Рішення

від 05.06.2024 по справі 916/1591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1591/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Рильцова Є.Ю. (довіреність № 197 від 29.11.2023)

від відповідача не з`явився;

розглянувши справу № 916/1591/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача Управління освіти Каховської міської ради (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Фаїни Гаєнко, буд. 6- А, код ЄДРПОУ 02146707)

про стягнення 3 588 190,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління освіти Каховської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача 3 588 190,53 грн. заборгованості, у тому числі: 2 585 262,06 грн. суму основної заборгованості, 362 564,28 грн. пені, 103 542,73 грн. 3% річних та 536 821,46 грн. інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №20-1032/21-БО-Т від 03.11.2021, в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природній газ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Управління освіти Каховської міської ради про стягнення 3 588 190,53 грн та відкрито провадження у справі № 916/1591/24 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 15.05.2024 року.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004), Каховська міська територіальна громада з 24.02.2022 перебуває в тимчасовій окупації російської федерації (п. 11 розділу ІІ Переліку).

Відповідно до п. 21 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції";

Згідно ч.1 ст. 121 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом з метою повідомлення Управління освіти Каховської міської ради про прийняття позовної заяви ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України до розгляду та відкриття провадження у справі №916/1591/24 було розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України ухвали суду від 17.04.2024 за посиланням - https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call/1268222/.

19.04.2024 року до Господарського суду Одеської області від ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг надійшло клопотання (вх.№ 16095/24), згідно якого позивач просить суд забезпечити його участь у судовому засіданні у справі №916/1591/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 р. у справі №916/1591/24 вказану заяву ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№16095/24 від 19.04.2024) задоволено.

01.05.2024 від відповідача надійшов відзив (вх.№17717/24), згідно якого останній погоджується з основною заборгованістю у сумі 2 585 262,06 грн. за спожитий природний газ, та просить звільнити від сплати пені у сумі 362 564,28 грн., 3% річних у сумі 103 542,73 та інфляційних витрат у сумі 536 821,46 грн.

Також, 01.05.2024 від відповідача надійшла заява (вх.№17718/24), відповідно до якої останній просить суд розглядати справу без участі представників управління освіти Каховської міської ради.

09.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№18770/24), згідно якої останній просить суд позовні вимоги про стягнення задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.05.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №916/1591/24 на 29.05.2024. Попередньо визначено дату та час розгляду справи по суті, а саме на 05.06.2024, про що ухвалою суду від 15.05.2024 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.

В судовому засіданні 29.05.2024 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №916/1591/24 до розгляду по суті в засіданні суду на попередньо визначену дату, а саме - "05" червня 2024, про що ухвалою суду від 29.05.2024 повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.

В судовому засіданні 05.06.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити.

В жодне судове засідання представник відповідача не в`явився, проте в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представників відповідача (вх.№17718/24 від 01.05.2024). Також, про дату, місце та час судового засідання відповідача було повідомлено шляхом направлення ухвал суду до його електронного кабінету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками (вх.№916/1591/24/33007/24 від 16.05.2024 та вх.№916/1591/24/359317/24 від 30.05.2024).

В судовому засіданні від 05.06.2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Управлінням освіти Каховської міської ради (споживач) було укладено договір № 20-1032/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого позивач як постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а відповідач як споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.

В п. 1.3 договору визначено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

В п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільчої мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Положеннями п. 1.5 договору сторони передбачили, що у разі, якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме АТ "Херсонгаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).

В пункті 2.1 договору зазначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 683 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також розрахункові періоди) (тис.куб.м.): жовтень 2021 0; листопад 2021 81; грудень 2021 95; січень 2022 102; лютий 2022 80; березень 2022 81; квітень 2022 32; травень 2022 0,6; червень 2022 0,6; липень 0,6; серпень 2022 0,6; вересень 2022 0,6; жовтень 2022 32; листопад 2022 81; грудень 2022 96; всього 683.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається із сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п. 2.1.3 договору).

В п. 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.

Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).

В п. 2.4 договору сторони погодили, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь якому випадку обсяг, зазначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

За умовами п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

У відповідності з п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п. 3.3. договору).

В п. 3.4 договору визначено, що постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пп. 3.5.1 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).

За умовами п. 3.5.3 договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).

В пункті 3.6 договору зазначено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи оператора ГТС.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 9 421 985 грн., крім того ПДВ 1 884 397 грн., разом з ПДВ 11 306 382 грн. (п. 4.3 договору).

В п. 5.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

В п. 5.2 договору сторони погодили, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно п. 6.2 договору споживач зобов`язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Положеннями п. 6.4 договору визначено, що постачальник зобов`язаний, зокрема, виконувати умови цього договору.

В пункті 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

В п. 11.1, 11.2 договору сторони погодили, що у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв`язуються у судовому порядку.

За умовами п. 11.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

Відповідно до п. 13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.

На виконання умов договору №20-1032/21-БО-Т від 03.11.2021, позивач в період з листопада 2021 по квітень 2022 поставив відповідачу природний газ (у тому числі послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) в загальному обсязі 251,64655 тис.куб.м на загальну суму 4 165 706,76 грн. При цьому, відповідач за спожитий природний газ розрахувався лише частково та з порушенням строків оплати на загальну суму 1 580 444,70 грн.

З огляду на зазначене, ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг і звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача : 2 585 262,06 грн. суму основної заборгованості, 362 564,28 грн. пені, 103 542,73 грн. 3% річних та 536 821,46 грн. інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження споживання відповідачем заявлених позивачем обсягів природного газу за спірним договором ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були складені відповідні акти приймання-передачі природного газу до договору № №20-1032/21-БО-Т від 03.11.2021, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Управління освіти Каховської міської ради прийняла в листопаді 2021 року природний газ у обсязі 16,19502 тис.куб.м на загальну суму 268 092,29 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Управління освіти Каховської міської ради прийняла в грудні 2021 року природний газ у обсязі 79,27708 тис.куб.м на загальну суму 1 312 352,41 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Управління освіти Каховської міської ради прийняла в січні 2022 року природний газ у обсязі 91,46190 тис.куб.м на загальну суму 1 514 059,85 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Управління освіти Каховської міської ради прийняла в лютому 2022 року природний газ у обсязі 61,42265 тис.куб.м на загальну суму 1 016 790,25 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Управління освіти Каховської міської ради прийняла в березні 2022 року природний газ у обсязі 2,77190 тис.куб.м на загальну суму 45 886,02 грн. з ПДВ, а також коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, за яким вартість спожитого Управлінням освіти Каховської міської ради у березні 2022 року природного газу в обсязі 2,77190 тис.куб.м складає 45 844,72 грн. з ПДВ.

- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Управління освіти Каховської міської ради прийняла в квітні 2022 року природний газ у обсязі 0,51800 тис.куб.м на загальну суму 8 567,24 грн. з ПДВ;

Наразі, з зазначених вище актів приймання-передачі природного газу вбачається, що лише за листопад і грудень 2021 року акти були підписані представниками постачальника і споживача та скріплені відповідними печатками сторін.

Разом з тим, акти приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2022 року підписано лише представником постачальника та скріплено відповідною печаткою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", доказів підписання актів зі сторони споживача останні не містять. На підтвердження надсилання вказаних актів приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2022 року на електронну пошту відповідача ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надано суду відповідні роздруківки електронних листів. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази письмової мотивованої відмови Управління освіти Каховської міської ради від підписання зазначених вище актів приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2022 року, що свідчить про погодження останнім із вказаними актами та зазначеними в них даними.

До того ж, на підтвердження споживання Управлінням освіти Каховської міської ради вищевказаних обсягів природного газу по непідписаним актам приймання-передачі за січень-квітень 2022 року згідно спірного договору позивачем надано до матеріалів справи Інформацію з платформи оператора ГТС, з якої вбачається, що постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС код постачальника: 56Х930000010610Х) поставлено за період з 24.11.2021 р. по 30.04.2022 р., а Управлінням (EIC-код 56XS0000242JN00J) спожито: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 91 461,90 куб.м., з 01.02.2022 по 28.02.2022 61 422,65 куб.м., з 01.03.2022 по 31.03.2022 2 771,90 куб.м., з 01.04.2022 по 30.04.2022 518,00 куб.м.

Наразі, слід зауважити, що правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України Про ринок природного газу № 329-VIII від 09.04.2015 р.

За змістом статті 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу. Так, відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України Про ринок природного газу та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

У відповідності з п. 1- 3, 5 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:

- споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;

- договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.

Договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору:

- предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об`ємах (обсягах);

- річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;

- відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;

- порядок зміни постачальника.

Пунктами 9, 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача.

Також в п. 1-2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГTС), який здійснює правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України, передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи Реєстр споживачів постачальника це перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГTC.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC).

Таким чином, враховуючи наявні дані з Інформаційної платформи оператора ГТС, суд доходить висновку, що позивачем належним чином підтверджено обсяги поставленого ним і спожитого відповідачем природного газу за спірним договором у період з 24.11.2021 р. по 30.04.2022 р., незважаючи, шо акти приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2022 року не підписані відповідачем.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов`язання відповідно до умов цього договору оплатити поставлений природний газ.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Так, за умовами п. 5.1 договору оплату за природний газ за розрахунковий період відповідач повинен здійснювати шляхом сплати 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, а остаточний розрахунок 30% за фактично переданий відповідно до акту приймання- передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору, тобто на підставі даних Інформаційної платформи Оператора ГТС про обсяги спожитого природного газу відповідачем як споживачем.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із наданої позивачем Інформації про надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від Управління освіти Каховської міської ради за період з 03.11.2021 р. по 31.07.2023 р., відповідачем здійснені наступні оплати за отриманий природний газ:

- 24.12.2021 р. у розмірі 78 549,35 грн. з призначенням платежу: "0611010;2274;природний газ;дог№20-1032/21-БО-Т від 03.11.21р. т/з від 03.11.21р.зг. акту№1від 22.12.21; в т.ч.ПДВ-13091,56";

- 24.12.2021 р. у розмірі 78 858,14 грн. з призначенням платежу: "0611010;2274;природний газ;дог№20-1032/21-БО-Т від 03.11.21р. т/з від 03.11.21р.зг. акту№1від 22.12.21; в т.ч.ПДВ-13143,02";

- 24.12.2021 р. у розмірі 110 684,8 грн. з призначенням платежу: "0611010;2274;природний газ;дог№20-1032/21-БО-Т від 03.11.21р. т/з від 03.11.21р.зг. акту№1від 22.12.21; в т.ч.ПДВ-18447,47";

- 28.12.2021 р. у розмірі 94 357,77 грн. з призначенням платежу: "0611021;2274;передплата за природний газ;дог№20-1032/212-БО-Т від 03.11.21р. т/з від 03.11.21р.зг. рах№20-1032/21-БОТ/12/21 від 22.12.21;в т.ч. ПДВ-15726,29 ";

- 28.12.2021 р. у розмірі 644 778,11 грн. з призначенням платежу: "0611021;2274;передплата за природний газ;дог№20-1032/212-БО-Т від 03.11.21р. т/з від 03.11.21р.зг. рах№20-1032/21-БОТ/12/21 від 22.12.21;в т.ч. ПДВ-107463,02 ";

- 28.12.2021 р. у розмірі 833 493,66 грн. з призначенням платежу: "0611021;2274;передплата за природний газ;дог№20-1032/212-БО-Т від 03.11.21р. т/з від 03.11.21р.зг. рах№20-1032/21-БОТ/12/21 від 22.12.21;в т.ч. ПДВ-138915,61";

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2022 року Управління освіти Каховської міської ради звернулось до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з листом від 08.02.2022 р. за вих. 123/01-10 із проханням переплату, що склалася на 01.01.2022 р. в сумі 260 277,13 грн. по договору від 03.11.2021 р. № 20-1032/21-БО-Т, повернути на реквізити закладу.

Так, 06.04.2022 р. ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" повернуло Управлінню освіти Каховської міської ради переплату у розмірі 260 277,13 грн., що вбачається із наданої позивачем Інформації про перерахування коштів з рахунків ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за період з 03.11.2021 р. по 31.07.2023 р.

Відтак, виходячи з наведеного, Управлінню освіти Каховської міської ради не оплачено фактично спожитий природний газ по актам за січень-квітень 2022 року, які не підписані відповідачем, а саме: за січень 2022 року в обсязі 91,46190 тис.куб.м на суму 1 514 059,85 грн. з ПДВ, за лютий 2022 року в обсязі 61,42265 тис.куб.м на суму 1 016 790,25 грн. з ПДВ, за березень 2022 року - в обсязі 2,77190 тис.куб.м на суму 45 844,72 грн. з ПДВ(з урахуванням коригуючого акту від 25.04.2022) та за квітень 2022 року - в обсязі 0,51800 тис.куб.м на суму 8 567,24 грн. з ПДВ, всього 2 585 262,06 грн., що заявлена позивачем до стягнення.

При цьому, суд зауважує, що відсутність підписаного відповідачем акту приймання-передачі природного газу за умовами п. 5.1 договору не впливає на встановлений в договорі строк оплати, і за змістом статті 692 ЦК України не змінює строк виконання грошового зобов`язання.

Окрім того, слід зазначити, що ненадання акту приймання-передачі (товару) не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити переданий йому товар, в даному випадку поставлений природний газ. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 22.01.2019 р. у справі № 904/887/18.

Так, несплатою позивачу вказаної суми за поставлений природний газ за період з січня по квітень 2022 року за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання відповідно до умов п. 5.3 договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій сумі 2 585 262,06 грн.

Щодо нарахованих позивачем 3% річних в сумі 103 542,73 грн. та інфляційних витрат в розмірі 536 821,46 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язався сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі, слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу 3% річних на суму 103 542,73 грн. та інфляційні витрати на суму 536 821,46 грн за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу.

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних в розмірі 103 542,73 грн. (за загальний період з 16.03.2022 по 31.07.2023) та інфляційних витрат в розмірі 536 821,46 грн (за загальний період з 01.04.2022 по 31.07.2023), вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 362 564,28 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем також було нараховано відповідачу пеню за прострочення оплати за поставлений газ на загальну суму 362 564,28 грн.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у сумі 362 564,28 грн. за загальний період з 16.03.2022 по 15.12.2022, вважає його вірним, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, співвідношення суми пені із основним боргом, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені на 90% до 36 256,43 грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 585 262,06 грн. суми основного боргу, 36 256,43грн. пені, 103 542,73 грн. 3 % річних, 536 821,46 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, на підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 43 058,28 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, без урахування зменшеного розміру пені.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Каховської міської ради (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Фаїни Гаєнко, буд. 6- А, код ЄДРПОУ 02146707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг в сумі 2 585 262 (два мільони п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 06 коп., пеню в сумі 36 256 (тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 43 коп., 3% річних в сумі 103 542 (сто три тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 73 коп., інфляційні втрати у сумі 536 821(п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 46 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 43 058 (сорок три тисячі п`ятдесят вісім) грн. 29 коп.

3.В решті частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07 червня 2024 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко