Рішення

від 03.06.2024 по справі 293/2165/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2165/23

Провадження № 2/293/125/2024

03 червня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

представника позивача Савельєвої О.О. ,

відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом виконавчого комітету Оліївської сільської ради, як органу опіки та піклування, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

Виконавчий комітет Оліївської сільської ради як орган опіки та піклування, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обгрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_2 є матір`ю дитини ОСОБА_4 , батько дитини - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 від народження проживала разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Матір дитини вихованням та утриманням дочки не займалася, бродяжила, вживала алкогольні напої.

З осені 2020 року ОСОБА_2 проживає без реєстрації на території Хорошівської селищної ради в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_5 дитиною опікувалась її тітка, рідна сестра батька, ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 фактично залишилася без батьківського піклування. Дитина ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом та пацієнтом комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр психічного здоров`я» Житомирської обласної ради. Але матір ОСОБА_2 не піклується про здоров`я дитини та її захищеність.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира 17.05.2022, справа №295/17166/21 над малолітньою ОСОБА_4 встановлено опіку та її опікуном призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 упродовж тривалого часу самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не прагне виховувати дитину, піклуватися про неї, створювати відповідні умови проживання, навчання та розвитку. Вона не утримує дочку, не спілкується з нею, не вітає з днем народження та іншими святами.

За вказаних підстав, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та стягувати з неї аліменти на утримання дитини в розмірі 50 відсотків заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця на утримання доньки.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

29.12.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі №293/2165/23, справу вирішено розглядати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання на 29.01.2024.

Ухвалою суду від 29.01.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 20.02.2024.

Ухвалою суду від 20.02.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 21.03.2024.

21.03.2024 до суду представником відповідача подано відзив на позов.

21.03.2024 ухвалою суду підготовче провадження закрито. Судовий розгляд справи по суті призначено на 01.04.2024.

01.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 01.04.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 07.05.2024.

Ухвалою суду від 07.05.2024, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 03.06.2024.

03.06.2024 у судовому засіданні представник позивача Савельєва О.О. позов підтримала з підстав викладених у позові, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, пояснили, що доводи позивача щодо того, що відповідач не займалась вихованням дитини, бродяжила та вживала спиртні напої не відповідають дійсності та є голослівними, оскільки не підтверджені належними доказами. З 2020року донька залишилась проживати з батьком - ОСОБА_5 , оскільки рідна сестра чоловіка - ОСОБА_6 , з якою в неї склались неприязні відносини, вигнала відповідача з будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . Неодноразово, протягом тривалого часу відповідач приїжджала та намагались забрати дитину від ОСОБА_6 , але доходило до скандалів, непорозумінь, ОСОБА_6 поводила себе агресивно, не віддавала дитину, не дозволяла бачитись з нею, не дозволяла спілкуватись по телефону, блокувала її телефонний номер. Відповідач придбала доньці телефон та протягом тривалого часу поповнювала рахунок ОСОБА_4 , щоб мати змогу з нею хоча б спілкуватись, але це дуже рідко виходило, оскільки телефон часто забирала ОСОБА_6 .

Представник відповідача ОСОБА_3 звернула увагу суду на те, що відповідач вживає всіх можливих заходів для спілкування з дитиною, цікавиться її успіхами у навчанні, потребами, здобутками, однак опікун дитини ОСОБА_6 чинить у цьому перешкоди. Тому просила відмовити у задоволенні позову, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Крім того, зазначила, що відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення про визначення ОСОБА_6 опікуном ОСОБА_4 .

У судовому засіданні від 03.06.2024 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 помер у віці 51 рік в с.Іванків Черняхівського району Житомирської області (а.с.10).

ОСОБА_4 проживає разом із своїм опікуном ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними, що містяться в реєстрі Оліївської територіальної громади (а.с.9,12) та довідкою виданою виконавчим комітетом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (а.с.13).

Згідно довідки виданої Хорошівською селищною радою від 27.09.2023, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 (а.с.22).

Згідно характеристики виданої Зороківським ліцеєм Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на ученицю інклюзивного 7 класу ОСОБА_4 , встановлено, що вихованням і навчанням дитини займається рідна тітка дитини - ОСОБА_6 (а.с.16-17).

Згідно виписки з медичної картки ОСОБА_4 , остання має системний недорозвиток мовлення середнього ступеня (а.с.18).

Згідно виписки лікаря Черняхівської КУ «ЦПМСД» Черняхівської селищної ради від 26.09.2023, ОСОБА_4 регулярно проходить медичний огляд у присутності опікуна ОСОБА_6 (а.с.19).

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 18.03.2019 (справа №293/463/19) ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП у зв`язку з ухилянням від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої доньки, відсутність належних умов проживання, порушення санітарно-гігієнічних норм в будинку, зловживання спиртними напоями, однак в силу ст. 39 КУпАП вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню (а.с.20).

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира 17.05.2022 над малолітньою ОСОБА_4 встановлено опіку, її опікуном призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26-28).

Актом обстеження умов проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що для виховання та розвитку дитини створені належні умови проживання: дитина має окрему мебльовану кімнату, місце для відпочинку та виконання домашніх завдань (а.с.29,30).

Рішенням виконавчого комітету Оліївської сільської ради від 16.11.2023 № 136 затверджено висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с.31-32).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є тіткою ОСОБА_4 . Пояснила, що ОСОБА_2 залишила дитину на чоловіка - ОСОБА_5 та вела бродяжницький спосіб життя, вживала спиртні напої. Після смерті ОСОБА_5 , опіку над дитиною взяла вона, оскільки мати дитини не займалась вихованням дитини. На даний час дитина навчається в Зороківському ліцеї, мати навчанням дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує. Коли дитина лікувалась в лікарні, мати дитини жодного разу не відвідала дитину, дитину лікувала за власний кошт. Зазначила, що не чинила перешкод у спілкуванні дитини та відповідачки. Наразі, час від часу дитина спілкується з матір`ю по телефону, який їй придбала ОСОБА_2 , та особисто.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що є директором Зороківського ліцею. За час навчання ОСОБА_4 мати дитини не цікавилась навчанням дитини, не відвідувала батьківські збори, не забирала дитину додому. Матір дитини бачила у школі лише двічі. Вихованням дитини займається її тітка - ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_11 повідомила, що проживала по сусідству з відповідачем ОСОБА_2 . Зазначила, що ОСОБА_2 знає як гарну господиню, добру людину. Вона проживала у шлюбі з ОСОБА_5 , з яким спільно виховували ОСОБА_4 , тримали велике господарство: дві корови, бички, коні, гуси та кури. Дитина була доглянута, охайна. ОСОБА_2 добре ставилась до дитини. ОСОБА_2 періодично вживала спиртні напої разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вигнала ОСОБА_2 з будинку та не віддавала дитину матері. Підтвердила, що ОСОБА_2 неодноразово приїжджала до дитини, однак, ОСОБА_6 не допустила її до будинку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомила, що працює в Зороківському ліцеї асистентом вчителя. Знає, що ОСОБА_4 проживала в повній сім`ї, однак авторитетом у дитини користувався батько. Дитина почувалася в ліцеї замкнутою, боялась дітей, не спілкувалась з однолітками. Після смерті батька ОСОБА_5 , дитиною опікується рідна сестра ОСОБА_6 . На даний час дитина має більш охайний вигляд, забезпечена усім шкільним приладдям, із задоволенням ходить до школи та спілкується з однолітками. Підтвердила, що близько пів року тому, мати дитини ОСОБА_2 прибула до школи, привезла дитині солодощі та телефон.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що проживала по сусідству з ОСОБА_2 . Вказала, що ОСОБА_2 випивала, гуляла, в будинку в неї було брудно, дитина ходила недоглянута. Після того, як вихованням дитини зайнялась її тітка ОСОБА_6 , дитина стала відкритою до спілкування, завжди охайно одягненою. Дитина забезпечена кишеньковими коштами, тітка купує їй все необхідне. Мати приїздила до дитини декілька разів, однак дитина не виявляла до матері зацікавленості, а ОСОБА_14 не спілкувалась з дитиною.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомила, що є рідною сестрою ОСОБА_2 . Восени 2020 року ОСОБА_6 вигнала її сестру (відповідача) з будинку, оскільки будинок належить ОСОБА_6 , та повідомила, що не віддасть дитину. З приводу вилучення дитини у ОСОБА_6 вони звернулись до органу опіки та дізнались, що ОСОБА_6 бажає позбавити ОСОБА_2 батьківських прав. Вони неодноразово приїжджали до дитини, щоб її забрати до себе, однак ОСОБА_6 чинила їм перешкоди. Тоді вони домовились забирати дитину на вихідні та канікули. Декілька разів вони забирали дитину до себе, однак надалі ОСОБА_6 не віддавала дитину. Звернула увагу на те, що дитина перебуваючи у них вдома, виявляла бажання спілкуватися з матір`ю, хотіла проживати разом із нею, однак в присутності тітки ОСОБА_6 . дитина змінювала свою поведінку. ОСОБА_2 неодноразово намагалась поспілкуватися з дитиною по телефону, однак трубку підіймала тітка. Вказала, що придбала для ОСОБА_2 будинок в селі для спільного проживання з дитиною. Коли з сестрою у 2023 році приїхали по дитину до ОСОБА_6 , остання її не віддала. Зазначила, що ОСОБА_2 майже 2 роки не вживає спиртні напої, відвідує церкву, має земельну ділянку, де вирощує сільськогосподарські культури, тримає господарство, має велике бажання виховувати свою доньку.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Положеннями статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказувала, що ОСОБА_4 від народження проживала разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Матір дитини вихованням та утриманням дочки не займалася, бродяжила, вживала алкогольні напої, тривалий час не підтримує будь-яких стосунків з дитиною, не приймає участі у її вихованні, не турбується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги.

На підставі рішення Богунського районного суду м.Житомира від 17.05.2022 над малолітньою ОСОБА_4 встановлено опіку, її опікуном призначено тітку дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитина проживає разом із своїм опікуном, яка забезпечила дитині належні умови проживання, матеріально забезпечує її. Дитина ходить до школи, а опікун відвідує батьківські збори.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.

Вирішуючи питання щодо позбавлення батьківських прав, суд приймає до уваги ставлення матері до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у вихованні доньки, те що відповідач ОСОБА_2 на наркологічному обліку не перебуває, хворіє на психічний розлад, однак згідно висновку ЛКК від 26.08.2021 стороннього догляду та нагляду не потребує, має місце проживання, має бажання утримувати та піклуватися донькою, усіляко намагається спілкуватися з дитиною, а також те, що ОСОБА_2 з`являлася в судові засідання, цікавилася розглядом справи та висловила свої заперечення щодо задоволення позовних вимог, що, на переконання суду, свідчить про намагання матері змінити відношення в сім`ї та до дитини.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Суд вважає, що проживання дитини разом із своїм опікуном, яка займається її вихованням та розвитком, утримує її, не свідчить безумовно про те, що матір дитини не бажає приймати участь у її вихованні, тобто свідомо та умисно нехтує батьківськими обов`язками. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому погіршення особистих стосунків батьків та дітей може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не втратила інтересу до дитини, не відмовляється виховувати та утримувати її.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається «що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Враховуючи те, що відповідач заперечує проти позбавлення батьківських прав, намагається відновити спілкування з дитиною, що підтвердила в судовому засіданні, отже висновок органу опіки та піклування не підтверджує, що ОСОБА_2 свідомо та остаточно знехтувала своїми обов`язками відносно доньки, втратила цікавість до неї, а інтереси дитини вимагають застосування такого крайнього заходу як позбавлення матері батьківських прав. При цьому позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно доньки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини.

Статтею 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав за вказаних у позові підстав є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити, однак, враховуючи поведінку відповідача щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої доньки, її слід попередити, що у разі продовження такої поведінки вона може бути позбавлена батьківських прав.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Зважаючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Покласти на виконавчий комітет Оліївської сільської ради, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

виконавчий комітет Оліївської сільської ради, як орган опіки та піклування,

адреса місцезнаходження:

12402, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул. Л.Ступницького, 68

код ЄДРПОУ 44557956

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_3

РНОКПП НОМЕР_3

Повне рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ