Ухвала

від 07.06.2024 по справі 201/4513/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5207/24 Справа № 201/4513/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

УХВАЛА

07 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Ткаченко І.Ю.

суддів Деркач Н.М., Пищиди М.М.

розглянувши питання щодо самовідводу суддів Ткаченко Ілони Юріївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,Дніпровської міськоїради, треті особи:Перша дніпровськадержавна нотаріальнаконтора,Головне управлінняДержгеокадастру вДніпропетровській області,про визнаннянедійсними рішень,скасування записупро реєстраціюправа власності,

за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року про застосування заходів процесуального примусу

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Дніпровського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа розподілена для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченко І.Ю., суддів: Деркач Н.М., Пищиди М.М.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2023р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення від 16 грудня 2020 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Дніпровської міської ради, треті особи Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності за нововиявленими обставинами (том 4 а.с.16-18).

Постановою Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючої судді Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., Пищиди М.М. зазначену ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 4 а.с.123-136).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, зважаючи на те, що неявка представника Дніпровської міської ради слугувала підставою для скасування первісної ухвали суду 25.04.2023 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та направлення справи для продовження розгляду, на підставі ч. 1 ст. 128 ЦПК України, явку представника Дніпровської міської ради суд визнав обов`язковою, про що відповідачеві направлено судову повістку із повідомленням про визнання явки представника обов`язковою (том 4 а.с. 165 - 170).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року застосовано до Дніпровської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Накладено на Дніпровську міську раду штраф у розмірі 3028,00 грн., який стягнути на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: стягувач - Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувачаUA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100 (том 4 а.с.229-230).

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від20березня 2024року узадоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Дніпровської міської ради, треті особи Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності - відмовлено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року залишено в силі (том 4 а.с.232-239).

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Дніпровська міська рада звернулася із апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду (том 5 а.с.86-89).

Оскільки, при прийняттіпостанови від13вересня 2023року колегієюсуддів дослідженіматеріали справи,оцінені поданізаявником докази,і прийнятовідповідне рішення,зазначена обставинаможе викликатив сторонньогоспостерігача законнийсумнів унеупередженості суддіпід часрозгляду даноїсправи, тому, з метою запобігання виникнення в учасників справи сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості колегією суддів було заявлено самовідвід.

Згідно із частиною 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно частини 3 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Виходячи з наведеного вище, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб у майбутньому прийняте за результатами розгляду даної цивільної справи судове рішення не було поставлено під сумнів, з метою утримання від дій, які можуть викликати конфлікт інтересів та уникнення упередженості у розгляді апеляційної скарги, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об`єктивності суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., Пищиди М.М., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на колегію суддів, апеляційний суд вважає, що заяви про самовідвід суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., Пищиди М.М., підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Самовідвід суддів Ткаченко Ілони Юріївни, ОСОБА_1 , Пищиди Миколи Миколайовича, задовольнити.

Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: