Рішення

від 27.05.2024 по справі 922/506/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024м. ХарківСправа № 922/506/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво", м. Харків про та зустрічним позовом до про стягнення 279260,38 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс", м. Київ стягнення 257831,85 грн. за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Коханій О.В.

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Вагоровська А.Е.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості в загальній сумі 279260,38 грн., з яких: 257831,85 грн. - основна сума заборгованості за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № ВА-01/2307-06 від 06.07.2023; 21428,53 грн. пеня. Також, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом понесені судові витрати із сплати судового збору в сумі 4188,91 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.03.2024 о 11:30.

01 березня 2024 року до Господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (позивач за зустрічним позовом) із зустрічним позовом (вх.№ 5769) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" (відповідач за зустрічним позовом) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" 257831,85 грн., що складається із штрафних санкцій за п. 5.14., 5.18 договору оренди транспортного засобу з екіпажем № ВА-01/2307-06 від 06.07.2023 - 250000,00 грн., та 7831,85 грн. - вартість недобросовісно використаних ПММ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 922/506/24 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" про стягнення 257831,85 грн. Постановлено вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом та перейти зі спрощеного провадження до розгляду справи № 922/506/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.2024 о 11:30.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" 04.03.2024 за вх.№ 5778 надало відзив на первісну позовну заяву, згідно якого просило суд у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" 13.03.2024 за вх.№ 6972 надало відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого просило суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" 13.03.2024 за вх.№ 6975 надало відповідь на відзив за первісною позовною та доповнення до відзиву за зустрічною позовною заявою згідно якої вказувало, що ТОВ "Агротрейд-Виробництво" у відзиві не спростувало доводів ТОВ "Укр Агро Сервіс" як позивача за первісним позовом, а у зустрічний позовній заяві не довело порушення ТОВ "Укр Агро Сервіс" умов договору.

У судовому засіданні 18.03.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 11.04.2024 о 12:00.

У судовому засіданні 11.04.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.04.2024 о 12:15.

У судовому засіданні 29.04.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 23.05.2024 о 11:45.

У судовому засіданні 23.05.2024, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 27.05.2024 о 12:15.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 27.05.2024 просив суд первісний позов задовольнити у повному обсязі, у зустрічному позові відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 27.05.2024 просив суд у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем № ВА-01/2307-06 (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець зобов`язувався передати орендареві транспортні засоби, зазначені в п.1.10. договору (надалі також ТЗ або предмет оренди), що належать орендодавцю, а орендар зобов`язувався прийняти в платне тимчасове користування ТЗ на умовах даного договору.

Предмет оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту оформлення відповідного акта здавання-приймання, такі акти є невід`ємною частиною договору (п.1.8. договору).

Перелік транспортних засобів, що передається орендарю за цим договором, зазначено у п.2 додатку № 1 до цього договору (п.1.10 договору).

Також, 06.07.2023 до договору було укладено додаток № 1.1.

Додатком №1.2 від 21.07.2023 до договору було визначено, що в оренду передається транспортний засіб (надалі - ТЗ) - марка, модель: NEW HOLLAND T8.390; тип: трактор колісний; рік випуску: 2012; державний номерний знак: НОМЕР_1 ; зареєстрований у ГУ Держпродспоживслужба в м. Києві 21.07.2023 ОМ№ 239778.

14.08.2023 між сторонами було підписано акт приймання-передачі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) ТЗ. З дати підписання акту приймання - передачі вказаний транспортний засіб використовувався орендарем у власній господарській діяльності, обробітку площ, земель сільськогосподарського призначення.

Пунктами 3 додатків № 1.1., 1.2. до договору було передбачено, що орендна плата, згідно даного додатку, складає 950,00 грн., у т.ч. ПДВ - 20% - 158,33 грн., за 1 га обробленої площі земельних ділянок екіпажем орендодавця.

Пунктом 1.5.1. договору, сторони погодили, що норми використання паливно-мастильних матеріалів (надалі ПММ), для кожного виду ТЗ, що передаються в оренду з екіпажем, зазначаються в додатку № 1 до договору.

В додатку до договору сторони погодили, що норма використання ПММ для ТЗ визначається по витратоміру, але не більше 25 л/га (оранка).

У п. 1.5.2. договору сторони визначили, що у випадку перевищення екіпажем орендодавця норм використання ПММ, встановлених згідно п. 1.5.1. договору, орендодавець зобов`язаний відшкодувати за ринковими цінами вартість ПММ, використаних понад встановлені норми.

Сума орендної плати за весь строк оренди ТЗ зазначена в п. 3 додатку № 1 до цього договору. Загальна сума орендної плати складає суму орендної плати згідно всіх відповідних додатків до цього договору. Виплата орендної плати здійснюється орендарем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі наданих послуг за формою, яка надається орендарем орендодавцю, та за умови отримання орендарем рахунку-фактури (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору підставою для оплати орендодавцеві послуг є відповідні рахунки - фактури та акти приймання - передачі наданих послуг.

У разі несвоєчасної оплати орендної плати та/або всіх інших платежів передбачених цим договором з вини орендаря орендар сплачує орендодавцю на вимогу останнього пеню у розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (п.5.5. договору).

Згідно п. 3.3.3. договору, сторонами було погоджено, що орендар має право встановити на ТЗ, що передаються в оренду за даним договором, GPS-трекери, навігатори (технічне обладнання супутникового моніторингу) та/або інші приймально-передавальні пристрої, призначені для контроля та дистанційного стеження за місцезнаходженням ТЗ.

При цьому, п. 3.2.11. договору було визначено, що орендодавець зобов`язаний не втручатись та не перешкоджати функціонуванню GPS-трекерів, навігаторів (технічного обладнання супутникового моніторингу) та/або інших приймально-передавальні пристроїв, призначених для контроля та дистанційного стеження за місцезнаходженням ТЗ, а у випадку їх втрати та/або пошкоджені нести відповідальність передбачену даним договором.

Пунктом 5.14. договору було передбачено, що у випадку перешкоджанню орендарю у встановленні GPS-трекерів, навігаторів (технічного обладнання супутникового моніторингу) та/або інших приймально-передавальних пристроїв, призначених для контроля та дистанційного стеження за місцезнаходженням ТЗ, відповідно до п. 3.2.10. даного Договору, та/або у разі не ввімкнення та/або у разі втручання та/або перешкоджанні функціонуванню таких пристроїв під час користування (оренди) ТЗ орендодавець зобов`язується сплатити орендарю штраф у розмірі 100 % від суми орендної плати, що підлягає сплаті за даним Договором, але в будь-якому випадку не менше 100000 (сто тисяч) гривень, за кожен такий випадок. При цьому, сторони домовились, що на суму штрафу орендар має право зменшити виплату орендодавцю суми орендної плати за цим договором. Належним підтвердженням у перешкоджанні встановлення та/або не ввімкнення та/або втручання та/або перешкоджанні функціонування GPS-трекерів, навігаторів (технічного обладнання супутникового моніторингу) та/або інших приймально-передавальних пристроїв, призначених для контроля та дистанційного стеження за місцезнаходженням ТЗ, під час користування (оренди) ТЗ є відповідний лист (претензія) орендаря направлений на адресу орендодавця поштою або у інший спосіб.

Водночас, умовами п. 5.18. договору було визначено, що у разі необґрунтованого перевищення норм використання ПММ, встановлених п. 1.5.1 цього договору, та/або недобросовісного використання ПММ та/або інших ТМЦ екіпажем орендодавця (у тому числі злив палива з ТЗ, недостача, перевитрата, тощо), та/або порушення умов п. 1.5.3. цього договору, та/або порушення екіпажем ТЗ умов п. 1.6. цього договору, орендодавець зобов`язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 150000,00 гривень (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) за кожний такий випадок. Крім того, орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендарю за ринковими цінами вартість ПММ необґрунтовано використаних понад встановлені норми та/або недобросовісно використаних ПММ та/або ТМЦ згідно умов цього пункту. Настання випадків, зазначених у цьому пункті договору, може підтверджуватися показниками електронних датчиків (зчитувачів), які належать орендарю, перевірками служби безпеки орендаря та іншими заходами, які вчиняють представники орендаря з метою контролю використання ПММ та інших ТМЦ, ввірених екіпажу ТЗ орендодавця, за наслідками чого орендарем складається відповідний акт, який є безумовною та достатньою підставою для відшкодування орендодавцем завданої шкоди та сплати штрафу згідно цього пункту договору. Показники датчиків (зчитувачів) орендаря, інші його електронні та паперові носії, що використовуються для фіксування даних є переважними доказами настання випадків, передбачених цим пунктом договору, порівняно з аналогічними приборами (обладнанням)/документами орендодавця. На суму штрафу та/або суму шкоди, завданої орендарю, орендар має право зменшити виплату орендодавцю суму орендної плати за цим договором.

Позивач за первісним позовом вказує, що при наближенні закінчення орендних відносин, відповідач за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом, як орендодавця надіслав претензію вих. №22/11-юр від 22.11.2023 з вимогою протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання претензії здійснити оплату штрафних санкцій та відшкодувати ринкову вартість ПММ 257831,00 грн., з яких: 100000,00 грн. штрафна санкція згідно п. 5.14. договору; 150000,00 грн. штрафна санкція згідно п. 5.18. договору; 7831,85 грн. відшкодування ринкової вартості ПММ згідно п. 1.5.2., п. 5.18. договору. Претензія вих. №22/11-юр від 22.11.2023 була обґрунтована тим, що за доводами відповідача за первісним позовом, позивач за первісним позовом, як орендодавець допустив порушення умов договору, а саме: перешкоджав функціонуванню GPS трекеру, недотримався вимог щодо норм використання пального та самовільно обладнав транспортний засіб, пристроєм для зливу пального, який непередбачений конструкцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом листом від 27.11.2023 за вих.№65 надав відповідь на претензію відповідача, в якій зазначив про її безпідставність та необґрунтованість. Відповідач за первісним позовом в свою чергу надіслав на адресу позивача за первісним позовом, як орендодавця, лист від 14.12.2023 вих. №14/12-юр як заперечення на відповідь за вих. №65 від 27.11.2023 на претензію вих. №22/11-юр від 22.11.2023 та заяву від 15.12.2023 вих. №15/12-юр про зарахування зустрічних однорідних вимог. У вказаному листі відповідач за первісним позовом підтримав свої доводи про порушення позивачем за первісним позовом умов договору, наявність підстав для стягнення штрафу та вказав, що ним в порядку ст. 601 ЦК України та п. 5.14., п. 5.18. договору здійснено одностороннє зарахування зустрічних однорідних вимог.

14.12.2023-15.12.2023 відповідачем за первісним позовом через систему електронного документообігу були підписані акти виконання робіт (надання послуг) від 31.10.2023 на суму 232951,38 грн. та 30.11.2023 на суму 115239,88 грн., загалом - 348191,26 грн.

Відповідач за первісним позовом на підставі заяви від 15.12.2023 вих. №15/12-юр про зарахування зустрічних однорідних вимог утримав на свою користь нараховану ним в односторонньому порядку суму 257831,83 грн. штрафу.

Позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача за первісним позовом лист від 19.12.2023 за вих.№ 70, в якому вказав про безпідставність проведеного взаємозаліку однорідних вимог та вимогу здійснити оплату наданих послуг в повному обсязі. Позивач за первісним позовом вказує, що його вимога залишилася без виконання, що є порушенням його прав, у зв`язку з чим він звернувся до суду за захистом свої прав.

Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування зустрічного позову посилається на перешкоджання функціонування трекеру під час керування екіпажем орендодавця ТЗ, а саме вимкнення екіпажем орендодавця трекеру встановленого на ТЗ в період з 18.10.2023 р. 8:58:29 год. по 18.10.2023 р. 10:52:33 год. (включно), у зв`язку з чим відповідно до п. 5.14. договору орендодавець зобов`язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 100000,00 грн. Також, позивач за зустрічним позовом посилається на факт необґрунтованого перевищення норми використання ПММ з боку екіпажу орендодавця, та, відповідно, недобросовісного використання ними ПММ за період 14.10.2023 р. по 01.11.2023 (включно), яке призвело до перевищення використання ПММ в загальній кількості на 143,73 л ПММ, у зв`язку з чим згідно п. 5.18. договору орендодавець зобов`язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 150000,00 грн. та відшкодувати орендарю ринкову вартість ПММ недобросовісно та необґрунтовано використаних понад встановлену норму у розмірі 7831,85 грн. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вказує, що за наслідками порушення умов договору відповідач за зустрічним позовом має сплатити позивачу за зустрічним позовом штрафні санкцій (штраф) за договором на загальну суму 250000,00 грн. та відшкодувати ринкову вартість ПММ недобросовісно та необґрунтовано використаних екіпажем орендодавця понад встановлену договором норму у розмірі 7831,85 грн., а саме сплати суму у загальному розмірі 257831,85 грн.

Також, в обґрунтування зустрічного позову надає акт від 03.11.2023, звіт № 1 та № 2 від 03.11.2023.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (ч.1 ст. 96 ГПК України). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.3 ст. 96 ГПК України). Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ч.4 ст. 96 ГПК України). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст. 96 ГПК України).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу (ч.2, ч.3 ст. 798 Цивільного кодексу України).

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу (ч.1 ст. 800 Цивільного кодексу України).

Статтею 805 Цивільного кодексу України визначені особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує. Виходячи із системного трактування вказаних норм слідує, що наявність кваліфікованого екіпажу не виключає відносин оренди та правових наслідків передачі майна в оренду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.

ТОВ "Агротрейд-Виробництво" в підтвердження того, що мало місце втручання в роботу трекеру, надає звіт №1 та №2 до якого включені даних моніторингових програм Cropwise та Wialon, що складені начальником відділу телематичних рішень ТОВ "Агротрейд-Виробництво" Філатовим О.Є.

У висновках звіту № 1 було зазначено, що згідно отриманих даних з трекеру та проведених розрахунків по виданому та витраченому паливу трактора колісного NEW HOLLAND T8.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявлено розбіжність в виданому паливі та його втратою, а саме: виданого палива було більше ніж витраченого, що свідчить про не використання палива вказаним трактором, а його втратою у іншій спосіб, тобто недобросовісне використання (у тому числі злив, тощо). З 14.10.2023 по 01.11.2023 різниця між виданим та використаним паливом за періоди між заправками, що перевищує показники в 5%, становить 109,42 л (без урахування періоду роботи трактора з вимкненим трекером та втрати даних з трекеру (виділено жовтим в таблиці 2)). Заправлено в трактор палива: 1183 л. Використано палива трактором: 1048,35 л.

У звіті № 2 було зазначено, що у період виконання робіт трактором мало місце вимкнення трекера між періодами заправок з 17.10.2023 р. 16:12 год. до 19.10.2023 р. 09:00 год., що спричинило втрату даних по витраті палива, адже облік витрати палива не можливий при вимкненому трекері. Періоди втрати живлення та інші порушення в роботі трекера відмічаються в таблиці жовтим кольором.

Суд звертає увагу на факт вжиття у даному звіті двох різних термінів: «вимкнення трекера» та «втрати живлення». При цьому суд зазначає, що термін «вимкнення трекера» є свідомою вольовою дією, а «втрати живлення» можливі з незалежних обставин та причин які не залежать від її волі. Отже, з наданого звіту №2 неможливо встановити причину втрати живлення, а також те хто саме здійснив вимкнення трекеру.

Також, суд зазначає, що згідно звіту №1, до якого також включені даних моніторингових програм Cropwise та Wialon, зроблено припущення про втрату палива у інший спосіб тобто недобросовісне використання. Дані моніторингових програм Cropwise та Wialon включені до звіту у формі таблиць паперовими копіями електронних доказів. Інформація на наданих паперових копіях моніторингових програм Cropwise та Wialon повністю залежала від волі ТОВ "Агротрейд-Виробництво", перевірити її достовірність не видається за можливе, окрім як шляхом огляду оригіналу самого доказу. Проте, ТОВ "Агротрейд-Виробництво" не було надано до суду самого електронного доказу та не надано інформації про його знаходження.

Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (даний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Окрім того, суд зазначає, що акт від 03.11.2023 не може підтверджувати позовних вимог за зустрічним позовом, оскільки він був складений представниками ТОВ "Агротрейд-Виробництво" в односторонньому порядку та не містить підпису представника орендодавця Легенченка Павла Івановича або інформації про відмову представника орендодавця від підпису даного акту, який був присутній при огляді трактору.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України).

За змістом вказаної норми слідує, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Позивач за первісним позовом у листах вих.№ 65 від 27.11.2023 та вих.№ 70 від 19.12.2023 не визнавав нарахованих штрафних санкцій та сам факт вказаних порушень. Отже, відсутня обов`язкова умова для зарахування зустрічних однорідних вимог, як безспірність, що унеможливлює проведення зарахування однорідних вимог.

Проте, відповідач за первісним позовом здійснив зарахування та визначив однорідними вимогами зобов`язання з оплати заборгованості за орендне користування з одного боку та нараховані штрафні санкції, які не визнані іншою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що основне зобов`язання з оплати заборгованості за оренду сільськогосподарської техніки з кваліфікованим екіпажем за договором підтверджується первинними документами, підписаними обома сторонами, а саме актами виконаних робі (наданих послуг) від 31.10.2023 та від 30.11.2023 року.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 257831,77 грн. основної суми заборгованості (згідно розрахунків заборгованості позивача за первісним позовом: 232951,30 грн. + 24880,47 грн. = 257831,77 грн.) підтверджуються матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, судом були перевірені розрахунки пені позивача за первісним позовом та встановлено, що пеня нарахована на суму 232951,30 грн. становить 19785,85 грн., а не 19990,08 грн. Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом становить 21224,30 грн.

За таких обставин позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" 257831,77 грн. основної суми заборгованості та 21224,30 грн. пені. В решті первісного позову слід відмовити.

Щодо вимог за зустрічним позовом суд зазначає, що дані вимоги не підтверджуються матеріалами справи, вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судовий збір за первісним позов у розмірі 4185,84 грн. покладається на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи те, що судом у задоволенні зустрічного позову відмовлено, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Укр Агро Сервіс" просить суд стягнути з ТОВ "Агротрейд-Виробництво" згідно первісного позову витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. та згідно відзиву на зустрічну позовну заяву витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., всього - 40000,00 грн.

В обґрунтування вимог про стягнення 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Укр Агро Сервіс" посилається на ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1077641 від 17.02.2024 адвокатом Коханій О.В., договір № 02/2024 від 08.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги з додатковими угодами до нього.

Згідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Аналіз норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність витрат на професійну правничу допомогу до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ "Укр Агро Сервіс" на професійну правничу допомогу при розгляді справи до 10000,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом, з огляду на положення ст. 129 ГПК України, з ТОВ "Агротрейд-Виробництво" підлягає стягненню на користь ТОВ "Укр Агро Сервіс" 9993,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86-89, 91, 123, 129, 180, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31/35, код ЄДРПОУ 41810664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 38В, оф. 46, код ЄДРПОУ 44619891) 257831,77 грн. основної суми заборгованості; 21224,30 грн. пені; 4185,84 грн. судового збору та 9993,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 38В, оф. 46, код ЄДРПОУ 44619891).

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 31/35, код ЄДРПОУ 41810664).

Повне рішення складено "06" червня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/506/24