Постанова

від 23.10.2024 по справі 399/179/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 399/179/23

провадження № 61-9741св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,

відповідачі: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Конярство України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області у складі судді Лях М. М. від 12 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Чельник О. І., від 04 червня 2024 року, і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У березні 2023 року заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави, в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, звернулася до суду з позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ТОВ «Агродар ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ДП «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки.

2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель державної форми власності, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України».

3. Зокрема, на підставі рішення Онуфріївської селищної ради № 860

від 15 червня 2021 року державний реєстратор 23 червня 2021 року зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку на підставі пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно з яким не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

4. У подальшому Онуфріївська селищна рада рішенням № 1535 від 26 липня 2021 року передала безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Онуфріївської селищної ради, яка згідно з експертним висновком входить до земель, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України».

5. 17 лютого 2022 року ОСОБА_2 уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років, до 17 лютого 2032 року.

6. Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 відноситься до земель державної форми власності, а ДП «Конярство України» є її постійним землекористувачем, прокурор вважав, що вказана земельна ділянка не могла передаватися у приватну власність і в подальшому в оренду.

7. З урахуванням викладеного, прокурор просив:

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15 червня 2021 року в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються з державної власності у комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605;

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради № 1535 від 26 липня 2021 року, яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605;

- визнати недійсним договір оренди б/н від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу у користування земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605;

- витребувати на користь держави Україна в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області з незаконного володіння ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД» земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- скасувати державну реєстрацію речового права - права власності ОСОБА_2 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 43401665) та іншого речового права - права оренди ТОВ «Агродар ЛТД» (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 46949070) щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2395414935246), що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

8. Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 07 червня 2023 року замінено померлу відповідачку у справі ОСОБА_2 її правонаступником - ОСОБА_1 (дочка ОСОБА_2 ).

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 12 січня 2024 року позов задоволено частково.

10. Витребуваноз володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на користь держави земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурором доведено належними та допустимими доказами те, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Конярство України», а докази, надані відповідачами, та їх заперечення не спростовують цього. Відсутність державного акту на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність цього права у державного підприємства. Визнано, що повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням землі відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу і не порушує принцип пропорційності.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Кропивницького апеляційного суду від04 червня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Агродар ЛТД» залишено без задоволення. Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у цій справі заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та доведено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в суді.

14. Оскільки спірні рішення Онуфріївської селищної ради не відповідають приписам чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД» на користь держави земельної ділянки на підставі статті 388 ЦК України, адже такий спосіб захисту забезпечить відновлення порушених прав держави.

15. Відсутність державного акту на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є тією обставиною, що свідчить про відсутність у ДП «Конярство України» права постійного користування земельною ділянкою площею 2 137,59 га на території Онуфріївської селищної ради. Прокурором належними та допустимими доказами доведено, що спірна земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Конярство України», а тому на неї не могло бути зареєстроване право комунальної власності, як наслідок, вона не могла бути передана у приватну власність та у подальшому - в оренду.

16. Також апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням землі відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає суспільному інтересу і не порушує принцип пропорційності.

Узагальнені доводи касаційної скарги

17. 04 липня 2024 року ТОВ «Агродар ЛТД» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 червня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування

норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5635/13-ц,

від 21 вересня 2022 рокуу справі № 908/976/19, у постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 916/2675/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. ТОВ «Агродар ЛТД» вважає, що з моменту створення ДП «Онуфрієвський кінний завод № 175» і до переходу його прав та обов`язків до ДП «Конярство України» підстави виникнення прав на землю та порядок їх посвідчення були чітко врегульовані діючим земельним законодавством. Під час вирішення спору судами не було враховано відсутності рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельної ділянки у постійне користування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфрієвський кінний завод № 175». Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор не надав ані копії відповідного рішення компетентного органу про надання ДП «Онуфрієвський кінний завод № 175» земельних ділянок у користування, ані державного акту.

20. Заявникзвертає увагу на те, що згідно з інформацією ГУ Держеокадастру у Кіровоградській області, станом на 01 січня 2013 року земельні ділянки на праві власності, користування ані за ДП «Онуфрієвський кінний завод № 175», ані за ДП «Конярство України» не зареєстровані, державний акт не видавався. Вважає, що свої дії добросовісними.

21. Згідно з доводами касаційної скарги, наявний у матеріалах справи висновок експерта, на який послалися суди попередніх інстанцій, не відповідає положенням пункту 7.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Експертиза була проведена без дослідження оригіналів документів або завірених якісних копій відповідної правовстановлюючої документації, а також документації із землеустрою на земельні ділянки.

22. ТОВ «Агродар ЛТД» посилається на те, що права ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області не порушені, а Онуфріївська селищна рада завершила процес надання спірної земельної ділянки у приватну власність, який був розпочатий ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області. ДП «Конярство України» (як і його правопопередник) не набуло в установленому законом порядку права постійного користування спірною земельною ділянкою, належними та допустимими доказами не доведено знаходження спірної земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0605 в межах земель постійного користування ДП «Конярство України».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 399/179/23.

24. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

25. У поданому відзиві на касаційну скаргу заступник Кіровоградської обласної прокуратури посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень. На підтвердження наявності права постійного користування на земельні ділянки у ДП «Онуфрієвський кінний завод № 175» було надано державну земельну книгу 1973 року, а також інші належні та достатні докази, які свідчать про те, що у користуванні ДП «Онуфрієвський кінний завод № 175» перебувало більше 4 206, 6 тис. га. 13 липня 1992 року розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області № 81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, якою підтверджено право ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» постійного користування земельними ділянками, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2 211,7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1 809,1 га.

26. Прокурор стверджує, що висновок експерта від 12 жовтня 2021 року є належним та допустимим доказом на підтвердження місця знаходження спірної земельної ділянки в межах земель, право постійного користування якими належить ДП «Конярство України».

27. Також прокурор наголошує на тому, що втручання держави у право власності ОСОБА_1 є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес у законному обігу землі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28. Рішенням позачергової сьомої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1535 ОСОБА_2 за її клопотанням передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0000 га, в тому числі 2,0000 ріллі для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада.

29. Згідно з договором оренди землі від 17 лютого 2022 року земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 00 га, кадастровий № 3524655100:02:000:0605 передана орендодавцем ОСОБА_2 в оренду ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років.

30. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 21 листопада 2022 року припинено право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 площею 2 га за Онуфріївською селищною радою та

06 серпня 2021 року зареєстровано право приватної власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_2 , а 27 травня 2022 року зареєстровано право оренди земельної ділянки згідно з договором оренди б/н від 17 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агродар ЛТД».

31. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 11 серпня 2021 року до реєстру внесено відомості про вчинене правопорушення № 42021000000001679 за частиною п`ятою статті 191 КК України за заявою виконуючого обов`язки директора ДП «Конярство України» ОСОБА_3

від 05 серпня 2021 року щодо вчинення службовими особами Онуфріївської селищної ради розтрати державного майна.

32. Листом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 28 вересня 2021 року № 10-11-0.61-5521/2-21 звернулося до Кіровоградської обласної прокуратури з проханням здійснити процесуальні дії, спрямовані на захист інтересів держави шляхом звернення з відповідними позовами до суду щодо неправомірності дій Онуфріївської селищної ради з реєстрації комунальної форми власності на земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Конярство України», та в подальшому передачі їх у приватну власність, зокрема і з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

33. Постановою Вищого господарського суду України від 02 листопада

2015 року у справі № 912/1677/14 за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області до ДП «Конярство України», ТОВ «Агрогрупа Деметра» про визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2015 року, якою було скасовано рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17 квітня 2015 року про задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки № 5 від 21 лютого 2014 року та зобов`язання повернути ДП «Конярство України» державі в особі

ГУ Держземагенства Кіровоградської області земельну ділянку загальною площею 2 997, 8 га, залишено без змін.

34. Рішенням шостої сесії Онуфріївської селищної ради восьмого скликання Кіровоградської області від 15 червня 2021 року № 860 доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу А. Ю. звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатком.

35. Згідно з листом Кіровоградської обласної прокуратури за вих. № 15/1-716 вих-21 від 19 жовтня 2021 року заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури витребувано в ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області в строк до 10 листопада 2021 року копії документів землеустрою, що розроблялись ДП «Конярство України», копії проєктів землеустрою, які розроблялись ДП «Конярство України» на 58 земельних ділянок по 2 га, накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про затвердження проєктів землеустрою ДП «Конярство України» та передачу у постійне користування земельних ділянок на території Онуфіївської селищної ради, зокрема й тих, кадастрові номери яких вказані в запиті, дані чи надходили на погодження проекти землеустрою, розроблені Онуфріївською селищною радою на згадані вище земельні ділянки або ж на інші, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України», копії документів, що підтверджують факт постійного користування ДП «Конярство України» земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради з 2011 року, місце їх розташування, дані чи проведено ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області перевірки додержання вимог земельного законодавства щодо використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради та їх результати, дані про те, які заходи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжито до поновлення інтересів держави чи плануються.

36. Відповідно до наданої ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 0-11-0.6-6401/2-21 відповіді від 10 листопада 2021 року, протягом

2019-2020 років ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблявся проєкт щодо передачі земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 4536, 4438 га. Станом на 18 березня 2021 року ДП «Конярство України» звернулося до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про затвердження проєкту землеустрою, за результатами чого було підготовлено наказ та затверджено проєкт на загальну площу 4282, 1288 га, передано у постійне користування ДП «Конярство України» 119 земельних ділянок. На виконання пункту 2 доручення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення» від 09 червня 2021 року за № 22-28-0.133-6840/2-21 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області виявлено, що державним реєстратором Суржиком Д. М. внесено відомості до Державного реєстру речових прав комунальну форму власності за Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області на земельні ділянки, які фактично є державною формою власності та входять до земель, які надані у постійне користування ДП «Конярство України». Зазначена державна реєстрації права власності була здійснена на підставі рішення Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 09 липня 2021 року за № 307, чим грубо порушено земельне законодавство в частині пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

37. Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 630-ДК

від 15 листопада 2021 року визначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки додержання Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України встановленого порядку набуття та реалізації права на землю під час прийняття рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель, переданих з державної власності у комунальну. Про виконання цього наказу доповісти керівнику ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області у строк до 15 грудня 2021 року.

38. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 630-ДК/569/АП/09/01/-21 від 14 грудня 2021 року виявлені порушення Онуфріївською селищною радою вимог земельного законодавства України, а саме, при прийнятті рішення від 15 червня 2021 року № 860 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» та рішень від 26 липня 2021 року «Про передачу у власність земельних ділянок»

№ 1517-1574 порушено вимоги статті 122 ЗК України та пункт 24 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України. Крім того, рішенням від 26 липня 2021 року № 1535 «Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » Онуфрївською селищною радою передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

39. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду

від 24 листопада 2022 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі № 340/2241/22 за позовом Онуфріївської селищної ради до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства від 20 грудня 2021 року № 630-ДК/0024/КВ/06/01/-21, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, залишено без змін.

40. Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-1812/14-21-СГ від 08 липня 2021 року визначено здійснити державну реєстрацію земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Юридичному управлінню ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області здійснити державну реєстрацію права власності держави у Державному реєстрі речових прав.

41. Наказом ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09 лютого 2018 року надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

42. Наказами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-16604/14-20-СГ від 26 листопада 2020 року, № 11-14801/14-20-СГ від 21 жовтня 2020 року, № 11-15375/14-20-СГ від 30 жовтня 2020 року, № 11-15964/14-20-СГ

від 09 листопада 2020 року, № 11-16551/14-20-СГ від 26 листопада 2020 року,

№ 11-17554/14-20-СГ від 28 грудня 2020 року, № 11-15967/14-20-СГ

від 09 листопада 2020 року, № 11-15966/14-20-СГ від 09 листопада 2020 року

ДП «Конярство України» надано у постійне користування земельні ділянки, розташовані на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області.

43. У листі заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури

№ 15/1-811вих-21 від 09 грудня 2021 року зазначено про виявлення

ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області порушень в діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки, що є власністю держави та перебувають у постійному користуванні ДП «Конярство України». Крім того, директор ДП «Конярство України» звертався до органів прокуратури щодо питання правомірності розпорядження Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області земельними ділянками. Рішенням Онуфріївської селищної ради № 860

від 15 червня 2021 року доручено начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради звернутися до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності. У додатку до вказаного рішення вказано 141 земельну ділянку, серед яких 58 земельних ділянок, на які визнано право комунальної власності, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605, якими Онуфріївська селищна рада фактично розпорядилася. Оскільки з вказаних документів неможливо зробити висновок, чи входять вищевказані 58 земельних ділянок до тієї площі земель, які перебували у постійному користуванні ДП та на які надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, витребувано від ДП «Конярство України» в строк до

30 грудня 2021 року зазначені в листі документи.

44. У відповідь на запит заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ДП «Конярство України» листом за вих. 2022-01-17/9 від 17 січня 2022 року надало: наказ ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-287/14-18-СГ від 09 лютого 2018 року, яким надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розмір земельних ділянок - 1939,8 га, та інші документи згідно з переліком.

45. На підставі передавального акта від 11 серпня 2011 року від

ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до ДП «Конярство України» прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року.

46. Висновком експерта від 12 жовтня 2021 року № 200/08/2021 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 повністю накладаються на поле № 1, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника

ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» згідно з передавальним актом

від 11 серпня 2011 року, складеним комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» та планом землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175».

47. 14 січня 2022 року за 15/1-9ВИХ-22 Кіровоградська обласна прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позови до суду про визнання недійсними рішень ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування 58 земельних ділянок, вказаних в листі, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605.

48. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 14 листопада 2022 року та 09 січня 2023 року

ДП «Конярство України» є користувачем земельних ділянок з кадастровими № 3524655100:02:000:0616, 3524655100:02:000:0632, 3524655100:02:000:0630, 3524655100:02:000:0626, 3524655100:02:000:0622, 3524655100:02:000:0685.

49. У Державній земельній книзі під № 13 міститься запис про те, що Онуфріївському кінзаводу № 175 за період з 1973 по 1982 роки були передані землі у постійне користування. У довідці про розміри землекористування і розподіл земель по угіддях колгоспу (радгоспу) Конзаводу 175 Онуфріївського району Кіровоградської області станом на 01 листопада 1980 року всього земель в межах плану 4424,0 га.

50. Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/21682/15 (910/12376/21) від 25 липня 2022 року задоволено позовні вимоги

ДП «Конярство України» до Онуфріївської селищної, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України, про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності, визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Смалиусом В. В. наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01-02 липня 2021 року: індексний номер 59053572, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777059 від 24 червня 2021 року на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га; індексний номер 59053620 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га; індексний номер 59053303 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0715, площею 88,3456 га; індексний номер 59065468 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га.

51. Постановою Північного апеляційного господарського суду

від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу Онуфріївської селищної ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва

від 25 липня 2022 року залишено без змін.

52. У відповідності до звітної податкової декларації з плати за землю

ДП «Конярство України», філія «Онуфріївський кінний завод № 175»

ДП «Конярство України» є платником земельного податку.

53. Відділом № 4 управління надання адміністративних послуг

ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області на адвокатський запит

від 16 серпня 2022 року повідомлено, що станом на 01 січня 2013 року земельні ділянки на праві власності, користування за ДП «Онуфріївський кінний завод

№ 175» та ДП «Конярство України» на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району не зареєстровані.

54. Державний архів Кіровоградської області листом № 192/335/01-40

від 18 жовтня 2022 року повідомив, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1947-1954 роки рішення про надання або перебування у користуванні ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» земельних ділянок, розташованих на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Онуфріївського району Кіровоградської області, відсутні.

55. Державним архівом Кіровоградської області 21 жовтня 2022 року за

№ 198/344/01-40 на адвокатський запит від 19 жовтня 2022 року надіслано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Онуфріївської районної ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року № 253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель у смугах відводу залізниць, автошляхів та земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами», яким кінзаводу № 175 в постійне користування були передані землі в смузі відводу залізниці Олександрії дистанції путі та в смугах відводу автошляхів у зазначених розмірах.

56. За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області

від 11 листопада 2022 року № 211/373/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1962, 1967-1969 роки та у документах архівного фонду «Світловодська районна рада Кіровоградської області» (до складу Світловодського/Кремгесівського району входив розформований Онуфріївський район) за 1963-1966 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» відсутнє.

57. За повідомленням Державного архіву Кіровоградської області

від 17 листопада 2022 року № 214/385/01-40 у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1970-1975 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод

№ 175» відсутні.

58. 08 квітня 1977 року виконавчим комітетом Онуфріївської районної ради депутатів трудящих № 164 прийняте рішення про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво. Розглянувши проєкт відведення земельної ділянки площею 100, 9 га Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря» та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства, вирішено погодитись з проєктом відведення земель загальною площею 100, 9 га в постійне користування, з них: орної 60, 1 га, садів - 17, 1 га, лісосмуг - 0, 9 га, вулиць 4, 7 га, присадибних земель - 18, 1 га, з землекористування колгоспу «Зоря».

59. У повідомленні Державного архіву Кіровоградської області № 1/1/01-40 від 03 січня 2023 року зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1982-1986 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод

№ 175» відсутні.

60. Державним архівом Кіровоградської області у повідомленні № 4/5/01-40 від 18 січня 2023 року зазначено, що у документах архівного фонду «Онуфріївська районна рада Кіровоградської області» у протоколах засідань виконавчого комітету районної ради за 1987-1990 роки рішення про надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Онуфріївський кінний завод

№ 175» відсутні.

61. Наказами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області № 330-УБД та 331-УБД від 19 квітня 2021 року надано дозвіл відповідним громадянам на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 26, 0000 га, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, орієнтованим розміром земельної ділянки по 2, 0000 га кожному з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, згідно з клопотаннями.

62. 20 квітня 2021 року ТОВ «Тектоареал» виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства загальною площею 52, 0000 га відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року № 330-УБД та № 331-УБД.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

63. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

64. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

65. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

66. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

67. У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

68. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (такі висновки наведено у постановах від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року в справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16).

69. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах

(пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18); під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16).

70. За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

71. Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої

статті 129 Конституції України).

72. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

73. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

74. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

75. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

76. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

77. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 наведено правовий висновок, за змістом якого відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

78. У справі, що розглядається, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, посилався на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави всупереч встановленому законом порядку шляхом прийняття Онуфріївською селищною радою незаконних рішень. З метою виконання вимог, визначених частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Кіровоградська обласна прокуратура листом від 14 січня 2022 року № 15/1-9ВИХ-22 повідомила ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що прокуратурою готуються позовні заяви до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, однак відповіді ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на вказаний лист до Кіровоградської обласної прокуратури не надійшло.

79. На виконання положень статті 56 ЦПК та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави, оскільки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке не вжило заходів для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

80. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

81. Частиною першою статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами. Юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

82. До набрання чинності Земельним кодексом України земельні правовідносини були врегульовані, відповідно, Земельним кодексом УРСР 1990 року, який розрізняв тимчасове і постійне користування землею, та Земельним кодексом УРСР 1970 року, який передбачав тимчасове (короткострокове - до трьох років, довгострокове - від трьох до десяти років) та безстрокове користування землею.

83. ЗК України (пункт 7 розділу «Перехідні положення») та постановою Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ передбачено збереження особами прав (зокрема користування) на земельні ділянки, отримані ними до введення в дію відповідних Кодексів.

84. Відповідно до статті 16 ЗК Української РСР 1970 року надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови ради міністрів Української РСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється радою міністрів Української РСР.

85. Подібні за змістом норми закріплені також у статті 23 ЗК Української РСР 1990 року та статті 126 ЗК України (в редакції, чинній до 01 січня 2013 року).

86. Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються радою міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється радою міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних рад (стаття 20 ЗК Української РСР 1970 року).

87. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 ЗК Української РСР 1970 року землі сільськогосподарського призначення надавалися в безстрокове користування, зокрема, радгоспам для ведення сільського господарства.

88. Згідно з чинною редакцією статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

89. Закон України «Про Державний земельний кадастр» у пунктах 2, 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції, чинній на час реєстрацією за селищною радою прав на спірні земельні ділянки) передбачав, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до

2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) тощо. Водночас документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

90. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо такої ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня

2019 року у справі № 663/1738/16-ц (провадження № 14-355цс19)).

91. Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

92. Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

93. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, від 6 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 1 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18, від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б, від 19 травня 2020 року у справі №922/4206/19, від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18, від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17; постанова Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі №6-32цс14).

94. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України).

95. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

96. Отже, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

97. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

98. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц та від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19.

99. Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

100. У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20 зазначено, що витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

101. Судами попередніх інстанцій встановлено, у Державній земельній книзі під № 13 міститься запис про те, що ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» за період з 1973 по 1982 роки були передані землі у постійне користування. У довідці про розміри землекористування і розподіл земель по угіддях колгоспу (радгоспу) Конзаводу 175 Онуфріївського району Кіровоградської області станом на 01 листопада 1980 року всього земель в межах плану визначено 4424,0 га (т. 2 а. с. 57-62).

102. Державним архівом Кіровоградської області 21 жовтня 2022 року за

№ 198/344/01-40 на адвокатський запит від 19 жовтня 2022 року надіслано архівний витяг з рішення виконавчого комітету Онуфріївської районної ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року № 253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель у смугах відводу залізниць, автошляхів та земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами», яким кінзаводу № 175 в постійне користування були передані землі у смузі відведення залізниці Олександрії дистанції путі та в смугах відводу автошляхів у зазначених розмірах (т. 2, а. с. 244-245).

103. 08 квітня 1977 року виконавчим комітетом Онуфріївської районної ради депутатів трудящих № 164 прийняте рішення про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво. Розглянувши проєкт відведення земельної ділянки площею 100, 9 га Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря», які вилучаються, та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства, погоджено проєкт відведення земель загальною площею 100, 9 га в постійне користування, з них: орної 60, 1 га, садів - 17,1 га, лісосмуг - 0,9 га, вулиць 4,7 га, присадибних земель - 18,1 га, з землекористування колгоспу «Зоря» (т. 3, а. с. 1-2).

104. Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 липня 2022 року у справі

№ 910/21682/15 (910/12376/21), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року та постановою Верховного Суду від 30 березня 2023 року, встановлено факт виникнення у ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року права постійного (безстрокового) користування, зокрема земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради загальною площею 2 137, 59 га, а також набуття ДП «Конярство України» зазначеного права у 2011 році внаслідок правонаступництва всіх прав і обов`язків ДП «Онуфріївський кінний завод № 175».

105. У справі № 910/21682/15 суди виходили з того, що відсутність оригіналу державного акта не є тією обставиною, що свідчить про відсутність у державного підприємства права постійного користування землею площею 2 137, 59 га. Спірні земельні ділянки, хоча й розташовані на території ради, але не є землями комунальної власності відповідної територіальної громади відповідно до приписів пункту 24 розділу Х «Прикінцеві положення» ЗК України, адже на момент набрання ним чинності використовувалися державним підприємством на праві постійного користування (т. 2, а. с. 159-184).

106. Відповідно до висновку експерта від 12 жовтня 2021 року № 200/08/2021 земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 повністю накладається на поле № 1, яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника ДП «Онуфріївський кінний завод № 175», згідно з передавальним актом від 11 серпня 2011 року, складеним комісією з реорганізації ДП «Онуфріївський кінний завод № 175», та планом землекористування Онуфріївського «Кінного заводу № 175».

107. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

108. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

109. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

110. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог прокурора, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку, що прокурор надав належні, достовірні та допустимі докази, які дають можливість стверджувати, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0605 перебувала у постійному користуванні ДП «Конярство України», відповідно на неї не могло бути зареєстроване право комунальної власності, а її подальша передача у приватну власність та оренду є незаконною, і це безумовно порушує права

держави.

111. Факт виникнення у ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року права постійного (безстрокового) користування, зокрема, земельними ділянками на території Онуфріївської селищної ради загальною площею

2 137, 59 га, встановлено судом у справі № 910/21682/15, при розгляді якої Верховний Суд зауважив, що відсутність оригіналу державного акта не є обставиною, що свідчить про відсутність права постійного користування землею.

112. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши усі обставини справи, зокрема, незаконність передачі спірної земельної ділянки у приватну власність, дійшов мотивованого висновку про задоволення позову шляхом витребування земельної ділянки у володіння держави.

113. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

114. За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

115. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. Водночас, державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

116. Отже особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

117. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21)).

118. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

119. Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном.

120. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

121. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

122. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

123. Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

124. Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою розсуду». Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

125. У цій справі встановлено, що особа, яка безоплатно набула земельну ділянку після передачі органом місцевого самоврядування, не використовувала її для ведення особистого селянського господарства, а на підставі договору оренди від 17 лютого 2022 року передала в оренду ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років.

126. З урахуванням викладеного, враховуючи встановлені у справі обставини, слід погодитися з судами попередніх інстанцій про те, що втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном ґрунтується на законі.

127. Повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням землі відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає суспільному інтересу і не порушує принцип пропорційності. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням сільськогосподарських земель, які є обмеженим природним ресурсом.

128. Втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника є пропорційним зазначеній легітимній меті, а встановлені у справі обставини, зокрема передача в оренду спірної земельної ділянки ТОВ «Агродар ЛТД», не становитимуть для ОСОБА_1 надмірного тягаря. Слід також взяти до уваги, що остання судові рішення не оскаржує.

129. Вказані обставини також свідчать про відсутність підстав для висновку про покладення надмірного тягаря на орендаря ТОВ «Агродар ЛТД», яке користувалося земельною ділянкою і не вказувало про наявність збитків у зв`язку з витребуванням земельної ділянки.

130. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженому рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій .

131. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог.

132. Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням обставин цієї справи, не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.

133. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» залишити без задоволення.

2. Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області

від 12 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 04 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович