ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 497/1352/22
провадження № 61-17255св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Верлок Девелопмент ІНК.», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верлок Девелопмент ІНК.» (далі - ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.», Товариство), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. про скасування реєстраційної дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Молдова, постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 та не має відношення до ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.», не є його кінцевим бенефіціарним власником (контролером).
У листопаді 2021 року позивач дізналася, що 05 січня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. провела реєстраційну дію № 10007010018037115 змін до відомостей про юридичну особу щодо ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» на підставі поданої директором підприємства заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр). За результатами проведеної реєстраційної дії до відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи включено ОСОБА_1 .
Як наслідок у Реєстрі внесено відомості про ОСОБА_1 із зазначенням прізвища, ім`я, дати народження, країни громадянства, серії та номера паспортного документа іноземця, місця проживання, яка начебто є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» з непрямим вирішальним впливом (частка непрямого володіння у розмірі 25 %). Для проведення реєстраційних дій директором ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» була подана фотокопія паспорта громадянки Республіки Молдови ОСОБА_1 разом з перекладом з англійської мови на українську мову. ОСОБА_1 особисто не зверталась до будь-якого нотаріуса України щодо виготовлення нотаріально засвідченої копії її паспорта та не передавала його будь-якій особі для здійснення таких дій, у тому числі відповідачу.
Директор ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» подав заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Реєстрі, яка містила завідомо неправдиву інформацію відносно кінцевого бенефіціара - ОСОБА_1 з фотокопією її паспорта. Натомість на той час єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) зазначеного товариства з прямим вирішальним впливом (100 % статутного капіталу або права голосу юридичної особи) була ОСОБА_2.
23 грудня 2021 року за результатами розгляду поданих директором ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» документів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В. провела державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - виключено ОСОБА_1 як бенефіціарного власника вказаного товариства.
Таким чином, директор ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» вказав у заяві щодо державної реєстрації завідомо неправдиві відомості про ОСОБА_1 як бенефіціарного власника, що мало наслідком внесення до Реєстру недостовірних відомостей. Неправомірною поведінкою директора ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» шляхом збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, порушено особисте немайнове право ОСОБА_1 щодо невтручання в особисте життя. На даний час Реєстр містить відомості згідно з якими у період з 05 січня 2021 року до 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 була бенефіціарним власником ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.». Такі відомості включають конфіденційну інформацію про ОСОБА_1 без її згоди. Реєстраційна дія від 23 грудня 2021 року № 1000701070019037115 у частині виключення ОСОБА_1 як бенефіціарного власника ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» не поновила раніше порушене право останньої на невтручання в особисте життя.
ОСОБА_1 зверталася до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційну дію від 05 січня 2021 року № 1000701070018037115, проте така скарга залишена без задоволення. Обставини щодо достовірності чи недостовірності наданих директором ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» відомостей, що були внесені до Реєстру при проведенні реєстраційної дії можуть бути встановлені лише у судовому порядку.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила захистити її особисте немайнове право щодо невтручання в особисте життя шляхом скасування реєстраційної дії в Реєстрі від 05 січня 2021 року № 1000701070018037115, проведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. щодо ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 12 грудня 2022 року позов задоволено. Захищено особисте немайнове право ОСОБА_1 щодо невтручання в особисте життя. Скасовано реєстраційну дію у Реєстрі від 05 січня 2021 року № 1000701070018037115, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. щодо ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неправомірними діями директора ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» шляхом збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, порушено особисте немайнове право позивача щодо невтручання в особисте життя. На час розгляду справи Реєстр містить відомості про те, що у період з 05 січня 2021 року до 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 була бенефіціарним власником ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.». Такі відомості включають конфіденційну інформацію про ОСОБА_1 без її згоди, а саме: прізвище, ім`я, країну громадянства, місце проживання. Оскільки відомості, що містяться у Реєстрі є відкритими і загальнодоступними, будь-яка особа може їх отримати у вигляді витягу на певну дату.
Реєстраційна дія від 23 грудня 2021 року № 1000701070019037115 у частині виключення ОСОБА_1 як бенефіціарного власника ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» не поновила раніше порушене право позивача на невтручання в особисте життя. Скасування оскаржуваної реєстраційної дії в Реєстрі є ефективним способом захисту, який поновить порушене особисте немайнове право позивача щодо невтручання в її особисте життя.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» задоволено. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 12 грудня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 05 січня 2021 року до державного реєстратора із заявою щодо державної реєстрації юридичної особи (ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.») звернувся її керівник, просив включити нового бенефіціарного власника. Документи, подані приватному нотаріусу Колесник О. О. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, відповідали законодавству, у зв`язку з чим у нотаріуса були відсутні підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, та відмови у державній реєстрації. Позивач не оскаржувала відмову Міністерства юстиції України у виключенні спірних відомостей з Реєстру. Водночас 23 грудня 2021 року внесено зміни до відомостей про зазначену юридичну особу та виключено ОСОБА_1 як бенефіціара ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.». Позивач не довела належними та допустимими доказами порушення її прав зі сторони відповідачів внаслідок вчинення спірної реєстраційної дії. Скасування реєстраційної дії від 05 січня 2021 року не призведе до відновлення прав позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року та залишити в силі рішення Болградського районного суду Одеської області від 12 грудня 2022 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)
як на підставу оскарження постанови апеляційного суду. Вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 та постановах Верховного Суду від 18 серпня 2020 року у справі № 910/13125/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, від 19 січня 2023 року у справі № 911/1779/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 904/3783/21.
Касаційна скарга мотивована тим, що неправомірною поведінкою директора ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» шляхом збирання, зберігання, використання
та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди порушено особисте немайнове право позивача щодо невтручання в особисте життя. Порушене право позивача на невтручання в особисте життя не поновлено.
ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» є особою, на користь якої вчинялась оспорювана реєстраційна дія, тому позивач правильно визначив суб`єктний склад учасників судового процесу. Задоволення позовної вимоги можливо лише за рахунок ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.», оскільки зазначене призведе до державної реєстрації змін до відомостей про неї.
Державний реєстратор не здійснював перевірку щодо достовірності чи недостовірності наданих директором ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» відомостей, що були внесені до Реєстру при проведенні спірної реєстраційної дії. При розгляді скарги Міністерство юстиції України також не здійснювало перевірку щодо достовірності чи недостовірності відомостей, що були внесені до Реєстру при проведенні реєстраційної дії. Обставини щодо достовірності чи недостовірності наданих директором ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» відомостей, що були внесені до Реєстру при проведенні реєстраційної дії можуть бути встановлені лише у судовому порядку. Позов у цій справі не обґрунтований протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю державного реєстратора (приватного нотаріуса).
Обраний позивачем спосіб захисту забезпечує повний судовий захист, який відповідає принципу процесуальної економії, тобто забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Сама позовна заява не містить жодної вимоги про вилучення інформації з Реєстру. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що скасування реєстраційної дії від 05 січня 2021 року не приведе до відновлення порушеного права позивач є необґрунтованим.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Провадження у суді касаційної інстанції
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.
07 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що відповідно до витягу з Реєстру від 08 листопада 2021 року ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» засноване ОСОБА_2 , громадянкою Республіки Молдова, розмір внеску до статутного фонду склав - 125 000,00 грн, яка також є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи; дата реєстрації 24 липня 2009 року; номер запису 10701020000037115; керівником юридичної особи станом на 08 листопада 2021 року є ОСОБА_3 ; остання державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 05 січня 2021 року за № 1000701070018037115, а саме - зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; реєстрація здійснена приватним нотаріусом Колесник О. О. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника містить наступні відомості - «ОСОБА_1, АДРЕСА_2 ; тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу склав 25 %».
У витязі від 29 грудня 2021 року міститься інформація про двох засновників (учасників) ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.»: ОСОБА_2. з розміром частки 125 000,00 грн та ОСОБА_4 з розміром частки - 1 000,00 грн. Кінцевим бенефіціаром зазначена - ОСОБА_2. з прямим вирішальним впливом та відсоток її частки в статутному капіталі - 99,21 %. Керівником юридичної особи станом на 29 грудня 2021 року є ОСОБА_4 . Остання державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відбулася 23 грудня 2021 року за № 1000701070019037115. Відбулася зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна розміру статутного капіталу, зміна складу засновників, тощо. Реєстрацію було здійснено приватним нотаріусом Лапкевичем Т. В.
Згідно із витягами з Реєстру станом від 04 січня 2021 року та від 22 грудня 2021 року керівником ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» є ОСОБА_3 , кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_2 .. Станом на 23 грудня 2021 року керівником указаного товариства є ОСОБА_3 , кінцевий бенефіціарний власник -
ОСОБА_1 ОСОБА_1 через адвоката Кедик В. П. 08 листопада 2021 року подала до Міністерства юстиції України скаргу на реєстраційні дії, проведені державним ресторатором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. щодо ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» від 05 січня 2021 року № 1000701070018037115.
Наказом Міністерства юстиції України від 16 лютого 2022 року № 662/7 відмовлено у задоволенні вказаної скарги. Підставою відмови зазначено висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 19 січня 2022 року.
За клопотанням представника позивача витребувано реєстраційну справу № 107003711556, з якої вбачається, що 05 січня 2021 року до державного реєстратора із заявою щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» звернувся її керівник - ОСОБА_3 , просив включити нового бенефіціарного власника - ОСОБА_1 із зазначенням її персональних даних, а саме: дати народження та місця проживання. До заяви додано копію паспорта громадянина Республіки Молдова - ОСОБА_1 з перекладом на українську мову.
Відповідно до статуту ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» управління товариством здійснюються, в тому числі директором (виконавчий орган). Директор діє без довіреності від імені товариства, вирішує всі питання оперативно-господарського управління товариством.
У грудні 2021 року директор ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» подав документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Реєстрі.
23 грудня 2021 року за результатами розгляду поданих документів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В. провела державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. Реєстраційною дією від 23 грудня 2021 року № 1000701070019037115 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, виключено ОСОБА_1 як бенефіціара ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом позову у справі, яка переглядається, є скасування реєстраційної дії, в Реєстрі від 05 січня 2021 року № 1000701070018037115, якою проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та включено відомості про ОСОБА_1 як кінцового бенефіціарного власника юридичної особи - ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.».
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона не має жодного відношення до цього товариства, не є його кінцевим бенефіціарним власником (контролером), а тому у вказаний спосіб просила суд захистити її особисте немайнове право щодо невтручання в особисте життя, оскільки відомості, що містяться у Реєстрі також включають конфіденційну інформацію про неї, поширену без її згоди, а тому скасування реєстраційної дії від 05 січня 2021 року призведе до відновлення її порушеного права.
Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушене право позивача підлягає захисту у визначений нею спосіб, виходячи із такого.
Щодо відомостей, які містяться в Реєстрі про ОСОБА_1 як кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи
У частині першій статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 30 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
За пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об`єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об`єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об`єднань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.
Згідно з частинами двадцять другою та двадцять третьою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» юридичні особи зобов`язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов`язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Реєстрі. У разі виявлення юридичною особою неповноти або неточностей чи помилок у раніше наданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридична особа не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення повторно направляє відкориговані відомості в порядку, передбаченому цим Законом.
У справі, яка переглядається, встановлено, що відповідно до витягу з Реєстру від 08 листопада 2021 року ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» засноване ОСОБА_2 , громадянкою Республіки Молдова, розмір внеску до статутного фонду склав - 125 000,00 грн, яка також є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи; дата реєстрації 24 липня 2009 року; номер запису 10701020000037115; керівником юридичної особи станом на 08 листопада 2021 року є ОСОБА_3 ; остання державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу була проведена 05 січня 2021 року за № 1000701070018037115, а саме - зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; реєстрація здійснена приватним нотаріусом Колесник О. О. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника містить наступні відомості - «ОСОБА_1, АДРЕСА_2 ; тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу склав 25 %».
У витязі від 29 грудня 2021 року міститься інформація про двох засновників (учасників) ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.»: ОСОБА_2. з розміром частки 125 000,00 грн та ОСОБА_4 з розміром частки - 1 000,00 грн. Кінцевим бенефіціаром зазначена - ОСОБА_2. з прямим вирішальним впливом та відсоток її частки в статутному капіталі - 99,21 %. Керівником юридичної особи станом на 29 грудня 2021 року є ОСОБА_4 .. Остання державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відбулася 23 грудня 2021 року за № 1000701070019037115. Відбулася зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна розміру статутного капіталу, зміна складу засновників, тощо. Реєстрацію було здійснено приватним нотаріусом Лапкевичем Т. В.
Згідно із витягами з Реєстру станом від 04 січня 2021 року та від 22 грудня 2021 року керівником ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» є ОСОБА_3 , кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_2 . Станом на 23 грудня 2021 року керівником указаного товариства є ОСОБА_3 , кінцевий бенефіціарний власник -
ОСОБА_1 З матеріалів реєстраційної справи № 107003711556, яка була витребувана судом, встановлено, що 05 січня 2021 року до державного реєстратора із заявою щодо державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» звернувся її керівник - ОСОБА_3 , просив включити нового бенефіціарного власника - ОСОБА_1 із зазначенням її персональних даних, а саме: дати народження та місця проживання. До заяви додано копію паспорта громадянина Республіки Молдова - ОСОБА_1 з перекладом на українську мову.
У відзиві на позовну заяву (а. с. 157-161, т. 1) представник відповідача ОСОБА_4. визнав, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» і ніколи його не мала, єдиним учасником та власником Товариства за вказаний в позовній заяві період, була лише ОСОБА_2 . Також йому стало відомо про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була вказана, як беніфіцар ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» - ОСОБА_1 , про що було зроблено оскаржуваний запис, але від колишнього директора - ОСОБА_3. не було отримано відповідь та пояснення хто це і яким чином стороння особа була внесена в реєстр, як беніфіціар. Такі обставини не відповідали дійсності, крім того грубо порушували права учасника, яка є єдиним беніфіціаром. В результаті чого ОСОБА_3 було звільнено з посади директора Товариства, а позивача було виключено зі складу беніфіціарів відповідача (реєстраційна дія від 23 грудня 2021 року за № 1000701070019037115).
Під час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій представник відповідача заперечував щодо залучення ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» до участі у справі в якості відповідача, посилаючись на те, що вказані вище відомості були внесені колишнім директором ОСОБА_3. і товариство не має нести відповідальність за його неправомірні дії. Належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_3 .
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку ОСОБА_3 , здійснюючи дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, діяв виключно від імені юридичної особи ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» та в її інтересах, тому ця юридична особа повинна нести цивільну відповідальність за дії її керівника, виходячи із положень статуту Товариства, яким передбачено, що управління Товариством здійснює, в тому числі директор (виконавчий орган); директор діє без довіреності від імені Товариства, вирішує всі питання оперативно -господарського управління Товариством.
З огляду на вищезазначене позивач правильно визначив суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, зазначивши як відповідача ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. О., яка здійснювала оспорювану реєстраційну дію.
При цьому колегія суддів акцентує увагу на тому, що задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 можливе лише за рахунок ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.», оскільки зазначене призведе до державної реєстрації змін до відомостей про цю юридичну особу, що містяться в Реєстрі.
Щодо поширення персональних даних позивача без її згоди та порушення особистих немайнових прав
Згідно зі статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2рп/2012 надано офіційне тлумачення положенню частини другої статті 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
На виконання положення статті 32 Конституції України, а також з метою імплементації Конвенції Ради Європи від 28 січня 1981 року № 108 «Про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних» Верховна Рада України схвалила Закон України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних», в статті 1 якого закріплено, що цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.
Зокрема у пунктах 6, 9 частини другої зазначеної статті визначено, що суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними, а також застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частинах першій - другій статті 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Поняття особистого немайнового права в Цивільному кодексі України визначається через перелік ознак, визначених у статті 269 Цивільного кодексу України, а саме: особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом;особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту; особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою; фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав; особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
У статті 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
Відповідно до статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з зазначенням прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційного номер облікової картки платника податків (за наявності), характеру та міри (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Суди встановили, що на час розгляду справи Реєстр містить відомості про те, що у період з 05 січня 2021 року до 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 була кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» Такі відомості включають конфіденційну інформацію про ОСОБА_1: прізвище, ім`я, дату народження, країну громадянства, серію та номер паспортного документа іноземця, місце проживання.
Указані відомості є відкритими і загальнодоступними, будь-яка особа може їх отримати у вигляді витягу на певну дату.
Відповідач у відзиві на позовну заяву фактично визнав, що поширення конфіденційної інформації щодо позивача відбулося внаслідок неправомірних дій директора ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» ОСОБА_3 .
Аналіз фактичних обставин цієї справи дає підстави зробити висновок, що недостовірними відомостями, які містяться у Реєстрі, порушено особисте немайнове право ОСОБА_1 щодо невтручання в особисте життя і таке право підлягає захисту.
Щодо захисту порушеного права
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (стаття 275 ЦК України).
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) зазначено, що: «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (провадження №14-87цс20) зазначено, що «ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).
У постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 та від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 викладено висновок про те, що «під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування».
У справі, яка переглядається, позивач обрала способом захисту свого порушеного немайнового права - скасування реєстраційної дії в Реєстрі від 05 січня 2021 року № 1000701070018037115, проведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. щодо ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.». Правовим обґрунтуванням заявленої вимоги є посилання позивача у позові на частину другу статті 275 ЦК України та пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відповідно до положень частин першої, другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із частиною другою статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачені певні способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей в Реєстрі та відображення в Реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Реєстрі (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі,а також що надійшли в електронній формі від суду щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (пункт 2 частини першої статті 25 вказаного вище Закону).
Отже, після проведення відповідної реєстраційної дії відомості (включаючи конференційну інформацію) про ОСОБА_1 в Реєстрі більше не будуть відображатися, вони не будуть відкритими та загальнодоступними.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам сторін у цій справі та виходячи із фактів, установлених під час її розгляду, суд першої інстанції правильно визначив, що реєстраційна дія від 23 грудня 2021 року № 1000701070019037115 у частині виключення ОСОБА_1 як бенефіціарного власника ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» не поновила раніше порушене право позивача на невтручання в особисте життя і до теперішнього часу в Реєстрі зберігається, використовується та поширюється конфіденційна інформація про ОСОБА_1 без її згоди.
За таких обставин Верховний Суд погоджується з тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права як скасування оскаржуваної реєстраційної дії в Реєстрі не суперечить вимогам чинного законодавства і в даному випадку є ефективним способом захисту, який поновить порушене особисте немайнове право ОСОБА_1 щодо невтручання в її особисте життя.
Відповідно до вказаного, прийняту судом апеляційної інстанції постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову не можна вважати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яке відповідало вимогам закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
ОСОБА_1 за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції сплатила судовий збір у розмірі 1 984,80 грн (2481,00 грн х 04 х 200 %).
За таких обставин з ТОВ «Верлок Девелопмент ІНК.» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1 984,80 грн, по 992,40 грн з кожного.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року скасувати, рішення Болградського районного суду Одеської області від 12 грудня 2022 року залишити в силі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верлок Девелопмент ІНК.» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Олени Олександрівни на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд справи в суді касаційної інстанції у сумі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок, по 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок з кожного.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
А. С. Олійник
О. М. Ситнік
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2024 |
Оприлюднено | 11.06.2024 |
Номер документу | 119618533 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні