Постанова
від 04.06.2024 по справі 399/179/23
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2024 року м. Кропивницький

справа № 399/179/23

провадження № 22-ц/4809/776/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач Кіровоградська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,

відповідачі Онуфріївська селищна рада, ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД»,

третя особа Державне підприємство «Конярство України»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року у складі судді Лях М. М. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В березні 2023 року Кіровоградська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області) звернулась до суду з позовом до Онуфріївської селищної ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (далі ТОВ «Агродар ЛТД») та просила:

-визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності у комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605;

-визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради № 1535 від 26.07.2021, яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605;

-визнати недійсним договір оренди б/н від 17.02.2022, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605;

-витребувати на користь держави Україна в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області з незаконного володіння ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД» земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

-скасувати державну реєстрацію речового права права власності ОСОБА_2 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 43401665) та іншого речового права права оренди ТОВ «Агродар ЛТД» (запис в Державному рестрі речових прав на нерухоме майно 46949070) щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395414935246), що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

-стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що Кіровоградською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України (далі КУ) та статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Конярство України» (далі ДП «Конярство України»).

Зокрема, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 державний реєстратор 23.06.2021 зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку на підставі пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно з яким не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

В подальшому Онуфріївська селищна рада рішенням № 1535 від 26.07.2021 передала безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради, яка згідно експертного висновку входить у землі, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України».

17.02.2022 ОСОБА_2 уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Агродар ЛТД», за яким останній набув права оренди земельною ділянкоюстроком на 10 років до 17.02.2032.

Оскількиземельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 була та є державної форми власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, позивач вважав, що вказана земельна ділянка не могла передаватися у приватну власність і, в подальшому, в оренду, а тому звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07 червня 2023 року замінено померлого відповідача у справі ОСОБА_2 її правонаступником - ОСОБА_1 .

Рішенням Онуфріївськогорайонного судуКіровоградської областівід 12січня 2024рокупозов Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради, ОСОБА_1 , ТОВ «Агродар ЛТД», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ДП «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки задоволено частково.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на користь держави земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, що розташована на території Онуфріївської селищної ради.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Онуфріївської селищної ради на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати по справі в сумі 894, 67 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати по справі в сумі 894,67 грн .

Стягнуто з ТОВ «Агродар ЛТД» на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати по справі в сумі 894,67 грн.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані 17 березня 2023 року ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

Рішення суду мотивовано тим, що прокурором доведено належними та допустимими доказами те, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Конярство України», а докази, надані відповідачами, та їх заперечення не спростовують цього.

Відсутність державного акту на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність цього права в державного підприємства.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу і не порушує принцип пропорційності.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Агродар ЛТД» просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради, ОСОБА_3 та ТОВ «Агродар ЛТД» у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи щодо моменту набуття позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою, а судом при винесенні рішення неправильно застосовано до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Прийняте селищною радою рішення про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки та реєстрація такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не порушує права позивача, оскільки останній сам визначив та сформував дану земельну ділянку для передачі у приватну власність.

Суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки факту відсутності рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельної ділянки у постійне користування, адже станом на серпень 2011 року спірна земельна ділянка у постійному користуванні ні в ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» ні у його правонаступника ДП «Конярство України» не перебували, а мало місце лише фактичне використання земель.

Наданий позивачем висновок експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі Інструкція), адже у вступній частині висновку зазначено, що експерт відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку обізнаний, хоча Інструкцією в цьому питання передбачено посилання саме на приписи Кримінального кодексу України (далі КК України).

Крім того, під час проведення експертизи експерту не надавались оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної документації та документації із землеустрою на земельні ділянки.

Для проведення дослідження експертом з власної ініціативи було залучено інженера-геодезиста ОСОБА_4 , яким проводилися геодезичні роботи, що суперечить вимогам Інструкції, а сам експерт дійшов до з`ясування питань права, що власне заборонено робити експерту.

Рішення Господарського суду м. Київ від 25.07.2022 по справі № 910/12376/21 про визнання за ДП «Конярство України» права постійного користування земельними ділянками жодним чином не стосується спірної земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 та перебуває в оренді ТОВ «Агродар ЛТД», а також не підтверджує набуття ДП «Конярство України» права постійного користування земельною ділянко кадастровий номер 3524655100:02:000:0605, площею 2 га, з цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Прийняте Онуфріївською селищною радою рішення не порушує прав ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, адже селищна рада завершила процес надання спірної земельної ділянки у приватну власність, який був розпочатий власне позивачем, а наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, яким був наданий дозвіл на розробку проектів щодо відведення у власність земельних ділянок, є чинним та має вирішальне значення для даної справи.

Крім того, рішення суду першої інстанції порушує права ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на мирне володіння майном за ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, втручання у права відповідачів є непропорційним меті, що свідчить про те, що вжиття непропорційного заходу, особливо без будь-якої схеми компенсації, не задовольняє вимог охорони майна згідно зі статею 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Відзиви на апеляційну скаргу

Від Онуфріївської селищної ради надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «Агродар ЛТД» та скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року.

Від ДП «Конярство України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року без змін.

Від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Агродар ЛТД» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області.

Відзивів на апеляційні скарги від інших учасників справи не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Агродар ЛТД» адвокат Горобець О. Л. підтримала доводи апеляційної скарги, прокурор Лагода О. В., та предстаник ДП «Конярство України» адвокат Нестеришин Т. С. заперечували проти доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_1 , представники ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та Онуфріївської селищної ради в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 21.11.2022 припинено право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 площею 2 га за Онуфріївською селищною радою та 06.08.2021 зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_2 , а 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно договору оренди б/н від 17.02.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД».

Рішенням позачергової сьомої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1535 ОСОБА_2 за її клопотанням передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, в т.ч. 2,0000 ріллі для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада.

Згідно договору оренди землі від 17.02.2022 земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 00 га, кадастровий № 3524655100:02:000:0605 передана орендодавцем ОСОБА_2 в оренду ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років.

Згідно витягу з державного реєстру досудових розслідувань № 42021000000001679 від 11.08.2021 до реєстру внесено відомості про вчинене правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України за заявою виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» ОСОБА_5 від 05.08.2021 щодо вчинення службовими особами Онуфріївської селищної ради розтрати державного майна.

Листом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 28.09.2021 № 10-11-0.61-5521/2-21 в.о. начальника управління звернувся до Кіровоградської обласної прокуратури з проханням здійснити процесуальні дії, спрямовані на захист інтересів держави шляхом звернення з відповідними позовами до суду про неправомірності дій Онуфріївської селищної ради щодо реєстрації комунальної форми власності на земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Конярство України» та в подальшому передачі їх у приватну власність, зокрема і з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у справі за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області до ДП «Конярство України», ТОВ «Агрогрупа Деметра» про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, згідно якої касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 у справі № 912/1677/14 Господарського суду Кіровоградської області залишено без змін.

Рішенням шостої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 15 червня 2021 року № 860 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу А. Ю. звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатку та відповідний відповідний реєстр.

Згідно листа Кіровоградської обласної прокуратури за вих. № 15/1-716 вих-21 від 19.10.2021 заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури витребувано в ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 10.11.2021 копії документів землеустрою, що розроблялись ДП «Конярство України», копії проектів землеустрою, які розроблялись ДП «Конярство України» на 58 земельних ділянок по 2 га, накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження проектів землеустрою ДП «Конярство України» та передачу у постійне користування земельних ділянок на території Онуфіївської селищної ради, зокрема й тих, кадастрові номери яких вказані в запиті, дані чи надходили на погодження проекти землеустрою, розроблені Онуфріївською селищною радою на згадані вище земельні ділянки або ж на інші, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», копії документів, що підтверджують факт постійного користування ДП «Конярство України» земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради з 2011 року, місце їх розташування, дані чи проведено Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради та їх результати, дані про те, які заходи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжито до поновлення інтересів держави чи плануються.

З наданої ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 0-11-0.6-6401/2-21 відповіді від 10.11.2021 вбачається, що протягом 2019-2020 років ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблявся проект щодо передачі земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 4536, 4438 га. Станом на 18.03.2021 ДП «Конярство України» звернулось до ГУ з клопотанням про затвердження Проекту землеустрою, за результатами чого було підготовлено наказ та затвердження Проект на загальну площу 4282, 1288 га та передано у постійне користування ДП «Конярство України» 119 земельних ділянок. На виконання п. 2 доручення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення» від 09.06.2021 за № 22-28-0.133-6840/2-21, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області виявлено, що державним реєстратором Суржиком Д. М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав комунальну форму власності за Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, на земельні ділянки, які фактично є державною формою власності та фактично входять до земель, які надані у постійне користування ДП «Конярство України». Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, зазначена державна реєстрації права власності була здійснена на підставі рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 09.07.2021 за № 307, чим грубо порушили земельне законодавство в частині п. 24 Перехідних положень земельного кодексу України.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 630-ДК від 15 листопада 2021 року визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки додержання Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України встановленого порядку набуття та реалізації права на землю під час прийняття рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель, переданих із державної власності у комунальну. Про виконання цього наказу доповісти керівнику ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 15.12.2021.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 630-ДК/569/АП/09/01/-21 від 14.12.2021 виявлені порушення Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України, а саме, при прийнятті рішення від 15 червня 2021 року № 860 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» та рішень від 26 липня 2021 року «Про передачу у власність земельних ділянок» № 1517-1574 порушено вимоги ст. 122 ЗК України та пункт 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Крім того, рішенням від 26 липня 2021 року № 1535 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » Онуфрївською селищною радою передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 в справі № 340/2241/22 за позовом Онуфріївської селищної ради області до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства від 20.12.2021 № 630-ДК/0024/КВ/06/01/-21, залишено без змін.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-1812/14-21-СГ від 08 липня 2021 року визначено здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Юридичному управлінню ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області здійснити державну реєстрацію права власності держави у Державному реєстрі речових прав.

Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09 лютого 2018 року надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Наказами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-16604/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-14801/14-20-СГ від 21.10.2020, № 11-15375/14-20-СГ від 30.10.2020, № 11-15964/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-16551/14-20-СГ від 26.11.2020, № 11-17554/14-20-СГ від 28.12.2020, № 11-15967/14-20-СГ від 09.11.2020, № 11-15966/14-20-СГ від 09.11.2020 ДП «Конярство України» надано у постійне користування земельні ділянки, розташовані на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області.

Листом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 15/1-811вих-21 від 09.12.2021 зазначено про виявлення ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області порушень в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме, реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». Крім того, директор ДП «Конярство України» звертався до органів прокуратури щодо питання правомірності розпорядження Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області земельними ділянками. Рішенням Онуфріївської селищної ради № 860 від 15.06.2021 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради звернутися до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності. У додатку до вказаного рішення вказано 141 земельну ділянку, серед яких 58 земельних ділянок, на які визнано право комунальної власності, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, якими Онуфріївська селищна рада фактично розпорядилась. Оскільки з вказаних документів неможливо зробити висновок, чи входять вищевказані 58 земельних ділянок до тієї площі земель, які перебували у постійному користуванні ДП, та на які надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, витребувано від ДП «Конярство України» в строк до 30.12.2021 зазначені в листі документи.

У відповідь на запит заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ДП «Конярство України» за вих. 2022-01-17/9 від 17.01.2022 надало: наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09.02.2018, яким надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розмір земельних ділянок 1939, 8000 га, та інші документи згідно зазначеного переліку.

На підставі передавального акта від 11 серпня 2011 року від ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до ДП «Конярство України» прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року.

Висновком експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 повністю накладаються на поле № 1, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» згідно передавального акта від 11 серпня 2011 року, складеного Комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175».

14.01.2022 № за 15/1-9ВИХ-22 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури Нестерова О. повідомила ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позови до суду про визнання недійсними рішень ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування 58 земельних ділянок, вказаних в листі, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 14.11.2022 та 09.01.2023 Державне підприємство «Конярство України» є правокористувачем земельних ділянок з кадастровими № 3524655100:02:000:0616, 3524655100:02:000:0632, 3524655100:02:000:0630,3524655100:02:000:0626,3524655100:02:000:0622,3524655100:02:000:0685.

У Державній земельній книзі під № 13 міститься запис про те, що Онуфріївському кінзаводу № 175 за період з 1973 по 1982 роки були передані землі у постійне користування. У довідці про розміри землекористування і розподіл земель по вгіддях колгоспу (радгоспу) Конзаводу 175 Онуфріївського району Кіровоградської області станом на 01.11.1980 всього земель в межах плану 44240 га.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21682/15 (910/12376/21) від 25.07.2022 задоволені позовні вимоги ДП «Конярство України» до Онуфріївської селищної, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності, визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Смалиусом В. В. наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 59053572 від 01.07.2021 20:02:19, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777059 від 24.06.2021 14:55:40 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398467735246.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу Онуфріївської селищної ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 залишено без змін.

У відповідності до звітної податкової декларації з плати за землю ДП «Конярство України», філія «Онуфріївський кінний завод № 175» ДП «Конярство України» є платником земельного податку.

Відділом № 4 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області на адвокатський запит від 16.08.2022 повідомлено, що станом на 01.01.2013 земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району не зареєстровані.

Державний архів Кіровоградської області листом № 192/335/01-40 від 18.10.2022 повідомив, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області, відсутні.

Державним архівом Кіровоградської області 21.10.2022 за № 198/344/01-40 на адвокатський запит від 19.10.2022 надіслано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Онуфріївської районної ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року № 253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель у смугах відводу залізниць, автошляхів та земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами», за яким кінзаводу № 175 в постійне користування були передані землі в смузі відводу залізниці Олександрії дистанції путі та в смугах відводу автошляхів у зазначених розмірах.

За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 11.11.2022 № 211/373/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1962, 1967-1969 роки та у документах архівного фонду «Світловодська районна рада Кіровоградської області» (до складу Світловодського/Кремгесівського району входив розформований Онуфріївський район) за 1963-1966 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутнє.

За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області від 17.11.2022 № 214/385/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1970-1975 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні.

08 квітня 1977 року виконавчим комітетом Онуфріївської районної ради депутатів трудящих № 164 прийняте рішення про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво. Розглянувши проект відведення земельної ділянки площею 100, 9 га Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря», яких вилучаються земельні ділянки та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства вирішено погодитись з проектом відведення земель загальною площею 100, 9 га в постійне користування, з них: орної 60, 1 га, садів 17, 1 га, лісосмуг 0, 9 га, вулиць 4, 7 га, присадибних земель 18, 1 га, з землекористування колгоспу «Зоря».

У повідомленні Державного архіву Кіровоградської області № 1/1/01-40 від 03.01.2023 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1982-1986 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні.

Державним архівом Кіровоградської області у повідомленні № 4/5/01-40 від 18.01.2023 зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1987-1990 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутні.

Наказами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 330-УБД та 331-УБД від 19.04.2021 надано дозвіл переліченим громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 26, 0000 га, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, орієнтованим розміром земельної ділянки по 2, 0000 га кожному з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, згідно поданих клопотань.

20 квітня 2021 року ТОВ «Тектоареал» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства загальною площею 52, 0000 га відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року № 330-УБД та № 331-УБД.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Оскільки, рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року Онуфріївською селищної радою та ОСОБА_1 не оскаржується, суд відповідно дост. 367 ЦПК України вчастині позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, витребування землі та скасування державної реєстрації, його не переглядає.

Згідно зі статтею 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Російської Федерації», пункт 33 рішення ЄСПЛ від 01 квітня 2010 року у справі «Корольов проти Російської Федерації»).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Згідно з абзацом першим частини другої, абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У статті 2 Закону України «Про охорону земель» визначено, що землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави.

Відповідно до абзацу першого частини першої, частини другої статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» в редакції, чинній на час звернення до суду із позовом, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У пункті «а» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 № 15 в редакції, чинній на час звернення до суду із позовом (далі Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з підпунктом 25-1 пункту 4 Положення Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль):

а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;

дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема: внесення до органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

З аналізу завдань, покладених на Держгеокадастр пунктом 4 Положення, вбачається, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, на які законом покладено різні повноваження.

Ураховуючи наведене, держава визначила Держгеокадастр державним органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України, зокрема, в процесі набуття і реалізації права на землю.

Такі висновки узгоджуються із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, стосовно того, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

У справі, яка переглядається, звертаючись до суду з позовом в березні 2023 року, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, на підставі видачі неправомірних рішень Онуфріївською селищною радою, про що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було відомо ще у вересні 2021 року

При цьому з метою виконання вимог, визначених частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Кіровоградська обласна прокуратура листом від 14 січня 2022 року № 15/1-9ВИХ-22 повідомила ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позовні заяви до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (том 2 а. с. 30-31).

Проте, відповіді ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на вказаний лист до Кіровоградської обласної прокуратури не надійшло.

Отже, в цій справі заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та доведено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в суді.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей13,19 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з положеннями статей 78, 80, 83, 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, це право набувається і реалізується державною через органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Водночас комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам, що реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.

Відповідно до пункту 24 розділу Х «Прикінцеві положення» Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки врегульована статтею 117 Земельного кодексу України та здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема: підприємства, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу України).

До набрання чинності Земельним кодексом України земельні правовідносини були врегульовані, відповідно, Земельним кодексом УРСР 1990 року, який також розрізняв тимчасове і постійне користування землею, та Земельним кодексом УРСР 1970 року, який передбачав тимчасове (короткострокове до трьох років, довгострокове від трьох до десяти років) та безстрокове користування.

Приписами Земельного кодексу України (пункт 7 розділу "Перехідні положення") та постанови Верховної Ради УРСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 №562-ХІІ передбачено збереження особами прав (зокрема користування) на земельні ділянки, отримані ними до введення в дію відповідних Кодексів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Земельного кодексу УРСР 1970 року землі сільськогосподарського призначення надавалися в безстрокове користування, зокрема, радгоспам для ведення сільського господарства.

Надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення, яке провадилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст. 16 Земельного кодексу УРСР 1970 року).

Право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалось державними актами на право користування землею (ст. 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року). Подібні за змістом норми закріплені також у статті 23 Земельного кодексу УРСР 1990 року та статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013).

Згідно з чинною редакцією статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У статті 27 зазначеного Закону закріплені підстави для державної реєстрації прав, до яких щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав віднесено, зокрема: державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 01.01.2013; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність тощо.

При цьому Закон України «Про Державний земельний кадастр» у пунктах 2, 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції, чинній на час реєстрацією за селищною радою прав на спірні земельні ділянки) передбачав, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) тощо. Водночас документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Разом з тим згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 та постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 903/704/20.

Відповідно достатті 152 Земельного кодексуУкраїни держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першоїстатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїта законів України.

Згідно зістаттею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першоїстатті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частина другастатті 19 КонституціїУкраїнивизначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістомстатті 388ЦК Україниякщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від набувача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу.

Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті387,388,1212 ЦК України).

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 21.11.2022 припинено право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:00605 площею 2 га за Онуфріївською селищною радою та 06.08.2021 зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_2 , а 27.05.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно договору оренди б/н від 17.02.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД» (том 1 а. с. 25-28).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 березня 2023 року, виданого державним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори Оніщенко А. А., ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0605, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області (том 2 а. с. 162).

На підставі передавального акта від 11 серпня 2011 року від ДП Онуфріївський кінний завод № 175 до ДП «Конярство України» прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року (том 1 а. с. 231-236).

Висновком експерта від 12.10.2021 № 200/08/2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 повністю накладається на поле № 1, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» згідно передавального акта від 11 серпня 2011 року, складеного Комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та Плану землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175» (том 1 а. с. 238-250 том 2 а. с. 1-27).

Рішенням Господарськогосуду м.Києва від25липня 2022року усправі №910/21682/15 (910/12376/21), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року та постановою Касаційного господарського суду Верховного суду від 30 березня 2023 року, встановлено факт виникнення у ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року права постійного (безстрокового) користування, зокрема, земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради загальною площею 2137,59 га, до єдиного земельного комплексу яких належать Спірні земельні ділянки, а також набуття ДП «Конярство України» зазначеного права у 2011 році внаслідок правонаступництва щодо всіх прав і обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» (том 2 а. с. 159-184).

Державний архів Кіровоградської області листом № 192/335/01-40 від 18.10.2022 повідомляє, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області, відсутні (том 2 а. с. 246).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті76,77 ЦПК України).

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши надані учасниками справи докази із урахуванням наведених вимог процесуального права, суд приходить до висновку про виникнення у ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року права постійного (безстрокового) користування, зокрема, земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради загальною площею 2137,59 га, до єдиного земельного комплексу яких належить спірна земельна ділянка, а також набуття ДП «Конярство України» зазначеного права у 2011 році внаслідок правонаступництва щодо всіх прав і обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод № 175».

Суд враховує, що факт відсутності державного акту на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є тією обставиною, що свідчить про відсутність у ДП «Конярство України» права постійного користування землею площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради, а тому безпідставними є посилання апеляційної скарги на відсутність в матеріалах справи рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельної ділянки у постійне користування.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Конярство України», а тому на неї не могло бути зареєстроване право комунальної власності, як наслідок, вона не могла бути передана у приватну власність та в подальшому в оренду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року в справі № 687/425/20 (провадження № 61-9430св21) та від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21).

Оскільки спірні рішення Онуфріївської селищної ради не відповідають положенням чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про витребування з володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на користь держави земельної ділянки на підставі положень статі 388 ЦК України, адже такий спосіб захисту забезпечить відновлення порушених прав держави.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, яким був наданий дозвіл на розробку проектів щодо відведення у власність земельних ділянок, є чинним та має вирішальне значення для даної справи, не заслуговують на увагу суду, оскільки зазначені рішення позивача в даній справі не є кінцевими (остаточними) та не породжують правових наслідків і не можуть порушувати будь-які права, а оцінка має надаватись судом саме рішенням, що безпосередньо стали підставою для реєстрації речового права.

Безпідставними є доводи апеляційної скраги на невідповідність наданого до суду позивачем експертного висновку вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, оскільки суд вважає що вказаний висновок відповідає вимогам Інструкції, а з самого змісту висновку не вбачається з`ясування експертом питань права.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься вдругому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосуванняпередбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Право держави витребувати земельну ділянку, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності ОСОБА_1 та у право оренди ТОВ «Агродар ЛТД» з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами осіб, які зазнали такого втручання.

За таких обставин, суд вважає, що втручання держави у права ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом.

Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 483/2263/19 (провадження № 61-13973св21) та від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21).

За таких осбставин, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу і не порушує принцип пропорційності, а тому безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції порушує права ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на мирне володіння майном за ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а втручання у права відповідачів є непропорційним меті.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, в частині, що оскаржується, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд маєвиконатиобов`язокщодообґрунтуваннярішення, може бути різною в залежностівід характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістомст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині, що оскаржується, без змін.

Враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 квітня 2024 року було зупинено дію рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року, дію вказаного необхідно поновити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року в частині, що оскаржується, без змін.

Поновити дію рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06.06.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник


Суд	Кропивницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	04.06.2024
Оприлюднено	11.06.2024
Номер документу	119597309
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Мурашко С. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 04.06.2024 по справі 399/179/23КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —399/179/23

Постанова від 04.06.2024

Постанова
від 04.06.2024 по справі 399/179/23
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД