Рішення

від 07.06.2024 по справі 420/13355/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13355/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУКЛІН-КИЇВ» (Митна площа, 1, м. Одеса, 65003) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУКЛІН-КИЇВ» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №177/34-00-04-02-02/31795619 від 08.04.2024, яким застосована до позивача штрафна санкція у розмірі 717 304,15 грн за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ» є платником податку по орендній платі за землю.

08.04.2024 року відповідачем складено відносно позивача ППР №177/34-00-04-02-02/31795619, яким застосована штрафна санкція у розмірі 717 304,15 грн за несвоєчасну сплату орендної плати за землю у період з січня по серпень 2022 року.

Представник позивача вважає, що ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ» на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не може нести фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення, яке відбулось під час дії карантину (30.06.2023 року припинено дію карантину).

При цьому, одночасно з п.52-1 діяв п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину.

Таким чином, наявний конфлікт та неоднозначне (множинне) трактування норм п.52-1 та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Оскільки згідно з п.п.4.1.4 ст.4 ПК України у разі неоднозначного (множинного) трактування законодавства про права та обов`язки платників податків застосовується презумпція правомірності рішень платника податку, представник позивача вважає прийняте ППР протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного представник просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що в ході камеральної перевірки встановлено, що позивачем порушені граничні строки сплати самостійно визначених податкових зобов`язань із орендної плати за землю. Такі податкові зобов`язання за січень-серпень 2022 року платником податку сплачено лише в жовтні 2022 року.

Тобто, платником самостійно визначені податкові зобов`язання із орендної плати з юридичних осіб були сплачені із простроченням на відповідну кількість днів, наведених у розрахунках, що правомірно стало підставою для застосування фінансових санкцій.

На думку представника відповідача, такі порушення вимог ст.57 ПК України правомірно стали підставою для застосування до платника штрафних санкцій, передбачених ст.124 ПК України, враховуючи наступне.

Законом №2118-IX ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено п.п.69.2, абз.18 якого скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину. Отже наведені представником позивача обмеження щодо застосування штрафних санкцій не підлягають врахуванню в силу вимог абз.18 п.п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

В зв`язку з цим, в ході камеральної перевірки правомірно зроблено висновок про наявність підстав для застосування до платника оскаржуваних штрафних санкцій.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що 09.02.2022 року ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ» подав до відповідача податкову декларацію з плати за землю №9022266944, у якій самостійно визначив податкові зобов`язання з орендної плати за землю за податковий період 2022 року у загальному розмірі 11 476 886,12 грн.

11.10.2022 року позивачем сплачено орендну плата з юридичних осіб за період з січня по серпень 2022 року у розмірі 7 651 257,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.10.2022 №БР20222708.

Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ» термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю, за результатом якої складено акт від 06.03.2024 року №124/34-00-04-02-02/31795619.

Згідно з актом перевірки контролюючим органом встановлено, що платником податку несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки за січень-серпень 2022 року, чим порушено п.287.3 ст.287, пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

На підставі акту перевірки від 06.03.2024 року №124/34-00-04-02-02/31795619 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №177/34-00-04-02-02/31795619 від 08.04.2024, яким до ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ» застосовано штрафну санкцію у розмірі 717 304,15 грн за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Позивач, вважаючи ППР протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

За змістом п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за землю слугувало порушення платником вимог п.287.3. ст.287 ПК України щодо строків щомісячної сплати узгоджених податкових зобов`язань орендної плати з юридичних осіб, визначених у податковій декларації №9022266944 (за 2022 рік) від 09.02.2022 року.

Відповідно до п.287.3. ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем у справі, в період з січня по серпень 2022 року порушені граничні строки сплати щомісячних узгоджених податкових зобов`язань орендної плати з юридичних осіб, відображені у розрахунку, що додається до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань орендної плати з юридичних осіб є підставою для застосування до відповідного платника штрафу в розмірах, передбачених статтею 124 Податкового кодексу України.

Позивач визнає факт допущення ним порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань із орендної плати з юридичних осіб, визначених у податковій декларації №9022266944 (за 2022 рік) від 09.02.2022 року за період з січня по серпень 2022 року.

Також сторонами не оспорюється загальний розмір штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, граничні розміри сплати узгоджених податкових зобов`язань згідно податкової декларації, дати фактичної сплати податкових зобов`язань та кількість днів затримки сплати кожного узгодженого податкового зобов`язання за кожен місяць.

Суть спірних відносин зведена до правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача відповідальності за порушення, вчинене під час дії карантину.

Відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

По цій справі застосування до платника оскаржуваних штрафних санкцій зумовлено порушенням граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань земельного податку з юридичних осіб в період з січня по серпень 2022 року.

Дія карантину, встановленого постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236, відмінена лише 30 червня 2023 року згідно постанови КМУ від 27.06.2023 №651.

Таким чином, порушення вимог податкового законодавства щодо строків граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань із орендної плати з юридичних осіб допущені позивачем протягом дії карантину. Отже на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за такі порушення вимог податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються.

Водночас, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п.п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Підпунктом 69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відновлено камеральні, документальні та фактичні перевірки податкової звітності.

Згідно з абз.18 п.п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у що разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Однак із прийняттям Закону №2260-ІХ пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не скасовано та він є чинним.

Таким чином, станом на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення одночасно діяли п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (згідно якого за вчинення позивачем під час дії карантину спірного порушення вимог податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються) та абз.18 п.п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок).

Статтею 4 ПК України закріплено основні засади податкового законодавства України, зокрема, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України).

Враховуючи, що множинність трактування закону тлумачиться на користь платника податку, суд вважає, що за наведеного нормативного регулювання позивач як платник орендної плати за землю, за несвоєчасну сплату податку в період з січня по серпень 2022 року (період дії карантину) підпадає під п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку у вигляді застосування до нього штрафних санкцій.

Оскільки суд дійшов висновку про звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, вказане є достатнім для визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР оскаржуваного ППР №177/34-00-04-02-02/31795619 від 08.04.2024 з підстави його неправомірності.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у розмірі 30 280 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №БР20241815 від 25.04.2024 року.

Згідно з п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки 1,5% ціни позову (717 304,15 грн) становить 10 759,56 грн, за подання даного позову ставка судового збору визначається на рівні 1,5% від ціни позову.

Водночас, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», за подання даного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 8607,65 грн.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8607,65 грн. Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 21672,35 грн він підлягає поверненню позивачу у порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУКЛІН-КИЇВ» (Митна площа, 1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 31795619) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ ВП 44104032) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.04.2024 року №177/34-00-04-02-02/31795619, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУКЛІН-КИЇВ» штрафну санкцію у розмірі 717304,15 грн за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУКЛІН-КИЇВ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8607,65 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва