Рішення

від 21.05.2024 по справі 644/7516/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/7516/23

Провадження № 2/644/817/24

21.05.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді -Попової В.О.,

за участю секретаря -Плаксій К.А.

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника

представника відповідача - адвоката Ус В.В.,

представник третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду в м. Харкові цивільну справу за позовом виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради,

УСТАНОВИВ:

29вересня 2023року виконавчийкомітет Роганської селищноїради Харківськогорайону Харківськоїобласті вінтересах неповнолітньоїдитини - ОСОБА_3 ,звернувся до судуз вказанимпозовом до ОСОБА_4 ,в якомупросить позбавити батьківськихправ відповідачку ОСОБА_4 у відношенні її доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та одночаснонакласти заборону на відчуження житла за адресою: АДРЕСА_1 доповноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язативідповідачку відкритиу відділенні банку особистийрахунок наім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тастягнути звідповідачки аліменти наутримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку,щомісячно на особовийрахунок дитини,починаючи здати подачіпозову та додосягнення неюповноліття;судові витратипо справі покластина відповідача.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.10.2023 позовну заявуВиконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради булоприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Правом подати відзив сторона відповідача не скористалась.

Заходи забезпечення позову не вживались.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.02.2024 закрито підготовче провадження у зазначеній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 26.03.2024.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, мотивував свої доводи аналогічно викладеному в позові та письмових поясненнях. Зазначив, що в лютому та березні 2023 року до служби у справах дітей Виконкому Роганської селищної ради Харківського району Харківської області звернулась неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з письмовими заявами , в яких просила позбавити свою матір - ОСОБА_4 , 1987 р.н., батьківських прав щодо неї та висловила бажання проживати в родині колишнього чоловіка матері ОСОБА_5 , 1988 р.н,. з тих підстав, що матір знаходиться з лютого 2022 року за кордоном та не піклується про неї. Представник позивача - ОСОБА_1 зазначив, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась без батьківського піклування, оскільки матір - ОСОБА_4 перебуває за кордоном, а відомості про батька записано в свідоцтві про народження зі слів матері на підставі ст.135 СК України. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; службою у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Роганської селищної ради 04 квітня 2023 року було продовжено термін тимчасового влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю колишнього чоловіка відповідачки - ОСОБА_5 , 1988 р.н. Крім того, відповідачка з моменту народження дитини - ОСОБА_3 , та до цього часу не зареєструвала місце її проживання. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 закінчує здобуття середньої освіти, відсутність реєстрації місця проживання унеможливить продовження нею здобуття освіти у вищі. Посилаючись на ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог на предмет спору- ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив,щоОСОБА_3 самостійно звернулася до служби у справах дітей з заявами щодо позбавлення своєї матері - ОСОБА_4 ,батьківських прав щодо неї. Відповідачкатривалий часпроживає закордоном,ніякого зв`язкуз родиноюне підтримує,жодним чиномне піклуєтьсяпро доньку-ОСОБА_3 ,не проявляєзаінтересованості вїї подальшійдолі, не спілкуєтьсяз дитиноюв обсязі,необхідному дляїї нормальногосамоусвідомлення,не надаєдитині доступудо культурнихта іншихдуховних цінностей,не сприяєзасвоєнню неюзагальновизнаних нормморалі,не виявляєінтересу доїї внутрішньогосвіту,не створюєумов дляотримання неюосвіти,тобто створюєумови,які шкодятьінтересам дитини.Натомість,дитина -ОСОБА_3 знаходиться на утриманні вітчима - ОСОБА_5 , 1988 р.н., який доглядає за нею, слідкує за станом її здоров`я, піклується про її творчий, духовний розвиток. Крім того, на утриманні останнього знаходиться їх спільна з відповідачкою малолітня дитина - ОСОБА_6 , 2013 р.н.

Представник відповідача - адвокат Ус В.В. позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 не визнав. Обґрунтовував свої заперечення тим, що відповідачка ОСОБА_4 має намір та бажання бачитися з донькою та приймати участь у її вихованні. Зазначив, що відносини між відповідачкою ОСОБА_4 та донькою погіршились після того, як відповідачка поїхала у лютому 2022 року працювати в Чехію. На весні 2023 року відповідачка ОСОБА_4 поверталась до України, зустрічалась з донькою - ОСОБА_3 , але значного покращенняу відносинах між ними не відбулось. У ОСОБА_7 знаходилась банківська картка, на яку відповідачка ОСОБА_4 за можливості перераховувала гроші на особисті потреби ОСОБА_7 . Крім того, представник відповідача - адвокат Ус В.В. повідомив, що він був присутній на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Роганської селищної ради, обізнаний про наявність рекомендації Комісії про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_4 стосовно доньки - ОСОБА_3 . Вважає,що посилання сторонипозивача нате,щоОСОБА_3 у зв`язкуз відсутністювідповідачки тривалийчас булапозбавлена можливостіотримати паспорт,не можерозцінюватись як винна поведінка відповідачки та свідоме нехтування нею своїми обов`язками. Зазначив, що паспорт ОСОБА_7 вже отримала; ситуацію з відсутністю місця реєстрації відповідачка ОСОБА_4 також має намір виправити найближчим часом. Стверджував, що більшість питань постає у зв`язку з небажанням ОСОБА_7 спілкуватися з матір`ю. Зазначив, що відповідачка ОСОБА_4 до будь якого виду відповідальності ніколи не притягалася, на диспансерних обліках не перебуває. Вважає, що відповідачка ОСОБА_4 спроможна змінити ситуацію на краще; просив суд не позбавляти відповідачку ОСОБА_4 батьківських правстосовно донькиОСОБА_3 . Не заперечував проти задоволення решти позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вислухавши дитину ОСОБА_3 ,2007року народження, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_4 , 1987 р.н., є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесено на підставі ст.135 СК України, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження, (а.с.24), та витягом з державного реєстру актів цивільного стану, (а.с.26).

Відповідачка ОСОБА_4 , 1987 р.н. та ОСОБА_8 , 1988 р.н., перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18.05.2023, (а.с.36-37). Вони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , (а.с.30).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування служби у справах дітей Виконавчого комітету Роганської селищної ради від 21 вересня 2023 року № 01-42/215, (а.с.81), позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1987 р.н., відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним.

Стороною відповідача не оспорюються доводи представникапозивача стосовно того,що з лютого2022року відповідачка ОСОБА_4 знаходитьсяза межами України та ОСОБА_3 не має зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання. Обставини , які визнаються сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Підстави позбавлення батьківських прав визначені ст. 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (п. 1); ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2); жорстоко поводяться з дитиною (п. 3); є хронічними алкоголіками або наркоманами (п. 4); вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 5); засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (п. 6).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, тлумачення п.2 ч.1 ст. 164 СК України свідчить про те, що позбавлення батьківських прав за цією підставою, може бути лише за наявності винної поведінки, в даному випадку, батька, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Разом з цим, слід зазначити, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою і надзвичайним способом впливу на недобросовісних батьків, яке тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків так і для дітей (ст. 166 СК України). Вказаний захід впливу підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку у кращу сторону, в даному випадку матері, неможливо, і лише при наявності вини в діях останньої.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Стаття 171 СК Українизакріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була вислухана судом при вирішенні спору, який зачіпає її права та інтереси, та підтримала позов. Повідомила, що з початком воєнних дій її матір ОСОБА_4 поїхала закордон,тобто покинуланапризволяще її та молодшу сестру. Відносини з матір`ю в неї не склалися, ОСОБА_4 приїжджала в 2023 році, але стосунки не налагодились. Вона добре себе почуває в родині колишнього чоловіка матері - ОСОБА_5 . Не заперечує, що матір перераховувала їй гроші на картку, яку залишила в її користуванні, але це не були значні суми. Пригадала, що спілкувалася з матір`ю телефоном та в ході розмови ОСОБА_4 докоряла їй, що вона витратила гроші на автомобіль колишнього чоловіка - ОСОБА_5 , які ОСОБА_4 перераховувала на їй на особисті потреби. Непокоїться, що не зможе вчасно подати документи до університету, оскільки без згоди матері не може зареєструвати місце проживання.

Суд зазначає, що думка дитини не є безумовною підставою для позбавлення матері батьківських прав, так як ОСОБА_3 всилу обставин проживає в сім`їколишнього чоловіка відповідачки -ОСОБА_5 , 1988 р.н.,що,відповідно,впливає наїї відношеннядо власної матеріта бажання спілкуватисяз нею.

Суд зазначає, що батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, томувиникнення між дитиною і матір`ю конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

Посилання сторони позивачана те,що внаслідок перебування відповідачкиОСОБА_4 за межамиУкраїни дитина була позбавленаможливості своєчасно отримати паспортгромадянина та без згоди матері не взмозі зареєструвати місце проживання, що в подальшому може ускладнити здобуття дитиною освіти, не є належними доказами, оскільки не свідчать про злісне ухилення відповідачки від виховання дитини, свідоме нехтування нею батьківськими обов`язками, її винну поведінку щодо дитини.

Положеннями частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стороною позивача всупереч до вимогст. 81 ЦПК Українине надані, а матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів навмисного ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з вимогами статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З висновку органу опіки та піклування служби у справах дітей Виконавчого комітету Роганської селищної ради від 21 вересня 2023 року № 01-42/215, (а.с.81), позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1987 р.н., відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним.

Разом з тим, зазначений висновок органу опіки та піклування, його зміст про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, суд вважає недостатньо обґрунтованим та поверхневим, у ньому не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, не вказано про встановлені фактичні обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Тобто, такий висновок не містить обставин, які б вказували на наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України, для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Умисної протиправної поведінки матері по відношенню до своєї доньки не встановлено, питання участі батька у вихованні та утриманні дитини на протязі більше десяти років не поставало, відтак, та участь, спілкування, утримання, що існувало роками, були прийнятні для сторін. Матір не відмовляється від доньки та має надію, що донька з віком самостійно прийме власне свідоме рішення щодо місця в її житті матері.

Стороною позивача не надано суду доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, та не обґрунтовано в чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , 1987 р.н., відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи, що відомості про батька внесено на підставі ст.135 СК України.

Матеріали справи не містять доказів неналежної поведінки матері по відношенню до дитини, аморальної поведінки як такої.

Позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, тому з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, за обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення її батьківських прав, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Посилання представника позивача на постанову Верховного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 на суду не є релевантним, так як у тій справі суд врахував, що відповідач був достовірно обізнаний про тяжку ситуацію дітей, викликану смертю матері, не вжив заходів на забезпечення догляду за дітьми, що викликало необхідність встановлення опіки над ними. В цій же справі позивачем не доведено належними та допустими доказами відповідні тяжкі обставини. Факт заперечення стороною відповідачки проти позову в частині позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес відповідачки до доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні даного спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідачки аліментів та відкриття особистого рахунку на дитину, суд керується положеннями ч.3 ст.166, ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки аліментів на утримання на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на особовий рахунок дитини, починаючи з дати подачі позову та до досягнення нею повноліття, зобов`язавши відповідачку відкрити особистий рахунок дитині у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

Відтак суд вбачає наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів з відповідачки .

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання судових витрат слід вирішити в порядку ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 141,258,259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району Харківської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Роганської селищної ради - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі частинизаробітку (доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку,щомісячно,на особовийрахунок дитини,починаючи з29вересня 2023року тадо досягненнядитиною повноліття.

Зобов`язати ОСОБА_4 у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 03.06.2024.

Суддя: В.О. Попова