Рішення

від 30.05.2024 по справі 916/86/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/86/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.,

розглянувши справу

за позовом керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (67707, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11б; код ЄДРПОУ 38296363(21) )

в інтересах держави в особі:

1) Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ 00034039),

2) Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРС ІНДАСТРІАЛ МАРІН» (65014, Одеська обл., м. Одеса, провул. Лермонтовський, буд. 1/3; код ЄДРПОУ 44190252)

про визнання недійсними окремих частин договорів та стягнення 596 438,09 грн,

представники сторін:

від позивача-1 не з`явився,

від позивача-2 не з`явився,

від відповідача не з`явився,

прокурор Балишев М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Форс Індастріал Марін, в якому просить:

- визнати недійсним пункт 3.1 Договору № 44-22 від 21.03.2022, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- визнати недійсним пункт 3.1 Договору № 69-22 від 10.05.2022, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- визнати недійсним пункт 3.1 Договору № 77-22 від 17.05.2022, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- визнати недійсним пункт 3.1 Договору № 34-23 від 01.03.2023, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- визнати недійсним пункт 3.1 Договору № 48-23 від 30.03.2023, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №50-23 від 31.03.2023, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252) на користь військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) грошові кошти у сумі 596438,09 грн, з яких: безпідставно сплачені кошти в сумі 527220,16 грн, 3% річних у сумі 16175,79 грн, інфляційні втрати у сумі 53042,14 гривень;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, .м Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (вул. Пироговська, буд. 11, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 39296363) судові витрати у сумі 25063,80 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання шести вказаних договорів на забезпечення транспорту на загальну суму 3163321грн. в тому числі ПДВ 527220,16грн., отримання передбаченого договором товару, здійснення позивачем оплати за товар у повному розмірі з урахуванням ПДВ, встановлення Постановою КМУ від 02.03.2022 № 178 нульової ставки ПДВ для таких операцій, недійсність договорів в частині включення ПДВ до їх договірної ціни, роз`яснення та консультації Державної податкової служби з цього приводу, можливість визнання договорів недійсними лише в цій частині, необхідність повернення коштів безпідставно сплачених у якості ПДВ на підставі ст.1212 ЦК України як отриманих без належних правових підстав, виникнення у відповідача грошового зобов`язання з повернення коштів, нарахування 3% річних та інфляційних за прострочку виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за період безпідставного користування відповідачем коштами, виникнення обов`язку повернути безпідставно набуті кошти починаючи з наступного дня після їх отримання, практику Верховного суду з вищевказаних питань, наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором, а також на інші зазначені у позовній заяві обставини.

Ухвалою від 09.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом 10ти днів з дня вручення ухвали.

22.01.2024 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків, в зв`язку з чим ухвалою від 29.01.2024 відкрито провадження у справі № 916/86/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2024.

31.01.2024 від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 15.02.2024 вказану заяву судом задоволено.

12.02.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується та просить залишити його без задоволення у повному обсязі.

Факт укладання договорів та отримання сум ПДВ не заперечує. Вказує на повернення ПДВ до бюджету відповідно до платіжних інструкцій та як наслідок відсутність невиконаного грошового зобов`язання, що унеможливлює нарахування 3% річних та інфляційних. Також вказує на наявність на розгляді у господарському суді Одеської області справи № 916/84/24 з таким саме позовом, до того ж самого відповідача, з тим саме предметом та з тих саме підстав.

27.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

28.02.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з плановими технічними роботами на резервному центрі обробки даних ДП "Центр судових сервісів", в зв`язку з чим ухвалою від 29.02.2024 наступне підготовче судове засідання призначено на 18.03.2024.

14.03.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.03.2024 суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи на 08.04.2024 з урахуванням клопотання відповідача та необхідного позивачам часу на підготовку відповіді на відзив.

20.03.2024 суд отримав від Позивача-2 заяву про розгляд справи без їх участі, а також доповнення до позову, в яких викладено позицію щодо обґрунтованості позову, згоду з доводами прокурора та прохання задовольнити позов.

26.03.2024 суд через електронний суд отримав відповідь на відзив від відповідача-1, в якій він з доводами відповідача не погоджується, вважає позов обґрунтованим та наводить посилання на норми чинного законодавства на підтвердження своїх тверджень.

26.03.2024 від позивача-1 надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Призначене на 08.04.2024 підготовче судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, в зв`язку з чим ухвалою від 10.04.2024 суд призначив підготовче судове засідання на 22.04.2024.

17.04.2024 від Позивача-1 надійшли додаткові пояснення у справі, які більш детально обґрунтовують раніше викладену правову позицію стосовно підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні 22.04.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті на 08.05.2024.

30.04.2024 Позивач-2 через канцелярію суду надав доповнення до позову.

04.05.2024 відповідач надав заперечення стосовно доповнень та клопотань позивача-1, оскільки на його думку позивач змінює предмет позову, збільшує суму позовних вимог, крім того такий спір вже був розглянутий раніше по справі № 916/84/24.

В судовому засіданні 08.05.2024 суд прийняв протокольну ухвалу про проведення подальшого розгляду справи в закритому судовому засіданні, та оголосив перерву до 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 судом за результатами розгляду справи по суті оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив:

Між Позивачем-2 та відповідачем були укладені наступні договори на закупівлю товару за державні кошти, - № 44-22 від 21.03.2022, № 69-22 від 10.05.2022, № 77-22 від 17.05.2022, № 34-23 від 01.03.2023, № 48-23 від 30.03.2023, № 50-23 від 31.03.2023.

Предмет договору визначений у пунктах 1 кожного з договорів та полягає у обов`язку Постачальника (відповідач) поставити Покупцеві (позивач-2) товар згідно специфікації, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити такий товар на умовах договору. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями частини ч. 1 ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як за договором купівлі-продажу, так і за договором поставки, обов`язок покупця полягає у оплаті та прийнятті товару, а кореспондуючий обов`язок продавця (постачальника) у передачі товару.

У пунктах 3.1 кожного з договорів була зазначена ціна договору, а також розмір ПДВ в її складі. Загальна сума коштів за всіма шести договорами, що підлягала сплаті позивачем-1 на користь відповідача за отриманий товар складала 3163321грн., в тому числі 527220,16грн. ПДВ, та була сплачена платіжними дорученнями від 23.03.2022 № 240, від 07.04.2022 № 285, від 13.05.2022 №387, від 20.05.2022 № 424, від 28.06.2022 № 601, від 28.06.2022 № 602, від 06.03.2023 № 160, від 14.04.2023 № 328, від 14.04.2023 № 329, від 21.04.2023 № 350, від 02.05.2023 № 405.

Разом з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 178) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби України тощо, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Постанова КМУ № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Згідно з наданою індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України від 06.06.2022 № 697/11К/99-00-21-03-02-05 нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та Постанови КМУ №178, застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені Постановою КМУ № 178.

Також, державним органом контролю у сфері оподаткування зазначено, що норми ПК України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку є обов`язком, а не правом платника податку.

Крім цього, Державна податкова служба України наголосила, що незалежно від того, був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту інші пально-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними тa технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених Постановою КМУ № 178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.

Податок на додану вартість, визначений в пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно із пп. г) пп. 195.1.2 ст. 195 РозділуПодаткового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, та відповідно до пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 розділу V Кодексу Постановою № 178 визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Зі змісту наведених норм цілком очевидним є те, що приписи підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 РозділуПодаткового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 поширюються на діяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Таким чином, включення до ціни договору ПДВ в розмірі 16,7% з урахуванням суб`єктного складу сторін договору є порушенням постанові КМУ № 178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового Кодексу України, та

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч.1 ст.215 ЦК України в якості однієї з підстав недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною статті 203 цього Кодексу.

Також ч.3 ст.215 ЦК України вказує, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин вимоги про недійсність пунктів 3.1 договорів № 44-22 від 21.03.2022, № 69-22 від 10.05.2022, № 77-22 від 17.05.2022, № 34-23 від 01.03.2023, № 48-23 від 30.03.2023, № 50-23 від 31.03.2023 у частині включення до ціни договору податку на додану вартість суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу стягнення безпідставно сплачених 527220,16грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Ч.2 вказаної статті зазначає, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому п.1 ч.3 вказаної статті встановлює, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За таких обставин та враховуючи висновки суду щодо недійсності пунктів договорів 3.1 в частині включення до ціни договору податку на додану вартість, суд вважає вимоги про стягнення 527220,16грн.обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем з посиланням на ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу України заявлено до стягнення 3% річних у сумі 16175,79 грн. та інфляційні втрати у сумі 53042,14 гривень за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону та договору, а тому вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача стосовно наявність на розгляді у господарському суді Одеської області справи № 916/84/24 з таким саме позовом, до того ж самого відповідача, з тим саме предметом та з тих саме підстав суд вважає безпідставними. Дійсно, склад сторін, обставини справ та доводи сторін по цих справах є тотожними, проте у наведеній справі № 916/84/24 вимоги заявлені на підставі інших договорів між сторонами, а тому відсутнє співпадіння предметів судового розгляду.

Відповідач також вказує на повернення ПДВ до бюджету відповідно до наданих разом з відзивом платіжних інструкцій. Вказана обставина жодним чином не спростовує висновків суду щодо недійсності пунктів 3.1 договорів в частині включення до ціни договору податку на додану вартість. Крім того, у наданих відповідачем платіжних інструкціях саме він вказаний як отримувач коштів, тобто фактично йдеться лише про переказ коштів на інший рахунок у казначействі. Доводи відповідача про те, що позивач у порушення вимог чинного процесуального законодавства змінює предмет позову та збільшує суму позовних вимог не підтверджуються матеріалами справи. Позовні вимоги визначені у позовній заяві та в подальшому не змінювались та не збільшувались.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Відповідно до ст.129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (67707, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 11б; код ЄДРПОУ 38296363(21) ) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ 00034039), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ 43331273) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРС ІНДАСТРІАЛ МАРІН» (65014, Одеська обл., м. Одеса, провул. Лермонтовський, буд. 1/3; код ЄДРПОУ 44190252) про визнання недійсними окремих частин договорів та стягнення 596 438,09 грн задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 3.1 Договору №44-22 від 21.03.2022, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.

3. Визнати недійсним пункт 3.1 Договору №69-22 від 10.05.2022, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.

4. Визнати недійсним пункт 3.1 Договору №77-22 від 17.05.2022, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.

5. Визнати недійсним пункт 3.1 Договору №34-23 від 01.03.2023, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.

6. Визнати недійсним пункт 3.1 Договору №48-23 від 30.03.2023, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.

7. Визнати недійсним пункт 3.1 Договору №50-23 від 31.03.2023, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252), у частині включення до ціни договору податку на додану вартість.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс Індастріал Марін» (провул. Лермонтовський, буд. 1/3, м. Одеса, 65014; код ЄДРПОУ 44190252) на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) безпідставно сплачені кошти в сумі 527 220,16 грн, 3% річних у сумі 16 175,79 грн, інфляційні втрати у сумі 53 042,14 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРС ІНДАСТРІАЛ МАРІН» (65014, Одеська обл., м. Одеса, провул. Лермонтовський, буд. 1/3; код ЄДРПОУ 44190252) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (вул. Пироговська, буд. 11, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 39296363) 25 050,57 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30 травня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 07 червня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков