Ухвала

від 26.02.2024 по справі 756/7838/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.02.2024 Справа № 756/7838/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/7838/20

1-кп/756/372/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2024 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12020100000000063 від 01.02.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина УКРАЇНИ (паспорт громадянина України № НОМЕР_3, виданий 13.03.2020, орган, що видав 2318), РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), несудимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 49 цього Кодексу,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів),

захисник ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів),

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України.

До суду засобами електронного поштового зв`язку надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 подане ним клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України підтримав та просив суд задовольнити. Зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, що є нереабілітуючою підставою, він не заперечує.

Захисник ОСОБА_7 також підтримала клопотання підзахисного та просила задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 вважав, що у кримінальному провадженні існують підстави, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, що за наявності згоди обвинуваченого виключають кримінальне провадження. При цьому зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 вперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, від досудового слідства/суду останній не ухилявся, а тому проти задоволення клопотання обвинуваченого не заперечував та надав суду матеріали кримінального провадження, зокрема, відомості, що характеризують особу обвинуваченого та відомості про розмір витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також матеріали кримінального провадження, зокрема, відомості, що стосуються особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню на таких підставах.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за таких обставин.

31.01.2020 приблизно о 18:30 водій ОСОБА_6 , керуючи технічно несправним маршрутним автобусом марки «Богдан А-092» (д.н.з. НОМЕР_2 ) (далі - автобус «Богдан А-092»), який належить ПП «Парк», рухався за міським маршрутом № 410 сполученням «ст. метро Нивки»-ст. метро «Почайна», проїжджаючи проїзною частино під`їзної дороги паралельно просп. С. Бандери зі сторони вул. Олени Теліги в напрямку просп. Оболонського в місті Києві, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будівлі АДРЕСА_2 , позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 та введених у дію 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху. У цей час проїзну частину під`їзної дороги по вказаному нерегульованому пішохідному переходу переходила пішохід ОСОБА_8 , рухаючись справа наліво відносно руху вищевказаного транспортного засобу.

Водій ОСОБА_6 всупереч вимогам пункту 1.5., підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 31.4.2 та 18.1 Правил дорожнього руху, керуючи автобусом «Богдан А-092», який мав несправність рульового керування у вигляді перевищення сумарного люфту, рухаючись по проїзній частині під`їзної дороги вздовж просп. С. Бандери зі сторони вул. О. Теліги в напрямку просп. Оболонського в місті Києві, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувала пішохід ОСОБА_8 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, яка виражалась у наявності інформаційно-вказівних дорожніх знаків 5.35.1.-5.35.2 «Пішохідний перехід» та горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1. «Зебра» Правил дорожнього руху, не переконавшись у відсутності пішоходів на нерегульованому пішохідному переході, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , яка переходила проїзну частину з правого на лівий бік відносно руху автобуса, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де навпроти будинку №10б скоїв наїзд на останню.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, які у своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто як «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Приписами ч. 1 ст. 285 цього Кодексу передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому, порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлено ст. 286 КПК України. В разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження та не перевіряючи їх доказами у порядку статей 347-363 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. За правилами частини другої тієї ж статті, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Так, на момент вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, положення вказаної статті КК України діяли в редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI, санкція частини першої предбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Положення ст. 12 КК України діяли в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI, положення ст. 49 КК України - Закону України від 08.04.2014 №1183-VIІ.

Відповідно до положень ст. 12 КК України в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України в редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону України від 08.04.2014 №1183-VIІ особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - в разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

На момент розгляду клопотання сторони захисту вказані положення КК України зазнали змін та діяли в редакції Закону України: положення ст. 12 КК України - від 22.11.2018 №2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, положення ст. 49 КК України - від 01.12.2022 № 2812-IX, який набрав чинності 29.12.2022.

Згідно ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Водночас, санкцією ч. 1 ст. 286 КК України в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, на момент розгляду клопотання передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Згідно ст. 12 КК України в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини (частина 1). Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі (частина 3). Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років (частина 4).

Тобто, вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України в редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI відповідно до ст. 12 КК України в редакції Закону України від 15.11.2011 №4025-VI відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції Закону України від 01.12.2022 № 2812-IX особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду ...; перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах 1, 2 ст. 49 КК України строків особа вчинила новий злочин ... (частини 2, 3 ст. 49 КК України).

Водночас, судом не було встановлено фактів переривання перебігу давності, як і не було встановлено фактів зупинення давності внаслідок ухилення підозрюваного/обвинуваченого ОСОБА_6 від органу досудового розслідування/суду, оскільки матеріали судового провадження не містять доказів на підтвердження цього, не надано таких і прокурором під час вирішення клопотання сторони захисту.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_6 було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачений ОСОБА_6 проти такого звільнення від кримінальної відповідальності не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №598/1781/17 (провадження №13-47кс20) звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування особою шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин, так як вони викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення мало місце 31.01.2020, відтак під час судового провадження кримінального провадження сплив вищевказаний трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав, приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Водночас, за змістом ст. 129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Поміж тим, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України й закриття кримінального провадження цивільний позов не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З огляду на викладене, потерпіла сторона має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.01.2022 справа №661/2681/18, від 16.08.2021 справа №644/7193/17, від 24.05.2018 №531/2332/14-к, від 15.01.2019 №185/442/16-к та інших, які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Речові докази відсутні.

Вирішуючи питання про стягнення процесуальних витрат на залучення експерта (висновок екперта № 042-732-2020, № 12-1/404, № 12-1/1690), то суд враховує висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 12.09.2022 у справі №203/241/17 (провадження №51-4251кмо21) про те, що в разі, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись статтями 12, 44, 49 КК України, статтями 128, 129, 284-288, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України задовольнити.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12020100000000063 від 01.02.2020 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 (цивільний позивач) до обвинуваченого ОСОБА_4 (цивільний відповідач), ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПАРК» (ЄДРПОУ 24102067) (цивільний відповідач) та ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (ЄДРПОУ 13622789) (цивільний відповідач) - залишити без розгляду.

Роз`яснити про те, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1