Ухвала

від 04.06.2024 по справі 695/2132/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024року

м. Київ

справа № 695/2132/21

провадження № 61-7531ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сизько Борис Борисович, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2023 року, постанову Черкаського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року та додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (далі - СТОВ «Нива»), якому просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 122 857,10 грн, розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,1006 га з кадастровим номером 7121584700:10:005:0517, яка розташована в адміністративних межах Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, який укладений сторонами

10 квітня 2017 року та зобов`язати СТОВ «Нива» повернути позивачу земельну ділянку.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області

від 29 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу СТОВ «Нива» задоволено частково, рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні із ОСОБА_1 на користь СТОВ «Нива» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 33 700 грн скасовано, стягнуто із ОСОБА_1 на користь СТОВ «Нива» витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції сумі 12 000 грн, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Додатковою постановою Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року заяву СТОВ «Нива» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь СТОВ «Нива» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

18 травня 2024 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Сизько Б. Б. подав касаційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2023 року, постанову Черкаського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року та додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі № 695/2132/21.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізувала своє право на апеляційний перегляд справи № 695/2132/21.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10

ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК Українимістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

За змістом пунктів 1, 8, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: - у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується; - у позовах про розірвання договору найму (оренди) сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; - у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Суди у розглядуваній справі встановили, що відповідно до пункту 9 договору оренди укладеного між сторонами, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: І квартал - 8,5% від нормативної вартості земельної ділянки, що складає 13 440,99 грн, ІІ квартал - 9,0 % від нормативної вартості земельної ділянки, що складає 14 223,60 грн, ІІІ квартал - 9,5% від нормативної вартості земельної ділянки, що складає 15 018,63 грн, IV квартал - 10% від нормативної вартості земельної ділянки, що складає 15 813,66 грн.

ОСОБА_1 просила суд стягнути з СТОВ «Нива» заборгованість з орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 122 857,10 грн.

Таким чином ціна позову у справі № 695/2132/21, обчислена за правилами, передбаченими пунктами 1, 8, 9 частини першої статті 176 ЦПК України,не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року).

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2021 року відкрито провадження у справі № 695/2132/21 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області

від 18 серпня 2021 року, представник відповідача подав клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, однак представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зокрема у зв`язку з тим, що справа є малозначною.

Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Позивачка мала можливість доводити свої вимоги в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.

Незгода ОСОБА_1 із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позивачка реалізувала своє право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сизько Борис Борисович, на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2023 року, постанову Черкаського апеляційного суду

від 17 квітня 2024 року та додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 01 травня 2024 року в справі № 695/2132/21.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников