Ухвала

від 05.06.2024 по справі 405/3037/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/305/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна, адвоката - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому дистанційно в режимі відео конференції апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024120000000514 від 26.04.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в межах кримінального провадження № 12024120000000514 від 26.04.2024 за ч.2 ст. 286 КК України, в якому просила накласти арешт із забороною користування та розпорядження на автобус "VAN HOOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 08.12.2023 належить юридичній особі, а саме ТОВ «ТУРЮКРЕЙН», яким на момент ДТП керував ОСОБА_8 , на якому збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, до прийняття рішення по кримінальному провадженню, з метою проведення судових експертиз та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.

За наслідком розгляду вказаного клопотання, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2024 року вказане клопотання задоволено та накладено арешт на автобус "VAN HOOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 08.12.2023 належить юридичній особі, а саме ТОВ «ТУРЮКРЕЙН».

Мотивуючи прийняте рішення слідчим суддею зазначено, що клопотання про накладення арешту на автобус підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зокрема для проведення судових експертиз, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження, а отже в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 про накладення арешту майна задовольнити частково.

Накласти арешт по кримінальному провадженні № 12024120000000514 від 26.04.2024 на автобус "VAN HOOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ТУРЮКРЕЙН», в частині заборони користування вказаним транспортним засобом - відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, представник зазначає, що в обґрунтування необхідності накладення арешту на вказаний автобус, прокурором зазначено, що на ньому збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому буде доцільним накладення арешту з забороною розпорядження та користування ним з метою проведення у справі судових експертиз та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.

Разом з тим, в ході розгляду клопотання було встановлено, що на час розгляду клопотання, у справі вже проведено усі необхідні слідчі дії та судові експертизи, пов`язані з автобусом, що було підтверджено листом заступника начальника ВРЗСТ СУ ГУНП в Кіровоградській області підполковником поліції ОСОБА_9 , яким здійснюється досудове розслідування.

У поданих письмових запереченнях на адресу районного суду та долучених до них доказах представником власника майна зверталося увагу на ту обставину, що відповідно до Витягу Державної служби України з безпеки на транспорті ТОВ «ТУРЮКРЕЙН» згідно ліцензії № 190 від 27.03.2023 року здійснює господарську діяльність у сфері внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автобусами та для здійснення вказаної діяльності ТОВ «ТУРЮКРЕЙН» використовувало автобус VAN HOOL д.н.з. НОМЕР_1 , про який зазначено у клопотанні.

З огляду на вказане, власник майна під час розгляду клопотання про накладення арешту, посилаючись на ту обставину що усі слідчі дії та судові експертизи у справі пов`язані з автобусом проведено, прохав відмовити у задоволенні клопотання в частині заборони власнику на його використання, що з урахуванням уже встановлених обставин у справі не зашкодить подальшому її розгляду та виконанню судових рішень.

Отже, враховуючи те, що на час розгляду вказаного клопотання у справі вже було проведено усі слідчі дії та судові експертизи, пов`язані з необхідністю накладення арешту на майно, слідчий суддя районного суду мав діяти відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України та застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Разом з тим, задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на автобус із забороною його розпорядження та користування районним судом не було враховано, що подальше тримання транспортного засобу на майданчику тримання транспортних засобів призведе до надмірного обмеження підприємницької діяльності ТОВ «ТУРЮКРЕЙН» та поставить товариство у складне економічне становище.

Таким чином, апелянт вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, внаслідок чого не застосував відповідну норму закону, оскільки не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, у зв`язку з чим винесена ухвала підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю доповідача, представника власника майна у підтримку своїх апеляційних вимог, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді, у проваджені відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження № 12024120000000514 від 26.04.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

26.04.2024 близько 18.15 год. водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автобусом "VAN HOOL" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою М-30 "Стрий-Умань- Дніпро-Ізварине", рухаючись зі сторони м. Кропивницький в напрямку м. Умань в межах с. Олександрівка, Маловисківської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, здійснив наїзд на малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухаючись на велосипеді в попутному напрямку біля правого краю проїзної частини, змінивши свій напрямок руху, почала переїжджати проїзну частину дороги з права на ліво відносно руху автобуса. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітня велосипедистка ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.

Під час огляду місця події 26.04.2024 встановлено, що автобус "VAN HOOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , має механічні пошкодження, які виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в результаті наїзду на велосипедиста) та мають значення для кримінального провадження.

З метою забезпечення належного збереження слідів вчиненого кримінального правопорушення, безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до автобусу "VAN HOOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , для забезпечення проведення судових інженерно-транспортних (автотехнічної та транспортно-трасологічної) експертиз, а також у майбутньому забезпечення виконання рішення суду, вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом.

26.04.2024 автобус "VAN HOOL", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено під час огляду місця події та 27.04.2024 приєднано до кримінального провадження, як речовий доказ та поміщено на зберігання на територію спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Кіровоградській області, розташованого за адресою: місто Кропивницький, проспект Інженерів, 1.

На переконання колегії суддів, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна речовим доказом, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апелянта про те, що у справі вже проведено усі необхідні слідчі дії та судові експертизи, пов`язані з автобусом, що підтверджено слідчим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки досудове розслідування на даний час триває, а тому є підстави вважати, що можуть виникнути обставини та підстави для проведення додаткових судових експертиз в тому числі і за клопотанням сторони захисту.

Зважаючи на те, що під час використання арештованого майна відбудуться зміни його технічних характеристик, зокрема гальмівної системи, ходової частини, трансмісії тощо, вказане безумовно може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки за таких обставини не зможе бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, як убачається з оскаржуваного судового рішення, вказані доводи були предметом перевірки слідчим суддею та відповідно їм надана правильна юридична оцінка, а також наведені мотиви їх неврахування при постановлені ухвали, а тому апеляційні доводи представника з приводу не врахування слідчим суддею заперечень сторони захисту є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі містяться також інші твердження апелянта, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

Колегія суддів звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024120000000514 від 26.04.2024 за ч.2 ст. 286 КК України, необхідно залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 376, 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2024 року про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024120000000514 від 26.04.2024 за ч.2 ст. 286 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4