строків подання скарг, заяв до суду, за наявності підстав подавати клопотання про їх поновлення, указуючи поважні причини їх пропуску.

Наказом також передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, у тому числі на ухвали процесуального характеру, які за законом можуть бути оскаржені, належить подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, зокрема й у справах за позовами прокурорів обласних і окружних прокуратур інших регіонів та у справах, у які прокурором прокуратури іншого регіону здійснено вступ (пункт 8.6 вказаного наказу).

Касаційну скаргу подано Дмитром Косенком як прокурором Офісу Генерального прокурора, який брав участь у розгляді цієї справи судом апеляційної інстанції.

За змістом пункту 11.4 наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (зі змінами) прокурору, який брав участь у справі і був присутнім у судовому засіданні в день оголошення рішення, слід забезпечувати невідкладне отримання його копії.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 3 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судово інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 5 в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 1 та 2 частини 6 в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Верховний Суд установив, що Офіс Генерального прокурора зареєстрував свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що підтверджується відповіддю № 797452, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд".

Згідно з довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, сформованою за допомогою комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/31605/15 заступник Генерального прокурора (особа, яка подавала апеляційну скаргу у цій справі) отримав через підсистему "Електронний суд" 18.04.2024 о 22:39 год. Повідомлення про доставлення копії цієї ухвали до електронного кабінету скаржника отримано апеляційним господарським судом 18.04.2024 о 22:51 год., а тому з урахуванням абзацу 2 пункту 5 частини 6 статті 242, частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України останнім днем для оскарження вказаної постанови було 09.05.2024.

З огляду на викладене посилання прокурора Офісу Генерального прокурора в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження на те, що паперовий примірник оскаржуваної постанови до Офісу Генерального прокурора не надходив, Суд вважає неповажною причиною, оскільки він не мав надходити з огляду на вручення заявникові апеляційної скарги копії оскаржуваної постанови в електронній формі через підсистему "Електронний суд", як передбачено чинним процесуальним законодавством.

Водночас посилання скаржника на подання касаційної скарги в межах 20-денного строку з дня опублікування судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень також не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Верховний Суд зазначає, що день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не можна вважати датою, з якої починається відлік строку на касаційне оскарження.

Таким чином, об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення скаржника, та які могли би вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, скаржником не наведено, а тому підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 910/31605/15, викладені в клопотанні, не можуть бути визнані поважними.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги прокурору Офісу Генерального прокурора необхідно подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/31605/15 слід залишити без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали прокурору Офісу Генерального прокурора буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/31605/15 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/31605/15 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).