Постанова

від 30.04.2024 по справі 2-3123/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-3123/11 Головуючий у 1 інстанції: Савицький О.А.

Провадження №22-ц/824/516/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

30 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Василенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Сткпанович, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 18.02.2011 Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення в справі № 2-3123/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено. На підставі вказаного рішення, яке набрало законної сили, представнику ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було видано виконавчі листи, у тому числі й щодо боржника ОСОБА_1 , за яким з метою його примусового виконання державним виконавцем, а у подальшому приватним виконавцем були відкриті виконавчі провадження. Посилаючись на те, що нею, як боржником, повністю виконано обов`язок за рішенням суду щодо сплати боргу, при цьому виконавчий лист не відповідає вимогам закону, оскільки у ньому не зазначено залишку нестягненої суми боргу, представник заявника вважає, що виконавчий лист необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому звернулась до суду з даною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович, ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 30 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 9 листопада 2023 року та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за виконавчим провадженням було стягнута сума за рішенням суду в гривневому еквіваленті, проте в виконавчому листі не було зазначено стягнуту суму і тому при відкритті нового провадження приватний виконавець постановив стягнути суму заборгованості в гривневому еквіваленті в розмірі 206 270 грн 73 коп. без врахування сум, стягнутих за попереднім виконавчим провадженням.

Вважає, виконавчий лист таким, що не підляже виконанню, оскільки сума заборгованості стягнуті за виконавчим провадженням, а також сума стягнутого виконавчого збору не зазначена у виконавчому листі і з огляду на це виконавчий лист не відповідає вимогам.

Дані обставини були підтверджені відповіддю виконавця Соборного відділу, яка міститься в матеріалах справи.

Судом першої інстанції були встановлені обставини, що за виконавчим провадженням були стягнуті суми заборгованості та виконавчого збору, проте вони не зазначені у виконавчому листі. А тому виконавчий лист не відповідає вимогам закону відповідно до якого в виконавчому листі обов`язково зазначаються стягнуті суми і з огляду на це виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає, що суд першої інстанції вірно обставини справи, але прийшов до невірних висновків що це не зумовлює визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Посилається на п.22 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції №512\5 від 02.04.2022 у постанові про повернення виконавчого листа виконавець зазначає залишок нестягнутої суми, основної винагороди, виконавчого збору, також сума нестягнутої суми зазначається в виконавчому листі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» - Змієвська Т.П. заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2011 Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення в справі № 2-3123/11 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким даний позов задоволено.

Вказане рішення набрало законної сили, за яким стягувачу було видано виконавчі листи.

Відповідно до інформації, яка міститься у АСВП, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. відкрито 28.11.2020 виконавче провадження № НОМЕР_1 (боржник: ОСОБА_2 ), а приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком О.С. відкрито 10.11.2022 виконавче провадження № НОМЕР_2 (боржник: ОСОБА_1 ). На даний час примусове виконання у даних виконавчих провадженнях триває.

Ухвалою від 31.03.2023 замінено сторону стягувача з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18.02.2011 в справі № 2-3123/11, а саме ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

Разом з тим, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір № 10-03/23 про відступлення прав вимоги, а також 25.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 25-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до яких відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, у томі числі за кредитним договором № 02-42/07-А, укладеним 23.02.2007 між Банком «Фінанси та Кредит», ТОВ, правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», та ОСОБА_2 , а також договорами забезпечення до нього.

Таким чином, внаслідок укладення вказаних договорів ТОВ «Дебт Форс» стало правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» щодо вимог за кредитним договором № 02-42/07-А від 23.02.2007 та договорами забезпечення до нього.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності визначених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначивши, що обраний боржником спосіб захисту є неналежним та таким, що призведе до невиконання судового рішення про стягнення з нього кредитної заборгованості, тоді як належним способом буде оскарження дій державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку із його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При розгляді справ побідної категорії Верховним Судом неодноразово зазначалось, що помилка у видачі виконавчого листа, як процесуально-правова підстава визнання його таким, що не підлягає виконанню, полягає в наступному: 1) видача виконавчого листа відбулася за рішенням, що не набрало законної сили; 2) виконавчий лист виданий за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; 3) видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; 4) помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; 5) видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; 6) пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально-правовими підставами визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є добровільне виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

В даному випадку заявником не наведено жодної правової підстави в розумінні положень ст. 432 ЦПК України, за наявності якої суд мав визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд першої інстанції вірно встановивши обставини по справи, обґрунтовано зазначив, що саме судове рішення про стягнення кредитної заборгованості до даного часу боржником не виконано, жодних дій з цього приводу ним ні перед першим стягувачем, ні перед наступним, яким є ТОВ «Дебт Форс», не здійснено.

Доказів того, що виконавчий лист був виданий помилково - стороною боржника суду не надано.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що за вказаних обставин визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню фактично призведе не до подвійного стягнення з боржника кредитної заборгованості, а взагалі унеможливить виконання судового рішення, що є недопустимим з огляду на принципи обов`язковості виконання судових рішень в силу статті 129-1 Конституції України.

При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що ефективним способом захисту в даному випадку буде оскарження боржником дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження по заяві особи, яка не має статусу стягувача, а відтак не наділена правом ініціювати примусове виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять вказівки на обставини та докази, які б свідчили про їх помилковість.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню та з тим, що обраний спосіб захисту фактично унеможливить виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості.

Дія державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви особи, яка втратила статус стягувача ще не є достатньою правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню і може розглядатись як самостійна підстава для оскарження її у визначеному законом порядку.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 травня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко