Номер провадження: 22-ц/813/173/24
Справа № 522/6014/16-ц
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №522/6014/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кредитної спілки «Експрес Кредит» про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2020 року у складі судді Бондара В.Я., -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 06 квітня 2016 року до суду з вищеназваним позовом до ОСОБА_2 , вказала, що 22 грудня 2014 року уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Позивач вказала, що протягом 2014 року за станом психічного здоров`я періодично перебувала на лікуванні, для покриття витрат на яке 22 грудня 2014 року отримала у КС «Експрес Кредит» кредит у розмірі 500000,00 грн. У жовтні 2015 року стало відомо про знаходження у Приморському районному суді м. Одеси справи №522/20457/15ц за позовом ОСОБА_2 про визнання її та інших осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу квартири уклала у стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, позивач ОСОБА_1 просила:
визнати на підставі частини 1 статті 225 ЦК України недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 22 грудня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за №1509;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.3-4).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2016 року, відкрито провадження у справі (т.1 а.с.20, 59).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2016 року, за заявою ОСОБА_1 в порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_2 (т.1 а.с.23).
Відповідач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 позов не визнав, зазначивши про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу квартири з підстав не усвідомлення ОСОБА_1 своїй дій та не керування ними. Позивач особисто заздалегідь підготувала та надала нотаріусу оригінали документів, необхідні для посвідчення правочину, тому усвідомлювала, що вчиняє відчуження нерухомого майна (т.1 а.с.67-68).
14 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, звернувши такі до ОСОБА_2 та КС «Експрес Кредит», просила на підставі частини 1 статті 225 ЦК України:
визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 22 грудня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за №1509;
визнати недійсним Кредитний договір №КС`ЕК`НП-575 від 22 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Експрес Кредит»;
визнати недійсним Договір поруки №000000000349 від 22 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Експрес Кредит», ОСОБА_2 ;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.88-89).
Відповідач КС «Експрес Кредит» позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_1 уклала 22 грудня 2014 року кредитний договір, за яким отримала в кредит на строк до 22 червня 2015 року грошові кошти в розмірі 500000,00 грн. Для забезпечення виконання кредитних зобов`язань між КС «Експрес Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_2 зобов`язався за виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 Позичальник ОСОБА_1 грошові кошти отримала 22 грудня 2014 року за видатковим касовим ордером. Протягом січня-червня 2015 року на погашення заборгованості за кредитним договором сплачено 64356,16 грн. Підстави для визнання недійсними кредитного договору та договору поруки на підставі частини 1 статті 225 ЦК України відсутні (т.1 а.с.156-158).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року призначено судову психолого-психіатричну експертизу стану ОСОБА_1 в момент вчинення спірних правочинів (т.1 а.с.181-185).
Згідно Висновку судово-психіатричних експертів №145 від 28 березня 2018 року, складеного експертами КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради, ОСОБА_1 в момент вчинення спірних правочинів, тобто станом на 22 грудня 2014 року за своїм психічним станом була здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними (т.1 а.с.186-194).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2018 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України; витребувані судом для проведення експертизи медичні карти ОСОБА_1 повернуті медичним установам (т.1 а.с.230-232).
Постановою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.49-51).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.59).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.81-86).
Висновок суду мотивовано недоведеністю вимог.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2020 року за заявою ОСОБА_2 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2016 року (т.2 а.с.88-89).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження іншим складом суду у зв`язку з відставкою судді-доповідача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.93-94).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає в тому, що суд не зважив на подану в день засідання її заяву про відкладення розгляду справи.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 оскаржувала до апеляційної інстанції ухвалу суду про залишення з підстав неявки без розгляду позовної заяви, потому після скасування ухвали про залишення позовної заяви без розгляду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду почала й надалі затягувати розгляд справи, що є зловживанням процесуальними правами. Щодо суті позовних вимог, то вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу, кредитного договору, договору поруки заявлені з підстав частини 1 статті 225 ЦК України, проте належними та допустимими доказами перебування ОСОБА_1 у момент вчинення правочинів у стані не усвідомлення своїх дій та не керування ними не доведено (т.2 а.с.145-149).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
Між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобзарем О.Ю. 22 грудня 2014 року, зареєстрованого за реєстрі за №1509, за яким відчужено квартиру АДРЕСА_2 (т.1 а.с.8-9, 10).
Між Кредитною спілкою «Експрес Кредит» (код ЄДРПОУ 36436238) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №КС`ЕК`НП-575 від 22 грудня 2014 року, за яким отримано в кредит 500000,00 грн. терміном до 22 червня 2015 року під 42% річних (т.1 а.с.11-12, 13).
Між Кредитною спілкою «Експрес Кредит» (код ЄДРПОУ 36436238) та поручителем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 укладено Договір поруки №000000000349 від 22 грудня 2014 року, за яким ОСОБА_2 поручився за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором №КС`ЕК`НП-575 від 22 грудня 2014 року (т.1 а.с.15).
Позовні вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна, кредитного договору, договору поруки заявлено з підстав частини 1 статті 225 ЦК України.
Відповідно до положень частини 1 статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Діюче законодавство та, відповідно, судова практика орієнтують на те, що для визнання недійсним правочину, вчиненого особою, яка в момент його укладення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не керувала ними, для визнання наявності такого стану на момент укладення правочину (договору) суд призначає судово-психіатричну експертизу.
Вимоги про визнання правочину недійсним з цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи позивача про те, що в момент укладення правочину (договору) він не розумів значення своїх дій та (або) не міг керувати ними.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 105 ЦПК України призначення експертизи є обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року призначено судову психолого-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_1 в момент вчинення спірних правочинів (т.1 а.с.181-185).
Згідно Висновку судово-психіатричних експертів №145 від 28 березня 2018 року, складеного експертами КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року про призначення експертизи, за результатами комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 в момент вчинення спірних правочинів, тобто станом на 22 грудня 2014 року за своїм психічним станом була здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними (т.1 а.с.186-194).
Отже, судово-психіатрична експертиза не підтвердила психічний стан ОСОБА_1 в момент вчинення спірних правочинів, який би призводив до не усвідомлення нею значення своїх дій та (або) не можливість керування ними, як то передбачають положення частини 1 статті 225 ЦК України.
Інших належних, допустимих, достовірних доказів, які б у своїй сукупності давали б змогу дійти висновку про наявність у момент вчинення спірних правочинів у ОСОБА_1 стану не усвідомлення значення своїх дій та (або) не можливості керування ними, суду не надано.
Отже, обставини, з якими частина 1 статті 225 ЦК України пов`язує визнання недійсним правочину, не доведені.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального права, дав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові за недоведеністю вимог.
Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги, що суд не зважив на подану в день засідання заяву про відкладення розгляду справи не приймаються як порушення норм процесуального права, що має наслідком скасування судового рішення, так як справа в провадженні суду перебувала з квітня 2016 року, ОСОБА_1 не була позбавлена процесуальних прав щодо подання заяв та клопотань, доведення обставин, на які посилалася, участі у судових засіданнях тощо. За апеляційною скаргою ОСОБА_1 скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, після чого ОСОБА_1 продовжила не з`являтися в судові засідання, про які достовірно знала, так як подавала заяви про відкладення без підтвердження доказами поважності причин неявки до суду.
Процесуальні підстави для скасування рішення суду відсутні.
Справа в провадженні суду першої інстанції з квітня 2016 року, суду апеляційної інстанції з липня 2020 року, призначалась до розгляду на 25 лютого 2021 року, 05 серпня 2021 року, 24 лютого 2022 року, 06 жовтня 2022 року, 02 березня 2023 року, 25 липня 2023 року, 21 березня 2024 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 21 березня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кредитної спілки «Експрес Кредит» про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, договору купівлі-продажу квартири залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 червня 2024 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2024 |
Оприлюднено | 11.06.2024 |
Номер документу | 119601415 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Вадовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні