Постанова

від 22.10.2024 по справі 922/506/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/506/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Агро Сервіс» про ухвалення додаткового судового рішення

за результатом розгляду апеляційної скарги відповідача за первісним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (вх. № 1585 Х/1), на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 06.06.2024, суддя Буракова А.М. )

у справі № 922/506/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво", м. Харків

про стягнення 279 260,38 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс", м. Київ

про стягнення 257 831,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі №922/506/24 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" 257 831,77 грн основної суми заборгованості; 21 224,30 грн пені; 4 185,84 грн судового збору та 9 993,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво", відповідач за первісним позовом, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі 922/506/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення, а зустрічний позов задовольнити повністю. Судові витрати просило покласти на позивача за первісним позовом.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №922/506/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (вх. № 1585 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі №922/506/24 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/506/24 залишено без змін.

20.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000грн.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2024 для розгляду заяви у справі №922/506/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Тихий П.В.

Східним апеляційним господарським судом листом від 26.09.2024 повідомлено заявника зокрема, що суддя-доповідач Гребенюк Н.В. перебуває у відпустці по 11.10.2024 включно.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №922/506/24 прийнято заяву позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового судового рішення до провадження; розгляд заяви призначено на "22" жовтня 2024 р. о 12:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; запропоновано відповідачу за первісним позовом подати суду апеляційної інстанції відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат із доказами їх надсилання заявнику.

17.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про розгляд справи за відсутністю його представника.

22.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також 22.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представники сторін не з`явились.

Розглянувши заяву позивача за первісним позовом про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз ч. 2 ст. 124 ГПК України вказує на те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання попереднього розрахунку не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем за первісним позовом розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції був зазначений одночасно із поданням відзиву на апеляційну скаргу.

Одночасно заявником були подані докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу. Детального опису наданих послуг з правничої допомоги відповідні докази не містять.

В якості доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем за первісним позовом було надано:

- ордер про надання правничої (правової) допомоги від 17.02.2024 серії СА №1077641;

- додаткова угода від 16.07.2024 №3, укладена між позивачем за первісним позовом та адвокатським бюро «ОЛЕКСІЯ КОХАНІЯ»;

- акт виконаних робіт від 22.07.2024, укладений між позивачем за первісним позовом та адвокатським бюро «ОЛЕКСІЯ КОХАНІЯ»;

Таким чином, заявником було подане клопотання про розподіл судових витрат, а також докази понесених судових витрат, в установленому процесуальним законом порядку.

Судом апеляційної інстанції під час винесення постанови від 03.09.2024 у цій справі питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

У встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк представником позивача за первісним позовом, адвокатом Коханій О.В., надано до суду апеляційної інстанції заяву, в якій заявник, на підставі ст.123, 126, 129 ГПК України просив стягнути з відповідача за первісним позовом судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн, які понесені позивачем за первісним позовом у зв`язку із розглядом спору в апеляційній інстанції.

Заявником також зазначено про те, що докази понесення витрат на правову допомогу були додані до відзиву на апеляційну скаргу, розмір витрат на професійну правничу допомогу є фіксованим, а опис наданих ним послуг зумовлений умовами додаткової угоди від 16.07.2024 №3.

Згідно положень частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Таким чином, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Так, за умовами наведеної вище додаткової угоди від 16.07.2024 №3 до договору про надання правової допомоги від 08.01.2024 №02/2024 сторони погодили наступне:

- в порядку та на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги №02/2024 від 08.01.2024 Клієнт доручає, а Адвокатське Бюро приймає на себе доручення з представництва та захисту інтересів Клієнта, надані Клієнту правової (правничої) допомоги у справі № 922/506/24 за апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Виробництво», на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/506/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Агро Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво», про стягнення 279260,38 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Агро Сервіс» про стягнення 257831,85 грн (п.1 дод.угоди);

- Адвокатське Бюро надає правову допомогу у формі: вивчення (опрацювання) апеляційної скарги та додатків до апеляційної скарги ТОВ «Агротрейд-Виробництво»; підготовки (написання) відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/506/24; представлення інтересів клієнта в суді у справі №922/506/24 за апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/506/24, що включає як безпосередню участь адвоката у судових засідання так і участь в режимі ВКЗ; вчинення всіх інших необхідних дій, передбачених процесуальним законодавством, що необхідні для ефективного представлення інтересів Клієнта апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво» на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справи № 922/506/24 (п.2 дод.угоди);

- відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 розділу 4 договору про надання правової (правничої) допомоги № 02/2024 від 08.01.2024 між Адвокатське Бюро та Клієнтом за взаємною водою сторін визначено фіксований розмір гонорару у сумі 15 000,00грн (п.3 дод.угоди);

- визначений у п. 3 цієї додаткової угоди розмір гонорару с сталим та остаточним. Його перегляд допускається за згодою Сторін та оформляється додатковою угодою (п.3.1 дод.угоди);

- за результатами надання правої допомоги Сторони підписують акт надання послуг, що підписується сторонами після складання відзиву (п.4 дод.угоди);

- ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору надання правової (правничої) допомоги №02/2024 від 08.01.2024 (п.6 дод.угоди).

22.07.2024 між адвокатським бюро та клієнтом був складений та підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОК0000033, у відповідності до якого адвокатом було надано послуги правничої допомоги в за вказаним договором на суму 15 000,00грн.

Отже, позивачем за первісним позовом було прийнято послуги за надання правничої допомоги вартістю 15 000,00грн у справі №922/506/24, яка перебувала на розгляді в Східному апеляційному господарському суді.

Таким чином, загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем за первісним позовом у даній справі, становить 15 000,00грн.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за якими розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (аналогічний висновок міститься у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом було заявлене клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, в якій останній, зокрема, посилався на те, що адвокатом позивача за первісним позовом не було надано детального опису виконаних робіт, завищено їх вартість, в тому числі у зв`язку з фактичною неучастю в судовому засіданні з розгляду справи, а також відсутності складностей при підготовці відзиву на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (велика кількість цитованих норм права, рішення суду першої інстанції).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не встановлено завищення заявленого розміру витрат на правову допомогу, а також невідповідності їх розміру критеріям, визначеним процесуальним законодавством.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відсутність детального описку виконаних робіт не є обов`язковою підставою для відмови у задоволенні вимог заяви щодо розподілу судових витрат. Ключовим у розумінні процесуальних вимог є те, що з наданих стороною доказів суду має бути за можливе встановити реальний обсяг виконаних адвокатом послуг.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Такі докази понесених витрат на правову допомогу, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В даному випадку з умов укладеного між адвокатом та позивачем за первісним позовом правочину, а також наявних в матеріалах справи доказів (зокрема, відзиву на апеляційну скаргу, заяви про вступ у справу представника, заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, протоколу судового засідання) вбачається, що адвокатом Коханій О.В. здійснювалось представництво інтересів позивача за первісним позовом у даній справі №922/506/24 в суді апеляційної інстанції.

Щодо участі в судовому засіданні з розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що представник позивача за первісним позовом прийняв запрошення секретаря судового засідання про участь в судовому засіданні, зазначив суду на початку судового засідання про відсутність заяв та клопотань, відводів оголошеному складу суду, однак вподальшому вийшов з режиму відеоконференцзв`язку, повідомивши в телефонному режимі про відключення електропостачання та неможливість забезпечення подальшої участі.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що участь в судовому засіданні включає не тільки фактичну тривалість судового засідання, а й час, витрачений адвокатом на очікування судового засідання.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц.

Судова колегія зважає за необхідне зазначити про те, що особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг.

У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта (постанова Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/5482/22).

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Колегія судів вказує, що подані позивачем за первісним позовом докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам ст. 73, 75- 79 ГПК України.

Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00грн не суперечить принципу розподілу таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про покладення на відповідача за зустрічним позовом судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем за первісним позовом, в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00грн, який, на думку суду апеляційної інстанції, відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України та дослідивши докази, надані позивачем за первісним позовом на підтвердження понесених судових витрат у формі передбаченого договором розміру гонорару, а також беручи до уваги предмет позову, складність справи, принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови у справі №922/506/24 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-Виробництво" (вул. Дмитрівська, 31/35, м. Харків, 61052 ЄДРПОУ 41810664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Агро Сервіс" (вул. Антоновича, 38 В, оф. 46, м. Київ, 01033 РНОКПП 44619891) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складений 25.10.2024.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий