Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/2628/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/2628/22Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Старовойтова Є.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"

про стягнення 387 900,12 грн

за участю представників:

від позивача - Янчук А.З.,

від відповідача - Салюк М.І.,

від третіх осіб - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про стягнення заборгованості у розмірі 387 900,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за отримані послуги постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 30.11.2022 Господарський суд міста Києва протокольно ухвалив залучити до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна" та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/2628/22 за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.01.2024 № 01.3-16/353/24 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/2628/22 у зв`язку із звільненням судді Приходько І.В., за результатом справу передано судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 прийнято до провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідачем 14.02.2024 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю.

Позивачем 04.03.2024 надано суду відповідь на відзив.

Відповідачем 14.03.2024 надано суду заперечення на відповідь на відзив та клопотання про проведення судової економічної експертизи.

Позивачем 01.02.2024 подано до суду заперечення щодо поданого клопотання про проведення експертизи.

З метою забезпечення процесуальних прав сторін підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Протокольною ухвалою від 16.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи з огляду на відсутність сукупних вимог, передбачених приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.04.2024.

У судовому засіданні 30.04.2024 оголошено перерву до 04.06.2024.

У судовому засіданні 04.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018.

Згідно з пунктом 1.1 договору, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб підприємців (споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої з 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовим рішенням) як такий, що підлягає стягненню із споживача на загальну суму 497444936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до укладення цього договору та коригувань платежів.

Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку №1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора за період з 01.08.2018 до дати укладання цього договору.

Відповідно до витягу з додатку №1 «Перелік споживачів теплової енергії та зобов`язань, право вимоги яких відступається» до договору про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 від 11.10.2018, ПАТ «Київенерго» відступлено на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика» (код ЄДРПОУ 30250625) за договором №1110040-01 на суму 291615,18 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №93519955 від 02.08.2017 власником нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 248403680391) за адресою - м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 32, є Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ 14352406, дата державної реєстрації - 19.09.2016.

Як зазначає позивач, у період з 06.10.2016 по 01.10.2019 ним фактично здійснювалась подача теплової енергії на потреби опалення у житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 32, на користь власника даного майна, а саме юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро».

Отже, відповідачем за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 рік включно було спожито теплову енергію на суму загальну суму 291 615,18 грн, однак останній вартість спожитої теплової енергії не оплатив.

Щодо дотримання строків звернення до суду слід зазначити, що початково позивач звертався до Господарського суду Донецької області про з грошовими вимогами до ТОВ «Балтика». Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.01.2020 у справі № 905/2746/16 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про визнання поточних кредиторських вимог до ТОВ «Балтика», оскільки заяву подано до неналежного боржника.

З урахуванням зазначеного, звернувшись із даним позовом 21.02.2022 суд не вбачає порушення позивачем встановлених законодавством строків звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (чинний на час виникнення спірних взаємовілносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Разом з тим відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №922/4239/16 від 21.08.2019 та в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 по справі № 904/6293/17).

Отже, підставою для виникнення у споживача зобов`язань з оплати послуг з теплопостачання без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також відповідно до пункту 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (які були чинні на момент виникнення правовідносин), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року включно позивач поставив відповідачу теплову енергію за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, нежитлові приміщення (у літ. А) №46,47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), на першому та підвальному поверхах житлового будинку, (особовий рахунок 1110040-01) загальною вартістю 291 615,18 грн, що підтверджується копіями актів про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, обліковими картками, відомостями обліку спожитої теплової енергії, корінців нарядів на включення та відключення будинку у період опалювального сезону за вказаний період.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (абзац 1 пункту 20 цих Правил).

У разі відсутності в квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв метр (куб.метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим (пункт 21 вищенаведених Правил).

Як зазначено судом вище, нежитлові приміщення (у літ. А) №46,47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), на першому та підвальному поверхах житлового будинку загальною площею 970,1 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, є невід`ємною частиною централізованої системи опалення всього будинку та облік теплоспоживання вказаного приміщення здійснюється пропорційно його опалювальній площі.

Відповідач, не погоджуючись з доводами позивача, зазначає, що не міг та не користувався послугами позивача та не споживав теплову енергію в спірний період. Наголошено, що в цей період відповідач не мав доступу до приміщень, а користування здійснювала інша особа. Вказано, що розрахунок основного боргу є безпідставним.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Посилання відповідача на те, що позивач не надав жодного належного, допустимого, достовірного, вірогідного доказу на підтвердження фактичного користування банком тепловою енергією у спірний період, а також наявності заборгованості банку за постачання теплової енергії є неприйнятним, оскільки питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості доказів у справах про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, в контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, від 03.09.2020 у справі №910/17662/19).

Адресна доставка щомісячних рахунків та актів приймання-передавання товарної продукції по особовому рахунку № 1110040-01 здійснювалась позивачем через кур`єрську службу щомісяця по лютий 2022 року включно, що підтверджується даними з реєстрів платіжних документів за спожиту теплову енергію для доставки.

Припущення відповідача, що сума заборгованості включає в себе період до моменту набуття відповідачем права власності на приміщення не відповідає дійсності, оскільки до позовної заяви позивачем долучено розрахунок основного боргу за теплову енергію за період діяльності АТ «К.ЕНЕРГО» (до 01.05.2018), в якому зазначено, що заборгованість відповідача не охоплює період до жовтня 2016 року.

Окрім цього, суд бере до уваги пояснення позивача, що з метою встановлення факту підключення та споживання теплової енергії власниками нежитлових приміщень у житлового будинку № 32 по вул. Білоруська у м. Києві, фахівцями РВЗ-1 СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» двічі проведено обстеження систем централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зазначеному будинку та складено акти обстеження від 22.06.2020 № 20/539 та від 16.01.2021 № 21/51, якими встановлено, що нежитлові приміщення відповідача підключені до системи централізованого опалення будинку. Зокрема, під час обстеження встановлено, що опалення вищезазначених нежитлових приміщень фактично здійснюється від загальнобудинкової системи житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 32, встановлено теплолічильник ЦО, який не опломбований та на комерційний облік не взятий.

При цьому, на підставі виданих корінців нарядів підключається весь будинок в цілому. На окрему частину нежитлового приміщення, корінці нарядів не видаються. Зазначений в корінцях нарядів споживач КП «ЦОС Шевченківського району» являється обслуговуючою організацією, яка здійснює комплексне обслуговування всього житлового будинку в цілому за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, саме тому в корінцях нарядів зазначена інформація стосовно КП «ЦОС Шевченківського району».

Довідка про нарахування за теплову енергію за обліковим записом № 1110040-01 за період з лютого 2016 року по квітень 2018 року та облікові картки щодо фактичного споживання теплової енергії за цей період, які знаходяться в матеріалах справи, підписані начальником управління продажу теплової енергії СП «Енергозбут «КП «Київтеплоенерго» та завірені печаткою.

Крім цього, є неприйнятними посилання відповідача на те, що строк оплати за теплову енергію не настав, оскільки ним не отримувалися рахунки на оплату, а він самостійно позбавлений можливості визначити платіжні реквізити позивача для перерахування коштів, з огляду на таке.

Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

Суд наголошує, що позивач є комунальним підприємством та його платіжні реквізити є загальнодоступними в мережі інтернет, строк оплати комунальних послуг, як і тарифи встановлюється нормативно-правовими актами, а також саме на відповідача, як власника майна покладено обов`язок щодо сплати вартості комунальних послуг, а тому він не був позбавлений можливості дізнатися вартість послуг та оплатити їх.

Щодо посилання відповідача на те, що він не є користувачем послуг та на відсутність доступу до спірних приміщень після набуття права власності суд зазначає наступне.

Відповідач 19.09.2016 провів державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, літера а, загальною площею 970,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32 на підставі іпотечного застереження за іпотечним договором №300611-І/І від 13.06.2011, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтика".

Приміщення загальною площею 970,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32 було передано в оренду ТОВ «Транслом» на підставі договір найму нежитлових приміщень від 01.10.2015, укладеного з ТОВ "Балтика".

Відповідно до пукнту 4.1 договору найму, в редакції додаткової угоди до договору найму від 01.10.2015, цей договір укладено строком з 01.10.2015 по 01.09.2018.

Пунктом 4.4 договору найму, в редакції додаткової угоди до договору найму від 01.10.2015 визначено, що розірвання цього договору за згодою сторін можливе лише за умови повідомлення про це наймача не пізніше ніж за 3 місяці до дати такого розірвання, та після отримання згоди наймача на розірвання Договору.

Умовами договору найму не передбачено його припинення у разі переходу права власності на орендне майно до нового власника, а отже ПАТ «Банк Кредит Дніпро» набув права та обов`язки наймодавця за цим договором.

Як зазначено у пункті 13.3 договору найму, у разі зміни власника приміщення, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця за даним договором, в порядку правонаступництва.

Положеннями частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 Цивільного кодексу України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Таким чином, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідач отримує також права та обов`язки попереднього власника ТОВ «Балтика», і як наслідок несе тягар утримання нежитлових приміщень, як співвласник багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , та зобов`язаний оплачувати вартість поставленої до цих приміщень теплової енергії на потреби опалення.

Підсумовуючи наведене вище, враховуючи, що доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 291 615,18 грн матеріали справи не містять та відповідачем таких доказів суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основної заборгованості.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 27 755,37 грн за загальний період з 01.11.2018 по 01.02.2022 та 68 529,57 грн інфляційних втрат за період з листопада 2018 року по січень 2022 року включно.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що вказані нарахування було здійснено арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 27 755,37 грн за загальний період з 01.11.2018 по 01.02.2022 та 68 529,57 грн інфляційних втрат за період з листопада 2018 року по січень 2022 року включно.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код 14352406) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл.. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421) 291 615,18 грн основного боргу, 27 755,37 грн трьох процентів річних, 68 529,57 грн інфляційних втрат та 5 818,50 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.06.2024.

Суддя Т.Ю.Кирилюк