Ухвала

від 18.11.2024 по справі 910/2628/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2628/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024

у складі колегії суддів: Тарасенко К. В. - головуючий, Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.

та на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2024

суддя: Кирилюк Т. Ю.

у справі № 910/2628/22

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінево Україна",

3. Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва",

про стягнення 387 900,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 910/2628/22.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у даній справі подано у 2022 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено у розмірі 2481,00 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 387 900,12 грн заборгованості, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що справа №910/2628/22 має для нього виняткове значення, оскільки судами першої та апеляційної інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Це призвело до того, що Банк має сплатити за теплову енергію, яку фактично не споживав та не міг споживати. А якщо навіть припустити, що споживав, то обсяг теплової енергії та її вартість не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, суд першої інстанції відмовив Банку у призначенні судової економічної експертизи. Зважаючи на це Банк просив апеляційний суд усунути це порушення та призначити експертизу. Однак у задоволенні цього клопотання було відмовлено і апеляційним судом. Крім того, суд встановив обставини, що мають суттєве значення для справи (зокрема стосовно обсягу теплоенергії), на підставі недопустимих доказів, оскільки Позивачем не було надано жодного доказу, який би вказував на те, що до приміщень Банку було поставлено саме такий обсяг теплоенергії. Також скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не застосували позовну давність, про що клопотав Банк, і не відмовили (навіть частково) у задоволенні позову, виходячи із пропуску Позивачем строку звернення до суду з позовом.

Разом з тим скаржник зазначає, що у господарському суді міста Києва розглядається справа №910/8951/24 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за постачання теплоенергії за інший період: жовтень 2020 - лютий 2024. І Банк позбавлений можливості спростувати обставину про фактичне споживання ним теплоенергії, про вірність обрахунку Позивачем обсягу та вартості теплової енергії, яке встановлено рішеннями судів у цій справі, при розгляді справи №910/8951/24.

Посилання скаржника на те, що справа №910/2628/22 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами. Скаржник не наводить обстави, які виділяють його вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Твердження про те, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи є виключно його припущенням та зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи, переоцінку встановлених судами обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду в силу статті 300 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Зміст оскаржуваного судового рішення у цій справі не дає підстав для висновку про те, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені цим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/2628/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/2628/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець