Постанова

від 24.04.2024 по справі 904/1710/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 904/1710/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Палія В.В.

Вовка І.В.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 24.04.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекc «Самара»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 року

повний текст рішення складено 19.02.2024 року

у справі № 904/1710/23 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Самара»

до: 1) Державного підприємства «Укрриба»

2) Дніпропетровської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне агентство меліорації та рибного господарства України

про припинення права постійного користування та скасування державного акту

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство Агропромисловий комплект «Самара» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Укрриба» (далі - відповідач-1) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якій просило суд:

- припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію за ДП «Укрриба» на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, 117 з кадастровим номером 1225683600:02:003:0135 загальною площею 113.3581 га. цільове призначення - для рибогосподарських потреб, наданої Державному підприємству «Укрриба» згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №043174 від 23.09.2008 р., форма власності -державна;

- припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію за ДП «Укрриба» на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, 117 з кадастровим номером 1225683600:02:003:0136 загальною площею 0,3933 га. цільове призначення - для рибогосподарських потреб. Наданої Державному підприємству «Укрриба» згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №043175 від 23.09.2008 р., форма власності -державна;

- припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію за ДП «Укрриба» на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, 117 з кадастровим номером 1225683600:02:003:0052 загальною площею 16,5504 га. цільове призначення - для рибогосподарських потреб, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.11.2017, індексний номер: 104309080, форма власності - державна;

- припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію за ДП «Укрриба» на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, 117 з кадастровим номером 1225683600:02:003:0053 загальною площею 17,8365 га цільове призначення - для рибогосподарських потреб, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.11.2017, індексний номер: 104328659, форма власності - державна;

- припинити право постійного користування та скасувати державну реєстрацію за ДП «Укрриба» на земельні ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, с. Могилів, вул. Центральна, 117 з кадастровим номером 1225683600:02:003:0054 загальною площею 200,7225 га цільове призначення - для рибогосподарських потреб, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.11.2017, індексний номер: 104321811, форма власності - державна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 матеріали справи № 904/1710/23 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

08.05.2023 матеріали справи № 904/1710/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 було відкрито провадження у справі № 904/1710/23.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 по справі №904/1710/23 у позові відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Договір купівлі-продажу за результатами аукціону без умов з продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - групи інвентарних об`єктів, за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Центральна, 117 від 17.12.2021 є нікчемним в силу ч. 2 ст. 215 та ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки порушує публічний порядок і таке порушення має суттєвий характер. Всупереч ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизовано майно Держави Україна, а саме гідротехнічні захисні споруди, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод і в силу імперативних вимог законодавства мають перебувати виключено у власності Держави Україна. Таким чином, землі під гідротехнічними захисними спорудами не можуть передаватися позивачу ані на праві приватної власності, ані на праві постійного землекористування, ані на праві оренди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекc «Самара» 01.03.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою б/н від 01.03.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі №904/1710/23 від 01.02.2024 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що судом першої інстанції належним чином не з`ясовано та не перевірено усіх обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024, матеріали апеляційної скарги б/н від 01.03.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс «Самара» у справі № 904/1710/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи.

21.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №904/1710/24.

25.03.2024 ухвалою відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

03.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекc «Самара», рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 по справі № 904/1710/23 - залишити без змін.

08.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив, в якому зазначено про те, що судом першої інстанції розглянуто всі доводи та докази учасників судового процесу з наданням їм відповідної оцінки та обґрунтованих висновків, у зв`язку з чим просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 по справі № 904/1710/23 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекc «Самара» - без задоволення.

09.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Укрриба», також надійшов відзив.

16.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду скаржником була подана відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегією суддів встановлено наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 17.12.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство Агропромисловий комплект «САМАРА» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - групи інвентарних об`єктів, за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Центральна, 117 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації, який належить державі відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованих приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.

Об`єкт приватизації розташований на земельних ділянках державної форми власності (кадастровий номер 1225683600:02:003:0052, площею 16,5504 га; кадастровий номер 1225683600:02:003:0053, площею 17,8365 га; кадастровий номер 1225683600:02:003:0054, площею 200,7225 га; кадастровий номер 1225683600:02:003:0135, площею 113,3581 га та кадастровий номер 1225683600:02:003:0136, площею 0,3993 га). Покупець зобов`язався прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу та виконати визначені у договорі умови.

Згідно з п. 1.2. договору земельні ділянки, на яких розташований об`єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим договором, а тому питання землекористування покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до покупця права власності на об`єкт приватизації.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що згідно з протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-11-03-000025-1, сформованим 29.11.2021, ціна продажу об`єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 7 689 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 281 600,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі об`єкта державної власності - окремого майна - групи інвентарних об`єктів від 22.12.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях передано майно, а Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство Агропромисловий комплект «Самара» його прийнято.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Самара» звернулося до Дніпропетровської обласної адміністрації з клопотанням припинити Державному підприємству «Укрриба» право постійного користування земельними ділянками на яких знаходиться об`єкт приватизації (кадастровий номер 1225683600:02:003:0052, площею 16,5504 га; кадастровий номер 1225683600:02:003:0053, площею 17,8365 га; кадастровий номер 1225683600:02:003:0054, площею 200,7225 га; кадастровий номер 1225683600:02:003:0135, площею 113,3581 га та кадастровий номер 1225683600:02:003:0136, площею 0,3993 га), передати земельні ділянки у комунальну власність Могилівської громади Дніпровського району, Дніпропетровської області.

Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації листом було повідомлено, що з заявою про добровільну відмову від права постійного користування вказаними земельними ділянками до обласної військової адміністрації повинно звертатись Державне підприємство «Укрриба» із посиланням на п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, згідно якої земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Самара» листом вих. № 02/03 від 03.02.2023 року звернулося до Державного підприємства «Укрриба» з проханням звернутися до Дніпропетровської обласної військової адміністрації щодо припинення права користування вищевказаними земельними ділянками для подальшого переоформлення права користування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Самара».

В результаті розгляду листів позивача, Державне підприємство «Укрриба» вважає, що припинення права користування земельними ділянками, з підстав, визначених ч. 13 ст. 120 та п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України здійснюється в порядку, встановленому відповідними статтями, за результатом розгляду відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування клопотання набувача права власності на об`єкти нерухомого майна та прийнятого таким органом рішення, що не потребує отримання згоди на вилучення земельних ділянок з постійного користування Державного підприємства «Укрриба».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації, зокрема державного майна.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об`єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об`єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій; водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.

Визначення гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) наведене у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» (в редакції від 02.03.2021, яка була чинна на час приватизації спірного майна).

Пунктом 1.9.18 Методики, ДСТУ 3517-97 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод.

Спільним інструктивним листом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 08.08.2005 №10-21-12089 надано роз`яснення, в якому наведено перелік водогосподарських нерухомих об`єктів, гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод. Такими об`єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водопуски; водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали; споруди та канали; рибоуловлювачі та камери облову; насосні станції, причали.

Під час встановлення обставин чи відноситься спірне нерухоме майно до гідротехнічних споруд захисного значення, судом першої інстанції було враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/390/17.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, місцевий суд дійшов правильних висновків, що група інженерних споруд є гідротехнічною спорудою та нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту. Також, не підлягають приватизації, оскільки мають загальнодержавне значення, відносяться до категорії захисних споруд і забезпечують життєдіяльність держави, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»

Щодо визнання Господарським судом міста Києва договору купівлі-продажу від 17.12.2021 нікчемним, слід зазначити наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №906/564/19).

Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема гідротехнічними спорудами (п. в ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, який кореспондується зі ст. 4 Водного кодексу України).

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

Відповідно до п. д ч. 4 ст. 84 та п. ґ ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України землі водного фонду, що належать до земель державної та комунальної власності, взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. а ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування, зокрема державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо.

Судом першої інстанції вірно встановлено, з чим також погоджується колегія суддів, що Договір купівлі-продажу від 17.12.2021 є нікчемним в силу ч. 2 ст. 215 та ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки порушує публічний порядок і таке порушення має суттєвий характер. Всупереч ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизовано майно Держави Україна, а саме гідротехнічні захисні споруди, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод і в силу імперативних вимог законодавства мають перебувати виключено у власності Держави Україна.

Таким чином, землі під гідротехнічними захисними спорудами в силу законодавства не можуть передаватися позивачу ані на праві приватної власності, ані на праві постійного землекористування, ані на праві оренди.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що договір купівлі-продажу від 17.12.2021 в силу вимог ст. 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки спрямований на протиправне вилучення з користування держави гідротехнічної захисної споруди з подальшою передачею у власність позивачу, внаслідок чого такий договір є нікчемним в силу Закону.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекc «Самара» слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 - залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекc «Самара» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 року у справі № 904/1710/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 року у справі №904/1710/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 904/1710/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Вовка І.В. на лікарняному, повний текст постанови складено та підписано 04.06.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді В.В. Палій

І.В. Вовк