Постанова

від 21.05.2024 по справі 463/1183/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1183/23 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/2909/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Х.Б. Назар

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 нарішення Личаківськогорайонного судум.Львова від09серпня 2023року усправі запозовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ», Приватного підприємства «Мадич», треті особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стоцко Тарас Львович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

17.02.2023 року Львівська міська радазвернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ», ПП «Мадич», в якому просила скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальності «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.02.2012 року № 340, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» та Приватним підприємством «Мадич», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л.; скасувати державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Мадич» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.05.2012 року № 2184, укладений між Приватним підприємством «Мадич» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л.; скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039); усунути перешкоди Львівськвц міській раді у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 будівлі магазину площею 56,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039).

Позов обгрунтовано тим, що Львівська міська рада є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відносно якої не приймалось рішення про надання її у власність чи оренду, а також не видавався дозвіл на встановлення на ній тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. Незважаючи на це, на зазначеній земельній ділянці розміщено приміщення магазину площею 56,5 кв.м. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року за ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» визнано право власності на зазначене вище приміщення. В подальшому, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року було скасовано, однак 30.01.2012 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєструвало право власності на будівлю магазину за ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ», яке 16.02.2012 року на підставі договору купівлі-продажу відчужило це приміщення магазину на корить ПП «Мадич». В свою чергу, ПП «Мадич» на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2012 року відчужило приміщення магазину на користь ОСОБА_1 . За ПП «Мадич», а в подальшому і за ОСОБА_1 реєструвалося право приватної власності на приміщення магазину як на нерухоме майно, однак зазначене приміщення є тимчасовою спорудою, право власності на яку не підлягає державній реєстрації. Враховуючи наведене, Львівська міська рада просила скасувати державну реєстрацію права приватної власності на зазначене приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ», Приватним підприємством «Мадич», ОСОБА_1 , визнати недійсними договори купівлі-продажу магазину, укладені між «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» і Приватним підприємством «Мадич», між Приватним підприємством «Мадич» і ОСОБА_1 , а також усунути перешкоди Львівській міській раді в користуванні земельною ділянкою, на якій знаходиться спірне приміщення.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальності «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу магазину від 16.02.2012 року № 340, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» та Приватним підприємством «Мадич», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Тарасом Львовичем.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Мадич» на об`єкт нерухомого майна, загальною площею 56,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу магазину від 31.05.2012 року № 2184, укладений між Приватним підприємством «Мадич» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук Іриною Львівною.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна загальною площею 56,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35899039).

Усунуто перешкоди у користуванні Львівською міською радою земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 будівлі магазину площею 56,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 35899039).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьЛьвівської міської радисудовий збір у розмірі 5815,33 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ»в користьЛьвівської міської радисудовий збір у розмірі 5815,33 гривень.

Стягнуто з Приватного підприємства «Мадич»в користьЛьвівської міської радисудовий збір у розмірі 5815,33 гривень.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року за ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» визнано право власності на приміщення магазину площею 56,5 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно 30.01.2012 року на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року право власності на будівлю магазину за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ». В подальшому, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року рішення Господарського судуЛьвівської областівід 23.12.2011року скасовано.До ухвалення зазначеного судого рішення, а саме 16.02.2012 року ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» за договором купівлі-продажу відчужило зазначене приміщення ПП «Мадич». В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2012 року ПП «Мадич» відчужило спірні приміщення на користь відповідача ОСОБА_1 . На даний час власником спірного об`єкта є відповідач ОСОБА_1 , який є добросовісним набувачем, оскільки придбав майно за відплатним договором в особи, яка мала право віджувати таке. Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов необгрнутованого висновку про незаконність державної реєстрації права власності за відповідачами на спірне приміщення магазину. Крім того, суд не врахував, що Львівська міська рада звернулася з даним позовом до суду за спливом позовної давності , що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки право власності на спірну будівлю за ОСОБА_1 було зареєстровано 16.02.2012 року, а до суду позивач звернувся 23.02.2023 року, тобто через 11 років після порушення, на думку позивача, його права власності на земельну ділянку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Львівської міської ради - Наконечна О.М. проти скарги заперечила.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Львівської міської ради - Наконечної О.М., перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення часково з наступних мотивів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак,правом назвернення досуду зазахистом наділенаособа лишев разіпорушення,невизнання абооспорювання самеїї прав,свобод чиінтересів,а такожу разізвернення досуду органіві осіб,уповноважених захищатиправа,свободи таінтереси іншихосіб абодержавні тасуспільні інтереси.Суд повиненустановити,чи булипорушені,не визнаніабо оспореніправа,свободи чиінтереси цихосіб,і залежновід установленоговирішити питанняпро задоволенняпозовних вимогабо відмовув їхзадоволенні.

Відповідно до положень ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідност. 80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч. 8ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка реалізує право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на сесії відповідної ради.

Згідно ст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,не забороненихзаконом.Право власностівважається набутимправомірно,якщо іншепрямо невипливає іззакону абонезаконність набуттяправа власностіне встановленасудом.

Відповідно до положень ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власникамиабо користувачамиземельних ділянок у пордяку, визначеному ч.5 ст. 26 цього Закону.

Отже, передумовою для виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна є прийняття такого нерухомого майна в експлуатацію.

Відповідно доч.ч.2,3ст.29Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»,фізична абоюридична особа,яка маєнамір щодозабудови земельноїділянки,що перебуваєу власностіабо користуваннітакої особи,повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Відповідно доч.4ст.5Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа,яка вчиняєправочин,повинна матинеобхідний обсягцивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Встановлено, що Львівська міська рада є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року за ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» визнано право власності на приміщення магазину площею 56,5 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

30.01.2012 року на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року право власності на будівлю магазину за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ», що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно № 33011314.

16.02.2012 року між ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» та ПП «Мадич» укладено договір курівлі-продажу, згідно якого продавець продав, а покупець купив будівлю магазину за адресою АДРЕСА_1 , площею 56,5 кв.м.

27.02.2012 року на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2012 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» проведено державну реєстрацію права власності на будівлю магазину за адресою АДРЕСА_1 , площею 56,5 кв.м за ПП «Мадич».

31.05.2012 року між ПП «Мадич» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірного приміщення.

12.07.2012 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» проведено державну реєстрацію права власності на будівлю магазину за адресою АДРЕСА_1 , площею 56,5 кв.м за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 34809047.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року, яким визнано за ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» право власності на приміщення магазину площею 56,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Згідно листів Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20.07.2022 року та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 19.07.2022 року, у період з січня 2012 року по червень 2022 року Львівською міською радою не приймалось рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання у користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта 35899039) за адресою АДРЕСА_1 , а також у період з січня 2012 року по червень 2022 року не обліковується нарахування орендних платежів за договором про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_1 , площею 56,5 кв.м.

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 від 18.07.2022 року № 29 на зазначеній земельній ділянці знаходиться торговий павільйон з орієнтовними розмірами 6,3м на 9,3м на бетонній площадці площею 0,0058 га. Даний павільйон складається з панелей типу «Сендвіч» та металопластикового профілю зі склопакетним заскленням. Вказана тимчасова споруда не входить в перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Личаківському районі м. Львова, який затверджено ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 року № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова». При цьому, будівлі магазину (реєстраційний номер майна 35899039) на цій земельній ділянці не виявлено.

Задовольняючи позов Львівської міської ради про скасуваннядержавної реєстраціїправа власностіна приміщення магазину площею 56,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що право власності на таке приміщення не підлягало державній реєстрації, оскільки зазначена будівля є тимчасовою спорудою, яка складається зі збірно-розбірних конструкцій, та не є об`єктом нерухомого майна.Рішення суду, яким за ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» визнано право власності на приміщення магазину площею 56,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 скасовано, тому ні у ТОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ», ні у ПП «Мадич» не було необхідного обсягу цивільної дієздатності на відчуження спірного примішення на користь інших осіб, що є підставою для визнання укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу приміщення магазину площею 56,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 недійсними. Обраний Львівською міською радою спосіб захисту порушеного права -усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу приміщення магазину, відповідає положенням ст. 152 Земельного кодексу України та є ефективним, оскільки задоволення позову в цій частині передбачатиме приведення земельної ділянки у стан, придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам, якими встановлено незаконність проведення державної реєстрації за відповідачами права власності на приміщення магазину площею 56,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , що є тимчасовою спорудою, самовільно розміщеною на земельній ділянці, власником якої є Львівська міська рада.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування судом наслідків спливу строків позовної давності на звернення Львівської міської ради з позовом до відповідачів про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, виходячи з наступного.

Згідно ст.256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

У статті 268 Цивільного кодексу України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, оскільки у частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. В деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Зазначені способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Позовна давністьне можепоширюватися навимоги проусунення перешкоду здійсненнівласником правакористування тарозпоряджання своїммайном (стаття 391 Цивільного кодексу України), оскільки, в такому разі йдеться про так зване «триваюче правопорушення». Отже, власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов`язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред`явлення такого позову.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N 653/1096/16-ц.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.09.2020 року у справі № 911/3306/17, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Враховуючи предмет та підстави пред`явленого Львівською міською радою позову колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що такий є негаторним, а відтак підстави для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності відсутні.

Разом з тим, в ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що 17.06.2014 року ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» припинено шляхом його ліквідації, що згідно п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог Львівської міської ради до ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ».

З наведених мотивів, рішення суду в частині позовних вимог Львівської міської ради до ТзОВ «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» слід скасувати та в цій частині провадження у справі закрити.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ч. 1 ст. 377, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Личаківськогорайонного судум.Львова від09серпня 2023року в частині позовних вимог Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» скасувати та в цій частині провадження у справі закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 31 травня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра