Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/1577/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024Справа № 910/1577/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг»

про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 36 259 846,58 грн,

Представники сторін:

від позивача: Волкова Ю.В.,

від відповідача: Прокопів Н.М., Франюк А.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 36 259 846,58 грн, обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1719/01 від 28.12.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 (із урахуванням ухвали від 22.01.2024) закрито провадження у справі № 910/1577/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 067 643,19 грн. Позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» 31 926 994 (тридцять один мільйон дев`ятсот двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 62 коп. заборгованості, 316 307 (триста шістнадцять тисяч триста сім) гривень 52 коп. 3% річних, 1 160 061 (один мільйон сто шістдесят тисяч шістдесят одна) гривня 10 коп. інфляційних втрат та 517 065 (п`ятсот сімнадцять тисяч шістдесят п`ять) гривень 10 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

04.01.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

08.01.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 судове засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу призначено на 22.01.2024.

У зв`язку із надхоженням 19.01.2024 до суду запиту Північного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи № 910/1577/23, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 зупинено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу до повернення матеріалів справи № 910/1577/23 до Господарського суду міста Києва. Вирішено направити матеріали даної справи до суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/1577/23 змінено в частині стягнення 25 783,13 грн заборгованості та закрито провадження у справі в цій частині вимог. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 викладено у редакції постанови.

11.05.2024 матеріали справи № 910/1577/23 повернуто до Господарського суду міста Києва та 17.05.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 у справі № 910/1577/23 (з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024) видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 поновлено провадження у справі № 910/1577/23 із розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, судове засідання для розгляду вказаної заяви призначено на 03.06.2024.

31.05.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1577/23 для можливості відповідачу надати додаткові пояснення та клопотання за результатами розгляду касаційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець».

В судове засідання 03.06.2024 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача просив зупинити розгляд клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у даній справі. Представник позивача проти зупинення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення заперечувала.

Розглянувши подане відповідачем 31.05.2024 клопотання із урахуванням заявленого представником останнього у судовому засіданні клопотання про зупинення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки суду не було подано доказів відкриття касаційного провадження у справі № 910/1577/23 за касаційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» та витребування судом касаційної інстанції матеріалів даної справи, а відтак не доведено неможливості вирішення питання про розподіл судових витрат у даному судовому засіданні.

Представник позивача підтримала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, просила суд її задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача витрати у розмірі 365 686,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вказаної заяви позивача та просив відмовити у її задоволенні. Водночас, зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку про задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, просив зменшити заявлені витрати на професійну правничу допомогу до 1 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання вимог ст. 124 ГПК України у позовній заяві зазначив, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 365 686,00 грн, а також вказав, що детальний опис робіт (послуг) адвокатів та їх витрати, а також докази на їх підтвердження будуть надані до суду в порядку і строки, встановлені чинним законодавством.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 19.01.2022 у справі № 910/789/21.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 365 686,00 грн заявником надано суду: договір про правову допомогу та юридичні послуги № 0641-22 від 14.10.2022, рахунок-фактуру № 20728 від 27.12.2023, довідку від 28.12.2023 № 231104/0401-1, рахунок-фактуру № 21026 від 13.12.2023, рахунок-фактуру № 21026 від 13.12.2023.

Так, 14.10.2022 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЕКВО» (надалі - Об`єднання) укладено договір про правову допомогу та юридичні послуги № 0641-22 (надалі - Договір), за умовами якого передбачено, що Об`єднання надасть клієнту в суді першої інстанції правову допомогу, яка включає в себе: підготовку та подання позовної заяви, додаткових коментарів та/або пояснень (за необхідності) та інших процесуальних документів, а також представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції.

Пунктом 6.4. Договору визначено фіксований гонорар за надання правової допомоги в суді першої інстанції у розмірі 10 000 доларів США.

У заяві позивача про ухвалення додаткового рішення вказано, що під час розгляду даної справи професійну правничу допомогу йому надавали адвокати Об`єднання: Бєлоусов Павло Іванович, Корюкалова Ксенія Олександрівна та Волкова Юлія Володимирівна.

Відповідно до рахунку-фактури № 21026 від 13.12.2023 адвокатами Об`єднання надано позивачу послуг на суму 739 574,10 грн.

Однак, позивачем з огляду на умови п. 6.4. Договору, заявлено до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 365 686,00 грн, що є еквівалентом 10 000 доларів США за курсом НБУ 36,5686 грн за 1 дол. США на дату подання позову.

В той же час, відповідач проти вказаного вище розміру витрат на правничу допомогу заперечував, вказуючи, що до переліку правничої допомоги позивачу включено ряд послуг, які не можуть вважатися правничою допомогою, а також послуги, що не передбачені укладеним між позивачем та Об`єднанням Договором. Крім того, визначений позивачем розмір гонорару адвоката не відповідає критеріям дійсної необхідності його понесення та розумності, а при підготовці наданих позивачем у межах даної справи заяв по суті спору не потребувалось збирання значного об`єму доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а також аналізу великої кількості законодавства. Відповідач також вказував, що в матеріалах справи відсутні докази надання правової допомоги позивача адвокатом Корюкаловою К.О., послуги якої включено до витрат на правничу допомогу. Відтак, відповідач стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що свідчить про необґрунтованість вимог про покладення таких витрат на відповідача. В той же час, відповідач, вказуючи на своє складне фінансове становище та ситуацію, яка склалась на ринку електричної енергії, у якому він відіграє вагому роль як стратегічне підприємство електроенергетичного комплексу, просив зменшити заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу до 1 грн, у разі якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України, згідно з яким у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на дані положення ГПК України та враховуючи закриття провадження у справі в частині сплаченого відповідачем розміру заборгованості та часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, який буде пропорційним задоволеним позовним вимогам, складає 312 003,00 грн.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Суд встановив, що Договором, укладеним позивачем із Об`єднанням, передбачено фіксований розмір гонорару за надання правової допомоги, який становить 365 686,00 грн, що є еквівалентом 10 000 доларів США за курсом НБУ 36,5686 грн за 1 дол. США на дату подання позову.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду в наведеній постанові зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

У рішення від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Оцінивши у порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надані позивачем докази витрат на послуги адвоката, враховуючи заперечення відповідача та заявлене ним клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу та наведені ним обґрунтування такого зменшення, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до відшкодування з відповідача розмір витрат на правничу допомогу не є обґрунтованим та співмірним із складністю даної справи.

Так, матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді міста Києва здійснювалось адвокатами Бєлоусовим Павлом Івановичем (ордер серії АІ № 1341061 від 27.01.2023) та Волковою Юлією Володимирівною (ордер серії АІ № 1362399 від 10.03.2023). Натомість доказів на підтвердження повноважень адвоката Корюкалової Ксенії Олександрівни, послуги якої включено у рахунок-фактуру № 21026 від 13.12.2023, із представництва інтересів позивача матеріали справи не містять. Зазначена особа не брала участі у судових засіданнях та не подавала жодних документів від імені позивача. За таких обставин, суд вважає необґрунтованим заявлення позивачем до відшкодування з відповідача вартість послуг вказаного адвоката.

Водночас, суд погоджується із доводами відповідача, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям дійсної необхідності таких витрат, оскільки до переліку наданих послуг із правничої допомоги неодноразово включено одні й ті ж самі послуги, наприклад, що стосуються підготовки проєкту позовної заяви (різних його версій), підрахунку штрафних санкцій, внесення змін до проєкту позовної заяви, або вивчення та правового аналізу відзиву на позовну заяву. Позивачем жодним чином не обґрунтовано розумної необхідності вчинення такої кількості однакових дій різними адвокатами.

При цьому, звертаючись до правової позиції Верховного Суду, викладеній у додатковій постанові від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, суд зазначає, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного надання таких послуг позивачу адвокатами, як-то: «електронне листування з клієнтом», «електронне листування стос. підписання актів небалансів», «нарада з представниками Скіф стос. підписання актів з урегулювання частки небалансів», «Юр. аналіз, конференція з Д.Макаренко стос. небалансів та судової справи проти ГарПоку», «вивчення ел. Листування стос. справи», «підготовка звіту для клієнта» тощо, як і взагалі відсутній зв`язок таких послуг із даною судовою справою.

Так, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним та неспіврозмірним із обсягом наданих адвокатами послуг та складністю справи, а більшість послуг, включених до рахунка-фактури № 21026 від 13.12.2023 не можуть бути визнані судом такими, що були об`єктивно необхідними для розгляду даної справи та вартість яких має бути відшкодована за рахунок відповідача.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатами послуг позивачу у суді та витрачений ними час, обґрунтованість поданих процесуальних документів, зважаючи на ступінь складності цієї справи, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру цих витрат, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження у зв`язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості, суд дійшов висновку про доцільність зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача до 50 000,00 грн.

За наведених підстав, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1577/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Кепітал Інвест Фармінг» (вул. Користівське шосе, 2а, смт Приютівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28020; ідентифікаційний код 40469416) 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення: 10.06.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко