Постанова

від 16.09.2024 по справі 914/3134/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа № 914/3134/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) Сутковий А.М.

від відповідача-1 Куян М.В.

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи-1 Палко Д.І.

від третьої особи-2 Батючок Р.М.

від прокуратури Лука Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області від 27 травня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 24 квітня 2024 року (підписане 06.05.2024), суддя Король М.Р.

у справі №914/3134/23

за позовом Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області

до відповідача-1 Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс

до відповідача-2 Львівської державної лісовпорядної експедиції

за участю: заступника керівника Львівської обласної прокуратури

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Львівської обласної державної адміністрації

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Національного природного парку Королівські Бескиди

про визнання відсутності права постійного користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

17 жовтня 2023 року Стрілківська сільська рада Самбірського району Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» та Львівської державної лісовпорядної експедиції про:

-визнання відсутнім у Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» права постійного користування земельною ділянкою, площею 2,0000 га, кадастровий номер 4625186800:02:000:0070;

-зобов`язання Львівської державної лісовпорядної експедиції внести зміни до Перспективного плану організації та розвитку лісового господарства Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», включаючи Пояснювальну записку та План лісонасаджень Стрілківське лісництво, Лісовпорядкування 2016 та видалити зі складу земельних ділянок, котрі перебувають у постійному користуванні Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», земельну ділянку кадастровий номер 4625186800:02:000:0070.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24 квітня 2024 року у справі №914/3134/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем обрано неефективний спосіб правового захисту, адже, вирішення спору не призводить до будь-якого відновлення прав позивача. Суд у рішенні зазначає, що дії позивача не узгоджуються з принципом правової певності та суперечать завданням суду, оскільки в даному випадку фактично предметом позову є встановлення фактів, а не спір про права цивільні. За таких обставин, враховуючи, що позивач обрав неефективний спосіб захисту свого порушеного права, суд визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач Стрілківська сільська рада Самбірського району Львівської області звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24 квітня 2024 року у справі №914/3134/23 та прийняти нове, яким позов задоволити у повному обсязі. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував зміст позовної вимоги, заявленої до відповідача-2, не проаналізував наведені позивачем докази та не розглянув таку вимогу, зазначивши у рішенні власну редакцію такої вимоги. Щодо суті спору, позивач наголошує, що земельна ділянка зі складом угідь «сіножаті» ніколи не передавалася у постійне користування відповідачу-1, а будь-які достовірні докази протилежного відсутні в матеріалах справи; при цьому, у тексті рішення Львівської обласної ради №409 від 28.12.2000 р. відсутня згадка про сіножаті. Поряд з цим, зазначає, що повноваження на прийняття рішення щодо вилучення спірної ділянки комунальної власності має виключно позивач. На думку скаржника суд першої інстанції безпідставно, всупереч наданим позивачем доказам, відніс спірну земельну ділянку до земель лісового фонду та визнав встановленим факт передачі земель у постійне користування Національному природному парку «Королівські Бескиди». Крім цього, звертає увагу на відсутність підстав вважати, що Указ Президента України від 30.11.2020р. за №526/2020 «Про створення національного природного парку «Королівські Бескиди», де згадується комунальне підприємство Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс», має хоч якесь відношення до відповідача-1 Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс». Також скаржник звертає увагу, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.02.2024 щодо Старосамбірського дочірнього підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», відповідач-1 отримав правоздатність та дієздатність лише 29.12.2000 року, тобто, наступного дня після прийняття рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000 року №409 «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» та свідчить про те, що дана особа не могла отримати право постійного користування землями до свого створення. Разом з тим, позивач вважає ефективним способом захисту свого порушеного права саме такі позовні вимоги, які ним викладено у позовній заяві та просить їх задоволити. Також просить долучити до матеріалів справи докази, додані до апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 (Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс») просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що він є неналежним відповідачем у справі, зважаючи на проведення заходів щодо передачі земель лісового фонду, в тому числі виділів 3-5 Дністрянського лісництва у кварталі 23 у постійне користування Національному природному парку «Королівські Бескиди».

Прокурор Львівської обласної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що друга позовна вимога по підставах позову є похідною від першої, тому, оскільки у задоволенні першої позовної вимоги суд першої інстанції відмовив, то відповідно відмовив у задоволенні другої позовної вимоги, як похідної. Крім цього, прокурор наголошує, що належність спірної земельної ділянки до складу території НПП «Королівські Бескиди» підтверджено висновком експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 24.03.2023 №СЕ-19/109-23/3008-ЗТ (експертизу проведено у кримінальному провадженні №12022141320000035 від 14.01.2022), згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 4625186800:02:000:0070 частково накладається на землі лісового фонду, а саме: на територію кварталу 23 Дністрянського лісництва (виділ 2, 3, 4); площа накладання становить 1,9315 га. На думку прокурора спірна земельна ділянка входить в межі території НПП «Королівські Бескиди», а отже належить до земель природно-заповідного фонду.

Третя особа-2 (Національний природний парк «Королівські Бескиди») у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, наголошує, що згідно заяви-згоди про припинення права постійного користування та вилучення земельних ділянок від 04.08.2021 року Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» надало згоду на припинення права постійного користування та вилучення від Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 8691 гектара, розташованих на території Старосамбірської та Стрілківської територіальних громад, зокрема, Дністрянського лісництва площею 4394 га в межах Стрілківської ОТГ Львівської області (кв.1-25, кв.19 виділи 1-6, 8-13, квартал 20-36), з наступною передачею їх у постійне користування національному природному парку «Королівські Бескиди» із зміною цільового призначення для збереження та використання національним природним парком. Звертає увагу, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625186800:02:000:0070, площею 2,0000 га перебувала у постійному користуванні Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» в межах кварталу 23, виділи 2, 3, 4 Дністрянського лісництва та входить до складу земель лісового фонду (підстава рішення Старосамбірської районної ради Львівської області №166 від 22.09.2000р. «Про використання земель лісового фонду району» і Додатку 1 до цього рішення Висновку Старосамбірської районної ради про відведення земельних ділянок лісового фонду у постійне користування Старосамбірському міжгосподарському спеціалізованому підприємству (правонаступником якого є Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс») та Рішення Львівської обласної ради від 28.12.2000р. №409 «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс» і Додатку 1 до цього рішення Переліку підприємств, яким надаються землі).

Третя особа-1 (Львівська обласна державна адміністрація) у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду в силу закону. Разом з тим, погоджується з висновками суду про обрання позивачем неефективного способу захисту.

08 липня 2024 року від апелянта до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить долучити докази, що не були подані до суду першої інстанції, а також витребувати у відповідача-1 докази. Слід зазначити, що скаржником не наведено виняткових обставин, за яких він не міг подати вказані докази, а також докази, долучені до апеляційної скарги, до суду першої інстанції та заявити відповідне клопотання про витребування доказів у відповідача-1, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника. Більше того, частина доказів, які просить долучити апелянт датовані після прийняття рішення судом першої інстанції, що у будь-якому випадку, виключає можливість прийняття таких доказів апеляційним судом.

16 вересня 2024 року від скаржника до суду надійшли додаткові пояснення.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24 квітня 2024 року у справі №914/3134/23 та прийняти нове, яким позов задоволити у повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача-1, третіх осіб-1,2 та прокурор в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзивах на апеляційні скарги.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).

Оскільки явка представника відповідача-2 в судове засідання не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача (скаржника), відповідача-1, третіх осіб-1,2 та прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Львівської обласної ради №409 від 28 грудня 2000 року «Про внесення змін до рішень Львівської обласної ради про відведення земель ЛГП «Галсільліс»» Старосамбірському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП «Галсільліс» надано в постійне користування для ведення лісового господарства 23 029,0 га земель за рахунок земель Старосамбірського району, з них: 20 422,0 га лісових земель і 2 607,0 га чагарників, згідно Додатку 4 до вказаного рішення на території Тисовицької (Стрілківської) сільської ради 276 га, а також матеріалів лісовпорядкування, виготовлених Львівською державною лісовпорядною експедицією.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-4897/16-19-СГ від 07 серпня 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Тисовицької сільської ради Старосамбірського (Самбірського) району Львівської області загальною площею 117,3432 га, в тому числі щодо спірної земельної ділянки площею 2 га, якій в подальшому присвоєно кадастровий номер 4625186800:02:000:0070.

Указом Президента України №526/2020 від 30 листопада 2020 року «Про створення національного природного парку «Королівські Бескиди»» створено у Львівській області національний природний парк «Королівські Бескиди», до території якого погоджено в установленому порядку включення 8997 га земель комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства «Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс», а саме: 8691 га, що вилучається і надається національному природному парку в постійне користування, та 306 га у межах Дністрянського лісництва, що включаються до його території без вилучення у землекористувача.

На виконання вказаного Указу згідно заяви-згоди на припинення прав постійного користування земельними ділянками та вилучення земельних ділянок від 04 серпня 2021 року Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» надало згоду на припинення права постійного користування та вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 8691 га, розташованих на території Старосамбірської та Стрілківської об`єднаних територіальних громад, зокрема: Дністрянське лісництво площею 4394 га в межах Стрілківської ОТГ Львівської області (кв.1-16; кв.19 виділи 1-6, 8-13; кв.20-36), з наступною передачею їх у постійне користування Національному природному парку «Королівські Бескиди».

Поряд з тим, судом встановлено, що 11 грудня 2020 року наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області №33-ОТГ передано у комунальну власність Стрілківській сільській раді (Стрілківській територіальній громаді) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1653,4434 га, які розташовані на території Стрілківської сільської ради Старосамбірського району, згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до додатку до зазначеного акту приймання-передачі у комунальну власність, як сільськогосподарського призначення, передано, в тому числі, і земельну ділянку з кадастровим номером 4625186800:02:000:0070, площею 2 га; відомості про обтяження речових прав на вказаній земельній ділянці та про обмеження у її використанні відсутні.

У жовтні 2023 року Стрілківська сільська рада Самбірського району Львівської області звернулася до суду з цим позовом до відповідачів: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» та Львівської державної лісовпорядної експедиції про:

-визнання відсутнім у Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» права постійного користування земельною ділянкою, площею 2,0000 га, кадастровий номер 4625186800:02:000:0070;

-зобов`язання Львівської державної лісовпорядної експедиції внести зміни до Перспективного плану організації та розвитку лісового господарства Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», включаючи Пояснювальну записку та План лісонасаджень Стрілківське лісництво, Лісовпорядкування 2016 та видалити зі складу земельних ділянок, котрі перебувають у постійному користуванні Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», земельну ділянку кадастровий номер 4625186800:02:000:0070.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Так, спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для: 1) визнання відсутнім у Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» права постійного користування земельною ділянкою, площею 2,0000 га, кадастровий номер 4625186800:02:000:0070; 2) зобов`язання Львівської державної лісовпорядної експедиції внести зміни до Перспективного плану організації та розвитку лісового господарства Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», включаючи Пояснювальну записку та План лісонасаджень Стрілківське лісництво, Лісовпорядкування 2016 та видалити зі складу земельних ділянок, котрі перебувають у постійному користуванні Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», земельну ділянку кадастровий номер 4625186800:02:000:0070.

Щодо першої позовної вимоги, колегія суддів звертає увагу, що така спрямована на встановлення факту, поряд з тим, як вбачається із матеріалів справи, на виконання Указу Президента України, згідно заяви-згоди на припинення прав постійного користування земельними ділянками та вилучення земельних ділянок від 04 серпня 2021 року Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» надало згоду на припинення права постійного користування та вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 8691 га, розташованих на території Старосамбірської та Стрілківської об`єднаних територіальних громад, зокрема: Дністрянське лісництво площею 4394 га в межах Стрілківської ОТГ Львівської області (кв.1-16; кв.19 виділи 1-6, 8-13; кв.20-36), з наступною передачею їх у постійне користування Національному природному парку «Королівські Бескиди».

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з доказів, що містяться у матеріалах справи, спірна земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 4625186800:02:000:0070, право комунальної власності на яку зареєстровано за Стрілківською сільською радою Самбірського району Львівської області лише 01 червня 2021 року, накладається на землі лісового фонду, котрі протягом тривалого періоду перебували у постійному користуванні відповідача-1 та Указом Президента України №526/2020 від 30 листопада 2020 року включені до території Національного природного парку «Королівські Бескиди» (8997 га земель комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства «Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс», а саме: 8691 га, що вилучається і надається національному природному парку в постійне користування, та 306 га у межах Дністрянського лісництва, що включаються до його території без вилучення у землекористувача).

З огляду на наведене, позовна вимога про зобов`язання Львівської державної лісовпорядної експедиції внести зміни до Перспективного плану організації та розвитку лісового господарства Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», включаючи Пояснювальну записку і План лісонасаджень Стрілківське лісництво, Лісовпорядкування 2016 та видалити зі складу земельних ділянок, котрі перебувають у постійному користуванні Самбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», земельну ділянку кадастровий номер 4625186800:02:000:0070 також не відповідає ефективним способам захисту та не спрямована на відновлення права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, такий не відповідає змісту права, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Слід зазначити, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, у зв`язку з обранням позивачем неналежного (неефективного) способу захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19), а не у зв`язку із заявленням вимог до неналежного відповідача. Виходячи із заявлених Стрілківською сільською радою позовних вимог в частині визнання відсутнім у Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» права постійного користування земельною ділянкою, площею 2,0000 га, кадастровий номер 4625186800:02:000:0070, саме вказане підприємство і визначено позивачем як відповідача у справі, виходячи із цих конкретних позовних вимог, разом з тим, зміст позовних вимог не відповідає тим способам захисту, які є ефективними у спірному випадку.

При цьому, обраний позивачем неефективний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із позовом про захист права із застосуванням належного та ефективного способу захисту (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 911/269/19, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20).

Судом встановлено, що між сторонами у справі існує спір про право власності/ користування спірною земельною ділянкою та щодо її категорії і цільового призначення, разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту у цій справі не є належним та ефективним, відтак, не призведе до вирішення такого спору.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 24 квітня 2024 року у справі №914/3134/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області без задоволення.

Матеріали справи №914/3134/23 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 20 вересня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.