Рішення

від 24.05.2024 по справі 948/1669/23

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 948/1669/23

номер провадження 2/531/158/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді - ГерцоваО.М.,

за участю секретаря судового засідання - Капленко Є. С,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Сенкевича В. І,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Бульбах Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «АНАСКО» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Сенкевич В. І., який діє в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі від 15.11.2010 р. між ОСОБА_3 і ФГ «Анаско» та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 241 190,72 грн, що складається з: основної орендної плати 128 053,23 грн, втрат на інфляцію 63 690,01 грн, 3 % річних 144 46,68 грн та пені 35 000,00 грн.

Позов обгрунтовано тим, що 15 листопада 2010 року укладено договір оренди землі між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Анаско», за умовами якого (пункт 1. 2) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Павлівської сільської ради, загальною площею 6,17 га, належну ОСОБА_3 , строком на 49 років (пункт 8), зі сплатою орендної плати в натуральній та грошовій формі 3/0 у строк з 01 вересня по 31 грудня (пункти 9.11). Договір був зареєстрований у Машівському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 липня 2011 року за номером 532300004000211.

Відповідно до акта прийому-передачі об`єкта оренди за договором оренди ОСОБА_3 передала, а ФГ «Анаско» прийняло в платне користування земельну ділянку площею 6,17 га, яка розташована в с. Павлівка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 13 червня 2018 року. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину 18 червня 2018 року та став власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташовану на території Павлівської сільської ради, загальною площею 6,17 га, кадастровий номер 5323085000:00:035:0019.

ОСОБА_1 намагався повернути в особисте користування земельну ділянку і з цією метою двічі звертався до суду спочатку з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, а потім з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, але у задоволенні позовів йому було відмовлено, оскільки позивач отримував орендну плату у 2015 та 2017 роках.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що про існування договору оренди землі від 15.11.2010 р., укладеного між ОСОБА_3 і ФГ «Анаско», позивач дізнався лише у 2018 році. Згаданий договір містить узгоджені-неузгоджені умови: сторони не узгоджували розмір орендної плати від нормативної грошової оцінки землі, тому що пункт «5» Договору не містить відповідної інформації;

пункт 9 договору має таку редакцію «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в натуральній та грошовій формі 3/0», тобто, плата вноситься орендарем у натуральній формі, додатково плата вноситься в грошовій формі 3/0, позивачу невідомо, який розмір повинна мати така умова договору;

пункт 10 договору має таку редакцію: «Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції»;

пункт 11 договору має таку редакцію: «Орендна плата вноситься у такі строк з 1.09 по 31.12». Тобто, отримати орендну плату до 1.09 можна в разі написання заяви про оплату наперед.

Разом з тим, в позові вказано, що у видатковому касовому ордері ФГ «Анаско» на отримання ОСОБА_1 суми 10000грн. за оренду земельної ділянки від 22.05.2015, сума прописом і дата занотовані особисто ОСОБА_1 , але не зазначено за який період використання земельної ділянки.

У заяві ОСОБА_1 до ФГ «Анаско» з проханням виплатити орендну плату наперед у зв`язку матеріальним становищем, відсутня дата заяви.

У видатковому касовому ордері ФГ «Анаско» на отримання ОСОБА_1 суми 70000грн. за оренду земельної ділянки від 02.02.2017 в якому сума прописом занотована особисто ОСОБА_1 , як стверджує позивач, дата отримання коштів занотована іншою особою, та не зазначено за який період сплачено.

У позові вказано, що суми нарахованого ФГ «Анаско» доходу ОСОБА_1 за надання майна в лізинг із 2011 року по 2017 рік включно, не містять логічної послідовності, яку можливо пов`язати з тлумаченням виплати за оренду землі за спірним договором, тому представник позивача вважає, що жодного звіту щодо виплат ОСОБА_1 за спірну земельну ділянку до 2018 року ФГ «Анаско» до органів Державної податкової служби не подавало, а зазначена інформація з`явилась, тільки з 2018 року. Близькою до достовірного (середнього розміру орендної плати за земельну ділянку виділену в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) по колишньому Машівському району Полтавської області) є нарахування з боку ФГ «Анаско» за 2018 рік - 35351,66грн. (середній розмір по району більше - 35557,71 грн.).

Представник позивача вважає, що за виключенням ПДФО і військового збору, за 2011-2017 роки за оренду земельної ділянки сума до виплати складе 99283,17грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 отримав лише 80000грн., то вже за 2017 рік не сплачено 19283,17грн., а за 2018-2021 роки взагалі нічого не сплачено (акту приймання-передачі від ФГ «Анаско» до ОСОБА_1 ніхто не складав і не підписував). Крім ФГ «Анаско», жодна інша особа ОСОБА_1 не нараховувала отриманого доходу за надання майна в лізинг до 2018 року.

Представник позивача стверджує, що відповідач систематично не сплачує позивачу орендну плату, тому вважає, що договір оренди землі від 15.11.2010 р., укладений між ОСОБА_3 і ФГ «Анаско» слід розірвати.

Окремо у позові зазначено, що оспорюваний договір оренди землі містить п. 9 із наступним формулюванням «орендна плата вноситься орендарем у форм та розмірі: в натуральній та грошовій формі 3/0». Інші положення договору оренди землі від 15 листопада 2010 року не містять згадки про можливий розмір орендної плати. Із визначеного договором формулювання стороні позивача не вбачається за можливе визначити розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 6,17 га, адміністративних межах Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, кадастровий номер 5323085000:00:035:0019. На думку представника позивача, посилання договору на показник 3/0 не свідчить про визначення розміру орендної плати, оскільки договором не визначено, що це означає та як рахувати орендну плату. Посилання відповідача на те, що під час укладення спірного договору сторони погодили. що розмір орендної плати становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі, є припущенням і не може бути покладене в основу доказування. При тому, що договір оренди землі від 15 листопада 2010 року не визначає нормативно грошову оцінку землі, переданої в оренду.

Факт отримання ОСОБА_1 , грошових коштів у розмірі 10000 грн. та 70000 грн. в рахунок орендної плати за договором від 15 листопада 2010 року, не вказує на розмір орендної плати за договором, оскільки відповідачем не надано будь-якого розрахунку, який би давав можливість встановити базові величини орендної плати.

Адвокат Сенкевич В. І. посилається на те, що за загальним правилом, за однакові земельні паї, в окремому регіоні орендарі виплачують всім приватним орендодавцям однакову орендну плату. Враховуючи, що спірний договір від 15 листопада 2010 року не визначає чітко розмір орендної плати («3/0»), крім того «можливо» орендар повинен платити і натуральною формою та грошовою формою, далі «можливо» орендар повинен платити умовну орендну плату натуральною формою 100% та грошовою формою в розмірі 3/0, а що таке для орендодавця 3/0, якщо він не бачив суми в договорі ні початкової, ні змінної)

Враховуючи зазначене, представник позивача скористався оперативною інформацією наданою Департаментом агропромислового розвитку Полтавської ОВА від 14.06.2023 № 1311/01-18, щодо середнього розміру орендної плати за земельну ділянку виділену в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) по колишньому Машівському району Полтавської області за 2011-2019 роки, залишив незмінною орендну плату за 2020 рік (аналогічну до 2019 року), а за 2021 і 2022 роки порахував по 40000грн. вже без податків і зборів, за аналогією розрахунку з ФГ «Надія». З огляду на вказане вище представник позивача вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму боргу в розмірі 247190,72 коп., що складається з основної орендної плати 128053,23 грн., 63690,01 грн. втрата на інфляцію, 14446,68 грн. 3% річних та 35000,00 грн. пеня.

Від голови ФГ «Анаско» надійшов відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, вважає їх безпідставними та незаконними. Просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 подавав двічі позов проти ФГ «Анаско» з метою повернення в особисте користування власної земельної ділянки (справи № 540/971/18 - визнання недійсним договору, 948/392/22 - усунення перешкод). Суди встановили, що ОСОБА_1 отримував орендну плату в 2015 році й у 2017 році, тому позови залишено без задоволення, проте не досліджувалося питання договірного розміру орендної плати й факту повного розрахунку за оренду землі обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідач стверджує, що з 2018 року позивач надумує формальні, штучні підстави для звернення до суду, більше 5-ти років заявляє позовні вимоги з надуманих, формальних міркувань, які не відповідають дійсним. І в цьому спорі стверджує що його метою є повернення в особисте користування власної земельної ділянки, що знову не відповідає дійсності. Так як до позову надає договір оренди землі від 07.10.2020 року який ним укладено з ФГ «Надія» коли він був достовірно обізнаний про відкриття касаційного оскарження у справі та про касаційний перегляд постанови Полтавського апеляційного суду, якою визнаний недійсним оспорюваний ним договір оренди землі, що є зловживанням правами, оскільки діяв виключно з метою недопущення виконання можливого судового рішення. Позивач після вирішення двох спорів продовжує штучно створювати неіснуючі підстави, надумувати формальні міркування для створення нового спору. Хоча застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Натомість Позивач постійно ініціює судові спори, у справі № 540/971/18 у якій рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2019 року, залишеним Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року відмовлено в позові. ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Анаско» про визнання договору оренди землі недійсним. Позивач просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ФГ «Анаско», та скасувати його державну реєстрацію.

У справі № 948/392/22 у якій рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2022 року, яке залишено в силі постановою Полтавського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, відмовлено в позові ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Анаско» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації, позивач просив усунути йому земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1659 га перешкоди у користуванні, кадастровий номер 5323085000:00:035:0019, яка розташована на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, шляхом повернення її власнику. Також просив скасувати рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавської області Бугаєнко В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстроване право оренди земельної ділянки за договором оренди вищевказаної земельної ділянки, з одночасним припиненням права оренди її за відповідачем. У цій справі посилався на те, що в спірному договорі не визначений порядок нарахування орендної плати, визначення її розміру та періодичність виплати, а також наявні документи, що містять ознаки фальсіфікації.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2022 року встановлено обставини про те, що 22.05.2015р. ОСОБА_1 звернувся до ФГ «Анаско» із заявою з проханням виплатити орендну плату наперед у зв`язку матеріальним становищем, і цього ж дня на підставі видаткового касового ордеру отримав 10000, 00 грн, а за аналогічною заявою без дати 02.02.2017р. йому було виплачено 70000, 00 грн за видатковим касовим ордером від 02.02.2017р.(п.4.8). Суд мотивував своє рішення зокрема тим, що як видно з рішення Машівського районного суду Полтавської області від 05.12.2019р. справа № 540/971/18, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 07.04.2021р., у справі про визнання недійсним вказаного договору оренди, ухваленому між тими самими сторонами, судом була надана оцінка доводам ОСОБА_1 щодо невідповідності визначення розміру орендної плати та умов її нарахування, виплати, як і факту отримання позивачем 80000, 00 грн в рахунок її оплати, і у задоволенні позову було відмовлено. Незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання його недійсним.(п.5.6).

Така ситуація свідчить, що поведінка позивача, коли він у 2014 році надав голові ФГ «Анаско» дві довіреності на оформлення успадкованої після смерті матері землі, повністю погодився з договірними умовами і подав протягом двох років дві заяви про отримання ним орендної плати наперед, а після отримання коштів наперед та оформлення свого права власності на землю через 5 місяців вперше ініціював судовий спір і продовжує їх ініціювати вже 5 років, є непослідовною, не відповідає його попереднім діям щодо визнання договору, повного розуміння і визнання його умов, отримання за ним коштів в рахунок майбутніх платежів по договору, чим ставить протилежну сторону - ФГ «Анаско» у невигідне становище.

Позивач свої вимоги обґрунтовує не умовами договору, а власними надуманими міркуваннями та розрахунками, які не мають ніякого стосунку до договірних умов.

Умовами договору оренди землі не передбачена можливість обчислення розміру орендно плати виходячи з середнього розміру орендної плати за земельну ділянку виділену в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) по колишньому Машівському району Полтавської області з використанням будь-якої оперативної інформації, не передбачено і нарахування орендної плати за аналогією розрахунку з ФГ «Надія», тому виконані Позивачем розрахунки та твердження про виникнення боргу починаючи з 2017 рік в розмірі 19283,17 грн, а загалом виникнення основної суми боргу з орендної плати в розмірі 128053,23 грн. є безпідставними, оскільки суперечать умовам договору та вимогам законодавства.

З 2011 року Позивач був достовірно обізнаний що земельна ділянка передана в оренду за життя його матір`ю ФГ «Анаско», про що особисто повідомляв під час розгляду справи про визнання договору недійсним. За допомогою на поховання матері до ФГ «Анаско» зверталася сестра позивача, ФГ`Анаско» надало всю необхідну допомогу на поховання свого орендодавця. До моменту повідомлення Позивачем про те, що він є спадкоємцем матері за заповітом, не було обізнане що землю успадкує один, а не два спадкоємці позивач та його сестра як це передбачено спадкуванням за законом. Тому орендна плата нараховувалася і на першу заяву позивача була йому виплачена, в тому числі наперед. З 2011 року по 2018 рік, тобто 7 років у позивача не було ніяких зауважень до договору, він повністю визнавав і розумів його умови і отримував орендні платежі.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «АНАСКО» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

Судом встановлено, що 15 листопада 2010 року укладено договір оренди землі між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Анаско», за умовами якого (пункт 1. 2) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Павлівської сільської ради, загальною площею 6,17 га, належну ОСОБА_3 , строком на 49 років (пункт 8), зі сплатою орендної плати в натуральній та грошовій формі 3/0 у строк з 01 вересня по 31 грудня (пункти 9.11). Договір був зареєстрований у Машівському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 липня 2011 року за номером 532300004000211.

Відповідно до акта прийому-передачі об`єкта оренди за договором оренди ОСОБА_3 передала, а ФГ «Анаско» прийняло в платне користування земельну ділянку площею 6,17 га, яка розташована в с. Павлівка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 13 червня 2018 року. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину 18 червня 2018 року та став власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташовану на території Павлівської сільської ради, загальною площею 6,17 га, кадастровий номер 5323085000:00:035:0019.

Рішенням Машівського районного суду від 05.12.2019 року у справі №540/971/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ «АНАСКО» про визнання недійсним договору оренди землі було відмовлено.

Надаючи оцінку розміру орендної плати в рішенні судом зазначено: «Натомість договір оренди, укладеним між ОСОБА_3 та ФГ «АНАСКО» містить розмір орендної плати - 3%, як пояснили представники відповідача, 3% від нормативної грошової оцінки землі та позивач не оспорює отримання в рахунок орендної плати від відповідача 80 000 грн., а тому і вказані доводи позивача не знайшли підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим суд не уважає за можливе визнати договір недійсним із зазначених підстав».

У рішенні судом було встановлено, що розмір орендної плати визначено договором і становить 3%. Дана умова договору є істотною і вона є чіткою тане підлягає тлумаченню позивачем на власний розсуд.

Прийняття позивачем умов п. 9 договором оренди землі від 05.11.2010 року підтверджується заявою Бублика від 22.02.2015 року, написаною ним власноручно та поданою ФГ «АНАСКО», в якій він прохає видати орендну плату за земельну ділянку наперед в зв`язку з важким матеріальним становищем; видатковим касовим ордером ФГ «АНАСКО» від 22.02.2015 року, яким підтверджується видача через касу господарства ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 10000 грн. з призначенням платежу: «за оренду земельної ділянки»; заявою Бублика від 02.02.2017 року, написаною ним власноручно та поданою ФГ «АНАСКО», в якій він прохає видати орендну плату за земельну ділянку наперед в зв`язку з важким матеріальним становищем; видатковим касовим ордером ФГ «АНАСКО» від 02.02.2017 року, яким підтверджується видача через касу господарства ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 70 000 грн. з призначенням платежу: «за оренду земельної ділянки».

Факт виконання відповідачем умов договору про оренду землі від 15.11.2010 року підтверджується листом Фермерського господарства «АНАСКО» №201 від 21 листопада 2022 року, що надсилався на адресу ОСОБА_1 підтверджується з проханням відповідача надати банківські реквізити для перерахування орендної плати за договором оренди землі від 15 листопада 2010 року, який зареєстрований у Машівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «ЦентрДЗК» 08 липня 2011 року за номером 532300004000211; квитанцією №2/1587 від 20.12.2022 року про приймання поштового переказу №5/40 в сумі 7354,83 грн. отримувачу ОСОБА_1 ; квитанцією від 01.03.2023 року на ел/перевід: отримання поштового переказу індекс інфляції в сумі 36 грн. отримувачем ОСОБА_1 ; квитанцією №95 ПВПЗ 26 від 12.04.2023 року на ел/перевід: повернення поштового переказу в сумі 36 грн. отримувачем ОСОБА_1 відправнику ФГ «АНАСКО»; договором про надання послуги з пересилання внутрішніх поштових переказів №281123-75 від 29 листопада 2023 року, укладеного між Фермерським господарством «АНАСКО» та Акціонерним товариством «Укрпошта»; платіжною інструкцією №1591 від 29.11.2023 року про сплату Фермерським господарством «АНАСКО» Акціонерному товариству «Укрпошта» грошових коштів в сумі 10974,53 грн. за послуги з пересилання грошового переказу згідно договору №281123-75 від 29 листопада 2023 року, яким є перерахунок орендної плати за 2023 рік; списоком №25078 згрупованих поштових переказів від 01.12.2023 року (ф.103-1) по договору №281123-75 відправника Фермерського господарства «АНАСКО» отримувачам Бублику та Васильченко; квитанцією про сплату Фермерським господарством «АНАСКО» Акціонерному товариству «Укрпошта» грошових коштів в сумі 10974,53 грн. за послуги з пересилання грошового переказу згідно договору №281123-75; списком згрупованих поштових переказів відправника Фермерського господарства «АНАСКО» від 01.12.2023 року (ф.103-1), в якому зазначено відправлення грошового переказу в сумі 6105,67 грн. отримувачу ОСОБА_1 (плата за пересилання становить 135,65 грн.); інформацією щодо прийнятих поштових переказів за період з 01.12.2023 року по 28.12.2023 року, наданої менеджером з розвитку фінансового бізнесу Полтавського регіону AT «Укрпошта» Городинською Н.М., відповідно якої ОСОБА_1 отримав від Фермерського господарства «АНАСКО» виплату орендної плати за користування в сумі 6105,67 грн.; Відомостями проведеної інфляції на нараховану орендну плату по Фермерському господарству «АНАСКО» за 2022-2023 року за договором оренди земельної ділянки б/н від 15.11.2010 року орендодавцю ОСОБА_1 , якими підтверджується факт відправлення (виплати) орендарем та отримання, повернення зазначеним орендодавцем інфляційних донарахувань орендної плати; довідкою Фермерського господарства «АНАСКО» №260 від 26 січня 2024 року, якою підтверджується списання виплаченої орендодавцю ОСОБА_1 орендної плати наперед за земельну ділянку, починаючи з 2011 року по 2023 рік включно, та наявний станом на 26.01.2024 року залишок не списаної авансової суми; списком згрупованих поштових переказів відправника Фермерського господарства «АНАСКО» від 30.01.2024 року (ф.103-1), в якому зазначено відправлення грошового переказу в сумі 64,21 грн. отримувачу ОСОБА_1 (плата за пересилання становить 66,00 грн.).

Твердження позивача про те, що договір оренди земельної ділянки ОСОБА_3 підписала ще в 2005 році, а акт приймання-передачі земельної ділянки підписаний після її смерті, тому підпис їй не належить не підтверджено жодними доказами. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивач або його представник не заявляли.

Розмір орендної плати та строки і порядок її виплати були передбачені умовами спірного договору та не заперечувались як орендодавцем ОСОБА_3 , так і позивачем, якому було відомо про наявність даного договору відразу після смерті своєї матері, оскільки він надавав довіреності, якими уповноважував відповідача на ведення спадкової справи від його імені та отримання документів на спадкове майно, яким і є земельна ділянка за згаданим договором. Слід звернути увагу на те, що позивачу ОСОБА_1 умови договору були цілком зрозумілими та він не допускав неоднозначного тлумачення змісту п. 9 Договору, на що він на даний час звертає увагу в позовній заяві.

Зокрема, при дослідженні договору оренди землі від 15.11.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «Анаско» (а.с.18) встановлено, що в п. 9 Договору зазначено: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: в натуральній та грошовій формі 3%».

Сторона позивача вказувала на те, що 3% в даному пункті договору не вбачається і по своєму розтлумачила написання 3%, зазначаючи, що відсоток там не вказано, а позначка відсотка є продовження букви «р» з верхнього рядка. Проте при візуальному обстеженні даного договору чітко вбачається, що в пункті 9 чітко вказано розмір орендної плати 3% та риска в написанні позначки відсотка є відмінною від риски при написанні букви «р» в слові «натуральній» у верхньому рядку. Клопотання про проведення експертизи стороною позивача не заявлялося, що є свідчення того, що на даний час позивач допускає власне тлумачення п. 9 договору, тим самим вказує на те, що розмір орендної плати договором не визначено.

Разом з тим, варто зазначити, що умовами договору оренди землі від 15 листопада 2010 року не передбачена можливість обчислення розміру орендно плати виходячи з середнього розміру орендної плати за земельну ділянку виділену в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) по колишньому Машівському району Полтавської області з використанням будь-якої оперативної інформації, не передбачено і нарахування орендної плати за аналогією розрахунку з ФГ «Надія», тому виконані Позивачем розрахунки та твердження про виникнення боргу починаючи з 2017 рік в розмірі 19283,17 грн, а загалом виникнення основної суми боргу з орендної плати в розмірі 128053,23 грн. є безпідставними, оскільки суперечать умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтею 141 ЗК України, передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) сформульовано такий правовий висновок: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

Враховуючи викладене вище, вбачається, що відповідачем належним чином виконувались умови договору оренди земельної діялнки від 15 листопада 2010 року, орендну плату виплачувало вчасно та в повному обсязі. Інфляційні витрати та донарахування на нормативну грошову оцінку земельної діялнки проводилися та виплачувалися позивачу, але останній ухилявся від їх отримання. З огляду на викладене вище тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 536, 610, 626, 629, 651, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», суд

У Х В АЛ И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «АНАСКО» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 03 червня 2024 року

Суддя О. М. Герцов