Ухвала

від 06.06.2024 по справі 599/547/24

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 599/547/24

Номер провадження 2-з/599/6/2024

У Х В А Л А

іменем України

"06" червня 2024 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., розглянувши в м. Зборові заяву про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права особи на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою про забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна, яке є власністю ОСОБА_4 , а саме: житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 133.7 кв.м., житлова площа 71,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2604677661200.

Клопотання мотивовано тим, що вона як позивач та, яка також діє в інтересах позивача малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивача малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подала в Зборівський районний суд Тернопільської області позовну заяву до відповідача ОСОБА_4 про припинення права особи на частку у спільному майні. Звертає увагу, що відповідачка ОСОБА_4 є власником двох житлових будинків, а саме: 1/8 (одна восьма) частка житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 60.7 кв.м., житлова площа 20,9 кв.м. адреса: АДРЕСА_2 , який є предметом даного спору, та житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 133,7 кв.м., житлова площа 71,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 . Вважає, необхідним вжиття судом заходу забезпечення позову у виді заборони відчуження майна, а саме: житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 133,7 кв.м., житлова площа 71,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2604677661200, власником якого є відповідачка ОСОБА_4 . Тому що відчуження відповідачкою вказаного житлового будинку під час судового розгляду виключить обставину, передбачену, п.4 ч.І ст.365 ЦК України, і унеможливить захист прав позивачів, за захистом яких позивачі звернулися у позові.

Відповідно до частин першої, другої статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно статті 358ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Передбачені законодавством види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. А таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування своїх вимог представником позивача надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 369124959 від 09.03.2024, згідно яких за відповідачу ОСОБА_4 на праві власності належать нерухоме майно на яке позивач просить накласти арешт шляхом заборони відчуження

Заявник зазначає, що між сторонами існує спір щодо вказаного майна.

Враховуючи суть позовних вимог та обставини вказані у заяві про забезпечення позову, вважаю за необхідне відмовити в застосуванні заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, зокрема, житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 133,7 кв.м., житлова площа 71,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2604677661200, так як зазначене нерухоме майно не є предметом спору, а обставини які зазначає позивач як підстави для задоволення клопотання ґрунтуються на припущеннях.

Керуючись ст. 149, 150-153, 157 Цивільного процесуального кодексу України,

постановив:

відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна, яке є власністю ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ,- РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 133.7 кв.м., житлова площа 71,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2604677661200 задовольнити частково.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її прийняття. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В.Г.