Постанова

від 29.05.2024 по справі 910/2067/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа №910/2067/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024

у справі №910/2067/24 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур стіл Інтернешнл"

про стягнення 100 770,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" (далі - ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску") звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 100 770,63 грн та судового збору - 2 660,00, які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур стіл Інтернешнл" (далі - ТОВ "Онур стіл Інтернешнл") НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478.

Заявник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Онур стіл Інтернешнл" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також, заявник зазначає, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходяться справи №910/18312/23 та №910/502/24 відповідачем у яких є ТОВ "Онур стіл Інтернешнл", що свідчить про те, що відповідач систематично ухиляється від виконання зобов`язань.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що викладені у заяві про забезпечення позову доводи та обставини є не обґрунтованими, оскільки, заявник не надав жодного доказу на підтвердження того факту, що невжиття заходів до забезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення його позову, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, не пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Скаржник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Онур стіл Інтернешнл" може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" у справі №910/2067/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

30.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2067/24. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 призначено на 29.05.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №920/2067/24.

16.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, сторони повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/2067/24 розглядається за їх відсутності.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Онур стіл Інтернешнл" заборгованості у розмірі 100 770, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки від 28.12.2023 №ОСІ 1229-1.

Разом із позовною заявою, ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 100 770,63 грн та судового збору - 2 660,00, які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур стіл Інтернешнл" (далі - ТОВ "Онур стіл Інтернешнл") НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" про забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" про забезпечення позову виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 4 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" посилалося на існування загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У той же час позивачем в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Саме лише посилання ТОВ "НВП "Яциново-Слобідський кар`єр піску" у заяві на наявність у суді першої інстанції справ №910/18312/23 та №910/502/24 щодо відповідача самі по собі не свідчать про можливість в майбутньому істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, за наведених заявником доводів та обґрунтувань, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає та обґрунтовано відхилена судом першої інстанції, шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 у справі №910/2067/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 06.06.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов