Ухвала

від 06.06.2024 по справі 914/3134/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

06.06.2024 Справа № 914/3134/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши

заяву: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «ГАЛСІЛЬЛІС»

про: ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом: Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області,

до відповідача-1: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «ГАЛСІЛЬЛІС»,

відповідача-2: Львівської державної лісовпорядної експедиції

за участю: заступника керівника Львівської обласної прокуратури,

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Львівської обласної державної адміністрації,

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Національного природного парку «Королівські Бескиди»,

про: визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядалася справа №914/3134/23 за позовом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області до відповідача-1: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «ГАЛСІЛЬЛІС», відповідача-2: Львівської державної лісовпорядної експедиції, за участю: заступника керівника Львівської обласної прокуратури, третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Львівської обласної державної адміністрації, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Національного природного парку «Королівські Бескиди» про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.04.2024р. у вказаній справі у задоволенні позову відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладено на позивача.

04.06.2024р. представником відповідача-1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування зазначеної заяви, вказано про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача-1 35 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В заяві представником відповідача-1також заявлено про поновлення строку на подачу такої заяви про розмір судом, визнати поважним пропущений строк для подачі заяви. Поважність причин пропуску строку обгрунтовано тим, що фактична оплата послуг професійної правничої допомоги відповідачем-1 відбулась лише 27.05.2024р. Одночасно представник відповідача-1 просить задовольнити заяву про продовження процесуального строку подачі заяви.

Частина 1 ст. 119 ГПК України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019р. у справі №910/22695/13.

Із правового контексту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, як слідує з поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача-1 надано платіжну інструкцію, відповідно до якої, фактична оплата представнику відповідача-1 здійснена 27.05.2024р., тобто після прийняття рішення у даній справі, однак посилання представника відповідача-1 на відповідне жодним чином не впливають на можливість звернення відповідача-1 із заявою у межах п`ятиденного строку.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

Заявником не наведено будь-яких поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Обставини, на які посилається заявник, як на підставу для поновлення строку, не можуть слугувати обґрунтуванням поважності причин пропущення строку.

З огляду на вказане вище, оскільки з доданих до заяви документів не слідує наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали та свідчили про неможливість своєчасного подання доказів в підтвердження понесених судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для подання доказів в підтвердження понесених судових витрат.

Крім того, в поданій заяві йдеться про продовження процесуального строку, а відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на подання відповідачем-1 заяви про продовження процесуального строку, який встановлений приписами процесуального закону та не може бути в даному випадку продовжений судом, господарський суд дійшов висновку про подання відповідачем-1 заяви в цій частині всупереч приписам ч. 5 ст. 80 ГПК України та ч. 1 ст. 119 ГПК України, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви про продовження строків для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про продовження процесуального строку, визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведених обставин, оскільки заява відповідача-1 подана з пропущенням встановленого процесуального строку, вона підлягає залишенню судом без розгляду.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У поновленні та продовженні строку Старосамбірському дочірньому лісогосподарському підприємству обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «ГАЛСІЛЬЛІС» для подання заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

2.Заяву Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «ГАЛСІЛЬЛІС» про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.